Міністерство охорони здоров’я України
Національна академія медичних наук України
Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи
«УЗГОДЖЕНО» Начальник лікувально-організаційного Управління НАМН України чл.-кор. НАМН України, д. мед. н. професор В.В. Лазоришинець 05.04.2013 р. |
«УЗГОДЖЕНО» Начальник Управління лікарських засобів та медичної продукції МОЗ України Л.В. Коношевич 08.04.2013 р. |
Принципи укладання договорів при проведенні клінічних випробувань лікарських засобів у контексті сучасного законодавства України (методичні рекомендації)
(28.13/89.13)
Установи розробники:
Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України»
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України
Автори:
Морозов А.М., д. мед. н., професор, заступник Генерального директора Державного експертного центру МОЗ України, тел. (044) 498-64-70,
Коваленко В.М., академік НАМН України, д. мед. н., професор, директор ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, Голова Асоціації дослідників України,
Фещенко Ю.І., академік НАМН України, д. мед. н., професор, директор ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського» НАМН України,
Ніколаєва В.В., к. мед. н., директор Департаменту доклінічних та клінічних випробувань Державного експертного центру МОЗ України,
Бохенко С.Ю., заступник начальника Юридичного управління — начальник Відділу договірної та судово-претензійної роботи Державного експертного центру МОЗ України,
Горбань А.Є., к. мед. н., директор ДУ «Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи» МОЗ України,
Михайлов C.М., голова підкомітету з клінічних досліджень комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації,
Зупанець I.A., д. фарм. н., професор, завідувач кафедрою фармакології і фармацевтичної опіки Національного фармацевтичного університету МОЗ України,
Сінічкіна Л.B., радник, керівник практики охорони здоров’я та фармацевтики адвокатського об’єднання «Арцингер».
Рецензенти:
Антипкін Ю.Г., академік НАМН України професор, директор ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології» НАМН України,
Дзяк Г.В., академік НАМН України, професор, ректор Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України.
Вступ
Клінічні випробування є найвідповідальнішим етапом створення та впровадження нових лікарських засобів.
Участь у міжнародних багатоцентрових клінічних випробуваннях лікарських засобів визнається актуальним напрямком медичної науки і практичної діяльності системи охорони здоров’я України. Така участь є надзвичайно важливою не лише для підтвердження високого іміджу української медичної науки, але й для доступу вітчизняних фахівців до новітніх медичних технологій з можливістю лікування пацієнтів за якісно новими, перспективними розробками, що має особливе значення у випадках тяжких, невиліковних на сучасному етапі розвитку медицини захворювань. Слід також відмітити, що, за даними Європейської Бізнес Асоціації, в систему охорони здоров’я України за рахунок клінічних випробувань щорічно інвестується близько 1 млрд грн., що має суттєве значення в умовах обмеженого бюджетного фінансування галузі. Участь в клінічних випробуваннях українських науковців і лікарів сприяє й підвищенню їх кваліфікації та, в подальшому, імплементації отриманих результатів в розробку, на принципах відповідної доказовості, медичних стандартів і клінічних протоколів.
На даний час в Україні сформована належна нормативно-правова база щодо організації та проведення клінічних випробувань лікарських засобів, яка відповідає вимогам Європейського Співтовариства та кращим світовим підходам і рекомендаціям. В той же час, за наявності чіткого порядку проведення таких випробувань в лікувально-профілактичних закладах України і участі в них вітчизняних фахівців-медиків, залишаються недостатньо упорядкованими договірні взаємовідносини спонсора (контрактно-дослідницької організації за дорученням спонсора) та їх виконавців. Як свідчать результати проведених перевірок, на жаль, непоодинокі приклади формального підходу до укладення таких договорів, що проявляється, зокрема, в ідентичності текстів договорів спонсора з лікувально-профілактичними закладами та дослідниками, нечіткістю у визначенні функцій та зобов’язань сторін, тощо. Все це обумовлює обґрунтовані зауваження та претензії з боку перевіряючих органів та, в кінцевому підсумку, негативно впливає на процес досліджень. Отже, існує потреба у створенні методичних засад укладання договорів на проведення клінічних випробувань.
Дані методичні рекомендації розроблені з урахуванням міжнародних вимог та на підставі сучасного законодавства України і спрямовані на допомогу учасникам клінічних випробувань лікарських засобів у оформленні їх договірних взаємовідносин, що є необхідною умовою проведення таких випробувань.
