Etiology of Healthcare-associated Infections in Patients with Combat-Related Injuries and Wounds

Infectious complications of surgical treatment of patients with combat-related injuries and wounds reduce the effectiveness of treatment and increase the duration of hospitalization and the cost of treatment. Despite the use of modern methods of diagnosis, antibiotic prophylaxis, and treatment, the frequency of postoperative infectious complications does not tend to decrease. The aim: to analyze the etiological structure of healthcare associated infections (HAIs) in patients with combat-related injuries and wounds, and to identify the main responsible pathogens. The research methods. We retrospectively analyzed pathogens isolated from patients with HAIs in 11 civilian hospitals in 6 regions of Ukraine during 2022–2025. Identification of the species of isolated strains was carried out using automated microbiological testing (Vitek-2; bioMe’rieux, France). Results. A total 17,286 strains of microorganisms isolated from 5022 patients with HAIs were analyzed. The Gram-positive microorganisms composed 23.4% from all isolates and Gram-negative — 72.9%. In common etiology structure of HAIs predominated Escherichia coli (17.1%), Pseudomonas aeruginosa (11.5%), Enterococcus faecalis (6.9%), Acinetobacter baumannii (6.9%), Stenotrophomonas maltophilia (6.8%), Klebsiella pneumonia (6.3%), Staphylococcus aureus (5.7%), Serratia marcescens (5.5%) та Enterococcus faecium (4.8%). Of all cases of HAIs, 87.9% were found to be polymicrobial infections. Conclusion. This study showed that in most cases, HAIs in patients with combat-related injuries and wounds is polyetiological. The main pathogens of HAIs are E. coli, P. aeruginosa, E. faecalis, A. baumannii, S. maltophilia, K. pneumonia, S.aureus, S. marcescens and E. faecium. The quantitative and qualitative characteristics of the isolates have significant differences depending on the geographical location of the hospitals where the patients underwent surgical treatment. This justifies the need for systematic microbiological monitoring of microorganisms that contaminate the surgical wound.

References

1. Салманов А.Г., Лазоришинець В.В., Антипкін Ю.Г. та ін. (2025) Війна в Україні та антимікробна резистентність: монографія. ФО-П Білецький Р.Г., Київ, 705 с.
2. Salmanov A.G., Shchehlov D.V., Mamonova M. et al. (2025) Healthcare associated infections in patients with combat wounds and antimicrobial resistance of the responsible pathogens in Ukraine: results of a multicenter study (2022–2024). Wiad. Lek., 78(8): 1624–1634. doi: 10.36740/WLek/209517.
3. Салманов А.Г., Лазоришинець В.В., Лурін І.А. та ін. (2026) Госпітальні інфекції бойових травм та поранень: підручник для студентів та курсантів. А.Г. Салманов (ред.). ФО-П Білецький Р.Г., Київ, 680 с.
4. Салманов А.Г., Лазоришинець В.В., Лурін І.А. та ін. (2026) Інфекційний контроль у військовому госпіталі: підручник. А.Г. Салманов (ред.). ФО-П Білецький Р.Г., Київ, 616 с.
5. Кришевський Ю.П., Горошко В.Р., Хитрий Г.П. (2020) Мікробіологічна структура та чутливість патогенної мікрофлори до антибіотиків у пацієнтів із пораненням черевної порожнини. Мед. невідкл. станів, 16(1): 72–77.
6. Хоменко І.П., Цема Є.В., Шаповало В.Ю. та ін. (2018) Динаміка мікробної контамінації вогнепальної рани під час комплексного хірургічного лікування. Хірургія України, 1: 7–13.
7. Щегольков Є.Е, Салманов А.Г. (2025) Особливості післяопераційних інфекцій бойових травм та поранень. Укр. мед. часопис, 8(174): 67–74. doi: 10.32471/umj.1680-3051.271640.
8. Щегольков Є.Е, Салманов А.Г., Гуменюк К.В. (2026) Інфекція області хірургічного втручання у пацієнтів, постраждалих внаслідок бойових травм та поранень. Укр. мед. часопис, 2 (176): 104–108. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.273227.
9. Салманов А.Г. (2022) Госпітальна епідеміологія та інфекційний контроль: підручник для студентів. АграрМедіяГрупКиїв, 576 с.
10. Салманов А.Г., Лурін І.А, Щегольков Є.Е., Гуменюк К.В. (2026) Порівняльна характеристика госпітальних інфекцій у пацієнтів з бойовими травмами та поранень. Укр. мед. часопис, 5 (179), Т. 1 — VI/VII 2026 [Електронний ресурс]. Режим доступу: umj.com.ua/uk/publikatsia-279583-porivnyalna-harakteristika-gospitalnih-infektsij-u-patsiyentiv-iz-bojovimi-travmami-ta-poranennyami.
11. Ковальчук В.П., Кондратюк В.М. (2016) Динаміка видового складу мікрофлори бойових (вогнепальних та мінно-вибухових) ран кінцівок, одержаних в ході Антитерористичної операції на сході України у 2014 р. Хірургія України, 2: 13–18.
12. Кондратюк В.М. (2017) Мікробіологічна характеристика інфекційних ускладнень бойових поранень в різних збройних конфліктах. Укр. журн. мед. біол. спорт., 3(7): 219–223.
13. Бендас В.В., Стефак Я.П., Мойсюк В.Д. (2019) Таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники мікробіоти ранового вмісту вогнепальних поранень та мінно-вибухових травм. Клін. експеримент. патол., 18(2): 13–18.
14. Horan T.C., Andrus M., Dudeck M.A. (2008) CDC/NHSN surveillance definition of health care-associated infection and criteria for specific types of infections in the acute care setting. Am. J. Infect. Control., 36(5): 309–332. doi.org/10.1016/j.ajic.2008.03.002.