Вступ
Важливим розділом сучасної стоматології є захворювання слизової оболонки порожнини рота (СОПР) і червоної облямівки губ. Досить часто захворювання СОПР і червоної облямівки губ є першим сигналом захворювання внутрішніх органів та тяжких дерматозів, таких як хронічні вірусні захворювання, бульозний епідемоліз, пухирчатка, токсидермія, зміни імунного стану та порушення обміну речовин, розвиток алергічних симптомів.
У наш час в Україні розвивається практика сімейного лікаря. Це потребує знань у стоматології, які допомогли б зорієнтуватися та оцінити необхідність звернення за кваліфікованою допомогою до стоматолога. Знання патологічних станів СОПР і червоної облямівки губ, а також розвитку захворювання, етіології і патогенезу, патоморфології, вбачається необхідним у встановленні діагнозу. Зміни СОПР є першими вираженими симптомами загального захворювання. Не виникає сумнівів, що більшість патологічних процесів на слизовій оболонці рота є клінічними проявами захворювання різних органів, порушення обмінних процесів, діяльності нервової системи, змін імунного статусу і розвитку алергічних реакцій.
Поширеним захворюванням СОПР є герпетичні вірусні захворювання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 95% населення планети інфіковано вірусом герпесу [1]. З погіршенням екологічної ситуації, від стресів в умовах війни, порушення обміну речовин, роботи органів і систем організму, розвитку імунодефіцитних станів відмічають зростання захворюваності на герпетичні вірусні захворювання [2]. Після перенесеної первинної інфекції вірус простого герпесу залишається в організмі людини протягом життя, і захворювання переходить у латентну фазу вірусоносійства, яка при несприятливих для організму умовах часто супроводжується рецидивами, викликаючи рецидивуючу форму хронічного герпетичного стоматиту. Захворювання виникає у будь-якому віці. Розвиток герпетичної інфекції зумовлюють загальні та місцеві чинники, мікротравми СОПР, респіраторні вірусні інфекції, ексудативний діатез [3].
Мета: вивчити ефективність застосування валацикловіру, гомеопатичного препарату, у складі якого містяться Sulfur D4, Sulfur D10, Vincetoxicum hirundinaria D6, Vincetoxicum hirundinaria D10 та Vincetoxicum hirundinaria D30, препарату ліофілізованого бактеріального лізату з Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella ozaenae, Haemophilus influenzae B, Neisseria catarrhalis, Streptococcus pneumoniae, препарату, що містить афінно очищені антитіла до гамма-інтерферону людини, антитіла до гістаміну та антитіла до CD4, для лікування вірусної герпетичної інфекції у пацієнтів із захворюванням СОПР в комплексі профілактичних і протирецидивних заходів.
Об’єкт і методи дослідження
Перебіг хронічного герпетичного стоматиту може мати легку, середню та тяжку форми. Він проходить 5 періодів: інкубаційний, продромальний, період розвитку хвороби, згасання та клінічного одужання. Тяжкість хвороби та періоди її розвитку відображають вираженість порушень захисних бар’єрів організму. Середня та тяжка форми стоматиту призводять до різкого пригнічення природного імунітету, який відновлюється через 7–14 днів після клінічного одужання.
Дослідження проводили за участю 43 хворих із хронічним рецидивуючим герпетичним стоматитом (ХРГС) віком 25–43 роки, з яких 26 жінок та 17 чоловіків. Хворих розділили на 2 групи. У 1-шу групу увійшли 23 пацієнти з легкою формою захворювання. Легка форма герпетичного стоматиту характеризується зовнішньою відсутністю ознак інтоксикації організму. Продромальний період клінічно відсутній. Хвороба починається раптовим підвищенням температури тіла до 37,0–37,5 °С. Загальний стан задовільний. Іноді виявляють незначні явища катарального запалення верхніх дихальних шляхів. У порожнині рота — гіперемія, невеликий набряк, головним чином в ділянці дісневого краю (катаральний гінгівіт). На тлі посилення гіперемії зазвичай з’являються одиночні або згруповані (не більше 6) бульбашкові елементи. Висип одноразовий. У 2-гу групу увійшли 20 хворих із середньою та тяжкою формами ХРГС. Середня та тяжка форми характеризуються вираженими симптомами інтоксикації, ураженням СОПР і червоної облямівки губ. Ураження СОПР відмічають протягом всього періоду хвороби. У 1-й день захворювання погіршується самопочуття, з’являється слабкість. Підщелепні лімфатичні вузли збільшуються при пальпації, відчувається біль, підвищення температури тіла до 38–38,5 °С. Відмічають блідість шкірних покровів, головний біль. На СОПР з’являються набряк, кровоточивість, пухирцевий висип. На червоній облямівці губ можуть бути незначні ерозії. Якщо лікування проводити невчасно, відбувається злиття елементів ураження і виникає виразковий гінгівіт.
У 1-шу групу входили хворі з легкою формою ХРГС, яким проводили загальне та місцеве лікування. Для загального лікування застосовували ацикловір по 200 мг 5 разів на добу кожні 4 год з інтервалом 8 год, курс лікування становив 5 днів; комплекс природних небілкових низькомолекулярних органічних сполук негормонального походження, отриманих із тваринної ембріональної тканини, внутрішньом’язово по 2 мл 1 раз на добу протягом 10 днів. Крім загального, проводили місцеве лікування. Призначали знеболювальні засоби на основі лідокаїну, кварцетин, препарат лізоциму гідрохлориду та піридоксину гідрохлориду.
