Сьогодні гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) панує серед частих причин звернення за медичною допомогою на рівні первинної ланки охорони здоров’я в багатьох країнах та амбулаторному прийомі гастроентеролога. Її значимість підтверджують епідеміологічні дані, згідно з якими загальносвітова поширеність ГЕРХ становить близько 13,3%, досягаючи в деяких країнах ≥30% [1–3].
Сучасна парадигма ГЕРХ змістилася в бік персоналізованого підходу до оцінки та лікування симптомів захворювання. Вважають, що ГЕРХ здатна зумовлювати серйозні згубні ефекти на щоденну діяльність людини, її працездатність, сон та якість життя [4, 5]. Гарячою є дискусія щодо модифікації способу життя. Існують думки, що жорстка дієта та фізичні обмеження не мають суттєвого значення для прогресування ГЕРХ. Навіть рекомендацію спати з високим узголів’ям вважають недоцільною. Це пов’язане з відсутністю доказової бази щодо впливу окремих факторів ризику ГЕРХ на її прогресування та результатами досліджень, що стверджують про малу кількість населення, яке дотримується цих обмежень [6].
Провідними ліками в лікуванні ГЕРХ визнані інгібітори протонної помпи (ІПП). Разом з цим тривають обговорення про недостатньо ефективний контроль за допомогою ІПП симптомів ГЕРХ протягом доби, неефективність при лужному або змішаному рефлюксаті. ІПП провокують розвиток синдрому надмірного бактеріального росту, що сам викликає координаційну дисмоторику. Препарати цієї групи можуть підвищувати несприятливі кардіальні події, ризик деменції тощо [6]. Після завершення курсу ІПП нерідко відмічають рецидиви, і це є ключовою проблемою ГЕРХ. Також важлива поява рикошетного синдрому після відміни ІПП [7].
У цьому зв’язку зростає актуальність комбінованого лікування, зокрема підвищився інтерес до включення в такі схеми препаратів на основі альгінової кислоти [8]. Остання є речовиною природного походження, яку одержують з морських бурих водоростей. На фармацевтичному ринку України з цієї групи представлена фармакологічна лінійка Гавіскон® (Реккітт Бенкізер Хелскер (ЮКей) Лімітед, Велика Британія). Слід підкреслити, що це не харчові добавки, а офіційні безрецептурні лікарські препарати з активними інгредієнтами, співвідношення та концентрація яких, навіть смак, залежать від форми випуску — суспензія, саше чи таблетки, що забезпечує зручний вибір.
Нижче розглянуто типові клінічні випадки з щоденної практики лікаря з визначенням місця альгінатів у досягненні позитивних результатів терапії ГЕРХ.
Клінічний випадок № 1
Жінка, віком 26 років. Звернулася зі скаргами на печію протягом останніх 2 тиж. Тривалість печії становить від кількох хвилин до 1 год, повторюється багаторазово на добу, навіть вночі. Відзначає посилення печії в горизонтальному положенні, при нахилах тулуба і повороті з одного боку на інший. Через це має погане самопочуття, порушення сну.
З анамнезу. Вагітна (термін 28 тиж). Знаходиться під спостереженням лікаря жіночої консультації. Перебіг вагітності стабільний. Раніше не хворіла. Самостійно не лікувалася.
Призначене лікування. Гавіскон® Форте м’ятна суспензія перорально по 10 мл (2 чайні ложки) 3 рази на добу після їди та 4-й раз — перед сном. Надано поради з харчування. Покращання стану відзначено на 2-й день, повністю усунено печію на 10-й день лікування. Рекомендований курс тривалістю до 1 міс, в подальшому — за потреби.
Обговорення
Відомо, що печія в період вагітності турбує 30–50%, а за деякими даними — ≥80% вагітних. Найчастіше печія відзначається в III триместр вагітності [9]. Її виникнення зумовлено, з одного боку, зниженням тонусу нижнього стравохідного сфінктера внаслідок дії прогестерону, з іншого — збільшенням розмірів матки, через яке відбуваються порушення взаєморозташування внутрішніх органів і підвищення внутрішньочеревного тиску і тиску в шлунку [10].
