Досвід використання комплексу Кохлеатон® на фоні симптоматичного лікування пацієнтів з вушним шумом (тинітусом)

October 18, 2024
486
УДК:  616.28-008.12
Resume

Мета: оцінка результатів використання комплексу Кохлеатон® на фоні традиційної терапії у пацієнтів з порушенням слуху.

Об’єкт і методи дослідження. У відділі мікрохірургії вуха та отонейрохірургії ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» відібрані та розділені на дві групи 40 пацієнтів з вушним шумом та різним ступенем втрати слуху на фоні хронічної нейросенсорної приглухуватості. Дослідження гостроти слуху, ступеня та характеру його порушень проводили у звукоізольованій камері за допомогою акуметрії та комплексу тональних та мовних аудіометричних тестів за традиційною методикою з використанням аудіометра Interacoustics АС-40 та фонетично збалансованих артикуляційних мовних тестів. Ступінь порушення слухової функції оцінювали за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я. Для кількісної оцінки вушного шуму використано українську версію опитувальника Tinnitus functional index.

Результати. Після проведеного лікування середній показник за Tinnitus functional index знизився, особливо у групі, що отримувала Кохлеатон®, про що свідчить достовірна відмінність між показниками до та після лікування. Суб’єктивно пацієнти відмічали покращення сну, зменшення епізодів прокидання вночі, зменшення відчуття недостатнього відпочинку зранку. Кохлеатон® добре переносився, що свідчить про безпеку його використання в комплексній симптоматичній терапії вушного шуму у пацієнтів із нейросенсорною приглухуватістю.

Висновки. Результати клінічних спостережень дозволяють рекомендувати комплекс Кохлеатон® виробництва «Юніверс Фарм» (Україна) при комплексному симптоматичному лікуванні вушного шуму у пацієнтів з нейросенсорною приглухуватістю.

Вступ

Тинітус (вушний шум) — це свідоме сприйняття звуку за відсутності зовнішнього джерела звукових коливань. Вушний шум уражує понад 740 млн дорослих у всьому світі і вважається головною проблемою понад 120 млн людей віком 65 років та старше [1]. Американські експерти оцінюють поширеність тинітусу в 10–15% дорослої популяції США [2–3]. Його вплив на якість життя індивідуальний, але в середньому кожний п’ятий випадок потребує медичного втручання [3].

Найбільш достовірне з наукової точки зору дослідження було проведене в рамках Національного дослідження в Англії (n=48 313). Його результати свідчать, що поширеність тинітусу серед дорослих становить 10,1% [4]. Результати досліджень у Єгипті, Японії та Нігерії вказують на те, що поширеність шуму у вухах у цих країнах приблизно однакова порівняно з Європою та США. Поширеність серед жінок та чоловіків однакова [5].

Діагностика, лікування та реабілітація хворих з вушним шумом залишається актуальною медико-соціальною проблемою в сучасній отоларингології в усьому світі. Останніми роками в Україні збільшилася кількість пацієнтів зі скаргами на вушний шум у зв’язку зі зростанням масштабу та інтенсивності бойових дій та значним збільшенням випадків вибухових травм, акубаротравм, у тому числі у цивільного населення.

Тинітус може бути одно- або двобічним, відчуватися «в голові» або як зовнішній звук. Пацієнти описують звук, який чують, як «дзвін», «писк комара», «шипіння», «дзижчання» та ін. Американська академія отоларингології — хірургії голови та шиї (American Academy of Otolaryngology — Head and Neck Surgery — AAO-HNS) у своїх практичних рекомендаціях виділяє первинний та вторинний тинітус [6]. Первинний тинітус може бути пов’язаний з нейросенсорною приглухуватістю або не супроводжуватися зниженням слуху. Причинами первинного вушного шуму можуть бути генетична схильність (успадковані протромбофільні мутації, такі як поліморфізм гена фактора V Leiden I MTHFR, частіше відмічали у пацієнтів із раптовою нейросенсорною приглухуватістю, ніж у загальній популяції [7]), гіпертонічна хвороба, вплив звуків високої інтенсивності (акутравма, вплив шуму у зв’язку з професійною діяльністю), цукровий діабет, гіпотиреоз, психічний стан (тривога, депресія, деменція та ін.), ототоксична дія лікарських засобів (антибіотики, протипухлинні препарати, діуретики, імунодепресанти, саліцилати), пресбіакузис (вікове зниження слуху).

Вторинний тинітус є проявом органічної патології та може бути симптомом цілого ряду станів та захворювань:

  • патології середнього вуха (отосклероз, хронічний середній отит, акубаротравма, дисфункція слухової труби, гломусні пухлини);
  • кохлеарні порушення (хвороба Меньєра);
  • патологія слухового нерва (вестибулярна шванома, нейроваскулярний конфлікт).

