Життя не алогічне, однак саме воно є пасткою для логічної людини. Воно виглядає дещо логічнішим і правильнішим, ніж є насправді; його правильність очевидна, а його неправильність прихована, його хаотичність підстерігає нас.
Ґілберт Кійт Честертон,
британський письменник і есеїст
Вступ
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) — найбільш часта причина смерті серед жінок у світі, яка складає третину всіх смертельних випадків. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки (США) у 38,2 млн жінок (34%) діагностують ССЗ, а ризик їхнього розвитку властивий значно більшій частині населення (American Heart Association, 2006). Фактори ризику (ФР) виникнення ССЗ досить поширені серед жінок середнього і похилого віку. Окремі з них властиві лише жінкам (ранній клімакс або численні вагітності), інші мають на жінок більш суттєвий вплив, ніж на чоловіків (цукровий діабет (ЦД), гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ), низький рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХЛВЩ)). Також у осіб похилого віку ізольована систолічна гіпертензія більш поширена серед жінок порівняно з чоловіками (Розендорфф К. (ред.), 2007).
Для виявлення жінок із високим ризиком виникнення ССЗ розроблені шкали, що базуються на багатофакторних формулах із Фремінгемського дослідження серця (Framingham Heart Study) і дозволяють розрахувати показники сумарного ризику для будь-яких комбінацій факторів. Шляхом порівняння розрахункової частоти ризику виникнення ССЗ у конкретної особи з відповідним показником для осіб того ж віку можна визначити ступінь невідкладності лікування. При цьому пацієнтки не зазнають зайвих переживань через наявність одного ФР, але одночасно виключається хибна недооцінка високого ступеня ризику у жінки, яка має множинні, але незначні відхилення. Доведено, що такі формули розрахунку ризику дозволяють точно прогнозувати частоту виникнення ССЗ у різноманітних популяційних вибірках.
Фремінгемське дослідження серця, з його досконало окресленими групами осіб, довготривалим періодом спостереження і ретельним виявленням ФР та клінічних подій, забезпечує унікальну можливість дослідити фактори, які можуть впливати на ризик ССЗ, у контексті загальної виживаності. У 2006 р. чиказький професор D.M. Lloyd-Jones та співавтори спробували визначити очікувану тривалість життя за наявності окремих ФР різного ступеня вираженості. Дослідники спостерігали 4362 жінки віком приблизно 50 років. У всіх жінок на основі вимірювань маси тіла і зросту розраховували індекс маси тіла (ІМТ), також визначали артеріальний тиск (АТ), рівень загального холестерину (ЗХ) і у частини жінок — рівень ХЛВЩ. Пацієнток опитували щодо активного тютюнопаління протягом останнього року і визначали рівень глюкози натще. Багато жінок мали артеріальну гіпертензію (АГ) і/або ЦД, але автори не включали у дослідження осіб з інфарктом міокарда в анамнезі, стенокардією, наявністю гемодинамічно значущих коронарних стенозів за даними ангіографії, перенесеним інсультом або транзиторною ішемічною атакою, а також пацієнток із застійною серцевою недостатністю. Основні клінічні та лабораторні показники учасниць дослідження наведені нижче (табл. 1).
| Показник | Величина |
|---|---|
| ЗХ, ммоль/л | 5,72±1,14 |
| ХЛВЩ, ммоль/л | 1,47±0,41 |
| САТ, мм рт. ст. | 127±19 |
| ДАТ, мм рт. ст. | 79±11 |
| ЦД, n (%) | 61 (1,4) |
| Тютюнопаління, n (%) | 1649 (37,8) |
| ІМТ, кг/м2 | 25,4±4,6 |
Після визначення вихідних показників і оцінки ФР жінки перебували під спостереженням впродовж тривалого часу — понад 30 років. Оптимальними значеннями ФР вважали ЗХ <4,65 ммоль/л, АТ <120/80 мм рт. ст., відсутність тютюнопаління і ЦД. Неоптимальними вважали ЗХ 4,65–5,15 ммоль/л, систолічний АТ (САТ) 120–139 мм рт. ст., діастолічний АТ (ДАТ) 80–89 мм рт. ст., відсутність тютюнопаління і ЦД. Підвищеними ФР вважали ЗХ 5,16–6,19 ммоль/л, САТ 140–159 мм рт. ст., ДАТ 90–99 мм рт. ст., відсутність тютюнопаління і ЦД, а різко вираженими —ЗХ ≥6,2 ммоль/л, САТ ≥160 мм рт. ст., ДАТ >100 мм рт. ст., тютюнопаління або ЦД.