Печія є основною клінічною ознакою ГЕРХ. На жаль, на практиці в багатьох випадках тяжкість печії недооцінюється лікарями. До того ж внаслідок незнання ними сучасних можливостей терапії вагітні з ГЕРХ часто не отримують необхідного лікування. Призначення ІПП можливе лише за результатами консиліуму лікарів та отримання інформованої згоди від пацієнтки, оскільки її потреба в цій групі препаратів повинна переважати потенційний ризик для плода. Тож застосування ІПП у вагітних краще уникати.
Полегшити стан жінки в цій ситуації можна шляхом застосування лікарських засобів бренду Гавіскон® (натрію альгінат, натрію бікарбонат та кальцію карбонат) та Гавіскон® Форте (натрію альгінат та калію бікарбонат). Ці препарати мають офіційне показання до лікування печії у вагітних.
Важливо підкреслити переважно фізичну природу дії альгінатів та відсутність будь-якого іншого впливу на організм людини. Ефект досягається шляхом взаємодії альгінатів зі шлунковим соком і формуванням міцного вузького бар’єра-плоту (так званого рафта) на поверхні вмісту шлунка. Створений рафт в’язкий, з низькою щільністю, здатний утримуватися на поверхні шлункового вмісту. Ці властивості забезпечують рафту стійкість до висхідного тиску рефлюксату та фізично перешкоджають його зворотному введенню у стравохід. Рафт залишається на поверхні шлункового вмісту до тих пір, поки не буде евакуйований разом з ним зі шлунка. Позитивним моментом є те, що гелевий шар не перешкоджає нормальним фізіологічним процесам у шлунку.
Оцінці безпеки та ефективності Гавіскон® м’ятної суспензії в лікуванні симптомів ГЕРХ у вагітних присвячено багатоцентрове проспективне відкрите контрольоване дослідження (n=144). Ефективність препарату оцінювали і лікарі, і жінки — пацієнтки, які отримували ліки щонайменше протягом 4 тиж. На думку лікарів, лікування було успішним у 91% випадків (95% довірчий інтервал 85,0–95,3) та у 90% (95% довірчий інтервал 84,1–94,8) — на думку жінок. Рівні натрію в сироватці крові на фоні лікування не змінювалися [11]. Схожі результати отримані нами у власному дослідженні печії вагітних (n=94) при застосуванні Гавіскон® Форте м’ятна суспензія. Препарат призначений курсом від 10 днів до 1 міс перорально по 10 мл (2 чайні ложки) 3 рази на добу після їди та 4-й раз — перед сном; або протягом 1 міс перорально по 5–10 мл (1–2 чайні ложки) на вимогу. Це забезпечило поступове зниження частоти та інтенсивності печії. За оцінкою вагітних, після одноразового застосування препарату час усунення печії становив 5±2,6 хв; контроль симптомів ГЕРХ за регулярного застосування досягнутий через 11±3,8 дня від початку терапії [12]. Препарат працює до 4 год, не чинить системної дії.
Отже, отримані дані підтвердили високу ефективність препаратів бренду Гавіскон® при печії у вагітних, що дозволяє зробити висновок про доцільність їх призначення з метою швидкого й адекватного усунення негативної симптоматики. Це є хорошою підмогою в цей непростий для жінок відповідальний період.
Клінічний випадок № 2
Чоловік, віком 32 роки. Скарги на печію та кислу відрижку, відчуття постійного дискомфорту в надчеревній ділянці та біль після їди. Симптоми з’явилися >1 міс тому, вживав соду, проте останнім часом печія посилилася, прокидається від неї вночі.
З анамнезу. У студентські роки страждав на хронічний гастрит, що пов’язує з нерегулярним та неповноцінним харчуванням. Останні пів року набрав зайву масу тіла. Не курить, алкоголем не зловживає. Алергологічний анамнез не обтяжений.
Гастродуоденоскопія. Дифузна гастропатія. Недостатність замикальної функції нижнього стравохідного сфінктера. Езофагіт з ерозивним компонентом (LC). Уреазний тест негативний.
Лікування. Пантопразол 40 мг 1 раз на добу за 1 год до сніданку. Гавіскон® м’ятні таблетки по 2 жувальні таблетки 3 рази на добу після їди та 4-й раз — перед сном. Надано рекомендації щодо зміни способу життя та харчування.
На фоні лікування пацієнт відзначив швидкий позитивний ефект. У перші 3 дні загальний стан значно покращився. Рекомендовано продовжити лікування протягом 1 міс.
