Вступ
Щороку кількість жінок, працюючих у сфері охорони здоров’я, невпинно зростає. За даними Міністерства охорони здоров’я України, в 2012 р. частка лікарів жіночої статі серед всіх лікарів становила 64,3% проти 35,7% лікарів чоловічої статі. Серед керівників закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) 51% становлять жінки. Актуальним постає питання щодо ґендерних особливостей процесу управління, зокрема стилю ухвалення управлінських рішень.
Існує певний кореляційний зв’язок між типом пошуку вирішення управлінського завдання та статтю. Ґендерні відмінності менеджерів істотним чином впливають на стиль ухвалення рішень (Загузова Т.А. и соавт., 2006). Так, чоловіки-менеджери частіше використовують авторитарний та маргінальний стилі ухвалення управлінського рішення, а жінки-менеджери — маргінальний та реалізаторський стилі (Маркова Е.В., 2006).
Проблема ґендерних особливостей ухвалення управлінських рішень донедавна не викликала достатньої уваги з боку науковців. Зазвичай, дослідження традиційно орієнтувалися на стиль ухвалення рішення лише керівниками чоловічої статі. Це вважалося стандартом, оскільки саме чоловіки традиційно домінують серед керівників будь-яких закладів, на державній службі, в бізнес-середовищі.
Проте конкретний стиль ухвалення управлінського рішення детермінований особливостями структурної організації особистості керівника, віком та стажем управлінської роботи. Особливе значення має вплив статі на успішність ухвалення управлінського рішення. Для жінок сфера управління є відносно новим тереном діяльності, що потребу якостей, традиційно характерних для чоловіків, а саме: домінантності, витривалості, завзятості, самостійності, вміння ризикувати (Загузова Т.А. и соавт., 2006).
Доцільно відзначити, що в умовах реформування галузі охорони здоров’я особливого значення набуває ефективність ухвалення управлінського рішення керівниками ЗОЗ, що визначає не лише результативність і ефективність діяльності закладу нині, а й можливість стратегічного розвитку закладу в подальшому. Ухвалення обґрунтованого, об’єктивного рішення — одна з найважливіших умов ефективного функціонування закладу.
Актуальним постає питання вивчення ґендерних особливостей керівників ЗОЗ на підставі оцінки впливу індивідуально-психологічного статусу, виду локус-контролю, типу міжособистісних стосунків, спрямованості діяльності на стиль ухвалення управлінських рішень керівниками різної статі.
Мета дослідження — визначення ґендерних особливостей керівників ЗОЗ на підставі вивчення їх індивідуально-типологічного статусу, виду локус-контролю, типу міжособистісних стосунків, спрямованості діяльності, стилю ухвалення управлінських рішень.
Об’єкт і методи дослідження
Проведено психологічне дослідження 72 керівників ЗОЗ, серед яких 34 чоловіки та 38 жінок, за такими методиками: «Діагностика типів міжособистісних стосунків» (Собчик Л.Н., 2010), «Оцінка стилю ухвалення управлінського рішення», «Акцентуація особистості», «Оцінка локус-контролю», «Визначення спрямованості завдання — люди» (Райгородский Д.Я., 2005; Маркова Е.В., 2006; Фетискин Н.П. и соавт., 2009; Дафт Р.Л., 2010).
Результати оброблені за методом варіаційної статистики з використанням програми Microsoft Exell. Вірогідність відмінностей між групами оцінювали за критерієм Стьюдента (t). З метою встановлення відмінностей структур використовували коефіцієнт розподілу Пірсона (χ2).
Результати та їх обговорення
Результати дослідження свідчать, що групи жінок та чоловіків керівників ЗОЗ достовірно не відрізняються за віком та стажем. У досліджуваній групі середній вік жінок становив 52,69±1,75 року, чоловіків — 51,89±1,43 року (р>0,05). Тобто впливом віку та стажу на результати дослідження можна знехтувати.
З метою визначення ґендерних особливостей характерологічних особливостей керівників ЗОЗ за методикою Г. Шмишека «Акцентуація особистості» розраховані значення за 8 типами акцентуацій (демонстративний тип, застрягаючий тип, педантичний тип, збудливий тип, гіпертимний тип, дистимічний тип, тривожний тип, екзальтований тип, емотивний тип, циклотимічний тип). На підставі отриманих даних побудовано профіль акцентуації особистості окремо для групи жінок та групи чоловіків (рис. 1).