Крім того, вторинний тинітус виявляють при судинних аномаліях та захворюваннях головного мозку, міоклонусі, внутрішньочерепній гіпертензії, а також він може бути проя­вом слухових галюцинацій;

  • дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба.

Слід відзначити, що вушний шум може бути пов’язаний з кількома причинами, що ускладнює діагностику та, відповідно, і лікування таких пацієнтів [6].

Патогенетичні пояснення виникнення тинітусу

Шум у вусі як симптом нейросенсорної приглухуватості може бути наслідком спроби головного мозку адаптуватися або компенсувати втрату периферичного сигналу від вуха та центральної слухової системи [8]. Вважається, що шум генерується та підтримується аномальною активністю нейронів, яка може виникати в будь-якій частині слухового шляху від внутрішнього вуха до коркового представництва слухового аналізатора [9].

Гіперактивність або гіпоактивність нейронів, сплеск активації, зміна нейронної синхронності є основними аномальними нейрональними активностями, пов’язаними з шумом у вусі, які локалізуються в дорсальному кохлеарному ядрі, нижньому горбку, медіальному колінчастому тілі і слуховій корі. Вважається, що механізми, які це зумов­люють, складаються з двох аспектів: синаптичних змін (гліцин, гамма-аміномасляна кислота, глутамат тощо) та внутрішньоклітинних змін (іонні канали, вірус гепатиту С тощо) [10–12].

Нова модель квантового тунелювання іонів, яка може пояснити патофізіологію шуму у вухах, підкреслює особливу роль калієвих каналів при вушному шумі [13]. На основі цього механізму були розроблені ліки, спрямовані на нейро­трансмітери та іонні калієві канали [10, 11, 14]. Подальші дослідження цього питання відкривають майбутні перспективи та напрямки, спрямовані на розуміння ролі калієвих каналів у нервових механізмах шуму у вусі і сприяння розробці препаратів, які впливають на роботу каналів іонів калію. Однак на сьогодні лікування шуму у вусі залишається надзвичайно складним завданням [5].

Взаємозв’язок між концентрацією гомоцистеїну в плазмі крові та концентрацією фолієвої кислоти в сироватці крові у пацієнтів з раптовою нейросенсорною приглухуватістю досліджували китайські вчені з лікарні Чжуцзян Південного медичного університету. Вони виходили з того, що вітамін В12 є коферментом метіонінсинтетази, а фолієва кислота — донором метилу в організмі. Зниження рівня цих двох факторів може спричинити зниження активності метилентетрагідрофолатредуктази (MTHFR) і цистатіонін-бета-синтетази (CBS). Своєю чергою, зниження CBS перешкоджає регенерації метіоніну та накопиченню гомоцистеїну в організмі. Таким чином, метаболізм фолієвої кислоти вважається найбільш значним фактором, що впливає на рівень гомоцистеїнемії. Виявлено, що рівень гомоцистеїну у плазмі крові був підвищений, а рівень фолієвої кислоти в сироватці крові знижений у пацієнтів із раптовою ідіопатичною втратою слуху, зі статистичною різницею порівняно з нормальною контрольною групою (р<0,05). Автори рекомендують до схеми лікування раптової нейросенсорної приглухуватості для зниження рівня гомоцистеїну додавати препарати фолієвої кислоти в дозі, яка традиційно використовується для лікування цереброваскулярних та серцево-судинних захворювань [15].

Дослідження, проведені на моделях тварин, показали, що введення магнію може знизити ступінь пошкодження слуху, пов’язаного з впливом шуму [16–19]. Joachims та співавтори [19] виявили, що у щурів з магнієвою дієтою відмічали меншу втрату слуху під впливом імпульсного шуму [16].

Магній бере участь у регуляції проникності клітинної мембрани, нервово-м’язового збудження, споживання та виробництва енергії [17]. У внутрішньому вусі він змінює проникність сенсорних волоскових клітин, так що дефіцит призводить до підвищення рівня внутрішньоклітинного кальцію шляхом пасивної дифузії [20]. Це знижує електрохімічний градієнт, необхідний для сенсорної трансдукції. Намагаючись його відновити, волоскові клітини витрачають енергію, що зрештою може призвести до загибелі клітини [20]. Також вважається, що дефіцит позаклітинного магнію призводить до вивільнення гормонів, які знижують м’язовий тонус, тим самим зменшуючи приплив крові до внутрішнього вуха [21], це також виснажує клітинну енергію і може бути пов’язане із загибеллю клітини. Метаболічний стрес у внутрішньому вусі, наприклад, викликаний впливом шуму, висуває високі вимоги до клітинних запасів енергії [22]. Якщо на додаток до проблем, викликаних впливом шуму, виникає дефіцит магнію, пошкодження волоскових клітин збільшується [23].