Методичні рекомендації щодо принципів укладання договорів при проведенні в Україні клінічних випробувань лікарських засобів видаються вперше. Рекомендації призначені для керівників лікувально-профілактичних закладів, вищих учбових закладів та науково-дослідних установ, дослідників, спонсорів, заявників клінічних випробувань та контрактних дослідницьких організацій.
Загальні положення
Організація та проведення клінічних випробувань лікарських засобів в Україні регулюється Основами законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 р. № 2801-XII, Законом України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 р. № 123/96-ВР, Законом України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VІ, а також наказами МОЗ України. Зокрема, наказом МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики» від 23.09.2009 р. № 690 у редакції наказу МОЗ України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 вересня 2009 року № 690» від 12.07.2012 р. № 523 затверджено Порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань (надалі — «Порядок») та Типове положення про комісії з питань етики при лікувально-профілактичних закладах, у яких проводять клінічні випробування. Цей нормативно-правовий акт розроблений з урахуванням вимог Директив Європейського Парламенту та Ради «Про наближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав — членів стосовно запровадження належної клінічної практики при проведенні клінічних випробувань лікарських засобів для вживання людиною» 2001/20/ЄС від 04.04.2001 р. (із змінами), «Про звід законів Співтовариства стосовно лікарських препаратів для людини» 2001/83/ЄС від 06.11.2001 р., Постанов Європейського Парламенту та Ради «Про лікарські засоби для застосування в педіатрії» 1901/2006 від 12.12. 2006 р. та «Зміни до Постанови про лікарські засоби для застосування в педіатрії» 1902/2006 від 20 грудня 2006 р., ІСН GСР, міжнародних етичних принципів біомедичних досліджень із залученням людини та етичного кодексу лікаря.
Порядок поширюється на всі види клінічних випробувань лікарських засобів, за винятком неінтервенційних досліджень та клінічних досліджень, які проводяться без участі фармацевтичних компаній у рамках науково — дослідницьких та дисертаційних робіт.
Порядок не поширюється на всі види клінічних випробувань тканинних і клітинних трансплантатів, у тому числі стовбурових клітин хордової (пуповинної) крові.
Крім того, наказом МОЗ України «Про затвердження документів з питань забезпечення якості лікарських засобів» від 16.02.2009 р. № 95 затверджено Настанову СТ-Н МОЗУ 42-7.0:2008 «Належна клінічна практика».
Клінічне випробування (дослідження) лікарського засобу є науково — дослідницькою роботою, метою якої є будь-яке дослідження за участю людини як суб’єкта дослідження, призначене для виявлення або підтвердження клінічних, фармакокінетичних, фармакодинамічних та/або інших ефектів, у тому числі для вивчення усмоктування, розподілу, метаболізму та виведення одного або кількох лікарських засобів та/або виявлення побічних реакцій на один або декілька досліджуваних лікарських засобів з метою оцінки його (їх) безпечності та/або ефективності.
Відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. №1775-111, який встановлює вичерпний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, проведення клінічних випробувань (як науково-дослідницької роботи) серед видів діяльності, що ліцензуються, не зазначене.
Пацієнт, чи здоровий доброволець, який відповідно до чинного законодавства бере участь у клінічному випробуванні, є суб’єктом дослідження (надалі — «досліджуваний»).
За ініціацію та організацію клінічного випробування лікарського засобу та/або його фінансування відповідає спонсор клінічного випробування, яким може бути як юридична, так і фізична особа.
Спонсор може делегувати будь-які або всі свої функції контрактній дослідницькій організації. Контрактною дослідницькою організацією може бути фізична або юридична особа, яка в рамках угоди зі спонсором виконує одну чи більше його функцій (повноважень) у клінічному випробуванні й діє на підставі доручення, виданого спонсором, з чітко визначеними делегованими повноваженнями. При цьому спонсор залишається відповідальним за ініціацію та проведення клінічного випробування та за інформацію, яка була зібрана в результаті клінічного випробування. Вибір дослідників та лікувально-профілактичного закладу також покладається на спонсора. Закладом охорони здоров’я (лікувально-профілактичним закладом) (надалі — «ЛПЗ») є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основними завданнями яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Дослідником (співдослідником) у клінічному випробуванні лікарських засобів може бути лікар, який має достатню професійну підготовку та досвід лікування пацієнтів, знає правила належної клінічної практики та відповідні нормативно-правові акти.