Побудовані профілі у жінок- та чоловіків-керівників ЗОЗ мають однакові пікові підйоми за емотивним, гіпертимним, застрягаючим типами, що за даними літератури характерно для всіх керівників (Лехан В.М., Канюка Г.С., 2000). Тобто для керівників характерна наявність добре розвинених комунікативних та лідерських якостей, а саме: оптимізм, співчутливість, комунікабельність, амбіційність, наполегливість, рішучість, самовпевненість, самостійність, відповідальність, схильність до наставництва та до домінантності.
За методикою «Акцентуація особистості» значення >12 балів оцінюють як ознаку акцентуації, тобто надмірний прояв цієї ознаки. Відповідно до концепції Карла Леонгарда (Karl Leonhard), акцентуації поділені на дві групи: акцентуація характеру (демонстративний, педантичний, застрягаючий та збудливий типи), що є наслідком соціального розвитку особистості, та акцентуація темпераменту (гіпертимний, дистимічний, тривожний, циклотимічний, екзальтований та емотивний типи), що є результатом вроджених якостей особистості. У профілі жінок-керівників, як і в профілі чоловіків-керівників, виявлено акцентуацію характеру за демонстративним і застрягаючим типами та акцентуацію темпераменту за емотивним і гіпертимним типами.
На відміну від чоловіків у жінок-керівників виявлено акцентуацію темпераменту за екзальтованим та циклотимічним типом, що зумовлює жіночу емоційність в поведінці та коливання настрою.
За критерієм Стьюдента у профілі жінок-керівників, на відміну від чоловіків-керівників, встановлено достовірно вищі значення за тривожним, емотивним та циклотимічним типами акцентуації темпераменту (р<0,001; р<0,01; р<0,005) (табл. 1).
Показник | n | Значення типу акцентуації (балів) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ДМ | ЗС | ПД | ЗБ | ГТ | ДТ | ТР | ЕК | ЕМ | ЦТ | ||
Жінки | 38 | 14,0+0,61 | 14,84+0,46 | 11,21+0,69 | 8,58+0,74 | 15,63+0,67 | 5,53+0,46 | 9,0+0,9 | 12,8+0,65 | 17,29+0,73 | 12,95+0,73 |
Чоловіки | 34 | 13,71+0,86 | 14,88+0,62 | 9,47+0,77 | 8,03+0,9 | 15,36+0,79 | 5,91+0,35 | 4,94+0,73 | 11,29+0,9 | 14,74+0,65 | 10,0+0,65 |
p | – | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | <0,001 | >0,05 | <0,01 | <0,005 |
Виявлені особливості профілю, що належать до вроджених властивостей темпераменту, характеризують жінок-керівників з одного боку, як більш відповідальних, вразливих, чутливих, співчутливих, м’якосердих, образливих, а з іншого — як менш ініціативних, менш впевнених у собі та своїх можливостях, менш схильних до імпульсивного ризику, ніж керівники-чоловіки. Достовірно вище значення за циклотимічним типом у профілі акцентуації темпераменту жінок свідчить про залежність ефективності їх професійної діяльності від настрою.
Окрім того, у жінок-керівників виявлена тенденція до вищих значень, ніж у чоловіків, за педантичним типом, що зумовлює у них наявність таких рис, як надійність у справах, сумлінність, охайність, схильність загрузати в дрібницях при ухваленні рішення (t=1,8; р>0,05).
Таким чином, аналіз профілів акцентуації особистості свідчить, що жінки-керівники та чоловіки-керівники суттєво відрізняються за вродженими якостями темпераменту (тривожним, емотивним та циклотимічним типами). Проте, незважаючи на ґендерні відмінності, вони здатні однаково успішно здійснювати професійну управлінську діяльність, що, ймовірно, зумовлено вмілим використанням своїх особистісних переваг та створенням свого індивідуального стилю. Жінки-керівники досягають успіху в своїй діяльності за рахунок емоційності, чутливості, надійності у справах, сумлінності, відповідальності, комунікабельності, а чоловіки-керівники — за рахунок самовпевненості, ризикованості, стресостійкості, наполегливості, ініціативності та рішучості.
