Клінічні прояви у пацієнтів із неспецифічним виразковим колітом та супутньою артеріальною гіпертензією

Вступ

Серцево-судинні захворювання (ССЗ), які включають ішемічну хворобу серця, інсульт і захворювання периферичних артерій, є основною причиною смерті в усьому світі. Підвищення артеріального тиску (АТ) є доведеним фактором ризику ССЗ. В одному з досліджень артеріальна гіпертензія (АГ) була більш поширеною у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечнику (ЗЗК), ніж без них (40% проти 20%) [1].

У всьому світі більше ніж ¹/₄ населення має підвищений АТ, в результаті чого в цілому >1 млрд дорослих хворіють на АГ. Не тільки через таку високу поширеність, але й через численні серцево-судинні, ниркові, очні та когнітивні ускладнення, АГ є глобальним тягарем для суспільства та є причиною до 10 млн випадків смерті у всьому світі. 10% світових витрат на охорону здоров’я безпосередньо пов’язані з АГ та її ускладненнями. Незважаючи на велике значення АГ, яке є наслідком такої високої поширеності та величезного впливу на здоров’я в усьому світі, обізнаність про хворобу серед людей з підвищеним АТ є низькою. Менше ніж кожен 2-й пацієнт знає про свій статус захворювання, і <40% пацієнтів у країнах Європи конт­ролюють АТ з цільовим показником <140/90 мм рт. ст., незважаючи на антигіпертензивне лікування [2]. Первинна АГ може супроводжуватися змінами ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, центральної та периферичної вегетативної серцево-судинної регуляції, ендотелінової системи та інших систем, що контролюють функцію судин, включаючи оксид азоту та натрійуретичні пептиди [3]. Нещодавно повідомляли про пресогенні ефекти (підвищена чутливість до натрію) кишкового мікробного дисбактеріозу [4]. Існує велика кількість експериментальних і клінічних доказів того, що АГ пов’язана із запаленням та активацією імунних клітин, двома процесами, які значною мірою зумовлені оксидативним стресом [5].

Неспецифічний виразковий коліт (НВК) — хронічне запальне захворювання товстого кишечнику з невідомою причиною, при якому запальний процес охоплює переважно слизову оболонку та обмежується прямою кишкою або прямою та товстою кишкою. Найпоширенішим клінічним симптомом НВК є діарея з наявністю ректальної кровотечі. Крім того, можуть відзначати біль у животі, зменшення маси тіла, субфебрилітет/лихоманку та позакишкові симптоми [6]. НВК — хвороба людей молодого віку; зазвичай починається на 2–3-му десятилітті життя, але останніми роками спостерігають тенденцію до підвищення захворюваності на НВК у людей похилого віку, в тому числі віком старше 60–65 років. Щорічну захворюваність в Європі оцінюють приблизно в 10 нових випадків на 100 тис. осіб [7].

Запалення в кишечнику при НВК може спричинити системну імунну активацію та підвищення рівня цитокінів, таких як інтерлейкін-6 і фактор некрозу пухлини-α. Ці цитокіни також можуть зумовлювати розвиток АГ. У пацієнтів з НВК виникає пошкодження ендотелію судин, своєю чергою, ендотеліальна дисфункція характеризується зниженням синтезу і вивільнення оксиду азоту, що призводить до звуження судин і підвищення АТ [8].

Одне з масштабних досліджень показало, що у досліджуваній великій когорті пацієнтів ЗЗК є незалежним фактором ризику розвитку ССЗ. Це ретроспективний аналіз великої комерційної бази даних Explorys (IBM, Watson) на основі електронних записів про стан здоров’я пацієнтів. Загалом 52 176 550 пацієнтів були включені в це дослідження, і у 261 890 діагностовано ЗЗК. Поширеність ССЗ була вищою у пацієнтів із ЗЗК порівняно з пацієнтами без ЗЗК (6,24% проти 0,48%; p<0,0001). Однофакторна бінарна логістична регресія показала в 13,7 раза вищий ризик наявності ССЗ у пацієнтів із ЗЗК, ніж без ЗЗК (відношення шансів (odds ratio) 13,74; p<0,0001) [9].

Мета дослідження: вивчити клінічні прояви у пацієнтів із НВК та супутньою АГ.

Об’єкт і методи дослідження

Дослідження відповідає міжнародним нормативним актам та законам України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (1993), «Про лікарські засоби» (1996), «Про захист персональних даних» (2010). Клінічне дослідження було схвалено на засіданні з питань етики Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика (протокол від 03.10.2022 р. № 6).

Усім пацієнтам роз’яснено суть та етапи дослідження, пацієнти підписали інформовану згоду щодо участі у клінічному дослідженні. Дослідження проведено з дотриманням принципів біоетики та законодавчих норм та вимог Гельсінської декларації (2000) та законодавства України, участь у ньому була добровільною та анонімною. Відмова від участі в дослідженні була можливою на будь-якому етапі, з подальшим отриманням необхідної медичної допомоги. Представлене наукове дослідження є фрагментом дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня доктора філософії кафедри терапії Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика на тему «Малоінвазивні методи діагностики і оцінка ефективності лікування пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом та супутньою артеріальною гіпертензією».