Дослідження, проведені в Університеті Західного Онтаріо [16], вивчали застосування магнію у пацієнтів з ідіо­патичною раптовою нейросенсорною приглухуватістю та профілактичну цінність тривалого перорального прийому магнію у пацієнтів із порушеннями слуху внаслідок постійної дії звуків високої інтенсивності (професійний шум). У процесі дослідження виявлено деякі важливі тенденції: порівняно з контрольною у групі, в лікуванні якої використовували добавку магнію, зафіксовано позитивний результат. У більшої частини осіб, у яких діагностовано ідіопатичну раптову нейросенсорну втрату слуху, відмічено зниження порогу слуху. Серед осіб, які піддавалися впливу шуму, ті, хто отримував лікування магнієм, зазнали менш серйозних тимчасових та постійних змін порогу слуху.

Незалежно від патогенетичних чинників, внутрішнє вухо дуже чутливе до порушення мікроциркуляції та гіпоксії [24]. Ці фактори зумовлюють виробництво активних форм кисню, викликаючи оксидативний стрес, який погіршує мікроциркуляцію, змінює фенотип клітин гладких м’язів судин, проникність клітинних мембран [25], зниження рівня внутрішньоклітинного оксиду азоту та підвищення вивільнення молекул адгезії, ліпідних медіаторів запалення та цитокінів, що призводить до пошкодження ендотелію [26] та порушення кохлеарної перфузії, що є одним з основних факторів розвитку нейросенсорної приглухуватості. Таким чином, нейтралізація надмірної активної форми кисню може бути ефективним методом лікування нейросенсорної приглухуватості та симптоматичного лікування вушного шуму [27].

Мелатонін є гормоном, який виробляється шишкоподібною залозою вночі та бере участь у багатьох фізіологічних метаболічних процесах, таких як регуляція секреції інших гормонів, контроль росту людини та старіння. Порівняно з іншими антиоксидантами мелатонін легко долає клітинний бар’єр завдяки своїй олеофільній та гідрофільній структурі. M. Takumida та співавтори [28] виявили, що мелатонін та його рецептори (рецептор мелатоніну 1А; МТ-1 і рецептор мелатоніну 1В, МТ-2) містяться у внутрішньому вусі, що додатково підтверджує гіпотезу про те, що мелатонін відіграє фізіологічну роль у внутрішньому вусі [16]. Останні дослідження підтвердили, що мелатонін чинить захисну дію при втраті слуху, спричиненій ліками [29], втраті слуху, яка виникла внаслідок дії звуків високої інтенсивності [30], та віковій втраті слуху [31, 32].

Одним з найпоширеніших наслідків тинітусу є порушення сну. Ступінь порушення сну прямо пропорційний тяжкості шуму у вухах [33]. Мелатонін є нейрогормоном, який діє на рівні центральної нервової системи, змінюючи її активність і впливаючи на циркадні ритми, регулює цикл «сон — неспання». Цей препарат використовується при безсонні, депресії, анорексії та при зміні часових поясів.

У дослідженнях U.C. Megwalu (2006) продемонстровано, що мелатонін може бути безпечним та ефективним засобом для лікування пацієнтів із суб’єктивним вушним шумом у вухах, особливо тих, які мають порушення сну [34].

Кохлеарний кровотік досліджували в лабораторії судинних/циркуляторних захворювань IRVINE, Університету в м. К’єті та м. Пескара, Італія, у пацієнтів із хворобою Меньєра та у пацієнтів з вушним шумом [35, 36]. Вчені оцінювали ефективність препарату екстракту кори французької морської сосни (Pycnogenol) у покращенні кохлеарного кровотоку і симптомів при 6-місячному спостереженні пацієнтів з хворобою Меньєра, шумом у вухах і кохлеарною гіпоперфузією, а також при вушному шумі у пацієнтів з гіпоперфузією кохлеарного кровотоку при 4-тижневому курсі лікування. Дослідження проводили з використанням кольорового дуплексного ультразвукового дослідження та вимірювання швидкості кровотоку в кохлеарній артерії, відстежували зміни дуплексного кровотоку внаслідок лікування. Результати дослідження показали, що препарат Pycnogenol у окремих пацієнтів із постійним шумом у вухах і зміненою перфузією внутрішнього вуха, а також при хворобі Меньєра [36] був ефективним для полегшення симптомів та зменшення вираженості тинітусу, можливо, за рахунок покращення кровообігу [36, 37].

Принципи лікування та профілактики

Запропоновано багато схем симптоматичного лікування вушного шуму як симптому нейросенсорної приглухуватості, які включають гормональні, ноотропні, судинні, метаболічні та інші препарати. Але проблема лікування вушного шуму залишається актуальним та складним питанням у всьому світі та потребує вивчення нових препаратів для лікування пацієнтів з цією проблемою.

