ВСТУП
Доведено, що атеросклероз — це не поступовий лінійний процес, а захворювання з фазами стабільності й нестабільності. Ці фази зумовлені рівнем локального чи системного запалення (Шляхто Е.В. и соавт., 2002).
Питання про характер взаємозв’язку між локальним і системним запаленням при атеросклерозі, їх порівняльну значимість у прогресуванні та дестабілізації атеросклеротичної бляшки і виникненні ускладнень атеросклерозу на сьогодні залишається дискутабельним (Насонов Е.Л., 1999). Під впливом прозапальних цитокінів інтерлейкіну (ІЛ)-6, фактора некрозу пухлин (ФНП)-α клітини печінки продукують білки гострої фази запалення, такі як С-реактивний білок (СРБ), хоча відомо, що у розвитку атеросклерозу та його клінічних проявів беруть участь і інші білки гострої фази, такі як фібриноген тощо. Але СРБ є важливим білком гострої фази, найбільш чутливим і об’єктивним індикатором системного запального процесу (Родин Ю.В., 2005). СРБ отримав свою назву завдяки здатності реагувати з С-полісахаридом пневмококків (Насонов Е.Л. и соавт., 2002).
СРБ синтезується в печінці протягом перших годин після ураження під час інфекційних процесів, при неінфекційному запаленні, коли виникає каскад запальних реакцій, які включають продукцію вільних радикалів і цитокінів (Светликов А.В., Барсуков А.Е., 2005; Вельков В.В., 2006). Також його вміст у крові зростає при некрозі тканин і новоутвореннях. Нормальна концентрація СРБ у сиворотці не перевищує 5 мг/л. При гострому запаленні вміст СРБ зростає пропорційно рівню прозапальних цитокінів ІЛ-6, ФНП-α в сиворотці крові, під впливом яких він синтезується. Під впливом ІЛ-6, ФНП-α активується система комплемента, відбувається експресія молекул адгезії, адгезія нейтрофільних гранулоцитів до ендотелію з подальшим його пошкодженням (Махнов Н.А., 2004).
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Обстежено 129 пацієнтів віком 20–70 років: 70 (55%) жінок і 59 (45%) чоловіків, середній вік пацієнтів становив 51,2 року.
Виконували ультразвукове дослідження на апараті EnVizor, вимірюючи товщину інтими-медії (ТІМ) за стандартною методикою, аналізували рівень СРБ (Волков В.И., Строна В.И., 2003).
Застосовували лінійний датчик 7–12 МГц. Вимірювання ТІМ проводили 2 рази: перед початком лікування та після. ТІМ оцінювали в загальній сонній артерії в місці найбільшого потовщення.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
За результатами обстеження осіб із гемодинамічно значущими ураженнями брахіоцефальних артерій, які спричинили порушення мозкового кровообігу (ПМК), у 15 пацієнтів у сонних артеріях виявлено гетерогенні, пролонговані атеросклеротичні бляшки (АБ). За даними ультразвукової діагностики в 3 випадках в АБ виявлено крововилив, у 2 — виразки і в 1 — характерні ознаки кальцинозу. Виявлені ультразвукові ознаки, а саме гетерогенність структури АБ з представленими в ній структурними елементами, можна охарактеризувати як стан прогресуючого атеросклерозу. Ступінь стенозу сонних артерій у цих пацієнтів становив понад 50%. Рівень СРБ у цих пацієнтів — 5,1 мг/л. У решти пацієнтів цієї групи бляшки характеризувалися рівною поверхнею, були локальними, гетерогенними з переважанням ділянок підвищеної ехогенності. Якщо перші мають принципове значення для брахіоцефальних артерій, оскільки можуть спричинити артеріоартеріальну емболію з розвитком ПМК, то в інших випадках морфологічна структура бляшок свідчить про стабільний перебіг процесу. Вміст СРБ у сироватці крові цих пацієнтів становив у середньому 2,1 мг/л. При спостереженні осіб із ПМК протягом 6–10 міс на тлі отримуваного лікування у 7 з них розвинулися повторні неврологічні дефіцити, СРБ у них стабільно тримався підвищеним. Показник ТІМ сонної артерії у цих пацієнтів зростав пропорційно підвищенню вмісту в плазмі крові СРБ. Причому інфекційного процесу у цих пацієнтів не зареєстровано. ТІМ через 9–10 міс у них становив 1,4 мм (табл. 1).
