Infectious Сomplications of Treatment of Combat-Related Injuries and Wounds | Ukrainian Medical Journal

Infectious complications of surgical treatment of patients suffering from combat injuries and wounds reduce the effectiveness of treatment and increase the duration of hospitalization and the cost of treatment. The aim of the study is to analyze the results of surgical treatment of patients suffering from combat -related injuries and wounds and to determine the frequency of various types of postoperative infections in a surgical hospital. The research methods. We conducted a retrospective cohort study of the results of surgical treatment of 3,662 patients with combat-related injured and gunshot wounds, who were in 2022–2024 in 7 civilian hospitals in 4 regions of Ukraine. Results. In the postoperative period, among 3,662 patients with combat-related injured and gunshot wounds, 2,359 (64.4%) healthcare-associated infections (HAIs) were observed. The most frequently reported HAI types were surgical site infections (27.2%), bone and joint infections (25.1%), skin and soft tissue infections (13.2%), bloodstream infections (7.6%), central nervous system infections (6.7%), pneumonia (5.6%), and urinary tract infections (4.3%). The lowest rates of infection were found among the following types of HAI: eye, ear, nose, throat, or oral infections (3.2%), lower respiratory tract infections other than pneumonia (2.6%), cardiovascular infections (2.5%), and clinical sepsis (2.2%). Conclusion. This study found a high incidence of postoperative infectious complications in patients with patients combat-related Injuries and wounds. The high rates of postoperative infections indicate gaps in infection control compliance in the studied hospitals. Although the military conflict in Ukraine continues, the analysis of infection-related data remains critical for optimizing current clinical practice guidelines with the overall goal of improving outcomes for combat-wounded military personnel and civilians.

References

1. Салманов А.Г., Лазоришинець В.В., Антипкін Ю.Г. та ін. (2025) Війна в Україні та антимікробна резистентність: Монографія. ФО-П Білецький Р.Г., Київ, 705 с.
2. Salmanov A.G., Shchehlov D.V., Mamonova M. et al. (2025) Healthcare associated infections in patients with combat wounds and antimicrobial resistance of the responsible pathogens in Ukraine: results of a multicenter study (2022–2024). Wiad. Lek., 78(8): 1624–1634. doi: 10.36740/WLek/209517.
3. Герасименко О.С., Дхауаді Ф., Єнін Р.В. та ін. (2017) Нові напрямки в лікуванні вогнепальних ран. Проблеми військової охорони здоров’я, 48: 360–366.
4. Верба А.В., Хорошун Е.М. (ред.) (2016) Тимчасова настанова з медичної евакуації поранених і хворих у Збройних Силах України на особливий період. УВМА, Київ, 60 с.
5. Заруцький Я.Л., Ткаченко А.Є. (2015) Особливості надання хірургічної допомоги під час АТО. Військова медицина України, 15(1): 35–40.
6. Хоменко І.П., Гержик К.П. (2019) Особливості хірургічного доступу під час проведення ендовідеохірургічних операцій у поранених з бойовою травмою органів грудної та черевної порожнини. Проблеми військової охорони здоров’я, 51: 248.
7. Бойко В.В., Иванова Ю.В., Замятин П.Н. та ін. (2015) Лечение пострадавших с сочетанными минно-взрывными повреждениями: обзор литературы и клиническое наблюдение. Здоров’я України, 2: 10–11.
8. Усенко О.Ю., Салютін Р.В., Галич С.П. та ін. (2016) Мультидисциплінарний підхід до лікування мінно-вибухових травм в умовах високоспеціалізованої хірургічної клініки. Медичне забезпечення антитерористичної операції: науково-організаційні та медико-соціальні аспекти: зб. наук. праць. ДП «НВЦ «Пріоритети», Київ, 316 с.
9. Галушка А.М., Подолян Ю.В., Швець А.В., Горшков О.О. (2019) Особливості бойового травмування, що супроводжувалося акубаротравмою у військовослужбовців -учасників бойових дій. Військова медицина України, 3(19): 56–66.
10. Рощін Г.Г., Мазуренко О.В., Гуменюк К.В. та ін. (2021) Єдині протоколи надання екстреної медичної допомоги як елемент цивільно-військової взаємодії на територіях проведення спеціальних операцій в Україні. Травма, 21(2): 66–79.
11. Салманов А.Г. (2022) Госпітальна епідеміологія та інфекційний контроль: Підручник. АграрМедіяГруп, Київ, 576 с. ISBN 978-617-646-510-2.
12. Salmanov A., Shchehlov D., Svyrydiuk O. et al. (2023) Epidemiology of healthcare-associated infections and mechanisms of antimicrobial resistance of responsible pathogens in Ukraine: Results of a multicentre study (2019–2021). J. Hosp. Infect., 131: 129–138. doi: 10.1016/j.jhin.2022.10.007.
13. Salmanov A., Shchehlov D., Artyomenko V. et al. (2023) Nosocomial transmission of multi-drug-resistant organisms in Ukrainian hospitals: results of a multi-centre study (2019–2021). J. Hosp. Infect., 132: 104–115. doi: 10.1016/j.jhin.2022.12.008.
14. Tribble D.R., Murray C.K., Lloyd B.A. et al. (2019) After the Battlefield: Infectious Complications among Wounded Warriors in the Trauma Infectious Disease Outcomes Study. Mil. Med., 184(Suppl. 2): 18–25. doi: 10.1093/milmed/usz027.
15. McDonald J.R., Liang S.Y., Li P. et al. (2018) Infectious Complications After Deployment Trauma: Following Wounded US Military Personnel Into Veterans Affairs Care. Clin. Infect. Dis., 67(8): 1205–1212. doi: 10.1093/cid/ciy280.