Комплекс Кохлеатон® виробництва «Юніверс Фарм» (Україна) використовується у складі комплексного симптоматичного лікування пацієнтів з вушним шумом на фоні раптової ідіопатичної нейросенсорної приглухуватості, змішаної приглухуватості, хворобою Меньєра, вушним шумом, який виникає внаслідок дії звуків високої інтенсивності (професійний шум, акутравма).

До складу Кохлеатон® входять:

  • Пікногенол®/Руcnogenol® (екстракт з кори французької приморської сосни стандартизований, розроб­лений компанією Horphag Research Ltd., Франція, та вироблений Biolandes Aromes, Франція);
  • Кватрефолік®/Quatrefolic® — інноваційна розробка італійської компанії Gnosis Bioresearch S.r.I., Італія.

Кохлеатон® рекомендовано додавати до раціону харчування як додаткове джерело вітаміну В9, мінералу магнію, мелатоніну та як продукт, що забезпечує організм комплексом біологічно активних речовин (антиоксиданти-поліфеноли, проантоціанідини), що містяться у складі Пікногенол® (екстракту з кори французької приморської сосни), з метою підтримання нормального стану органа слуху.

Спосіб використання та рекомендована добова норма: враховані наукові дані про умови повноцінного засвоєння компонентів, тому добова норма розділена на три прийоми. Дорослим слід вживати по 1 біло-білій капсулі 2 рази на добу до їди (вранці та вдень) та 1 біло-блакитну капсулу — за 20–40 хв до нічного сну. Тривалість вживання — не менше ніж 1–3 міс.

Об’єкт і методи дослідження

Для визначення ефективності та переносимості комплексу Кохлеатон® у відділі мікрохірургії вуха та отонейрохірургії ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» проводили клініко-аудіологічне дослідження та лікування пацієнтів з різним ступенем втрати слуху при хронічній нейросенсорній приглухуватості та вушному шумі. Дослідження гостроти слуху, ступеня та характеру його порушень проводили у звуко­ізольованій камері за допомогою акуметрії та комплексу тональних та мовних аудіометричних тестів за традиційною методикою з використанням аудіометра Interacoustics АС-40 та фонетично збалансованих артикуляційних мовних тестів.

На підставі результатів аудіометрії проводили оцінку ступеня тяжкості порушення слуху, виявляли характеристики надпорогових тестів та рівень розбірливості мови. Ступінь порушення слухової функції оцінювали за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

Для кількісної оцінки вушного шуму у пацієнтів з хронічною нейросенсорною приглухуватістю використовували українську версію опитувальника Tinnitus functional index (TFI-UA). Цей опитувальник заповнюють пацієнти самостійно, оцінюючи свої суб’єктивні відчуття щодо шуму. TFI дає змогу дослідити вплив вушного шуму на якість життя пацієнтів та зміни, які відбуваються після проведеного лікування [38–40]. Опитування здійснювали до лікування та через 30 днів після проведеної комплексної терапії.

Відібрали 40 пацієнтів з набутою двобічною хронічною нейросенсорною приглухуватістю легкого та помірного ступеня, яких турбував вушний шум протягом принаймні 2 міс. Загальні аналізи крові були в межах норми. Віковий діапазон — 35–55 років, з них 26 жінок та 14 чоловіків.

Хворі залежно від отриманого лікування були розподілені на 2 групи (1-ша група — 17 осіб, 2-га група — 23 особи) (табл. 1, 2). 1-ша група отримувала традиційне лікування вушного шуму (судинні, ноотропні препарати) в стандартних дозах протягом місяця. 2-га група — традиційну терапію та комплекс Кохлеатон® за такою схемою: 1 біло-біла капсула зранку та вдень, біло-блакитна — на ніч протягом 30 днів.

Таблиця 1. Розподіл хворих 1-ї групи залежно від статі та віку

Ступінь втрати слуху
(за ВООЗ)
Вік хворих, років Кількість хворих
Чоловіки Жінки
І ступінь 39,4±2,1 2 4
ІІ ступінь 44,9±3,5 4 7

Таблиця 2. Розподіл хворих 2-ї групи залежно від статі та віку

Ступінь втрати слуху
(за ВООЗ)
Вік хворих, років Кількість хворих
Чоловіки Жінки
І ступінь 40,2±3,2 4 7
ІІ ступінь 42,7±2,2 4 8

Пацієнти заповнювали надані бланки перекладеного українською мовою опитувальника TFI (табл. 3) до початку лікування та через 30 днів після лікування. Час, необхідний для заповнення анкети, становив не більше 10 хв.

Таблиця 3. Українська версія опитувальника Tinnitus Functional Index

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ВУШНОГО ШУМУ

Переклад, адаптація: лабораторія клінічної аудіології та вестибулогії ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», 2023 р.