За даними Т.А. Загузової (2009), для керівників характерно ухвалення рішень на підставі внутрішнього (інтернального) локус-контролю, що зумовлює впевненість у своїх вчинках, рішучість, ініціативність, незалежність від думки оточуючих. Особистості із внутрішнім локус-контролем вважають, що все залежить від них, від власних здібностей та зусиль, а особистості із зовнішнім (екстернальним) локус-контролем впевнені, що все залежить від обставин та від їх оточення.
У дослідженні виявлені достовірні ґендерні відмінності локус-контролю у керівників ЗОЗ. Середнє значення локус-контролю у групі жінок вірогідно нижче, ніж у групі чоловіків (48,47±1,58 бала проти 54,00±1,7 бала, t=–2,3; р<0,05).
У групі жінок у структурі локус-контролю 31,5% становлять керівники із внутрішнім та 68,5% керівників — із зовнішнім локус-контролем. У структурі локус-контролю чоловічої групи, навпаки, 35% становлять керівники із зовнішнім та 65% керівників — із внутрішнім локус-контролем (рис. 2).
Для визначення достовірних відмінностей у структурах локус-контролю у двох групах застосовано коефіцієнт розподілу Пірсона (χ2). Коефіцієнт Пірсона свідчить про достовірну відмінність видів локус-контролю у двох групах (χ2=4,35; ступінь свободи (degrees of freedom — df)=1, вірогідність «нульової гіпотези» <0,05).
Наведені дані свідчать, що більшість жінок-керівників вважають, що їх успішність залежить від обставин та оточуючих людей, в той час як більшість чоловіків-керівників, навпаки, вважають, що рівень успіху залежить особисто від них, їх вмінь, зусиль та здібностей.
Наступний етап — дослідження ґендерних особливостей типу міжособистісних стосунків керівниками ЗОЗ. З цією метою у групах жінок та чоловіків керівників були розраховані середні показники октант у балах за 8 типами, а саме: І — владно-лідируючий, ІІ — незалежно-домінуючий, ІІІ — прямолінійно-агресивний, ІV — недовірливо-скептичний, V — покірно-сором’ язливий, VІ — залежно-слухняний, VII — співпрацюючо-конвенціальний, VIII — відповідально-великодушний тип (табл. 2).
у жінок- та чоловіків-керівників ЗОЗ
Стать | Кількість балів за октантами (M±m) | D | G | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
І | ІІ | ІІІ | ІV | V | VІ | VII | VIIІ | |||
Жіноча | 7,5±0,65 | 5,11±0,38 | 5,97±0,37 | 2,64±0,49** | 5,72±0,44 | 5,0±0,37 | 8,22±0,4 | 9,08±0,5 | 6,70±0,8 | 9,30±0,79 |
Чоловіча | 7,31±0,56 | 5,28±0,31 | 5,92±0,36 | 2,53±0,32 | 4,69±0,35 | 3,78±0,34* | 7,17±0,43 | 7,97±0,56 | 7,41±0,6 | 7,48±0,68 |
На підставі отриманих даних для двох груп керівників ЗОЗ розраховані індекси домінантності (D) та дружелюбності (G) за такими формулами:
D = I — V + 0,7 [(II + VIII) — (VI + IV)];G = VII — ІІІ + 0,7 [(VIII + VII) — (IV + II)].
Наведені дані свідчать, що у більшості значення, отримані за октантами, коливаються в межах від 2,53±0,32 до 9,08±0,51 бала. Показники, які не виходять за межі 8 балів, характерні для гармонійних особистостей (Собчик Л.Н., 2010). В цілому отримані дані достовірні та характерні для гармонійних особистостей (рис. 3).
У групі жінок-керівників за VII та VIII октантою (співпрацюючи-конвенціальний та відповідально-великодушний тип) значення перевищують 8 балів, що, ймовірно, свідчить про надмірний прояв цієї якості. Зазначена якість зумовлює у жінок-керівників формування типу поведінки у міжособистісних стосунках, що передбачає товариськість, орієнтацію на думку оточуючих, пошук соціального схвалення, сугестивність, чуйність, альтруїзм, делікатність, толерантність до недоліків, вміння прощати.
