Comparative Characteristics of Hospital Infections in Patients with Combat-Related Injuries and Wounds | Ukrainian Medical Journal

Infectious complications of surgical treatment of patients with combat-related Injuries and wounds reduce the effectiveness of treatment and increase the duration of hospitalization and the cost of treatment. The aim: to analyze the results of surgical treatment of patients with combat-related injuries and wounds, and to determine the frequency of various types of healthcare associated infections (HAIs), and responsible pathogens. The research methods. We conducted a retrospective cohort study of the results of surgical treatment of 2,452 patients with combat-related injured and gunshot wounds, who were in 2023–2025 in 11 civilian hospitals from 6 regions of Ukraine. Results. A total of 2,452 patients with combat-related injuries and wounds undergoing surgeries were included, of whom in the postoperative period 66.8% HAIs were observed. The most frequently reported HAI types were surgical site infections (27.2%), bone and joint infections (25.1%), skin and soft tissue infections (13.2%), bloodstream infections (7.6%), central nervous system infections (6.7%), pneumonia (5.6%), and urinary tract infections (4.3%). The lowest rates of infection were found among the following types of HAI: eye, ear, nose, throat, or oral infections (3.2%), lower respiratory tract infections other than pneumonia (2.6%), cardiovascular infections (2.5%), and clinical sepsis (2.2%). The predominant pathogens of HAIs were: Escherichia coli (13%), Pseudomonas aeruginosa (11,5%), Enterococcus faecalis (6%), Klebsiella pneumonia (5,7%), Acinetobacter baumannii (5,7%), Stenotrophomonas maltophilia (5,7%), Staphylococcus aureus (5,1%), Enterococcus faecium (5,1%) та Serratia marcescens (4,9%), coagulase-negative staphylococci (CoNS) (4,4%), Klebsiella oxytoca (3.4%), Enterobacter aerogenes (3,2%), Acinetobacter lwoffii (3%), Enterobacter cloacae (3%), Proteus mirabilis (3%) and Proteus vulgaris (2,2%). Conclusions. Our work shows a high frequency of development of various types of HAIs in patients with combat-related Injuries and wounds. High rates of post-operative infections indicate gaps in the pre-treatment period for infection control in follow-up hospitals. The importance of the species spectrum of microorganisms that cause of HAIs and the transformation of their biological influences is of great importance for the recognition of effective treatment of infectious complications of surgical patient care. This is the urgent need for systematic microbiological monitoring of microorganisms to contaminate surgical wounds.

References

1. Салманов А.Г., Лазоришинець В.В., Антипкін Ю.Г. та ін. (2025) Війна в Україні та антимікробна резистентність. Монографія. ФО-П Білецький Р.Г., Київ, 705 с.
2. Salmanov A.G., Shchehlov D.V., Mamonova M. et al. (2025) Healthcare associated infections in patients with combat wounds and antimicrobial resistance of the responsible pathogens in Ukraine: results of a multicenter study (2022–2024). Wiad. Lek., 78(8): 1624–1634. doi: 10.36740/WLek/209517.
3. Кришевський Ю.П., Горошко В.Р., Хитрий Г.П. (2020) Мікробіологічна структура та чутливість патогенної мікрофлори до антибіотиків у пацієнтів із пораненням черевної порожнини. Мед. невідкл. станів, 16(1): 72–77.
4. Хоменко І.П., Цема Є.В., Шаповало В.Ю. та ін. (2018) Динаміка мікробної контамінації вогнепальної рани під час комплексного хірургічного лікування. Хірургія України, 1: 7–13.
5. Салманов А.Г., Лазоришинець В.В., Лурін І.А. та ін. (2026) Госпітальні інфекції бойових травм та поранень: Підручник для студентів та курсантів. А.Г. Салманов (ред.). ФО-П Білецький Р.Г., Київ, 680 с.
6. Салманов А.Г., Лазоришинець В.В., Лурін І.А. та ін. (2026) Інфекційний контроль у військовому госпіталі. Підручник. А.Г. Салманов (ред.). ФО-П Білецький Р.Г., Київ, 616 с.
7. Щегольков Є.Е, Салманов А.Г. (2025) Особливості післяопераційних інфекцій бойових травм та поранень. Укр. мед. часопис, 8(174): 67–74. doi: 10.32471/umj.1680-3051.271640.
8. Щегольков Є.Е, Салманов А.Г., Гуменюк К.В. (2026) Інфекція області хірургічного втручання у пацієнтів, постраждалих внаслідок бойових травм та поранень. Укр. мед. часопис, 2 (176): 104-108. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.273227.
9. Салманов А.Г. (2022) Госпітальна епідеміологія та інфекційний контроль: Підручник для студентів. АграрМедіяГрупКиїв, 576 с.
10. Horan T.C., Andrus M., Dudeck M.A. (2008) CDC/NHSN surveillance definition of health care-associated infection and criteria for specific types of infections in the acute care setting. Am. J. Infect. Control., 36(5): 309–332. doi.org/10.1016/j.ajic.2008.03.002.
11. Ковальчук В.П., Кондратюк В.М. (2016) Динаміка видового складу мікрофлори бойових (вогнепальних та мінно-вибухових) ран кінцівок, одержаних в ході Антитерористичної операції на сході України у 2014 р. Хірургія України, 2: 13–18.
12. Кондратюк В.М. (2017) Мікробіологічна характеристика інфекційних ускладнень бойових поранень в різних збройних конфліктах. Укр. журн. мед. біол. спорт., 3(7): 219–223.
13. Бендас В.В., Стефак Я.П., Мойсюк В.Д. (2019) Таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники мікробіоти ранового вмісту вогнепальних поранень та мінно-вибухових травм. Клін. експеримент. патол., 18(2): 13–18.