Конгрес організовано Асоціацією серцево-судинних хірургів (АССХ) України, Державною установою «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» (далі — НІССХ), Польським товариством кардіоторакальних хірургів, Обласною державною адміністрацією Закарпатської області, відділенням серцево-судинної хірургії Закарпатського клінічного кардіологічного диспансеру.
У роботі Конгресу взяли участь 46 делегатів від центрів/відділень серцево-судинної хірургії Польщі з Забже, Гданська, Кракова, Щецина, Вроцлава, Жешува, Варшави та Любліна, представники органів охорони здоров’я України, обласні та районні кардіологи, кардіохірурги, члени АССХ України, керівники регіональних центрів/відділень серцево-судинної хірургії (усього 178 делегатів).
Доповіді учасників Конгресу, наукові роботи центрів/відділень АССХ України, тези доповідей зарубіжних делегатів опубліковано на 612 сторінках журналу «Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України» (випуск ХХІ, Київ, 2013).
Делегати Конгресу як з української, так і з польської сторони, одностайно висловили думку про значну практичну й наукову цінність заходу та його значення в зміцненні наукових, культурних зв’язків та дружби між двома країнами. Відзначено доцільність продовжувати проведення таких конгресів, які вже стали традиційними, кожний другий рік почергово в Україні та Польщі.
У ході пленарного та 6 секційних засідань Конгресу заслухано 69 доповідей, присвячених актуальним питанням хірургічного лікування й діагностики ішемічної хвороби серця, вроджених і набутих вад серця, інфекційного ендокардиту, патології аорти і аортального клапана, електрофізіологічних досліджень і порушень ритму серця, інноваційних технологій у кардіохірургії, рентгенангіохірургії захворювань серця і судин.
Відзначено, що у 2012 р. АССХ України виконано 19 131 кардіохірургічну операцію, що на 1134 більше порівняно з 2011 р., з летальністю 1,37%. Низьку післяопераційну летальність протягом 2012 р. відзначали у всіх 24 центрах/відділеннях АССХ України, а не лише в провідних центрах, що свідчить про високу стабільну майстерність спеціалістів. А невеликий приріст кількості операцій по країні в цілому є результатом недостатнього фінансування галузі, стриманого ставлення кардіологів до кардіохірургічної допомоги, відсутності «Положення про центр/відділення серцево-судинної хірургії».
У 2012 р. в Україні виконано 3312 операцій аорто-коронарного шунтування (АКШ) з летальністю 1,7%. З них із штучним кровообігом виконано 1743 операції з летальністю 2,6% і 1569 операцій на працюючому серці при летальності 0,76%.
Стентування коронарних артерій проведено у 5851 хворого з летальністю 0,52% (зростання за 2012 р. на 1689 пролікованих хворих, яким виконано стентування коронарних артерій).
Потребу в кардіохірургічних операціях, згідно з розрахунковими стандартами країн Європи, задоволено на 54,7% (порівняно з 2011 р. цей дефіцит зменшився на 3,3%).
Зниження смертності від серцево-судинних захворювань в Україні гальмується недостатньою кількістю відділень/центрів серцево-судинної хірургії з цілодобовим чергуванням для надання допомоги при гострому коронарному синдромі. Із 24 центрів/відділень серцево-судинної хірургії така служба є лише в 13.
Серед позитивних явищ діяльності АССХ України за 2012 р. відзначено розробку технологій діагностики й лікування серцево-судинних захворювань та їх впровадження у практику, розширення хірургічної допомоги при аневризмі аорти, впровадження у практику катетерного черезсудинного протезування аортального клапана, катетерного черезсудинного ендопротезування аорти при її аневризмі, катетерної абляції симпатичних сплетінь ниркових артерій для зниження артеріального тиску при резистентній до медикаментозного лікування артеріальній гіпертензії, розробку і впровадження в практику ефективної та безпечної методики пластики лівого шлуночка при резекції постінфарктних аневризм. Суттєвого зниження летальності досягнуто центрами АССХ України при АКШ на працюючому серці, лікуванні при ускладнених формах інфекційного ендокардиту із застосуванням гіпертермії. Позитивні зрушення відбулися при лікуванні пацієнтів із складними формами порушення ритму серця завдяки сучасному оснащенню ряду центрів (міста Київ, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ).
Отримані АССХ України в 2012 р. позитивні зрушення досягнуто завдяки певному покращанню фінансування як по лінії МОЗ, так і по лінії НАМН України. Однак цього покращання вистачило, щоб задовольнити кардіохірургічні потреби країни лише на 54,7%. Тому, щоб втримати досягнуті результати, ще більше покращити й розширити їх, Асоціації необхідно вишукувати резерви та застосовувати оригінальні рішення виникаючих проблем:
1. Протягом 2011–2012 рр. розроблено ряд спільних наказів МОЗ і НАМН України, спрямованих на полегшення функціонування центрів/відділень серцево-судинної хірургії країни, проте залишається незатвердженим «Положення про центри/відділення серцево-судинної хірургії». Положення — основний регламентуючий документ діяльності підрозділів кардіохірургії на місцях — колективно розроблено існуючими центрами/відділеннями АССХ України вже декілька років тому, але й досі залишається незатвердженим. Організувати його затвердження — важливе завдання для АССХ України.
2. Розробити і впровадити протоколи обов’язкового обсягу діагностичних обстежень пацієнтів.
3. Активізувати стосунки Асоціації з НАМН та МОЗ України, регіональними центрами в напрямку:
- організації позмінної цілодобової роботи діагностичної та лікувальної апаратури;
- організації служби екстреної кардіохірургічної допомоги на законодавчому рівні.
4. Звернутися до НАМН та МОЗ України щодо продовження заходів з корінної зміни співпраці кардіологічної та кардіохірургічної служб, які б посилили відповідальність кардіологів на місцях за несвоєчасне направлення хворих у кардіохірургічні заклади для вирішення питання щодо оперативного лікування.
5. Регіональним центрам/відділенням серцево-судинної хірургії потрібно забезпечити послідовність у лікуванні пацієнтів між кардіологами та кардіохірургами.
6. Регіональним центрам/відділенням серцево-судинної хірургії впроваджувати наукові досягнення передових центрів у свою практику.
Г.В. Книшов,
президент АССХ України,
академік НАН і НАМН України