При контрольному візиті скарг немає, нормалізувався сон, терапією задоволений, цікавиться про можливість її завершення. Проведено роз’яснення щодо необхідності тривалої терапії. Надано рекомендації стосовно нормалізації маси тіла та подальшого лікування. Призначено пантопразол 40 мг 1 раз на добу за 1 год до сніданку, доза Гавіскон® знижена до 2 таблеток одноразово перед сном. Через 8 тиж від початку терапії перейшли до титрування дози ІПП, яку вдалося знизити до 20 мг на добу на фоні одноразового застосування 2 таблеток Гавіскон® перед сном. Рекомендовано продовжити застосування такої схеми з наступним контролем через 3 міс.
Обговорення
При ерозивному езофагіті терапією 1-ї лінії чітко показані ІПП [13]. З урахуванням вираженого болю до терапії додатково призначено Гавіскон®. Чи є в цьому доцільність?
Відомо, що при першому прийомі будь-якого препарату з групи ІПП його антисекреторний ефект далекий від максимального. Це пов’язано з поступовим залученням протонних помп у процес блокування їх на мембрані парієтальних клітин. Після блокади активних помп на клітинній мембрані, на її поверхню виходить частина помп, що знаходилася в цитозолі в неактивному стані, та знов синтезовані молекули Н+/ К+-АТФази та починають взаємодіяти з наступними дозами ІПП. Цей процес циклічно повторюється до досягнення динамічної рівноваги, коли в середньому на третій день прийому ІПП заблокованими виявляються близько 70% помп. Через цю фармакодинамічну особливість ІПП для отримання клінічно значимого лікувального ефекту потрібний їх щоденний прийом у середньому протягом 7 днів [14].
У зв’язку з цим для більш швидкого купірування епігастрального болю пацієнту призначений Гавіскон® м’ятні таблетки як своєрідна «швидка антикислотна допомога» для корекції болю в епігастрії та диспептичних розладів, що супроводжують гіперацидність шлунка. У більшості пацієнтів Гавіскон® м’ятні таблетки протягом перших 3 діб лікування усуває синдром «ацидизму». До того ж майже в усіх пацієнтів при рефлюкс-езофагіті С за Лос-Анджелеською класифікацією після відміни лікування протягом 6 міс виникає рецидив. Цей рецидив може з’явитися вже через 1−2 тиж після відміни ІПП. Тому таким пацієнтам рекомендовано приймати ІПП довічно. Як підтримувальна терапія зазвичай ефективна половина лікувальної дози ІПП [13].
У реальній клінічній практиці на фоні ІПП через 1 міс після початку повнодозової терапії доречно переходити на одноразовий прийом Гавіскон® м’ятні таблетки перед сном протягом 3−6 міс з урахуванням наявних у препарату цитопротекторного, обволікаючого та адсорбуючого ефектів. На наш погляд, у таких пацієнтів саме це дозволяє легко титрувати дозу ІПП до мінімально ефективної. А це є профілактикою можливих побічних дій ІПП. До того ж цитопротекція під впливом альгінатів дає змогу запобігти структурній перебудові слизової оболонки у вигляді стравоходу Барретта.
Клінічний випадок № 3
Дитина віком 7 років. Батьки звернули увагу на наявність неприємного запаху з рота, часті відрижки повітрям, поганий апетит, схильність до закрепу протягом останніх пів року. Відвідування стоматолога виявило пошкодження емалі кількох зубів, два зуби з карієсом, що прогресує. Проведено санацію ротової порожнини. Рекомендовано звернутися до гастроентеролога з метою виключення ГЕРХ.
Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. Деформація жовчного міхура, дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом.
Загальноклінічні аналізи без особливостей.
З батьками обговорено питання організації харчування дитини. Призначено таке лікування: препарат артишоку 200 мг до їди 3 рази на добу; Гавіскон® м’ятна суспензія перорально по 5 мл (1 чайна ложка) 3 рази на добу після їди та 4-й прийом перед сном. На контрольному візиті через 1 тиж батьки зазначили, що кількість відрижки протягом дня значно зменшилася, покращився апетит та нормалізувалися випорожнення. Запропоновано продовжити терапію загальним курсом 1 міс.