Дослідник несе відповідальність за проведення у місці дослідження клінічного випробування лікарського засобу. Якщо клінічне випробування проводиться групою осіб у певному місці проведення дослідження, один із дослідників визначається відповідальним керівником дослідницької групи і може називатися відповідальним дослідником.
Місце у ЛПЗ (відділ, відділення, тощо), де безпосередньо проводиться основна діяльність, пов’язана з клінічним випробуванням (включення пацієнтів, лікування, спостереження тощо), відповідно до Порядку називається місцем проведення випробування (надалі — «МПВ»).
Порядком встановлюються вимоги до дослідників та ЛПЗ, які залучаються до проведення клінічного випробування. Однією із вимог, що пред’являються до дослідника, є те, що він має працювати у ЛПЗ, де планується проведення клінічного випробування, а у разі, якщо дослідник є працівником кафедри вищого медичного навчального закладу, що не має своєї клінічної бази, необхідна наявність договору про співпрацю між вищим медичним навчальним закладом та ЛПЗ.
Задля належного проведення клінічного випробування дослідник повинен мати можливість залучати відповідних фахівців. Крім того, дослідник повинен мати можливість використовувати необхідні приміщення та устаткування у ході клінічного випробування для проведення його належним чином, що обумовлюється в договорі між спонсором і ЛПЗ, якщо дослідник є співробітником ЛПЗ. У випадку, якщо дослідник є співробітником вищого медичного навчального закладу чи науково-дослідної установи, що не мають своєї клінічної бази, відповідні договори укладаються спонсором (контрактною дослідницькою організацією за дорученням спонсора) із ЛПЗ та вищим медичним навчальним закладом/науково-дослідною установою.
ЛПЗ, який є місцем проведення випробування, має сприяти проведенню клінічного випробування, надаючи свої приміщення, устаткування та обладнання (у разі необхідності) і необхідний персонал закладу, який залучається до виконання процедур випробування у межах протоколу та відповідно до укладеного договору.
Під час проведення клінічного випробування в ЛПЗ на відповідального дослідника покладається також функція формування дослідницької групи для проведення випробування на належному професійному рівні, забезпечення виконання процедур протоколу клінічного випробування тощо.
Після затвердження Центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я (МОЗ України) місця проведення випробування та відповідального дослідника на основі попередньо отриманого висновку Державного експертного центру МОЗ України та підписання договору між спонсором (контрактною дослідницькою організацією) та ЛПЗ, внутрішнім документом ЛПЗ, відповідно до затверджених матеріалів клінічного випробування та пропозицій відповідального дослідника, може затверджуватися дослідницька група з числа співробітників ЛПЗ. У випадку, якщо відповідальним дослідником/дослідником/співдослідником є співробітник кафедри вищого медичного навчального закладу/науково-дослідної установи, такий заклад відповідно до своїх внутрішніх процедур та укладеного із ЛПЗ договору про співпрацю може затверджувати участь відповідального дослідника/дослідника/співдослідника у клінічному випробуванні в ЛПЗ відповідно до протоколу клінічного випробування.
Договірні відносини між особами, що залучаються до проведення клінічних випробувань. Загальна характеристика
Згідно з Порядком, клінічне випробування може розпочинатися в кожному конкретному МПВ за наявності позитивного висновку Центру, затвердженого МОЗ України, протоколу комісії з питань етики при ЛПЗ щодо погодження клінічного випробування і за умови оформлення договірних відносин між усіма юридичними та фізичними особами, які залучені до проведення клінічного випробування, відповідно до чинного законодавства.
При договірному оформленні відносин між суб’єктами клінічних випробувань слід чітко визначати предмет договору, виходячи із бажаного результату за кожним конкретним договором. Предметом може бути як виконання робіт, так і надання послуг.
Відповідно до ст. 892 Цивільного кодексу України, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Водночас, чинне законодавство України не виключає можливості укладання одного договору, де передбачені умови надання послуг та виконання робіт.
Спонсор (контрактна дослідницька організація за дорученням спонсора) укладає із ЛПЗ договори щодо проведення клінічних випробовувань лікарських засобів відповідно до вимог законодавства.