Дата заповнення ___________________ ПІБ ______________________________________________________________________

день/місяць/рік

Будь ласка, уважно прочитайте кожне запитання з наведених нижче. Щоб відповісти на запитання, виберіть ОДНЕ із чисел, що наведені до цього запитання, і обведіть його кружечком
Н Протягом МИНУЛОГО ТИЖНЯ…
1. У той період, коли ви не спали, який відсоток часу ви усвідомлювали шум у вухах?

Узагалі не усвідомлював / не усвідомлювала > 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100% < Постійно усвідомлював / усвідомлювала

2. Наскільки сильним або гучним був ваш шум у вухах?

Зовсім несильний або гучний >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Надзвичайно сильний або гучний

3. У той період, коли ви не спали, скільки відсотків часу вас дратував ваш шум у вухах?

Узагалі не дратував >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Постійно дратував

ВК Протягом МИНУЛОГО ТИЖНЯ…
4. Чи заважав вам шум у вухах керувати власним життям?

Узагалі не заважав >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Завжди заважав

5. Наскільки легко вам було впоратися із шумом у вухах?

Дуже легко впоратися >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Неможливо впоратися

6. Наскільки легко вам було ігнорувати шум у вухах?

Дуже легко ігнорувати >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Неможливо ігнорувати

КФ Протягом МИНУЛОГО ТИЖНЯ…
7. Як ви оцінюєте свою здатність зосередитися?

Шум у вухах не заважає зосередитися >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Шум у вухах максимально заважає зосередитися

8. Як ви оцінюєте свою здатність ясно думати?

Шум у вухах не заважає ясно думати >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Шум у вухах максимально заважає ясно думати

9. Як ви оцінюєте свою здатність фокусувати увагу на інших речах, окрім шуму у вухах?

Чудова здатність >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Узагалі не міг/не могла сфокусувати увагу

С Протягом МИНУЛОГО ТИЖНЯ…
10. Як часто шум у вухах заважав заснути або спати?

Ніколи не заважав >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Увесь час заважав

11. Як часто шум у вухах заважав вам спати стільки часу, скільки вам потрібно?

Ніколи не заважав >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Завжди заважав

12. Скільки часу шум у вухах не дозволяв вам спати так глибоко або спокійно, як ви б хотіли?

Завжди дозволяв >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Увесь час не дозволяв

Будь ласка, уважно прочитайте кожне запитання з наведених нижче. Щоб відповісти на запитання, виберіть ОДНЕ із чисел, що наведені до цього запитання, і обведіть його кружечком
СФ Протягом МИНУЛОГО ТИЖНЯ наскільки сильно шум у вухах… Узагалі не заважав   Максимально заважав
13. Заважав вам чути чітко?

14. Заважав вашій здатності розуміти людей, які розмовляють?

15. Заважав вашій здатності стежити за розмовою в групі або на зустрічі?

0 1 2 3 4

0 1 2 3 4

0 1 2 3 4

5

5

5

6 7 8 9 10

6 7 8 9 10

6 7 8 9 10

Р Протягом МИНУЛОГО ТИЖНЯ наскільки сильно шум у вухах… Узагалі не заважав   Максимально заважав
16. Заважав вашому сімейному відпочинку?

17. Заважав вашій здатності розслабитися?

18. Заважав вам насолоджуватися «тишею та спокоєм»?

0 1 2 3 4

0 1 2 3 4

0 1 2 3 4

 

5

5

5

 

6 7 8 9 10

6 7 8 9 10

6 7 8 9 10

ЯЖ Протягом МИНУЛОГО ТИЖНЯ наскільки сильно шум у вухах… Узагалі не заважав   Максимально заважав
19. Заважав вам отримувати задоволення від соціальної активності (гостини, відвідування церкви, зустріч з друзями за кавою, відпочинок у ресторані з близькими)?

20. Заважав вам отримувати задоволення від життя?

21. Заважав у ваших стосунках з родичами, друзями та іншими людьми?

0 1 2 3 4

0 1 2 3 4

0 1 2 3 4

 

5

5

5

 

6 7 8 9 10

6 7 8 9 10

6 7 8 9 10

22. Як часто шум у вухах викликав труднощі при виконанні вашої роботи чи інших завдань, таких як хатні справи, навчання чи догляд за дітьми або інші?

Ніколи не викликав труднощів >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Завжди викликає труднощі

ІК Протягом МИНУЛОГО ТИЖНЯ…
23. Наскільки вушний шум викликав у вас тривогу або хвилювання?

Ніколи не викликав >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Максимально викликає

24. Наскільки ви були стурбовані чи засмучені вашим шумом у вухах?

Зовсім не був стурбованим чи засмученим / не була стурбованою чи засмученою >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Був надзвичайно стурбованим чи засмученим / Була надзвичайно стурбованою чи засмученою

25. Наскільки пригніченим / пригніченою ви почувалися через шум у вухах?