Відвідування через 1 міс підтвердило ефективність терапії: особливості стану дитини, на які звертали увагу батьки при першому візиті, були усунуті. Рекомендовано продовжити терапію Гавіскон® м’ятна суспензія перорально по 5 мл (1 чайна ложка) 1 раз на добу перед сном протягом 2 міс.
Обговорення
Поширеність ГЕРХ збільшується з віком від немовлят до підліткового періоду, в якому вона стає аналогічною такій у дорослих (20%). Наявність стертих клінічних форм, відсутність адекватного понятійного апарату у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку при описі скарг ускладнюють діагностику ГЕРХ, роблять її несвоєчасною і можуть призводити до появи та прогресування ускладнень.
У підходах до терапії ГЕРХ серед дітей залишається багато невирішених питань. Зокрема, немає загальноприйнятих схем ведення пацієнтів, тривалості терапії, кратності введення препаратів та режимів дозування. Діти, в яких відмічають ГЕРХ, потребують індивідуального підходу до терапії з урахуванням віку, виявлених порушень та тривалості захворювання. Вважають, що у дітей старшого віку з класичними симптомами ГЕРХ виправдане емпіричне призначення ІПП протягом 4–8 тиж [15]. Другим, на наш погляд, більш розумним підходом є застосування альгінатів.
Усі форми Гавіскон® можуть бути застосовані у дітей віком >12 років. Для дітей віком 6–12 років передбачено м’ятну суспензію перорально по 5−10 мл (1−2 чайні ложки) 3 рази після їди та 4-й прийом перед сном. У такому самому режимі можна застосовувати 1−2 жувальні таблетки з полуничним смаком. Цей смак подобається дітям. У разі відсутності зменшення вираженості симптоматики через 7 днів лікування клінічна ситуація потребує перегляду.
У лікуванні дітей доречна помірна прокінетична дія альгінатів: вони сприяють відновленню нормальної перистальтики стравоходу, шлунка, жовчовивідних шляхів та кишечнику. Потрапляючи в кишечник, альгінати чинять слабку осмотичну проносну дію за рахунок затримки всмоктування води. Це покращує ситуацію з випорожненням.
Серед різноманітних факторів, які призводять до рефлюксів, потрібно зазначити деякі сучасні риси розвитку ГЕРХ у дітей. Під час їди батьки часто дають дитині телефон або планшет з мультиком. При цьому дитина знаходиться в іншому емоційному просторі, має певні емоційні реакції з формуванням гіперфагічної реакції на стрес, переїданням. До того ж діти мають схильність до аерофагії. Швидке споживання їжі, її погане пережовування, заковтування повітря призводять до регулярної повітряної відрижки. Часто поза прийомом їжі дитина може легко спровокувати її сама [16].
Важливим є раціон харчування. Багато батьків не бачать жодної шкоди в годуванні дітей фаст-фудом та ультрапереробленими продуктами. До останніх належать ті, що не містять природних сировинних джерел, і є повністю промисловою рецептурою. Уся ця продукція має високий вміст солі та цукру. Ці два інгредієнти врівноважують смак споживача, роблять продукти більш привабливими, проте не менш шкідливими. Найбільш поширеними серед ультраперероблених продуктів є газовані безалкогольні напої, солодкі та солоні закуски, сухі сніданки та батончики, цукерки, морозиво, спортивні та енергетичні напої, чайні та кавові напої (у пляшках), спреди, соуси та готові до вживання продукти. Саме ці продукти викликають найбільші побоювання, оскільки їх споживання чинить суттєвий вплив на формування харчових звичок. Завдяки їх вживанню зростає кількість людей із надмірною масою тіла та ожирінням, а це одні з провідних факторів виникнення ГЕРХ.
За статистикою, у розвинених країнах кількість підлітків з ожирінням становить 15% і має тенденцію до зростання. Дослідження свідчать, що витоки ожиріння знаходяться в дитячому віці, у 60% дорослих з ожирінням відмічали дебют захворювання в дитинстві [17].
Клінічний випадок № 4
Жінка, віком 46 років. Звернулася з приводу загострення ГЕРХ у вигляді печії та захриплості, відчуття грудки та болю в горлі. Обстежена отоларингологом за допомогою гнучкої ларингоскопії. Виключено патологію гортані. Отоларинголог направив на консультацію до гастроентеролога.