У дослідження включені дорослі пацієнти віком 18–60 років, що звернулися в Українсько-німецький противиразковий гастроентерологічний центр «Бік-Київ» зі скаргами з боку шлунково-кишкового тракту: діарея (неоформлені чи рідкі випорожнення ≥3 разів на добу) з/без слизу, з/без домішок крові. Критеріями невключення в дослідження були небажання пацієнтів брати участь у дослідженні; наявність закрепу; підтверджений діагноз целіакії, колоректального раку, хвороби Крона, псевдомембранозного коліту, антибіотикасоційованої діареї, паразитарної інвазії кишечнику, дивертикульозу кишечнику.

Обстеження включало збір анамнезу, фізикальне дослідження, 24-годинний амбулаторний моніторинг АТ. Ендоскопічне дослідження проводили (процесор «Olympus EVIS EXERA II», апарат «CF-Q150 L», «Olympus Corporation», Японія) зі взяттям біоптатів слизової оболонки товстого кишечнику. Ендоскопічну оцінку тяжкості НВК проводили за Mayo ulcerative colitis system. Клінічно та ендоскопічно визначали легкий, середній та тяжкий ступінь активності НВК. Після біопсії проведено стандартне гістологічне дослідження з морфологічною оцінкою ступеня активності захворювання.

Аналіз даних проводили за допомогою вбудованих засобів статистичного аналізу електронних таблиць Microsoft Excel і пакета прикладних програм SPSS 23.0. Отримані дані обчислювали статистично. У якості мінімального критерію вірогідності застосовували p<0,05.

Під час аналізу застосовували методи описової статистики (для кількісних змінних обчислювалися статистичні показники — n, середнє арифметичне, медіана, стандартне відхилення, мінімум і максимум, а для категоріальних — частота і частка у %), методи інтервального оцінювання (побудова довірчих інтервалів для середніх арифметичних або медіан залежно від узгодженості даних з нормальним законом розподілу), критерій Манна — Уїтні або критерій Стьюдента для незалежних вибірок (залежно від нормальності розподілу даних) застосовувалися для оцінки статистичної істотності відмінностей двох груп.

Результати та обговорення

Залежно від наявності НВК та показників АТ 142 пацієнти поділені на групи. Дизайн дослідження представлено на рисунку. Розподіл пацієнтів за статтю у цих групах наведено в табл. 1, де показано, що між групами не було статистично значущих відмінностей за статтю.

Рисунок. Дизайн дослідження

Таблиця 1. Розподіл пацієнтів у групах за статтю

Так як для кожного параметра, а саме: вік, тяжкість НВК за Мейо (оцінена в балах: 1, 2, 3), тривалість захворювання на НВК, показники систолічного АТ (САТ) та діастолічного АТ (ДАТ), хоча б в одній групі дані розподілені ненормально, то мірою центральної тенденції, за допомогою якої можна описати параметри в групах, є медіана, а розкид даних можна представити у вигляді мінімального і максимального значень. У табл. 2 наведені міри центральної тенденції параметрів, що аналізуються, у кожній групі з 95% довірчими інтервалами (ДІ) для них. Так як для параметрів, що аналізуються, в більшості випадків дані в групах були розподілені ненормально, відповідно, мірою центральної тенденції для них є медіана, тому в цій таблиці наведено довірчі інтервали для медіани.

Таблиця 2. Міри центральної тенденції в групах (середнє арифметичне і медіана) з 95% ДІ для них

Для оцінки однорідності цих груп за віком, тривалістю захворювання НВК, САТ і ДАТ застосовано критерій Манна — Уїтні, оскільки дані в групах не розподілені нормально, що показано на табл. 3.

Таблиця 3. Результати порівняння груп

Клінічна картина для пацієнтів з НВК була характерною та включала біль у животі, діарею з домішками слизу / крові аж до ректальної кровотечі. Крім того, у пацієнтів відзначали прискорене серцебиття >90 уд./хв, зменшення маси тіла, субфебрилітет, головний біль. Поєднання НВК та АГ мало обтяжувальний характер та включало симптоматику, що була характерна і для пацієнтів із АГ. Основ­ні скарги пацієнтів досліджуваних груп представлено в табл. 4.