Частиною 3 Розділу IX Порядку передбачено, якщо в клінічному випробуванні бере участь науково-дослідна установа або вищий медичний навчальний заклад, що не мають своєї клінічної бази, у такому випадку має бути передбачено підписання договору між спонсором (контрактною дослідницькою організацією за дорученням спонсора) та ЛПЗ і науково-дослідною установою або вищим медичним навчальним закладом. Таким чином, якщо до клінічного дослідження залучається вищий медичний навчальний заклад або науково-дослідна установа, що не мають своєї клінічної бази, в тому числі через участь в дослідженні співробітника такого вищого медичного навчального закладу або науково-дослідної установи, або шляхом надання вищим медичним навчальним закладом або науково-дослідною установою інших додаткових послуг/робіт, має бути укладений договір між спонсором (контрактною дослідницькою організацією за дорученням спонсора), ЛПЗ та вищим медичним навчальним закладом/науково-дослідною установою.
Оплата додатково виконаної роботи/наданих послуг відповідального дослідника/дослідника/співдослідника, яка не пов’язана із виконанням ним своїх посадових обов’язків у ЛПЗ (науково-дослідній установі або вищому медичному навчальному закладі ІІІ–ІV рівнів акредитації) та не входить до прямих обов’язків ЛПЗ згідно з підписаним договором, здійснюється спонсором або контрактною дослідницькою організацією (за дорученням спонсора) на підставі окремого договору, що укладається із відповідальним дослідником/дослідником /співдослідником відповідно до вимог законодавства.
Цим договором має бути передбачено чітке розмежування функцій відповідального дослідника/дослідника/співдослідника та ЛПЗ (вищого медичного навчального закладу/науково-дослідної установи, якщо відповідальний дослідник/дослідник/співдослідник є працівником такого закладу чи установи).
Послуги/роботи, що відповідальний дослідник/дослідник/співдослідник надає/виконує за таким договором, мають здійснюватись ним в позаробочий час. Такі послуги/роботи можуть бути, серед іншого, пов’язані із виконанням ним інтелектуальної роботи (аналітичної, інформаційної, експертно-консультативної, складання звітів клінічного випробування тощо).
Якщо під час виконання такої роботи/надання послуг відповідальний дослідник/дослідник/співдослідник використовує матеріально-технічну базу ЛПЗ, відповідні витрати мають бути відшкодовані ЛПЗ (або вищому медичному навчальному закладу/науково-дослідній установі за згаданим вище договором) спонсором (контрактною дослідницькою організацією за дорученням спонсора) відповідно до укладеного ним договору з ЛПЗ, який, зокрема, повинен містити окреме положення про таке зобов’язання спонсора (контрактної дослідницької організації за дорученням спонсора), або відповідальним дослідником/дослідником/співдослідником за окремим договором, укладеним між ним та ЛПЗ.
Таким чином, з метою належного проведення клінічного випробування укладаються договори між всіма юридичними та фізичними особами, які залучені до проведення клінічного випробування. При цьому перелік осіб, що можуть бути залучені до клінічного випробування, не обмежений.
В залежності від специфіки та потреб конкретного клінічного випробування до його організації та проведення можуть бути залучені різноманітні фізичні та юридичні особи.
Згідно із Настановою з належної клінічної практики СТ-Н МОЗУ 42-7.0:2008, що затверджена Наказом МОЗ України від 16 лютого 2009 р. № 95, перед початком клінічного випробування спонсор повинен визначити, встановити й розподілити всі обов’язки та функції, пов’язані з випробуванням.
Договір між спонсором (контрактною дослідницькою організацією) та ЛПЗ та, за необхідності, вищим медичним навчальним закладом чи науково-дослідною установою
Згідно з Порядком спонсор (контрактна дослідницька організація за дорученням спонсора) укладають із ЛПЗ договори щодо проведення клінічних випробувань лікарських засобів відповідно до положень чинного законодавства. Послуги з проведення клінічних випробувань надаються ЛПЗ на платній основі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти» (зі змінами та доповненнями).
Послуги, що надаються ЛПЗ в рамках проведення клінічного випробування, мають комплексний характер та залежать від виду та особливостей конкретного клінічного випробування та домовленостей між сторонами договору. Зокрема, ЛПЗ, що надає послуги з проведення клінічного випробування, виконує певні дії в рамках клінічного випробування, що необхідні спонсору (контрактній дослідницькій організації), в тому числі через своїх працівників (або через працівників науково-дослідних установ чи вищих медичних навчальних закладів відповідно до укладених договорів про співпрацю між ЛПЗ та такими установами/закладами), та через інших осіб відповідно до умов укладеного договору.