З анамнезу. Діагностовано ГЕРХ у віці 40 років. За останній рік до загострення ГЕРХ приєднався ларингофарингеальний рефлюкс (ЛФР). У період загострення ГЕРХ приймає омепразол 40 мг на добу зазвичай курсом 3 міс. Не палить, алкоголем не зловживає. Алергологічний анамнез не обтяжений. Загострення ГЕРХ пов’язує з прийомом диклофенаку 100 мг на добу, який почала приймати самостійно з приводу поперекового радикуліту. На момент звернення до гастроентеролога явища радикуліту усунені.
Гастродуоденоскопія. Недостатність кардії. Ерозивний рефлюкс-езофагіт кардії А (LA). Ерозивна гастропатія. Уреазний тест негативний.
Загальноклінічні аналізи без особливостей.
Рекомендоване лікування з корекцією: заміна омепразолу на пантопразол 40 мг на добу протягом 4 тиж; Гавіскон® форте перорально по 10 мл (2 чайні ложки) 3 рази на добу після їди та 4-й раз — перед сном; консультація невролога.
При повторному відвідуванню через 1 міс жінка відзначила значне поліпшення стану, зокрема повне усунення ознак ГЕРХ та ЛФР, що при попередніх курсах лікування зазвичай досягалося лише через 3 міс, до завершення монотерапії омепразолом.
З метою отримання стійкого ефекту терапії та попередження формування стравоходу Барретта рекомендовано продовжити терапію в такому самому режимі протягом 3 міс з подальшим контролем.
Обговорення
ЛФР є синдромом, при якому рефлюкс шлункового вмісту викликає симптоми ураження гортані, зокрема відкашлювання, захриплість, біль, відчуття грудки в горлі, кашель, надмірну кількість слизу в горлі та дистонію [18]. Висловлено припущення, що навіть незначний рефлюкс пепсину, що досягає гортані, може зумовити пошкодження. Це може пояснити, чому деякі пацієнти не реагують лише на ІПП [19]. Альтернативна рефлекторна теорія постулює, що рефлюкс кислого шлункового вмісту в дистальний відділ стравоходу стимулює ларингеальні симптоми, індуковані блукаючим нервом [20]. Отже, ЛФР є складним станом, оскільки нині немає стандартів діагностики та лікування. Оптимальна оцінка включає водночас консультацію і отоларинголога, і гастроентеролога з виконанням певних цільових тестів.
Проте у пацієнтів із ЛФР симптоми можуть не зникнути при типовій антирефлюксній терапії. Альгінати інгібують пепсин та солі жовчних кислот, тому мають певний ефект як доповнення до терапії ІПП у пацієнтів із ГЕРХ, у яких не відмічено симптоматичного поліпшення при пригніченні кислотопродукції шлунка. Так, в рандомізованому контрольованому дослідженні в групі пацієнтів з індексом виявлення рефлюксу >5 у групі, яка отримувала ІПП та Гавіскон®, виявлено більш швидке та більш значне усунення симптомів через 2; 4 та 6 міс на фоні прийому препарату та ларингоскопічне поліпшення ЛФР через 6 міс порівняно з групою, що не отримувала такого лікування [21]. Тому сучасні варіанти медикаментозної терапії ЛФР передбачають подвійну терапію (ІПП + альгінат/ІПП + ітоприд) або потрійну терапію (ІПП + альгінат + ітоприд) [22].
Отже, серед лікувальних схем ГЕРХ підвищується внесок альгінатів. Їх унікальні властивості дозволили досягти загальносвітового визнання в лікуванні ГЕРХ. Подібно до традиційних антацидів, альгінати не впливають на механізми продукції соляної кислоти, проте аналогічно антисекреторним засобам можуть певний час підтримувати інтрагастральний рН >4, що є невід’ємною умовою досягнення клініко-ендоскопічної ремісії ГЕРХ. Сучасні плацебо-контрольовані дослідження демонструють значне зменшення вираженості симптомів при застосуванні альгінатів у пацієнтів із типовими симптомами ГЕРХ [23, 24], а також при її позастравохідних проявах [25].