Зовсім не почувався пригніченим / не почувалася пригніченою >0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 <Почувався надзвичайно пригніченим / Почувалася надзвичайно пригніченою

Розрахунок загального бала TFI проводився таким чином: спочатку додавалися всі валідні відповіді з усіх сторінок TFI (максимально можливий результат = 250 балів, якщо пацієнт оцінив усі 25 пунктів TFI з максимальним значенням 10). Потім це значення було поділене на кількість запитань, на які пацієнт дав валідні відповіді. Отриманий результат був помножений на 10 (передбачає, що загальний бал TFI пацієнта знаходиться в межах 0–100). Загальний бал TFI не вважався валідним, якщо пацієнт пропустив 7 або більше пунктів.

Результати та їх обговорення

Результати за опитувальником TFI наведені в табл. 4 та на рис. 1.

Таблиця 4. Результати оцінки TFI до та після лікування у пацієнтів 1-ї та 2-ї групи

Група

TFI (до лікування), середній показник

TFI (після лікування), середній показник

1-ша

38,4±2,1

30,8±0,9

2-га

40,0±3,2

22,8±1,7

Рисунок 1. Середній показник TFI (до та після лікування) в обстежених групах

Спираючись на рекомендації N. Peter та співавторів (2017) [41], загальну оцінку TFI можна розділити на 5 рівнів тяжкості шуму у вухах:

  • 0 ступінь — 0–17 балів (шум у вухах не становить проб­леми для пацієнта);
  • І ступінь — 18–31 бал (шум у вухах є невеликою проб­лемою для пацієнта);
  • ІІ ступінь — 32–53 бали (шум у вухах є помірною проб­лемою для пацієнта);
  • ІІІ ступінь — 54–72 бали (шум у вухах є великою проб­лемою для пацієнта);
  • ІV ступінь — 73–100 балів (шум у вухах є дуже великою проблемою для пацієнта).

Розподіл кількості пацієнтів залежно від ступеня тяжкості суб’єктивного шуму за результатами отриманого загального бала TFI наведено в рис. 2 та 3.

Рисунок 2. Розподіл кількості пацієнтів залежно від ступеня тяжкості суб’єктивного шуму за результатами отриманого загального бала TFI в 1-й групі
Рисунок 3. Розподіл кількості пацієнтів залежно від ступеня тяжкості суб’єктивного шуму за результатами отриманого загального бала TFI в 2-й групі

Згідно з представленими даними, після проведеного лікування відмічено зниження частоти скарг на шум у вухах в обох групах, однак значно більше таких хворих було у 2-й групі, які вживали разом з традиційним лікуванням Кохлеатон®, хворі відмічали суб’єктивне зниження ступеня шуму, про що свідчить зменшення до 30% кількості пацієнтів з II ступенем тяжкості шуму та збільшення до 70% з І ступенем у 2-й групі після проведеного лікування.

Висновки

Отже, за даними опитувальника TFI, перекладеного українською мовою, після проведеного лікування середній показник TFI знизився, особливо в 2-й групі, про що свідчить достовірна відмінність між показниками до та після лікування.

Суб’єктивно пацієнти 2-ої групи відмічали покращення сну, зменшення епізодів прокидання вночі, зменшення відчуття недостатнього відпочинку зранку. Таким чином, при клінічному вивченні вживання комплексу Кохлеатон® у формі капсул виробництва «Юніверс Фарм» (Украї­на) на фоні традиційної терапії отримані результати свідчать про позитивний клінічний ефект.

Кохлеатон® добре переносився пацієнтами. Під час вико­ристання комплексу Кохлеатон® не виявлено побічних реак­цій, що свідчить про безпеку його використання на фоні симптоматичної терапії вушного шуму у пацієнтів з нейросенсорною приглухуватістю. Результати клінічних спостережень дозволяють рекомендувати комплекс Кохлеатон® виробництва «Юніверс Фарм» (Україна) при комплексному симптоматичному лікуванні вушного шуму у пацієнтів з нейросенсорною приглухуватіст­ю.