Під час тривалого багаторічного спостереження фіксували фатальні серцево-судинні події, а також смертельні випадки іншої етіології (внаслідок онкологічних захворювань, патології інших систем, травм, отруєнь тощо) та проводили статистичні розрахунки за методикою Каплана — Мейєра. Результати очікуваної тривалості життя американських жінок віком 50 років і можливість досягнення ними 75-річного і 95-річного віку наведені нижче (табл.2).
| Показник | Ризик виникнення несприятливих серцево-судинних подій, які перешкодять досягненню певного віку,% (95% довірчий інтервал (ДІ)), p<0,05 |
Середня очікувана тривалість життя після 50 років, років (95% ДІ) | ||
|---|---|---|---|---|
| 75 років | 95 років | |||
| Усі жінки | 19,2 (17,5–20,8) | 39,2 (37–41,4) | 36 (28–42) | |
| ЗХ, ммоль/л | <4,65 | 9,1 | 19,4 | 37 |
| 4,65–5,15 | 11,3 | 31,1 | 37 | |
| 5,16–6,19 | 16,7 | 37,6 | 36 | |
| ≥6,20 | 30 | 48,3 | 34 | |
| ХЛВЩ, ммоль/л | Не знижений, ≥1,29 | 11,0 | Немає даних | >33 |
| Знижений, <1,29 | 15,9 | Немає даних | >33 | |
| САТ/ДАТ, мм рт. ст. | <120/<80 | 10,5 | 29,3 | 37 |
| 120–139/80–89 | 17,9 | 37 | 36 | |
| 140–159/90–99 | 28,8 | 52,3 | 35 | |
| ≥160/≥100 або антигіпертензивна терапія | 35 | 50,6 | 31 | |
| ЦД | Ні | 16,3 | Немає даних | 36 |
| Так | 57,3 | Немає даних | 34 | |
| Тютюнопаління | Ні | 14,2 | 39 | 38 |
| Так | 20,6 | 36,8 | 33 | |
| ІМТ, кг/м2 | <25 | 14,7 | 35,3 | 37 |
| 25–29,9 | 18,1 | 42,5 | 36 | |
| ≥30 | 21,9 | 43 | 33 | |
Аналіз вищенаведених результатів дослідження викликає неоднозначну реакцію. За отриманими даними (див. табл. 2) ризик виникнення несприятливих серцево-судинних подій, які перешкодять досягненню 95-річного віку, становив загалом 39,2% (95% ДІ 37–41,4%; p<0,05) з середньою очікуваною тривалістю життя після 50 років — 36 років. Підвищення АТ і ЗХ було пов’язане з наростаючим ризиком виникнення летальних ССЗ і коротшою очікуваною тривалістю життя. Наявність ЦД у віці 50 років створювала найвищий віддалений ризик порівняно з усіма іншими ФР — 57,3% (для досягнення 75-річного віку). Жінки, які палили, мали вищий ризик виникнення фатальних серцево-судинних подій у віці до 75 років, однак із 75 до 95 років ризик передчасної смерті внаслідок ССЗ у таких осіб стає навіть нижчим, ніж у тих, які не палили. І все ж таки, ризик смерті від інших захворювань, пов’язаних із тютюнопалінням, скорочував середню очікувану тривалість життя майже на 5 років. При оцінюванні сумарного профілю ризику жінок з оптимальними ФР і жінок, які мали ≥2 різко виражених ФР, кумулятивна частота виникнення фатальних ускладнень у останніх досить стрімко зростала (50,2% проти 8,2%), відображаючи зменшення очікуваної тривалості життя понад 8 років.
Підводячи підсумки, автори дослідження вказують на те, що лише 4,5% 50-річних жінок у США мають усі оптимальні показники ФР ССЗ, і сподіваються, що такі популяційні дослідження сприятимуть активізації діяльності державних структур охорони здоров’я в напрямку профілактики прогресування наявних ФР у жінок, а також посиленню заходів із первинної профілактики ССЗ внаслідок зростання настороженості щодо кардіоваскулярного ризику у довготривалій перспективі.
Об’єкт і методи дослідження
Для порівняння з даними американського дослідження нами були обстежені 117 жінок віком 48–52 роки, які зверталися за консультацією до Львівської обласної клінічної лікарні. Усі ці жінки були опитані стосовно їхніх умов проживання та активного тютюнопаління, також їм вимірювали ІМТ, АТ, визначали рівень глюкози у крові натще, ЗХ та ХЛВЩ.
Результати та їх обговорення
Після ретельного обстеження українських жінок з приводу виявлення в них ФР ССЗ були отримані такі дані (табл. 3, 4).