Серед осіб, які залучаються до проведення клінічного випробування, є, в тому числі відповідальний дослідник та інші члени дослідницької групи, які діють в якості працівників ЛПЗ, науково-дослідної установи чи вищого медичного навчального закладу та, відповідно, виконують свої посадові обов’язки. Зокрема, в рамках договору між ЛПЗ і спонсором чи, у разі необхідності, договору між ЛПЗ, вищим медичним навчальним закладом/науково-дослідною установою та спонсором, відповідальний дослідник/дослідник/співдослідник як працівник ЛПЗ/науково-дослідної установи/вищого медичного навчального закладу виконує роботу з контролю включення досліджуваного до клінічного випробування відповідно до критеріїв включення/виключення, визначених протоколом, виконання протоколу клінічного випробування, контролю побічної дії досліджуваного лікарського засобу тощо. Детальніше функції, що можуть виконуватися ЛПЗ в рамках проведення клінічного випробування (в т.ч. через своїх працівників), наведені в Додатку 1 до цих Методичних рекомендацій. Передбачений Додатком 1 перелік функцій ЛПЗ є орієнтовним та не є вичерпним, оскільки такі функції можуть бути додатково визначені спонсором (контрактною дослідницькою організацією) відповідно до дизайну кожного конкретного клінічного випробування, та/або, за домовленістю сторін, покладені на інших учасників клінічного випробування. ЛПЗ має право укладати договори з іншими ЛПЗ щодо використання їх матеріально-технічної бази для надання окремих послуг згідно з протоколом клінічного випробування.
У свою чергу, спонсор (контрактна дослідницька організація за дорученням спонсора) з метою якісного та належного проведення клінічного випробування зобов’язується своєчасно забезпечити ЛПЗ досліджуваними лікарськими засобами та супутніми матеріалами, призначеними для проведення клінічного випробування тощо.
Крім того, в клінічних випробуваннях спонсор (контрактна дослідницька організація за дорученням спонсора) згідно із відповідним договором має забезпечувати необхідні умови задля якісного та своєчасного надання ЛПЗ (вищим медичним навчальним закладом/науково-дослідною установою) передбачених договором послуг, в тому числі надавати необхідне для проведення клінічного випробування обладнання, канали зв’язку (доступ до Інтернету, факси), індивідуальні реєстраційні форми, журнали тощо.
Фінансові умови договору між спонсором (контрактною дослідницькою організацією) та ЛПЗ (вищим медичним навчальним закладом/науково-дослідною установою за необхідності) визначаються відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про ціни та ціноутворення» 21.06.2012 р. № 5007-VI та інших законодавчих актів, що регулюють вказані правовідносини.
В якості орієнтиру для визначення вартості передбачених договором науково-дослідних робіт можливе використання «Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 р. № 830.
У зв’язку із необхідністю забезпечення відповідального дослідника/дослідника/співдослідника певними умовами та матеріально-технічною базою задля якісного надання послуг/виконання робіт за окремо укладеним ним зі спонсором (контрактною дослідницькою організацією) індивідуальним договором в рамках клінічного випробування, спонсор та ЛПЗ (вищий медичний навчальний заклад/науково-дослідна установа за необхідності) можуть погодити в договорі між ними зобов’язання ЛПЗ (вищого медичного навчального закладу/науково-дослідної установи) та умови забезпечення відповідального дослідника/дослідника/спів дослідника необхідною матеріально-технічною базою, в його позаробочий час.
Договір між спонсором (контрактною дослідницькою організацією) та відповідальним дослідником/дослідником
Метою окремого, індивідуального, договору між спонсором (контрактною дослідницькою організацією) та відповідальним дослідником/дослідником/співдослідником є визначення прав та обов’язків сторін в рамках клінічного випробування, що проводиться в ЛПЗ відповідно до затверджених матеріалів клінічного випробування. В такому договорі визначаються функції, покладені на відповідального дослідника/дослідника спонсором (контрактною дослідницькою організацією) та інші умови відповідно до діючого законодавства та домовленості сторін.
Предметом цього договору можуть бути будь-які послуги (роботи) та інші дії, що не суперечать чинному законодавству, зокрема, він може регулювати надання відповідальним дослідником/дослідником/співдослідником інформаційних, консультативних послуг, надання інформаційно-методичного забезпечення, наукового супроводу, створення об’єктів інтелектуальної власності, послуг щодо управління та контролю якості проведення процедур випробування відповідно до окремих вимог, що пред’являються спонсором згідно із протоколом клінічного випробування.
