Особливості клінічних проявів та діагностики гострого розсіяного енцефаломієліту

Мета дослідження — аналіз клініко-неврологічних, імунологічних показників та магнітно-резонансно-томографічних (МРТ)-ознак осередків демієлінізації у пацієнтів з діагнозом гострого розсіяного енцефаломієліту (ГРЕМ). Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 75 пацієнтів з діагнозом ГРЕМ (28 чоловіків та 47 жінок) віком від 15 до 55 років (середній вік — 32,3±0,8 року). Результати дослідження свідчать, що клінічна картина ГРЕМ надзвичайно поліморфна і визначається наявністю в центральній нервовій системі мультифокального процесу. Вогнищеві неврологічні порушення залежать від локалізації запального процесу, проте найчастіше схильні до ураження провідні шляхи білої речовини головного мозку та зорові нерви. За даними МРТ у хворих на ГРЕМ найчастіше у патологічний процес залучаються перивентрикулярна ділянка, лобові, тім’яні частки півкуль, мозолисте тіло і мозочок, найрідше — кора головного мозку, внутрішня капсула і потилична частка. Відмінною рисою осередків демієлінізації є їх великий розмір, що не залежать від статі, віку пацієнта, а також ступеня інвалідизації за шкалою EDSS. Проведений аналіз нейроімунологічних показників у хворих з діагнозом ГРЕМ свідчить про автоімунну спрямованість імунних реакцій у разі цього захворювання і підтверджує патогенетичні механізми його розвитку. Виконаний аналіз дозволяє дійти висновку, що клінічна картина ГРЕМ характеризується поліморфізмом неврологічних проявів, які залежать від локалізації патологічного процесу. МРТ та нейроімунологічне обстеження — інформативні методи діагностики ГРЕМ. Їх застосування дозволяє зменшити кількість діагностичних помилок, що має важливе терапевтичне та прогностичне значення.

Посилання

1. Віничук С.М. (2006) Гострий розсіяний енцефаломієліт. Doctor, 39: 3–5.
2. Віничук С.М. (2008) Неврологія. Здоров’я, Київ, 664 с.
3. Лисяный Н.И., Бельская Л.Н. (2003) Изменение функциональной активности фагоцитирующих клеток мозга и селезенки крыс после индукции экспериментального аллергического энцефаломиелита. Лаб. диагностика, 3: 38–41.
4. Boz C., Velioglu S., Ozmenoglu M. (2003) Acute disseminated encephalomyelitis after bee sting. Neurol. Sci., 23(6): 313–315.
5. Chaudhuri A., Behan P.O. (2003) The clinical spectrum, diagnosis, pathogenesis and treatment of Hashimoto’s encephalopathy (recurrent acute disseminated encephalomyelitis). Curr. Med. Chem., 10(19): 1945–1953.
6. Çiftçi E., Ince E. (2003) Acute disseminated encephalomyelitis associated with Epstein-Barr virus infection. J. Ancara Med. School, 25(3): 149–154.
7. Dale R.C., Branson J.A. (2005) Acute disseminated encephalomyelitis or multiple sclerosis: can the initial presentation help in establishing a correct diagnosis? Arch. Dis. Child., 90(6): 636–639.
8. Gaig C., Valldeoriola F., Saiz A. (2005) Acute disseminated encephalomyelitis associated with Campylobacter jejuni infection and antiganglioside GM1 IgG antibodies. J. Neurol., 252(5): 613–614.
9. Garg R.K. (2003) Acute disseminated encephalomyelitis. Postgrad. Med. J., 79(927): 11–17.
10. Höllinger P., Sturzenegger M., Mathis J. et al. (2003) Acute disseminated encephalomyelitis in adults: a reappraisal of clinical, CSF, EEG, and MRI findings. J. Neurol., 249(3): 320–329.
11. Idrissova Zh.R., Boldyreva M.N., Dekonenko E.P. et al. (2003) Acute disseminated encephalomyelitis in children: clinical features and HLA-DR linkage. Eur. J. Neurol., 10(5): 537–546.
12. Inglese M., Salvi F., Iannucci G. et al. (2002) Magnetization transfer and diffusion tensor MR imaging of acute disseminated encephalomyelitis. AJNR Am. J. Neuroradiol., 23(2): 267–272.
13. Ito S., Nezu A., Matsumoto C. et al. (2002) Acute disseminated encephalomyelitis and poststreptococcal acute glomerulonephritis. Brain Dev., 24(2): 88–90.
14. Kadhim H., De Prez C., Gazagnes M.D., Sébire G. (2003) In situ cytokine immune responses in acute disseminated encephalomyelitis: insights into pathophysiologic mechanisms. Hum. Pathol., 34(3): 293–297.
15. Kurtzke J.F. (1983) Rating neurologic impairment in multiple sclerosis: an expanded disability status scale (EDSS). Neurology, 3(11): 1444–1452.
16. Lim K.E., Hsu Y.Y., Hsu W.C., Chan C.Y. (2003) Multiple complete ring-shaped enhanced MRI lesions in acute disseminated encephalomyelitis. Clin. Imaging., 27(4): 281–284.
17. Murthy J.M. (2002) Acute disseminated encephalomyelitis. Neurol. India, 50(3): 238–243.
18. Pradhan S., Mishra V.N. (2004) A central demyelinating disease wiht atypical features. Mult. Scler., 10(3): 308–315.
19. Singhi P.D., Ray M., Singhi S., Kumar Khandelwal N. (2006) Acute disseminated encephalomyelitis in North Indian children: clinical profile and follow-up. J. Child Neurol., 21(10): 851–857.
20. Voudris K.A., Vagiakou E.A., Skardoutsou A. (2002) Acute disseminated encephalomyelitis associated with parainfluenza virus infection of childhood. Brain Dev., 24(2): 112–114.