Список використаної літератури

  • 1. Jarach C.M., Lugo A., Scala M. et al. (2022) Global Prevalence and Incidence of Tinnitus: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Neurol., 79(9): 888–900.
  • 2. Hoffman H.J., Reed G.W. (2004) Epidemiology of tinnitus. In: Snow JB Jr, editor. Tinnitus: Theory and Management. Hamilton, Ontario: BC Decker Inc; pp. 16–41.
  • 3. Henry J.A., Griest S., Thielman E. et al. (2016) Tinnitus Functional Index: Development, validation, outcomes research, and clinical application. Hear Res., 334: 58–64.
  • 4. Han B.I., Lee H.W., Ryu S. et al. (2021) Tinnitus Update. J. Clin. Neurol., 17(1): 1–10.
  • 5. Baguley D., McFerran D., Hall D. (2013) Tinnitus. Lancet, 382(9904): 1600–1607.
  • 6. Tunkel D.E., Bauer C.A., Sun G.H. et al. (2014) Clinical practice guideline: tinnitus. Otolaryngol. Head Neck. Surg., 151(Suppl. 2): S1–S40. doi: 10.1177/0194599814545325.
  • 7. Lin R.J., Krall R., Westerberg B.D. et al. (2012) Systematic review and meta-analysis of the risk factors for sudden sensorineural hearing loss in adults. Laryngoscope, 122(3): 624–635.
  • 8. Watts E.J., Fackrell K., Smith S. et al. (2018) Why Is Tinnitus a Problem? A Qualitative Analysis of Problems Reported by Tinnitus Patients. Trends Hear, 22: 2331216518812250.
  • 9. Lai H., Gao M., Yang H. (2024) The potassium channels: Neurobiology and pharmacology of tinnitus. J. Neurosci. Res., 102(1): e25281. doi: 10.1002/jnr.25281.
  • 10. Henton A., Tzounopoulos T. (2021) What’s the buzz? The neuroscience and the treatment of tinnitus. Physiol. Rev., 101(4): 1609–1632. doi: 10.1152/physrev.00029.2020.
  • 11. Langguth B., Elgoyhen A.B., Cederroth C.R. (2019) Therapeutic Approaches to the Treatment of Tinnitus. Annu. Rev. Pharmacol. Toxicol., 59: 291–313. doi: 10.1146/annurev-pharmtox-010818-021556.
  • 12. Shore S.E., Roberts L.E., Langguth B. (2016) Maladaptive plasticity in tinnitus-triggers, mechanisms and treatment. Nat. Rev. Neurol., 12(3): 150–160.
  • 13. Al-Rawashdeh B.M., Qaswal A.B., Suleiman A. et al. (2022) The Quantum Tunneling of Ions Model Can Explain the Pathophysiology of Tinnitus. Brain Sci., 12(4): 426.
  • 14. Tetteh H., Lee M., Lau C.G. et al. (2018) Tinnitus: Prospects for Pharmacological Interventions With a Seesaw Model. Neuroscientist. Aug; 24(4): 353–367. doi: 10.1177/1073858417733415.
  • 15. Huang Y., Lv T., Xie M. et al. (2019) Blood homocysteine and folic acid levels may provide reference value for the treatment of sudden total frequency deafness. Ann. Palliat. Med., 8(5): 604–610. doi: 10.21037/apm.2019.10.08.
  • 16. Coates L. (2010) The effects of magnesium supplementation on sensorineural hearing damage: a critical review of the literature. Univ. West. Ont. Sch. Commun. Sci. Disord. Available online at http://www.uwo.ca/fhs/csd/ebp/reviews/2009-10/Coates.pdf.
  • 17. Ising H., Handrock M., Günther T. et al. 1982 () Increased noise trauma in guinea pigs through magnesium deficiency. Arch. Otorhinolaryngol., 236(2): 139–146. doi: 10.1007/BF00454034.
  • 18. Scheibe F., Haupt H., Vlastos G.A. (2000) Preventive magnesium supplement reduces ischemia-induced hearing loss and blood viscosity in the guinea pig. Eur. Arch. Otorhinolaryngol., 257(7): 355–361. doi: 10.1007/s004050000252.
  • 19. Joachims Z., Babisch W., Ising H. et al. (1983) Dependence of noise-induced hearing loss upon perilymph magnesium concentration. J. Acoust. Soc .Am., 74(1): 104–108.
  • 20. Attias J., Weisz G., Almog S. et al. (1994) Oral magnesium intake reduces permanent hearing loss induced by noise exposure. Am. J. Otolaryngol., 15(1): 26–32. doi: 10.1016/0196-0709(94)90036-1.
  • 21. Thorne P.R., Nuttall A.L., Scheibe F. et al. (1987) Sound-induced artifact in cochlear blood flow measurements using the laser Doppler flowmeter. Hear Res., 31(3): 229–234.
  • 22. Spoendlin H.H. (1962) Ultrastructural features of the organ of Corti in normal and acoustically stimulated animals. Trans. Am. Otol. Soc., 50: 61–82.
  • 23. Attias J., Sapir S., Bresloff I. et al. (2004) Reduction in noise-induced temporary threshold shift in humans following oral magnesium intake. Clin. Otolaryngol. Allied. Sci., 29(6): 635–641. doi: 10.1111/j.1365-2273.2004.00866.x.