| Показник | Число осіб | % | |
|---|---|---|---|
| Місце проживання | Місто | 56 | 47,86 |
| Село | 61 | 52,14 | |
| Менопауза | Так | 53 | 45,3 |
| Ні | 64 | 54,7 | |
| Вік, років | <50 | 69 | 58,97 |
| ≥50 | 48 | 41,03 | |
| Супутня патологія | Артеріальна гіпертензія (АТ ≥140/90 мм рт. ст.) чи антигіпертензивна терапія | 59 | 50,43 |
| ЦД 2-го типу | 6 | 5,13 | |
| Тривалість лікування, років | <5 | 29 | 24,79 |
| 5–10 | 22 | 18,8 | |
| >10 | 11 | 9,4 | |
| Групи препаратів | Антигіпертензивні | 52 | 44,44 |
| Антитромбоцитарні чи дезагреганти | 19 | 16,24 | |
| Статини чи фібрати | 14 | 11,97 | |
| Пероральні цукрознижуючі | 6 | 5,13 | |
| Тютюнопаління | Так | 16 | 13,68 |
| Потреба в госпіталізації | Так | 7 | 5,98 |
| Фактор ризику | Кількість жінок | % | |
|---|---|---|---|
| АТ, мм рт. ст. | <120/80 | 51 | 43,59 |
| 120–139/80–89 | 22 | 18,8 | |
| 140–159/90–99 | 16 | 13,68 | |
| ≥160/100 | 28 | 23,93 | |
| ЗХ, ммоль/л | <4,65 | 11 | 9,4 |
| 4,65–5,15 | 27 | 23,08 | |
| 5,16–6,19 | 40 | 34,19 | |
| ≥6,20 | 39 | 33,33 | |
| ХЛВЩ, ммоль/л | <1,29 | 45 | 38,46 |
| ≥1,29 ммоль/л | 72 | 61,54 | |
| ІМТ, кг/м2 | <25 | 34 | 29,06 |
| 25–30 | 67 | 57,26 | |
| ≥30 | 16 | 13,68 | |
Як видно з табл. 1 і 3, частота тютюнопаління 50-річних жінок в Україні майже у 3 рази нижча, ніж у жінок США (13,68% проти 37,8%), але частота ЦД значно вища — більше ніж у 3,5 раза (5,13% проти 1,4%). Слід зауважити, що американське дослідження розпочалося у 1971 р., а за останні десятиліття частота ЦД серед жінок США помітно зросла і на сьогодні перевищує аналогічний показник серед жінок України. Середні значення САТ, ДАТ, окремих показників ліпідного обміну та ІМТ також доступні для порівняння і представлені в табл. 5. Як можна побачити, у жінок України (2009–2011 рр.) порівняно з жінками США (1971–1974 рр.) спостерігався приблизно однаковий рівень ЗХ (p=0,0241), значно нижчий рівень ХЛВЩ (p=0,0097), дещо нижчий САТ і приблизно такий самий ДАТ (останні 2 показники недостовірні) та помітно вищий ІМТ (p=0,0394).
| Показник | Жінки України | Жінки США | р |
|---|---|---|---|
| ЗХ, ммоль/л | 5,69±1,17 | 5,72±1,14 | 0,0241* |
| ХЛВЩ, ммоль/л | 1,32±0,39 | 1,47±0,41 | 0,0097* |
| САТ, мм рт. ст. | 122±20 | 127±19 | 0,0758 |
| ДАТ, мм рт. ст. | 81±11 | 79±11 | 0,1836 |
| ІМТ, кг/м2 | 27,1±5,4 | 25,4±4,6 | 0,0394* |
Висновки
Таким чином, первинна профілактика загальновідомих ФР у 50-річних українських жінок (високого АТ, порушень ліпідного обміну, надмірної маси тіла, ЦД і тютюнопаління), а також корекція і лікування вже існуючих допоможе суттєво знизити кардіоваскулярний і загальний ризики та значно продовжити очікувану тривалість життя.
Список використаної літератури
- American Heart Association (2006) Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний у женщин. Обновленное руководство Американской ассоциации сердца (Сборник клинических рекомендаций). Здоров’я України, Київ, 2007, 88 с.
- Розендорфф К. (ред.) (2007) Основы кардиологии. Принципы и практика. — Львів, Медицина світу, 1037 c.
- Framingham Heart Study. National Heart, Lung and Blood Institute and Boston University (http://www.framinghamheartstudy.org).
- Lloyd-Jones D.M., Leip E.P., Larson M.G. et al. (2006) Prediction of lifetime risk for cardiovascular disease by risk factor burden at 50 years of age. Circulation. 113(6): 791–798.
Резюме. Кратко представлены основные факторы риска возникновения сердечно-сосудистой патологии у женщин. Проанализирована их прогностическая ценность для определения длительности жизни 50-летних женщин в США (в зависимости от степени выраженности конкретного фактора и их комбинаций). Приведены данные личного наблюдения с участием женщин Украины соответствующего возраста, выявлены клинические особенности, сходства и отличия в сравнении с женщинами США. Отмечена необходимость первичной профилактики и коррекции факторов риска.
Ключевые слова: факторы риска, сердечно-сосудистые заболевания, артериальная гипертензия, дислипидемия, сахарный диабет, курение, избыточная масса тела, ожирение.
Summary. The basic factors of cardiovascular risk in females are shortly presented. The prognostic value for the determination of life expectancy among 50-years-old females in the USA (depending on degree of specific factor and its combination with other ones) is analyzed. Information from the personal study (including ukrainian females of the proper age) is examined. The clinical features, similarities and differences comparing to females from the USA are found out. The necessity of primary prophylaxis and correction of risk factors is stressed.
Key words: risk factors, cardiovascular diseases, arterial hypertension, dyslipidemia, diabetes mellitus, smoking, excessive weight, obesity.
Адреса для листування:
Скибчик Василь Антонович
79031, Львів, вул. Стрийська, 292 (особ.)
Бабляк Сергій Дмитрович
79017, Львів,
вул. Генерала Грицая, 15, кв. 3