Детальний перелік функцій відповідального дослідника/дослідника/ співдослідника, які він може виконувати в рамках клінічного випробування, наводиться в Додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.
Вказаний перелік є орієнтовним та не є вичерпним, оскільки передбачені ним функції можуть, за необхідності, розширятися відповідно до дизайну клінічного випробування (доповнюватися іншими функціями, що необхідні в рамках конкретного клінічного випробування) відповідно до вибору спонсора (контрактної дослідницької організації) та домовленістю сторін, або можуть бути покладені на інших учасників клінічного випробування.
Функції, які відповідальний дослідник/дослідник/співдослідник виконує за окремим, індивідуальним, договором, укладеним зі спонсором (контрактною дослідницькою організацією), не можуть стосуватися його посадових обов’язків, які він виконує як працівник ЛПЗ (вищого медичного навчального закладу/науково-дослідної установи) в свій робочий час.
Фінансові умови такого договору визначаються відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, що регулюють вказані правовідносини.
Відповідальний дослідник/дослідник/співдослідник може надавати послуги (виконувати роботи), передбачені окремим договором зі спонсором (контрактною дослідницькою організацією), як на підставі цивільно-правового договору в якості фізичної особи, так і на підставі господарського договору в якості фізичної особи-підприємця відповідно до вимог діючого законодавства, в тому числі з питань оподаткування.
Реєстрація відповідального дослідника/дослідника/співдослідника як фізичної особи-підприємця можлива (тобто, не є обов’язковою, а здійснюється за бажанням відповідального дослідника/дослідника/співдослідника), однак є обов’язковою у наступних двох випадках:
1) У разі, коли діяльність відповідального дослідника/дослідника/співдослідника містить ознаки підприємницької.
Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Діяльність може вважатися систематичною, якщо вона провадиться не менше ніж три рази протягом одного календарного року (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 р.). Проте чіткого визначення поняття «систематичності господарської діяльності» чинне законодавство України не містить.
2) У разі укладання відповідальним дослідником/дослідником/співдослідником зовнішньоекономічного договору (зі спонсором або контрактно дослідницькою організацією нерезидентом — з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави).
Згідно положень ст. 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб’єкти цієї діяльності, серед інших видів, належить надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності, в тому числі: консультаційних, маркетингових, управлінських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво». Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.
Відповідальний дослідник/дослідник/співдослідник може надавати послуги/виконувати роботу, передбачені цим розділом Методичних рекомендацій, в тому числі за місцем проведення дослідження (ЛПЗ) чи, за необхідності, у вищому медичному навчальному закладі/науково-дослідній установі, використовуючи матеріально-технічну базу ЛПЗ (за необхідності вищого навчального медичного закладу/науково-дослідної установи) у неробочий час згідно із умовами укладених договорів.
Додаток 1
ЛПЗ, науково-дослідна установа, вищий медичний навчальний заклад за договором щодо проведення клінічного випробування, укладеним зі спонсором (контрактною дослідницькою організацією), може (в т.ч. в особі свого співробітника — відповідального дослідника/дослідника/співдослідника) виконувати наступні функції та зобов’язання:
– погодження запропонованої спонсором (контрактною дослідницькою організацією) кандидатури відповідального дослідника/дослідника/співдослідника з числа, відповідно, співробітників ЛПЗ, науково-дослідної установи, вищого медичного навчального закладу для проведення клінічного випробування за протоколом клінічного випробування та сприяння залученню до дослідження інших фахівців;
– сприяння якісному та своєчасному проведенню клінічного випробування відповідно до протоколу клінічного випробування:
- залучення достатньої кількості персоналу для проведення клінічного випробування;
- надання необхідних приміщень, устаткування та обладнання (матеріально-технічна база), в т.ч. для зберігання в належних умовах лікарських засобів та супутніх матеріалів, призначених для проведення клінічного випробування;
- здійснення адміністративного та інформаційного забезпечення для проведення клінічного випробування;
– забезпечення умов для якісного та своєчасного виконання відповідальним дослідником/дослідником/співдослідником функцій у їх робочий час, пов’язаних із проведенням клінічного випробування у місці проведення випробування;
– сприяння проведенню моніторингу й аудиту спонсором (контрактною дослідницькою організацією), Державним експертним центром МОЗ тощо, надання доступу до медичної документації;
– забезпечення разом із відповідальним дослідником/дослідником/співдослідником належного використання досліджуваного лікарського засобу та супутніх матеріалів виключно для цілей клінічного випробування, а також повернення після завершення клінічного випробування невикористаного досліджуваного лікарського засобу та супутніх досліджуваних матеріалів спонсору (контрактній досліджуваній організації) або уповноваженою ним особою чи знищення невикористаного досліджуваного лікарського засобу та супутніх досліджуваних матеріалів з дотриманням вимог чинного законодавства;
– виконання інших функцій, покладених на ЛПЗ згідно з договором та протоколом клінічного дослідження, вимогами чинного законодавства.