Особенности клинических проявлений и диагностики острого рассеянного энцефаломиелита

Мяловицкая Е А, Лобанова И С

Резюме. Цель исследования — анализ клинико-неврологических, иммунологических показателей и магнитно- резонансно-томографических (МРТ)- признаков очагов демиелинизации у пациентов с диагнозом острого рассеянного энцефаломиелита (ОРЭМ). Проведено комплексное клинико-параклиническое исследование 75 пациентов с диагнозом ОРЭМ (28 мужчин и 47 женщин) в возрасте от 15 до 55 лет (средний возраст — 32,3±0,8 года). Результаты исследования свидетельствуют, что клиническая картина ОРЭМ очень полиморфная и определяется наличием в центральной нервной системе мультифокального процесса. Очаговые неврологические нарушения зависят от локализации воспалительного процесса, но чаще всего склонны к поражению проводящие пути белого вещества головного мозга и зрительные нервы. По данным МРТ у больных ОРЭМ чаще всего в патологический процесс вовлечены перивентрикулярная область, лобные, теменные доли полушарий, мозолистое тело и мозжечок, реже всего — кора головного мозга, внутренняя капсула и затылочная доля. Отличительной чертой очагов демиелинизации является их большой размер, что не зависит от пола, возраста пациента, а также степени инвалидизации по шкале EDSS. Проведенный анализ нейроиммунологических показателей у больных с диагнозом ОРЭМ свидетельствует об аутоиммунной направленности иммунных реакций при данном заболевании и подтверждает патогенетические механизмы его развития. Выполненный анализ разрешает сделать вывод, что клиническая картина ОРЭМ характеризуется полиморфизмом неврологических проявлений, которые зависят от локализации патологического процесса. МРТ и нейроиммунологическое исследование являются информативными методами диагностики ОРЭМ. Их применение позволяет уменьшить количество диагностических ошибок, что имеет важное терапевтическое и прогностическое значение.

Ключевые слова: иммунограма, магнитно-резонансная томография, диагностика, острый рассеянный энцефаломиелит.

Distinctive clinical and diagnostic features of acute disseminated encephalomyelitis

Myalovitska O A, Lobanova I S

Summary. The aim of the study — to analyze clinical-neurological, immunological and magnetic resonance imaging (MRI) characteristics of demyelinating lesions in patients with acute disseminated encephalomyelitis (ADEM). Complex clinical examination was performed in 75 patients with ADEM, 28 males and 47 females with age 15 to 55 years (average age is 32.3±0.8). The study results revealed that ADEM clinical presentation is very polymorphic and is characterized by presence of multifocal process in central nervous system. The neurological disturbances depend on inflammation process localization, but mostly the white matter tracts and optic nerves are damaged. Brain MRI mostly showed abnormal lesions in periventricular white matter, frontal and parietal lobes, corpus callosum and cerebellum.The distinctive feature of demyelinating lesions is large size, which does not depend on sex, age and the degree of disability assessed by the EDSS scale. The analysis of immunological indicators in patients with ADEM is evidence of autoimmune tendency of immune response in such cases, sustaining the pathogenesis mechanisms of ADEM development. Our analysis allows to conclude that ADEM clinical picture is characterized by polymorphic neurological features, which depend on localization of pathological process. MRI and neuroimmunological examination are very informative methods in ADEM diagnostics.

Key words: immunogram, magnetic resonance imaging, diagnostic, acute disseminated encephalomyelitis.