Альгінати добре переносяться. Вважають, що вони відіграють особливу роль, зокрема у пацієнтів із некислотним або змішаним рефлюксом, у яких вираженість симптомів не зменшується на тлі монотерапії ІПП. За результатами проведених досліджень, одночасне застосування ІПП та альгінатів не чинить негативного впливу на формування гелевого шару Гавіскон® та його здатність утримуватися на поверхні шлункового вмісту, а також на фармакокінетичні характеристики антисекреторних препаратів [26]. Також доведено, що для пацієнтів із симптомами ГЕРХ, які здаються стійкими до ІПП, корисними можуть бути альгінатні продукти [27].
Застосування альгінатів суттєво покращує та спрощує терапію ГЕРХ. Унікальні препарати фармакологічної лінійки Гавіскон® (Реккітт Бенкізер Хелскер (ЮКей) Лімітед, Велика Британія) оптимально підходять як для курсового лікування, так і для терапії «на вимогу», повністю відповідають вимогам стандартів лікування. При цьому легко досягається комплаєнс завдяки зручності застосування, вираженому ефекту лікування та доступній ціні.
Список використаної літератури
- Pandit S., Boktor M., Alexander J.S. et al. (2018) Gastroesophageal Reflux Disease: A Clinical Overview for Primary Care Physicians. Pathophysiology, 25(1): 1–11. doi: 10.1016/j.pathophys.2017.09.001.
- El-Serag H.B., Sweet S., Winchester C.C., Dent J. (2014) Update on the epidemiology of gastro-oesophageal reflux disease: a systematic review. Gut, 63: 871–80. doi: 10.1136/gutjnl-2012-304269.
- GBD 2017 Gastro-oesophageal Reflux Disease Collaborators (2020) The global, regional, and national burden of gastro-oesophageal reflux disease in 195 countries and territories, 1990-2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet Gastroenterol Hepatol., 5(6): 561–581. doi: 10.1016/S2468-1253(19)30408-X.
- Ofman J.J. (2003) The Economic and Quality-of- Life Impact of Symptomatic Gastroesophageal Reflux Disease. Am. J. Gastroenterol., 98(3 Suppl.): S8–S14. doi: 10.1016/s0002-9270(03)00010-8.
- Eslick G.D., Talley N.J. (2009) Gastroesophageal reflux disease (GERD): risk factors, and impact on quality of life-a population-based study. J. Clin. Gastroenterol., 43(2): 111–117. doi: 10.1097/MCG.0b013e31815ea27b.
- Fashner J. (2020) Gastroesophageal Reflux Disease: A General Overview. HCA Healthc J. Med., 1(4): 191–199. doi: 10.36518/2689-0216.1042.
- Rochoy M., Dubois S., Glantenet R. et al. (2018) Le rebond d’acidité gastrique après arrêt d’un inhibiteur de la pompe à protons : revue narrative de littérature [Gastric acid rebound after a proton pump inhibitor: Narrative review of literature]. Therapie, 73(3): 237–246. doi: 10.1016/j.therap.2017.08.005.
- Agwaonye S., Vasant D.H. (2023) Optimising reflux symptom burden and patient compliance during PPI washout periods for oesophageal pH monitoring studies: should we be more proactive with alginate use? BMJ Open Gastroenterol., 10(1): e001078. doi: 10.1136/bmjgast-2022-001078.
- Dunbar K., Yadlapati R., Konda V. (2022) Heartburn, Nausea, and Vomiting During Pregnancy. Am. J. Gastroenterol., 117(10S): 10–15. doi: 10.14309/ajg.0000000000001958.
- Dekkers G.W.F., Broeren M.A.C., Truijens S.E.M. et al. (2020) Hormonal and psychological factors in nausea and vomiting during pregnancy. Psychol. Med., 50(2): 229–236. doi: 10.1017/S0033291718004105.
- Strugala V., Bassin J., Swales V.S. et al. (2012) Assessment of the Safety and Efficacy of a Raft Forming Alginate Reflux Suppressant (Liquid Gaviscon) for the Treatment of Heartburn during Pregnancy. ISRN Obstet. Gynecol., 2012: 481870. doi: 10.5402/2012/481870.
- Щербинина М.Б., Луговская Т.В., Иванченко Н.А., Коваленко Г.А. (2016) Оценка эффективности препарата Гавискон Форте в терапии изжоги беременных. Здоровье женщины, 7: 84–90.
