Features of Postoperative Infections in Combat-Related Injuries and Wounds

The article summarizes research findings on the mechanisms of contamination of blast injuries and firearm wounds in a surgical hospital setting and the development of postoperative purulent-inflammatory surgical site infections within the framework of scientific discussion.

The aim of the study is to examine the conditions and specific mechanisms of infection in combat-related injuries and wounds during the treatment of casualties in a surgical inpatient facility.

The research methodology was based on the analysis of scientific articles published between 2010 and 2025 and indexed in Ukrainian and international databases.

Results. Systematization of literature data on infection of combat-related injuries and wounds during medical care, including surgical treatment in a hospital setting, shows that the mechanisms of contamination and the development of purulent-inflammatory surgical site infections (SSI) depend primarily on adherence to preventive measures and infection control. However, the implementation of these measures under conditions of active military conflict is complicated for multiple reasons. The prolonged military conflict has created extreme pressure on the medical infrastructure of both civilian and military healthcare services in Ukraine, owing to the increasing number of casualties and insufficient staffing and medical equipment in conflict zones. To ensure timely medical care for the wounded, effective evacuation routes from the battlefield were organized. At all stages of evacuation and medical care, there is a risk of additional wound contamination, which significantly complicates healing and increases the likelihood of infectious comorbid conditions. Damage to the anatomical integrity of tissues and organs due to blast or firearm injuries is accompanied by local and systemic reactions of the body and is characterized by a high level of microbial contamination, which predisposes to the development of purulent-inflammatory infection. It has been established that hospital-acquired strains of microorganisms resistant to multiple antimicrobial agents pose a particular threat to patient safety in a surgical inpatient setting. The study demonstrates that wound contamination and SSI development have specific characteristics. In hospital settings, purulent-inflammatory infection at the surgical site occurs when a source (reservoir) of pathogens, a mechanism of transmission, and a susceptible host are present. The entry point for microorganisms is the surgical wound created during treatment. Pathogens may enter the wound from endogenous sources (the patient’s own microbiota: nasopharynx, esophagus, stomach, biliary tract, skin, intestines, urinary tract, or pre-existing purulent foci) or from exogenous sources (primarily hospital-acquired strains). External sources of infection may include medical personnel, patients or caregivers who are carriers of SSI pathogens (especially MRSA), air, hospital environmental surfaces, contaminated medical instruments, dressings, equipment, and device surfaces.

Conclusion. Infection of surgical wounds in victims of blast injuries and gunshot wounds in a hospital setting and the development of purulent-inflammatory SSI have their own characteristics, namely: 1) SSI occurs in the presence of a source (reservoir) of the infectious agent, the mechanism of its transmission, as well as a favorable organism; 2) the entrance gate for the penetration of microorganisms is a surgical wound created during the treatment of the patient; 3) infectious agents can enter the surgical wound from an endogenous source (the patient’s own microflora: nasopharynx, esophagus, stomach, biliary tract, skin, intestine, urinary system, existing foci of purulent inflammation) or from an exogenous source (mainly hospital strains of microorganisms); 4) external sources of infection can be medical personnel, patients and persons admitted to care for patients — bacterial carriers of SSI pathogens (especially MRSA); air; elements of the hospital environment; contaminated medical instruments, dressings, equipment and surfaces. Thus, knowledge of the mechanisms of wound infection and the development of SSI is extremely important for the implementation of effective prevention and infection control measures, which will help minimize the risks of infectious complications of surgical treatment of patients injured by blast injuries and gunshot wounds.