Таблиця 4. Клінічна симптоматика у пацієнтів досліджуваних груп

Біль у животі, діарею, зменшення маси тіла, субфеб­рилітет відзначали у більшої кількості пацієнтів у групах «НВК+АГ» та «НВК без АГ» через наявність НВК і відсутність його у пацієнтів групи «АГ без НВК» (р<0,05). Голов­ний біль, прискорене серцебиття, біль у грудях частіше відмічали в групах «НВК+АГ» та «АГ без НВК», що обумовлено наявністю АГ у цих двох групах і відсутністю у групі «НВК без АГ» (р<0,05). Першочерговими симптомами, що вказують на підвищення АТ у пацієнтів з НВК, за даними опитування, були головний біль та серцебиття. Запідозривши наявність АГ, необхідно контролювати АТ задля своєчасного реагування та контролю показників. Адже підтримувальна терапія у пацієнтів з НВК з боку кишечнику та відсутність своєчасного лікування АГ можуть призвести до раннього рецидиву ЗЗК.

Висновок

Проведене дослідження спрямоване на раннє виявлення симптомів, які можуть сигналізувати про підвищення АТ у пацієнтів з НВК. Патофізіологічні особливості цих двох захворювань ще потребують детального вивчення, але існує ряд досліджень, які показали, що у пацієнтів із ЗЗК АГ може виникати частіше. Для багатьох людей АГ протягом тривалого часу залишається «тихою» хворобою, яка діагностується шляхом вимірювання АТ. Коли симптоми все ж з’являються, вони часто неоднозначні та узагальнені. Можуть виникати дискомфортні відчуття, включаючи головний біль, запаморочення, безсоння, прискорене серцебиття, а також менш поширені ознаки, такі як нудота, занепокоєння та носова кровотеча. Розуміння симптоматики АГ, тяжкість і поєднання певних симптомів впливають на кінцеве рішення звернутися до лікаря. Деякі пацієнти можуть терпіти появу ранніх симптомів, таких як головний біль або запаморочення, вважаючи їх незнач­ними, тоді як інші можуть сприймати їх як тривогу. Тому необхідні профілактичний медичний огляд та раннє виявлення АГ як у популяції, так і в пацієнтів, у яких вже виявлено НВК. Невираженість симптомів АГ, як показало це дослідження, також вказує на необхідність багатогранного підходу до діагностики. Персоналізований підхід, комплаєнс між пацієнтом та лікарем, дотримання чинних рекомендацій, зміна способу життя та регулярний моніторинг є невід’ємною частиною вчасно встановленого діагнозу та подальшого ефективного лікування.

Список використаної літератури

• 1. Ghoneim S., Shah A., Dhorepatil A. et al. (2020) The Risk of Cerebrovascular Accidents in Inflammatory Bowel Disease in the United States: A Population-Based National Study. Clin. Exp. Gastroenterol., 13: 123–129. doi: 10.2147/CEG.S250182.
• 2. Hengel F.E., Sommer C., Wenzel U. (2022) Arterielle Hypertonie — Eine Übersicht für den ärztlichen Alltag [Arterial Hypertension]. Dtsch Med. Wochenschr., 147(7): 414–428. doi: 10.1055/a-1577-8663.
• 3. Kreutz R., Abd el-Hady Algharably E. (2021) Blood Pressure Control. In: Offermanns S., Rosenthal W. (eds.) Encyclopedia of Molecular Pharmacology. Springer, Cham. doi: 10.1007/978-3-030-57401-7_30.
• 4. Li J., Zhao F., Wang Y. et al. (2017) Gut microbiota dysbiosis contributes to the development of hypertension. Microbiome, 5(1): 14. doi: 10.1186/s40168-016-0222-x.
• 5. Harrison D.G., Gongora M.C. (2009) Oxidative stress and hypertension. Med. Clin. North Am., 93(3): 621–635. doi: 10.1016/j.mcna.2009.02.015.
• 6. Lamb C.A., Kennedy N.A., Raine T. et al.; IBD guidelines eDelphi consensus group (2019) British Society of Gastroenterology consensus guidelines on the management of inflammatory bowel disease in adults. Gut, 68(Suppl. 3): s1–s106. doi: 10.1136/gutjnl-2019-318484.
• 7. Eder P., Łodyga M., Gawron-Kiszka M. et al. (2023) Guidelines for the management of ulcerative colitis. Recommendations of the Polish Society of Gastroenterology and the Polish National Consultant in Gastroenterology. Prz. Gastroenterol., 18(1): 1–42. doi: 10.5114/pg.2023.125882.
• 8. Alipour M., Zaidi D., Valcheva R. et al. (2016) Mucosal Barrier Depletion and Loss of Bacterial Diversity are Primary Abnormalities in Paediatric Ulcerative Colitis. J. Crohns Colitis, 10(4): 462–471. doi: 10.1093/ecco-jcc/jjv223.
• 9. Ghoneim S., Shah A., Dhorepatil A. et al. (2020) The Risk of Cerebrovascular Accidents in Inflammatory Bowel Disease in the United States: A Population-Based National Study. Clin. Exp. Gastroenterol., 13: 123–129. doi: 10.2147/CEG.S250182.

Надійшла до редакції/Received: 31.07.2024
Прийнято до друку/Accepted: 12.08.2024