Додаток 2
Відповідальний дослідник/дослідник/співдослідник в свій позаробочий час за окремим, індивідуальним договором, укладеним зі спонсором (контрактною дослідницькою організацією), може виконувати наступні функції та зобов’язання:
- оцінка наукового, методологічного та соціально-епідеміологічного обґрунтування клінічного дослідження, відповідно до критеріїв, наданих спонсором (контрактною дослідницькою організацією),
- консультативні послуги з аналізу запропонованих спонсором умов протоколу, дизайну дослідження та доцільності проведення дослідження установою на підготовчому етапі.
- оцінка умов проведення клінічного випробування та прогнозування можливої кількості досліджуваних відповідно до протоколу згідно з критеріями включення;
- інформаційно-методичне забезпечення та науковий супровід клінічного випробування;
- узагальнення та систематизація інформації, отриманої внаслідок проведення клінічного випробування;
- аналітична робота в рамках клінічного випробування і складання звітів відповідно до форми та змісту, що визначаються спонсором (контрактною дослідницькою організацією);
- виконання фактичних дій щодо внесення даних в індивідуальні реєстраційні карти на електронних носіях інформації, які є специфічними для кожного дослідження, розробляються згідно з вимогами спонсора (контрактної дослідницької організації) і містять додаткову до рутинної медичної практики інформацію;
- аналіз безпечності і ефективності методу лікування згідно з протоколом дослідження та оформлення відповідної звітної документації відповідно до вимог спонсора (контрактної дослідницької організації);
- забезпечення точності, повноти, а також і своєчасного надання спонсору (контрактній дослідницькій організації) даних в індивідуальних реєстраційних картах і всіх необхідних звітах;
- контроль за точністю заповнення індивідуальних реєстраційних карт;
- регулярний інформаційний контакт та наукові консультації зі спонсором (контрактною дослідницькою організацією) стосовно виконання протоколу клінічного випробування;
- участь у моніторингових візитах, аудитах;
- участь у семінарах, мітингах тощо;
- участь у міжнародних нарадах з питань лікування досліджуваних, які пов’язані з проведенням клінічних досліджень, та проведення тематичних презентацій за вимогою спонсора;
- координація технічної та адміністративної роботи, ініційованої спонсором (контрактною дослідницькою організацією), в тому числі належний та своєчасний переклад та підготовка необхідної спонсору документації на підготовчому етапі.
- консультування щодо процедури передачі та збору біологічних зразків для лабораторних аналізів;
- надання інформації потенційним пацієнтам (здоровим добровольцям) щодо клінічних випробувань, які планує ініціювати спонсор;
- надання професійних висновків і рекомендацій щодо усунення можливих проблемних питань, які виникають під час проведення клінічного дослідження;
- за вимогою спонсора (контрактної дослідницької організації) надання консультативно-інформаційних послуг по роботі з електронними та інтерактивними системами, що використовуються під час проведення клінічного випробування;
- оцінка запропонованого протоколом клінічного випробування методу лікування у порівнянні зі стандартною практикою лікування;
- надання експертно-консультативних послуг щодо дизайну протоколу клінічного випробування для досягнення цілей клінічного випробування;
- аналіз даних, отриманих зі стандартних форм для розміщення даних в інформаційних системах, відповідно до вимог спонсора (контрактної дослідницької організації);
- інформування спонсора (контрактної дослідницької організації) про хід проведення клінічного випробування, а також співпраця у процесі підготовки остаточного звіту щодо проведення клінічного випробування не залежно від робочого часу;
- організаційні заходи щодо залучення необхідної кількості досліджуваних відповідно до протоколу клінічного випробування;
- сприяння оформленню та веденню медичної документації відповідно до вимог законодавства та протоколу дослідження;
- інформування пацієнтів (здорових добровольців), яких планується залучити до клінічного випробування, про мету, суть, характер, значення та вплив клінічного випробування, очікувану терапевтичну користь та ризик, що пов’язаний з клінічним випробуванням; отримання інформованої згоди пацієнта (здорового добровольця) на участь у клінічному випробуванні;
- повідомлення спонсора (контрактної дослідницької організації) про будь-які серйозні побічні реакції або серйозні побічні явища (згідно з визначенням, що міститься у протоколі клінічного випробування), які мають місце під час клінічного випробування, слідування процедурі, що описана в протоколі клінічного випробування щодо таких серйозних побічних реакцій або серйозних побічних явищ, незалежно від графіку робочого часу;