Профіль типів міжособистісних стосунків у групі жінок- та у групі чоловіків-керівників ЗОЗ за всіма октантами достовірно не відрізняється (p>0,05), за винятком VІ октанти — залежно-слухняний тип міжособистісних стосунків (p<0,05), значення за яким у жінок достовірно вищі, ніж у чоловіків. Цей тип стосунків передбачає залежність від думки оточуючих, необхідність визнання, певну покірність, почуття провини.
Окрім того, доцільно підкреслити, що профіль типів міжособистісних стосунків за октантами домінантності (I–IV) у жінок та чоловіків майже не відрізняється. Тобто керівники, незалежно від статі, схильні до поведінки домінування, лідерства. Значення за октантами дружелюбності (VI–VIII) у жінок-керівників дещо вищі, ніж у чоловіків.
За індексами домінантності та дружелюбності достовірної відмінності між групами жінок та чоловіків не виявлено (р>0,05). Вірогідно, можна стверджувати лише про певну тенденцію до переваги індексу домінантності у чоловіків-керівників (t=0,7; р>0,05) та до переваги індексу дружелюбності у жінок-керівників (t=1,8; р>0,05).
Ґендерні особливості керівників ЗОЗ у міжособистісних стосунках виявлені за залежно-слухняним типом поведінки. У групі жінок-керівників значення VІ октанти (залежно-слухняний тип) достовірно вище, ніж у групі чоловіків-керівників (5,0±0,37 бала проти 3,78±0,34 бала; t=2,42; p<0,05).
Ймовірно, жінки-керівники, на відміну від чоловіків-керівників, у міжособистісних стосунках більш схильні до залежності, несамостійності та пошуку схвалення, до довірливих стосунків у колективі.
Вигляд профілів типів міжособистісних стосунків у двох групах майже не відрізняється та має однакові піки за VIII (відповідально-великодушний тип), VII (співпрацюючо-конвенціальний тип), І (владно-лідируючий тип) октантами, за винятком VІ октанти (залежно-слухняний тип). Перевага у профілі цих октант характеризує керівників (незалежно від статі) як впевнених у собі, домінантних у стосунках з оточуючими, ефективних організаторів та наставників, з певною переоцінкою своїх можливостей, проте відповідальних і таких, що прагнуть до співпраці з оточуючими.
Таким чином, ґендерна особливість міжособистісних стосунків керівників ЗОЗ полягає в тому, що жінки такі стосунки будують на підставі дружелюбності, безконфліктності, схильності до компромісів, залежності від думки оточуючих, схильності брати на себе виконання чужої роботи, а чоловіки — на підставі домінантності та впевненості у своїх діях. Причому як для чоловіків, так і для жінок-керівників у міжособистісних стосунках характерні прояви домінантності та лідерства, що є запорукою їх ефективності як керівників.
При визначенні ґендерної особливості спрямованості керівників ЗОЗ на завдання чи людей встановлено, що і жінки-керівники, і чоловіки-керівники надають перевагу спрямованості на вирішення завдань (табл. 3).
у керівників ЗОЗ (балів)
Показник | Спрямованість (балів) | Коефіцієнт співвідношення завдання — люди | t | р | |
---|---|---|---|---|---|
люди | завдання | ||||
Жінки | 7,4±0,7 | 11,3±0,8 | 1,52 | –3,5 | <0,001 |
Чоловіки | 6,3±0,8 | 10,9±0,7 | 1,73 | –4,5 | <0,00001 |
t | 1,1 | 0,7 |
У жінок та чоловіків керівників ЗОЗ достовірно превалює спрямованість на вирішення завдань над спрямованістю на людей (р<0,001; р<0,00001). Вірогідної відмінності між чоловіками та жінками за цими спрямованостями не виявлено. Проте у групі чоловіків-керівників спостерігається тенденція до вищого коефіцієнта співвідношення завдання — люди, ніж у жінок (1,73 проти 1,52), що свідчить про більш виражену їх спрямованість на завдання.
Наступний етап дослідження — визначення ґендерних особливостей застосування керівниками ЗОЗ стилів ухвалення управлінських рішень (реалізаторський, потуральниий, маргінальний, авторитарний, ситуаційний) (рис. 4).