References

1. Цимбалюк В.І. (ред.) (2020) Вогнепальне поранення м’яких тканин (досвід антитерористичної операції/операції об’єднаних сил). Колегіум, Харків, 400 с.
2. Верба А.В., Хорошун Е.М. (ред.) (2016) Тимчасова настанова з медичної евакуації поранених і хворих у Збройних Силах України на особливий період. УВМА, Київ, 60 с.
3. Салманов А.Г., Лазоришинець В.В., Антипкін Ю.Г. та ін. (2025) Війна в Україні та антимікробна резистентність: Монографія. ФОП Білецький Р.Г., Київ, 705 с.
4. Salmanov A.G., Shchehlov D.V., Mamonova M. et al. (2025) Healthcare associated infections in patients with combat wounds and antimicrobial resistance of the responsible pathogens in Ukraine: results of a multicenter study (2022–2024). Wiad Lek., 78(8): 1624–1634. doi: 10.36740/WLek/209517.
5. Салманов А.Г. (2022) Госпітальна епідеміологія та інфекційний контроль: Підручник для студентів. АграрМедіяГруп, Київ, 576 с.
6. Салманов А.Г., Артьоменко В.В. (2023) Клінічна епідеміологія та доказова медицина: Підручник. АграрМедіаГруп, Київ, 432 с.
7. Салманов А.Г. (2011) Хірургічні інфекції: Монографія. Кондор, Київ, 374 с.
8. Кондратюк В.М. (2016) Характеристика антибіотикорезистентності мікрофлори бойових (вогнепальних та мінно-вибухових) ран кінцівок. Клін. хір., 4: 36–39.
9. Салманов А.Г., Марієвський В.Ф., Бойко В.В. та ін. (2012) Антибіотикорезистентність в хірургії: Монографія. НТМТ, Харків, 456 с.
10. Герасименко О.С., Дхауаді Ф., Єнін Р.В. та ін. (2017) Нові напрямки в лікуванні вогнепальних ран. Проблеми військової охорони здоров’я, 48: 360–366.
11. Білий В.Я. (ред.)(2018) Очерки хирургии перитонита. Всеукраїнське державне видавництво «Карпати», Ужгород, 116 с.
12. Заруцький Я.Л. Ткаченко А.Є. (2015) Особливості надання хірургічної допомоги під час АТО. Військова медицина України, 15(1): 35–40.
13. Заруцький Я.Л., Білий В.Я. (ред.) (2018) Воєнно-польова хірургія. Фенікс, Київ, 552 с.
14. Хоменко І.П. Гержик К.П. (2019) Особливості хірургічного доступу під час проведення ендовідеохірургічних операцій у поранених з бойовою травмою органів грудної та черевної порожнини. Проблеми військової охорони здоров’я, 51: 248.
15. Бойко В.В., Иванова Ю.В., Замятин П.Н. та ін. (2015) Лечение пострадавших с сочетанными минно-взрывными повреждениями: обзор литературы и клиническое наблюдение. Здоров’я України, 2: 10–11.
16. Галушка А.М., Подолян Ю.В., Швець А.В., Горшков О.О. (2019) Особливості бойового травмування, що супроводжувалося акубаротравмою у військовослужбовців -учасників бойових дій. Військова медицина України, 3(19): 56–66.
17. Рощін Г.Г., Мазуренко О.В., Гуменюк К.В. та ін. (2021) Єдині протоколи надання екстреної медичної допомоги як елемент цивільно-військової взаємодії на територіях проведення спеціальних операцій в Україні. Травма, 21(2): 66–79.
18. Усенко О.Ю., Салютін Р.В., Галич С.П. та ін. (2016) Мультидисциплінарний підхід до лікування мінно-вибухових травм в умовах високоспеціалізованої хірургічної клініки. Медичне забезпечення антитерористичної операції: науково-організаційні та медико-соціальні аспекти: зб. наук. праць. ДП «НВЦ «Пріоритети», Київ, 316 с.
19. Савченко С.В. (2016) Механізми і причини смерті військовослужбовців унаслідок бойових дій в зоні АТО за результатами аналізу протоколів судово-медичних експертиз. Медичне забезпечення антитерористичної операції: науково-організаційні та медико-соціальні аспекти: зб. наук. праць. ДП «НВЦ «Пріоритети», Київ, 316 с.
20. Герасименко О.С. (2021) Клінічно-організаційні принципи надання хірургічної допомоги та спеціалізоване лікування поранених з бойовою травмою живота в умовах АТО. Аавтореф. дис. на здобуття наук. ступ. д-ра мед. наук. ДУ «Нац. ін-т хірургії та трансплантологї ім. О.О. Шалімова». Київ, 51 с.
21. Гержик К.П. (2020) Відеоторакоскопічні оперативні втручання при бойових пораненнях та травмах органів грудної клітки. Автореф. дис. … канд. мед. наук. Нац. мед. акад. післядиплом. освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 27 с.
22. Клапчук Ю.В. (2021) Санітарні втрати військовослужбовців із вогнепальними пораненнями великих суглобів. Травма, 22(1): 47–51.
23. Лоскутов А.Е., Белый С.И., Дараган Р.И. (2018) Особенности лечения огнестрельных ранений кисти в современных условиях. Ортопедия, травматология и протезирование, 2: 57–62. DOI: 10.15674/0030-59872018257-62.5.