- негайна реєстрація та повідомлення комісії з питань етики про будь-які підозрювані серйозні побічні реакції, які стосуються досліджуваного лікарського засобу, що призвели до смерті або складали загрозу для життя досліджуваного, протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання інформації про підозрювану серйозну побічну реакцію, та надання, за необхідності, додаткової інформації щодо таких випадків комісії з питань етики протягом 8 (восьми) календарних днів;
- повідомлення комісії з питань етики про всі інші підозрювані серйозні непередбачувані побічні реакції, які стосуються досліджуваного лікарського засобу, що стали відомі досліднику, протягом 15 (п’ятнадцяти) календарних днів з дати отримання інформації щодо таких випадків;
- повідомлення спонсора (контрактної дослідницької організації) про будь які серйозні побічні явища, які можуть розцінюватися як страховий випадок, протягом двох календарних днів з дати отримання інформації про виникнення побічної реакції чи явища;
- надання спонсору (контрактній дослідницькій організації), комісії з питань етики та компетентному регуляторному органу всієї витребуваної ними додаткової інформації у разі смерті досліджуваного;
- протягом усього строку проведення клінічного випробування, розподілення між співдослідниками функцій та обов’язків, надання їм розпоряджень та контроль за їх виконанням (стосується виключно відповідального дослідника) незалежно від графіку робочого часу;
- повідомлення спонсора (контрактної дослідницької організації) про будь-які відхилення від протоколу клінічного випробування;
- у межах компетенції вживання необхідних заходів для забезпечення безпеки досліджуваних та організація надання їм необхідної медичної допомоги;
- забезпечення постійного контакту з пацієнтом незалежно від часу та запланованих візитів згідно з протоколом для контролю його стану, прогнозування та упередження можливих ускладнень та побічної дії досліджуваного лікарського засобу;
- участь у семінарах щодо дотримання вимог належної клінічної практики, які проводяться поза межами ЛПЗ;
- письмове інформування комісії з питань етики про стан проведення клінічного випробування в ЛПЗ у встановленій законодавством формі та з періодичністю не рідше одного разу на рік після початку клінічного випробування або частіше, якщо вимагається законодавством;
- тимчасове зупинення проведення клінічного випробування у разі підвищення ризику для здоров’я або життя досліджуваних та повідомлення спонсора (контрактної дослідницької організації), компетентного регуляторного органу та комісії з питань етики про таке зупинення;
- виконання інших функцій та обов’язків, покладених на відповідального дослідника/дослідника/співдослідника згідно з договором та протоколом клінічного випробування.
Нормативно-правова база
- Цивільний кодекс України;
- Господарський кодекс України;
- Кодекс законів про працю України;
- Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 р. № 123/96-ВР;
- Основи законодавства України про охорону здоров’я, Закон від 19.11.1992 р. № 2801-XII;
- Закон України від 13.12.1991 р. № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність»;
- Закон України від 01.06.2000 р. № 1775-ПІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;
- Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних та науково-дослідних установах»;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 р. № 1497 «Про затвердження Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення»;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 830 «Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості наукового-дослідних та дослідно-конструкторських робіт»;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до використання кошторисів бюджетних установ»;
- Наказ МОЗ України від 23.09.2009 р. № 690 «Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики» у редакції Наказу МОЗ України від 12.07.2012 р. № 523 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 вересня 2009 року № 690»;
- Наказ МОЗ України від 16.02.2009 р. № 95 «Про затвердження документів з питань забезпечення якості лікарських засобів», яким затверджена Настанова «Лікарські засоби. Належна клінічна практика. СТ-Н МОЗУ 42-7.0:2008»;
- Наказ МОЗ України від 25.05.2006 р. № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я»;
- Наказ Міністерства праці та соціальної політики України та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення».
Вперше опубліковано
у «Щотижневику АПТЕКА»
№ 25 (896) від 24.06.2013 р.