Стилі визначали на підставі попарного поєднання якостей «лібералізм — владність» за шкалою «Владність» і «поведінка в проблемній ситуації» за шкалою «Поведінка в проблемній ситуації», а саме: авторитарний стиль (поєднання «владності» і «вирішення проблемної ситуації»), маргінальний стиль («владності» і «уникнення проблемної ситуації»), реалізаторський стиль («лібералізму» та «вирішення проблемної ситуації»), потуральний стиль («лібералізму» та «уникнення проблемної ситуації»), ситуаційний стиль (відсутність будь-якої стильової переваги).
З метою визначення достовірних відмінностей у структурах стилів ухвалення управлінських рішень у двох групах застосовано коефіцієнт розподілу Пірсона (χ2). Отриманий коефіцієнт свідчить про достовірну відмінність структури стилів ухвалення управлінських рішень у двох групах (χ2=9,6; df=4, вірогідність «нульової гіпотези» <0,05).
Жінки-керівники частіше використовують реалізаторський (поєднання «лібералізму» і «вирішення проблемної ситуації») та маргінальний («владність» і «уникнення проблемної ситуації») стилі, а чоловіки-керівники — ситуаційний (невизначений стиль).
Реалізаторський стиль керівника передбачає високу вимогливість до себе з ліберальною манерою побудови взаємин у колективі. Рішення у складних проблемних ситуаціях керівник розробляє та реалізує зазвичай самостійно, без залучення підлеглих, з повною особистою відповідальністю та спрямованістю на досягнення успіху. Маргінальний стиль керівника характеризується владністю, вимогливістю до підлеглих та поблажливістю до себе, з уникненням у проблемних ситуаціях особистої відповідальності та орієнтуванням на думку керівника вищого рангу, з обережними та консервативними діями. Ситуаційний стиль — відсутність будь-якого стилю, з ухваленням рішень залежно від ситуації.
Отримані дані щодо ґендерних особливостей стилю ухвалення управлінських рішень суперечать даним О.В. Маркової (2006), які свідчать, що жінкам-менеджерам притаманний ситуаційний, маргінальний та реалізаторський стилі, а для чоловіків-менеджерів — авторитарний, маргінальний та ситуаційний стилі. Можливо, зазначені відмінності зумовлені особливостями освіти керівників ЗОЗ та особливостями управління ЗОЗ.
Висновки
Ґендерні особливості стилю ухвалення управлінських рішень у керівників ЗОЗ зумовлені індивідуально-психологічними особливостями (акцентуацією темпераменту та характеру, видом локус-контролю), типом міжособистісних стосунків і спрямованістю діяльності.
Для жінок керівників характерні такі індивідуально-психологічні особливості, як відповідальність, вразливість, співчутливість, образливість, емоційність, надійність у справах, сумлінність, схильність загрузати в дрібницях. Окрім того, їм, на відміну від чоловіків, непритаманна схильність до ризику та самовпевненість.
Жінки формують поведінку в міжособистісних стосунках, на відміну від чоловіків, на тлі дружелюбності, безконфліктності, схильності до компромісів, залежності від думки оточуючих, схильності брати на себе виконання чужої роботи.
Незважаючи на виявлені ґендерні відмінності, жінки- та чоловіки-менеджери здатні досягати успішності у професійній діяльності за рахунок обов’язкової наявності лідерських та комунікативних якостей, домінантності у стосунках, спрямованості на виконання завдань.
Отримані дані щодо ґендерних особливостей керівників ЗОЗ можна використовувати при розробці критеріїв професійного добору на керівні посади в ЗОЗ, при розробці циклів тематичного удосконалення з питань менеджменту та при створенні тренінгів, спрямованих на поліпшення якості ухвалення управлінських рішень керівниками ЗОЗ.
Список використаної літератури
- Дафт Р.Л. (2010) Менеджмент: Учебник, 8-е изд. (пер. с англ.). Санкт-Петербург, Питер, 800 с.
- Загузова Т.А., Давыдова Ю.А., Грошев И.В. (2006) Корреляты половых различий эмоциональной сферы личности. Междунар. журн. Соц.-эконом. явления и процессы, 1–2: 106–111.
- Лехан В.М., Канюка Г.С. (2000) Социально-психологический портрет руководителя медицинского учреждения. Вестн. соц. гигиены и организации здравоохранения Украины, 1: 77–80.