  • 24. Nakashima T., Naganawa S., Sone M. et al. (2003) Disorders of cochlear blood flow. Brain. Res. Rev., 43(1): 17–28. doi: 10.1016/s0165-0173(03)00189-9.
  • 25. García J.J., López-Pingarrón L., Almeida-Souza P. et al. (2014) Protective effects of melatonin in reducing oxidative stress and in preserving the fluidity of biological membranes: a review. J. Pineal. Res., 56(3): 225–237. doi: 10.1111/jpi.12128.
  • 26. Crimi E., Ignarro L.J., Napoli C. (2007) Microcirculation and oxidative stress. Free Radic. Res., 41(12): 1364–1375. doi: 10.1080/10715760701732830.
  • 27. Song J., Ouyang F., Xiong Y. et al. (2023) Reassessment of oxidative stress in idiopathic sudden hearing loss and preliminary exploration of the effect of physiological concentration of melatonin on prognosis. Front. Neurol., 14: 1249312. doi: 10.3389/fneur.2023.1249312.
  • 28. Takumida M., Anniko M. (2019) Localization of melatonin and its receptors (melatonin 1a and 1b receptors) in the mouse inner ear. Acta Otolaryngol., 139(11): 948–952.
  • 29. Demir M.G., Altıntoprak N., Aydın S. et al. (2015) Effect of Transtympanic Injection of Melatonin on Cisplatin-Induced Ototoxicity. J. Int. Adv. Otol., 11(3): 202–206.
  • 30. Karlidağ T., Yalçin S., Oztürk A. et al. (2002) The role of free oxygen radicals in noise induced hearing loss: effects of melatonin and methylprednisolone. Auris. Nasus. Larynx, 29(2): 147–152. doi: 10.1016/s0385-8146(01)00137-7.
  • 31. Serra L.S.M., Araújo J.G., Vieira A.L.S. et al. (2020) Role of melatonin in prevention of age-related hearing loss. PLoS One, 15(2): e0228943. doi: 10.1371/journal.pone.0228943.
  • 32. Song J., Ouyang F., Xiong Y. et al. (2023) Reassessment of oxidative stress in idiopathic sudden hearing loss and preliminary exploration of the effect of physiological concentration of melatonin on prognosis. Front Neurol., 14: 1249312. doi: 10.3389/fneur.2023.1249312.
  • 33. Neri G., De Stefano A., Baffa C. et al. (2009) Treatment of central and sensorineural tinnitus with orally administered Melatonin and Sulodexide: personal experience from a randomized controlled study. Acta Otorhinolaryngol. Ital., 29(2): 86–91.
  • 34. Megwalu U.C., Finnell J.E., Piccirillo J.F. (2006) The effects of melatonin on tinnitus and sleep. Otolaryngol. Head Neck. Surg., 134(2): 210–213. doi: 10.1016/j.otohns.2005.10.007.
  • 35. Grossi M.G., Belcaro G., Cesarone M.R. et al. (2010) Improvement in cochlear flow with Pycnogenol® in patients with tinnitus: a pilot evaluation. Panminerva Med., 52(Suppl. 1): 63–67.
  • 36. Luzzi R., Belcaro G., Hu S. et al. (2014) Improvement in symptoms and cochlear flow with pycnogenol in patients with Meniere’s disease and tinnitus. Minerva Med., 105(3): 245–254.
  • 37. Belcaro G., Cesarone M.R., Dugall M. et al. (2010) Investigation of Pycnogenol® in combination with coenzymeQ10 in heart failure patients (NYHA II/III). Panminerva Med., 52(Suppl. 1): 21–25.
  • 38. Meikle M.B., Henry J.A., Griest S.E. et al. (2012) The tinnitus functional index: development of a new clinical measure for chronic, intrusive tinnitus. Ear. Hear., 33(2): 153–176.
  • 39. Заболотний Д.І., Луценко В.І., Борисенко О.М. та ін. (2023) Перший етап процедури перекладу українською мовою, міжкультурної адаптації та валідації опитувальника Tinnitus functional index. Мат. наук.-практ. конф. отоларингологів України. «Сучасні технології діагностики та лікування в отоларингології». 1–3 жовтня: 48–49.
  • 40. Заболотний Д.І., Луценко В.І., Борисенко О.М. та ін. (2023) Переклад українською мовою та міжкультурна адаптація опитувальника Tinnitus Functional Index. Otorhinolaryngology, 5(6): 2–8.
  • 41. Peter N., Kleinjung T., Jeker R. et al. (2017) Tinnitus functional index: validation of the German version for Switzerland. Health Qual. Life Outcomes., 15: 94.

Реклама дієтичної добавки. Не є лікарським засобом. Оператор ринку, відповідальний за інформацію про продукт: ТОВ «Юніверс Фарм», Україна, 04080, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 29, тел.: +38 (044) 224-51-82. ТУ У 10.8-36628278-017:2019. Матеріал призначений виключно для надання фахівцям охорони здоров’я. Інформація в цьому матеріалі не призначена для кінцевого споживача. Вся інформація про дієтичні добавки має належне доказове підтвердження.