Таблиця 1
Розподіл пацієнтів за нозологіями і вмістом СРБ
Нозологія |
Кількість пацієнтів |
Чоловіки |
Жінки |
ТІМ, мм |
СРБ, мг/л |
ПМК |
29 |
12 |
17 |
1,1–1,4 |
2,1–5,1 |
Артеріальна гіпертензія (АГ) |
24 |
14 |
10 |
1,1–1,6 |
2,1 |
Онкологічні захворювання |
15 |
6 |
9 |
1,0 |
6,9 |
Ревматоїдний артрит |
25 |
12 |
13 |
0,8–1,1 |
6,7 |
Ревматизм |
20 |
8 |
12 |
0,8–1,1 |
7,5 |
Системний червоний вовчак, системна склеродермія |
12 |
4 |
8 |
0,9–1,1 |
8,1 |
Аневризма черевної аорти з дисекцією |
4 |
3 |
1 |
1,3 |
5,4 |
Усього (середнє значення) |
129 |
59 |
70 |
1,3 |
6,5 |
Доведено, що зростання СРБ у плазмі крові супроджується порушенням функції ендотелію, пригніченням ангіогенезу в поєднанні з активацією апоптозу (Shaw P.X. et al., 2001).
У всіх пацієнтів з АГ відзначали потовщення ТІМ у середньому до 1,1–1,6 мм (p<0,05). Показники СРБ у цій групі трималися у межах норми. Тобто маркером ураження судинної системи в цих хворих є ТІМ сонних артерій. Патогенетичні чинники АГ потенціюють класичні механізми атерогенезу, коли внаслідок каскаду руйнівних процесів, пусковим механізмом яких є гемодинамічний стрес у вигляді зрушення напруження, який призводить до дисфункції ендотелію судин, у цих ділянках судин активізується фільтрація макромолекул, адгезія лейкоцитів, акумуляція ліпопротеїнів, що призводить до розвитку АБ.
У пацієнтів із різними стадіями онкологічного процесу показники ТІМ і СРБ перевищували норму (p<0,05) і перебували в межах 1,0 мм і 6,9 мм відповідно. У 2 пацієнтів цієї групи виявлено АБ, які мали гомогенну структуру, з рівними контурами по поверхні.
У групі осіб із системними захворюваннями рівень СРБ перевищував норму (p<0,05) і становив при ревматизмі (активна фаза) 7,5 мг/л, при ревматоїдному артриті — 6,7 мг/л і при системному червоному вовчаку і системній склеродермії — 8,1 мг/л.
У хворих із дисекцією аневризми черевної аорти відзначали різницю (p<0,05) показника ТІМ.
Показники СРБ у пацієнтів із виявленими при ультразвуковій діагностиці АБ, які відрізнялися між собою за структурою, ехогенністю, наявністю виразок, наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Порівняльна характеристика рівнів СРБ і виявлених АБ, схильних до ембологенності
СРБ, мг/л |
ТІМ, мм (норма — 0,8) |
% стенозу судини |
АБ |
||
з виразками |
з низькоехогенними ділянками |
||||
<50 |
>70 |
||||
2,1 |
1,0 |
9 |
7 |
2 |
3 |
2,5 |
1,1 |
4 |
4 |
3 |
4 |
3,4 |
1,2 |
30 |
56 |
5 |
8 |
5,7 |
1,4 |
5 |
7 |
22 |
25 |
6,6 |
1,6 |
13 |
16 |
28 |
51 |
Очевидно (див. табл. 2), що значення СРБ корелюють із показниками ТІМ (k=98) та не залежать від ступеня стенозу. Між кількістю нестабільних АБ і високими показниками СРБ також виявлено статистично достовірну залежність (k=98). Рівень СРБ не має статистично достовірного зв’язку з просвітом судин.