Пацієнтам 2-ї групи проводили місцеве та загальне лікування. Для загального лікування призначали валацикловір по 500 мг 2 рази на добу протягом 5 днів; гомеопатичний препарат, у складі якого містяться Sulfur D4, Sulfur D10, Vincetoxicum hirundinaria D6, Vincetoxicum hirundinaria D10 та Vincetoxicum hirundinaria D30, по 1 таблетці 3 рази на добу протягом 1 міс; препарат, що містить афінно очищені антитіла до гамма-інтерферону людини, антитіла до гістаміну та антитіла до CD4, у 1-шу добу 3 таблетки через однаковий проміжок часу, з 2-ї доби — 1 таблетка на добу; препарат ліофілізованого бактеріального лізату з Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella ozaenae, Haemophilus influenzae B, Neisseria catarrhalis, Streptococcus pneumoniae — 1 таблетка 1 раз на добу. Для місцевого лікування призначали знеболювальні засоби та полоскання асептичним розчином. У 2-й групі динаміка лікування свідчила про швидкий позитивний результат. Швидке пригнічення місцевого запального процесу супроводжувалося зникненням везикул, негативних суб’єктивних відчутів, швидким утворенням кірочки.
Результати та їх обговорення
У терапії ХРГС важливе значення має протирецидивне лікування. Ефективним методом є поєднання противірусних та імуностимулюючих препаратів. Ефективність лікування оцінювали на основі лабораторного дослідження методом імунофлуоресценції та імуноферментного аналізу. Але важливо знати, що при хронічній формі метод полімеразної ланцюгової реакції може показати наявність в слині антитіл. Лабораторні дослідження проводили до та після лікування.
Ефективність лікування оцінювали також за динамікою титрів антитіл до вірусу герпесу в крові методом імуноферментного аналізу. У 1-й групі титри імуноглобуліну М до лікування становили 1:30–1:50, імуноглобуліну G — 1:30–1:40, у 2-й — 1:40–1:80 та 1:40–1:60 відповідно. У 2-й групі всі клінічні прояви захворювання мали швидку позитивну динаміку. Контрольні дані імуноферментного аналізу проводили через 2–3 тиж, оцінювали зниження титру антитіл до слабопозитивних титрів імуноглобулінів M і G (1:5), у 94% випадків титр не визначався (таблиця). Вдалося досягти стійкої ремісії. Подальше спостереження хворих показало стійку ремісію і зниження частоти рецидивів до 90%.
Таблиця. Показники титрів імуноглобулінів у групах
| Імуноглобулін | До лікування | Після лікування | ||
|---|---|---|---|---|
| 1-ша група | 2-га група | 1-ша група | 2-га група | |
| М | 1:30–1:50 | 1:40–1:80 | 1:15 | 1:5 |
| G | 1:30–1:40 | 1:40–1:60 | 1:10 | Не визначалося |
Висновок
Для успішного лікування ХРГС призначають загальну та місцеву комплексну терапію. Валацикловір та препарат, що містить афінно очищені антитіла до гамма-інтерферону людини, антитіла до гістаміну та антитіла до CD4, а також противірусні препарати можуть бути рекомендовані для етіотропного лікування герпетичної інфекції в комплексі з імуностимуляторами для профілактичних і протирецидивних заходів.
Список використаної літератури
- 1. Білоклицька Г.Ф., Калюжна Л.Д. (2007) Хвороби шкіри обличчя, слизової оболонки ротової порожнини та червоної облямівки губ. Навч. посібник. Грамота, Київ.
- 2. Юрочко Ф., Копанська Д. (2020) Сучасна діагностика та комплексна терапія рецидивуючого афтозного стоматиту. Здоров’я України, 5(56): 26–27.
- 3. Чемич М.Д., Ільїна В.В., Лимарь М.В. (2016) Клініко-епідеміологічні особливості герпесвірусної інфекції. Інфекційні хвороби, 1(83): 23–27.
Інформація про авторів:
Семенюк Олександр Андрійович — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, кафедра промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології, Київ, Україна. E-mail: Semenyik [email protected] Тимченко Олександр Геннадійович — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, кафедра промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології, Київ, Україна. Буцька Вікторія Євгенівна — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, кафедра промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології, Київ, Україна. |
Information about the authors:
Semeniuk Oleksandr Andriyovych — Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Department of Industrial, Clinical Pharmacy and Clinical Pharmacology, Kyiv, Ukraine. E-mail: Semenyik [email protected] Tymchenko Oleksandr Genadiyovych — Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Department of Industrial, Clinical Pharmacy and Clinical Pharmacology, Kyiv, Ukraine. Viktoriya Evgenivna Butska — Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Department of Industrial, Clinical Pharmacy and Clinical Pharmacology, Kyiv, Ukraine. |
Надійшла до редакції/Received: 17.02.2024
Прийнято до друку/Accepted: 27.02.2024