- Маркова Е.В. (2006) Индивидуально-типологические закономерности связей стилей управленческих решений и их диагностика. Автореф. дис. … канд. псих. наук: 19.00.03. Ярослав. гос. ун-тет, 24 с.
- Райгородский Д.Я. (2005) Практическая психодиагностика. Бахрах-М, Самара, 672 с.
- Собчик Л.Н. (2010) Диагностика межличностных отношений: Практическое руководство к традиционному и компьютерному вариантам теста. Боргес, Санкт-Петербург, 52 с.
- Фетискин Н.П. Козлов В.В., Мануйлов Г.М. (2009) Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Изд-во Ин-та психотерапии, Москва, 544 с.
Резюме. Цель исследования — определение гендерных особенностей руководителей учреждений здравоохранения (УЗО) на основании изучения индивидуально-психологического статуса, вида локус-контроля, типа межличностных отношений, направленности деятельности, стиля принятия управленческих решений. Проведено психологическое исследование 72 руководителей УЗО, среди которых 34 мужчины и 38 женщин, по методикам «Диагностика типов межличностных отношений», «Оценка стиля принятия управленческого решения», «Акцентуация личности», «Определение вида локус-контроля», «Определение направленности задачи — люди». Выявлены гендерные особенности принятия управленческих решений руководителями УЗО. Женщины чаще используют реализаторский и маргинальный стиль, мужчины — ситуационный (неопределенный стиль). Указанное обусловлено индивидуально-психологическими особенностями, видом локус-контроля, типом межличностных отношений и направленностью деятельности руководителей. Для женщин характерны такие индивидуально-психологические особенности, как ответственность, сочувственность, эмоциональность, надежность в делах, добросовестность, склонность увязать в мелочах, отсутствие склонности к риску и самоуверенности. В отличие от мужчин, женщины формируют поведение в межличностных отношениях на основе дружелюбия, бесконфликтности, склонности к компромиссам, зависимости от мнения окружающих, возлагания на себя выполнение чужой работы. Для женщин характерно наличие внешнего вида локус-контроля, который предусматривает зависимость успешности от обстоятельств и окружения. У мужчин преобладает внутренний вид локус-контроля, предусматривающий зависимость успешности от наличия умений, усилий и способностей. Невзирая на выявленные гендерные отличия, гарантией успеха профессиональной деятельности руководителей является обязательное наличие у них хорошо развитых лидерских и коммуникативных качеств, выраженная доминантность в отношениях и преобладающая направленность на выполнение задач.
Ключевые слова: руководители учреждений здравоохранения, гендерные особенности, тип межличностных отношений, стиль утверждения управленческих решений.
Summary. The purpose of the study — to identify gender specifics of top-managers of healthcare institutions based on the research of individual psychological status, type of locus-control, type of interpersonal relationships, directivity of actions, style of managerial decision-making. Psychological research of 72 top-managers of healthcare institutions, including 34 men and 38 women, was conducted using such methods as «Diagnostics of types interpersonal relationships», «Evaluation of managerial decision-making style», «Accentuation of personality», «Determination of locus-control type», «Determination of directivity «task-people». «Gender peculiarities of managerial decision-making among healthcare executives have been determined. Women more often use implementing and marginal styles, men — situational style (unspecified style). It is caused by individual psychological characteristics, type of locus-control, type of interpersonal relationships and directivity of managerial work. For women some individual psychological characteristics are typical such as responsibility, sympathy, emotionality, reliability, integrity, lack of risk taking and self-confidence. As opposed to men women form behavior in interpersonal relationships on the base of friendship, unconflicted behaviour, compromise orientation and taking on someone else’s work. It is typical for women to have external locus-control, involving success dependence on the circumstances and environment. Among males interior type of locus-control dominates, which provides success dependence on skills, efforts and abilities. It has been established that despite the existing gender differences executives of different sex can be equally successful in their professional activities given they have well-developed managerial and interpersonal qualities, dominance in a relationships and orientation on tasks implementation.
Key words: top-managers of healthcare institutions; gender peculiarities; type of interpersonal relationships; style of managerial decision-making.
Адреса для листування:
Вежновець Тетяна Андріївна
01601, Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
Національний медичний
університет імені О.О. Богомольця,
кафедра менеджменту охорони здоров’я
E-mail: [email protected]