ВИСНОВКИ
1. Впровадження в клініку лабораторних методів з одночасним використанням променевих методів діагностики у пацієнтів із ризиком виникнення ускладнень атеросклерозу на доклінічному етапі дозволить отримати важливі дані, які підтверджують роль запалення і зможуть вчасно попереджувати ускладнення.
2. У групі пацієнтів із системними захворюваннями рівень СРБ достовірно перевищував норму і становив при ревматизмі (активна фаза) 7,5 мг/л, при ревматоїдному артриті — 6,7 мг/л і при системному червоному вовчаку і системній склеродермії — 8,1 мг/л.
3. Показники ТІМ і СРБ при онкологічних захворюваннях достовірно перевищували норму і перебували в межах 1,0 мм і 6,9 мг/л відповідно.
4. У хворих з АГ також відзначали статистично значущу різницю показника ТІМ.
5. У хворих з дисекцією аневризми черевної аорти виявлено статистично значущу різницю показника ТІМ.
6. Прогностичне значення рівня СРБ у плазмі крові у пацієнтів із ПМК і виявленими АБ визначається наявністю прямої його залежності від стану АБ незалежно від статі та віку.
ЛІТЕРАТУРА
- Вельков В.В. (2006) С-реактивный белок — структура, функция, методы определения, клиническая значимость. Лаб. медицина, 8: 1–7.
- Волков В.И., Строна В.И. (2003) Атеросклероз: патогенетические механизмы и принципы лечения. Междунар. мед. журн., 4: 14–17.
- Махнов Н.А. (2004) Роль эндотелия в атерогенезе: механизмы развития заболевания. Сб. докл. 2-й Междунар. дистанционной науч.-практ. конф. (15–30 декабря 2004 г.). Санкт-Петербург, с. 48–49.
- Насонов Е.Л. (1999) Маркеры воспаления и атеросклероз: значение С-реактивного белка. Кардиология, 2: 81–85.
- Насонов Е.Л., Панюкова Е.В., Александрова Е.Н. (2002) С-реактивный белок — маркер воспаления при атеросклерозе (новые данные). Кардіологія, 42(7): 53–62.
- Родин Ю.В. (2005) Влияние характеристик атеросклеротической бляшки и факторов риска на вероятность тромбоза внутренней сонной артерии. Вестн. неотложной и восстановительной медицины, 6(4) 565–570.
- Светликов А.В., Барсуков А.Е. (2005) Атеросклероз и злокачественные опухоли — что общего? Амбулаторная хирургия. Стационарозамещающие технологи, 2(18): 24–27.
- Шляхто Е.В., Беркович О.А., Беляева О.Д. и др. (2002) Современные представления о дисфункции эндотелия и методах ее коррекции при атеросклерозе. Междунар. мед. журн., 8(3): 9–13.
- Shaw P.X., Hörkkö S., Tsimikas S. et al. (2001) Human-derived anti-oxidized LDL autoantibody blocks uptake of oxidized LDL by macrophages and localizes to atherosclerotic lesions in vivo. Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol., 21(8): 1333–1339.
Резюме. Представлены результаты исследования уровня С-реактивного белка в крови и толщины интимы-медии сонных артерий у пациентов, которые перенесли нарушения мозгового кровообращения, у лиц с артериальной гипертензией, системными заболеваниями, с диссекцией абдоминальной аорты.
Ключевые слова: С-реактивный белок, интима-медия, атеросклероз, атеросклеротическая бляшка, ультразвуковая диагностика
Summary. Article represents C-reactive protein blood levels and intima-media thickness in patients, who had cerebral blood flow disorders in anamnesis, in patients with hypertension, systemic diseases, with aorta dissection.
Key words: C-reactive protein, intima-media complex, atherosclerosis, atherosclerotic plaque, ultrasonic diagnostics
Адреса для листування:
Гладка Любов Юріївна
04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра променевої діагностики