24. Данчин О.Г., Поліщук М.Є., Данчин Г.О. (2016) Особливості організації нейрохірургічної допомоги при вогнепальних пораненнях м’яких тканин склепіння черепа в широкомасштабних війнах і локальних військових конфліктах. Медичне забезпечення антитерористичної операції: науково-організаційні та медико-соціальні аспекти: зб. наук. праць. ДП «НВЦ «Пріоритети», 316 с.
25. Заруцький Я.Л., Запорожан В.М. (ред.) (2016) Воєнно-польова хірургія: підручник. МО України, МОЗ України, ОНМедУ, Одеса, 416 с.
26. Король С.О., Роговський В.М., Вовк М.С. та ін. (2024) Особливості комплексного хірургічного лікування вогнепальних поранень при бойовий травми магістральних судин. Укр. журн. військ. мед., 4(5): 180–186.
27. Герасименко О.С., Енин Р.В., Каштальян М.А., Тертышный С.В. (2017) Новые направления в лечении огнестрельных ран. Харківська хірургічна школа, 1: 112–115.
28. Грицай М.П., Поляченко Ю.В., Цокало В.М. та ін. (2022) Особливості виникнення та розвитку інфекційних ускладнень у пацієнтів, які отримали бойові травми опорно-рухової системи (за власним досвідом). Вісн. ортопед. травматол. протез., 4: 53–68.
29. Salmanov A., Vozianov S., Kryzhevsky V. et al. (2019) Prevalence of healthcare-associated infections and antimicrobial resistance in acute care hospitals in Kyiv, Ukraine. J. Hosp. Infect., 102(4): 431–437.
30. Salmanov A.G., Vdovychenko S.Y., Litus O.I. et al. (2019) Prevalence of healthcare-associated infections and antimicrobial resistance of the responsible pathogens in Ukraine: Results of a multicenter study (2014–2016). Am. J. Infect. Control., 47(6): e15–e20. doi: 10.1016/j.ajic.2019.03.007.
31. Salmanov A., Shchehlov D., Svyrydiuk O. et al. (2023) Epidemiology of healthcare-associated infections and mechanisms of antimicrobial resistance of responsible pathogens in Ukraine: Results of a multicentre study (2019–2021). J. Hosp. Infect., 131: 129–138. doi: 10.1016/j.jhin.2022.10.007.
32. Mirande C., Bizine I., Giannetti A. et al. (2018) Epidemiological aspects of healthcare-associated infections and microbial genomics. Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis., 37: 823–831. doi: 10.1007/s10096-017-3170-x.
33. Kritsotakis E.I., Kontopidou F., Astrinaki E. et al. (2017) Prevalence, incidence burden, and clinical impact of healthcare-associated infections and antimicrobial resistance: a national prevalent cohort study in acute care hospitals in Greece. Infect. Drug Resist., 10: 317–328. doi: 10.2147/IDR.S147459.
34. Stewart S., Robertson C., Pan J. et al. (2021) Epidemiology of healthcare-associated infection reported from a hospital-wide incidence study: considerations for infection prevention and control planning. J. Hosp. Infect., 114: 10–22. doi: 10.1016/j.jhin.2021.03.031.
35. Ibrahimi O.A., Sharon V., Eisen D.B. (2011) Surgical-site infections and routes of bacterial transfer: which ones are most plausible? Dermatol. Surg., 37(12): 1709–1720. doi: 10.1111/j.1524-4725.2011.02183.x.
36. Tobin E.H., Zahra F. (2025) Nosocomial Infections. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publ. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK559312/.
37. Cooper R.A. (2013) Surgical site infections: epidemiology and microbiological aspects in trauma and orthopaedic surgery. Int. Wound J., 10 Suppl. 1(Suppl. 1): 3–8. doi: 10.1111/iwj.12179.
38. Haque M., Sartelli M., McKimm J., Abu Bakar M. (2018) Health care-associated infections — an overview. Infect. Drug Resist., 11: 2321–2333. doi: 10.2147/IDR.S177247.
39. Facciolà A., Pellicanò G.F., Visalli G. et al. (2019) The role of the hospital environment in the healthcare-associated infections: a general review of the literature. Eur. Rev.Med. Pharmacol. Sci., 3(3): 1266–1278. doi: 10.26355/eurrev_201902_17020.
40. Dore S., Sotgiu G., Piana A. et al. (2016) Contaminazioni microbiche di superfici di frequente contatto in reparti di medicina e chirurgia: studio monocentrico di prevalenza a Sassari [Microbial contamination of surfaces in the departments of Medicine and Surgery: single center prevalence study in Sassari (Italy)]. Recenti Prog. Med., 107(1): 50–54. Italian. doi: 10.1701/2132.23106.