- Katz P.O., Dunbar K.B., Schnoll-Sussman F.H. et al. (2022) ACG Clinical Guideline for the Diagnosis and Management of Gastroesophageal Reflux Disease. Am. J. Gastroenterol., 117(1): 27–56. doi: 10.14309/ajg.0000000000001538.
- Razgallah N., Galasso D., Le Bloc’h F., Firmann M. (2023) Utilisation des inhibiteurs de la pompe à protons en pratique [Practice review on the use of proton pump inhibitors]. Rev. Med. Suisse, 19(814): 340–345. doi: 10.53738/REVMED.2023.19.814.340.
- Poddar U. (2019) Gastroesophageal reflux disease (GERD) in children. Paediatr. Int. Child Health, 39(1): 7–12. doi: 10.1080/20469047.2018.1489649.
- Choi Y.J., Ha E.K., Jeong S.J. (2016) Dietary habits and gastroesophageal reflux disease in preschool children. Korean J. Pediatr., 59(7): 303–307. doi: 10.3345/kjp.2016.59.7.303.
- Winter H.S., Illueca M., Henderson C., Vaezi M. (2011) Review of the persistence of gastroesophageal reflux disease in children, adolescents and adults: does gastroesophageal reflux disease in adults sometimes begin in childhood? Scand J. Gastroenterol., 46(10): 1157–1168. doi: 10.3109/00365521.2011.591425.
- Krause A.J., Walsh E.H., Weissbrod P.A. et al. (2022) An update on current treatment strategies for laryngopharyngeal reflux symptoms. Ann. N.Y. Acad. Sci., 1510(1): 5–17. doi: 10.1111/nyas.14728.
- Koufman J.A. (1991) The otolaryngologic manifestations of gastroesophageal reflux disease (GERD): a clinical investigation of 225 patients using ambulatory 24-hour pH monitoring and an experimental investigation of the role of acid and pepsin in the development of laryngeal injury. Laryngoscope, 101(4 Pt. 2 Suppl. 53): 1–78. doi: 10.1002/lary.1991.101.s53.1.
- Wright R.A., Miller S.A., Corsello B.F. (1990) Acid-induced esophagobronchial-cardiac reflexes in humans. Gastroenterology, 99(1): 71–73. doi: 10.1016/0016-5085(90)91231-t.
- McGlashan J.A., Johnstone L.M., Sykes J. et al. (2009) The value of a liquid alginate suspension (Gaviscon Advance) in the management of laryngopharyngeal reflux. Eur. Arch. Otorhinolaryngol., 266(2): 243–251. doi: 10.1007/s00405-008-0708-7.
- Lechien J.R., Bock J.M., Carroll T.L., Akst L.M. (2020) Is empirical treatment a reasonable strategy for laryngopharyngeal reflux? A contemporary review. Clin. Otolaryngol., 45(4): 450–458. doi.org/10.1111/coa.13518.
- Reimer C., Lødrup A.B., Smith G. et al. (2016) Randomised clinical trial: alginate (Gaviscon Advance) vs. placebo as add-on therapy in reflux patients with inadequate response to a once daily proton pump inhibitor. Aliment. Pharmacol. Ther., 43(8): 899–909. doi: 10.1111/apt.13567.
- Wilkinson J., Wade A., Thomas S.J. et al. (2019) Randomized clinical trial: a double-blind, placebo-controlled study to assess the clinical efficacy and safety of alginate-antacid (Gaviscon Double Action) chewable tablets in patients with gastro-oesophageal reflux disease. Eur. J. Gastroenterol. Hepatol., 31(1): 86–93. doi: 10.1097/MEG.0000000000001258.
- Chen J.W., Vela M.F., Peterson K.A., Carlson D.A. (2023) AGA Clinical Practice Update on the Diagnosis and Management of Extraesophageal Gastroesophageal Reflux Disease: Expert Review. Clin. Gastroenterol. Hepatol., 21(6): 1414–1421.e3. doi: 10.1016/j.cgh.2023.01.040.
- Vales A., Coyle C., Plehhova K. et al. (2023) Randomised clinical trial: the use of alginates during preinvestigation proton pump inhibitor wash-out and their impact on compliance and symptom burden. BMJ Open Gastroenterol., 10(1): e001026. doi: 10.1136/bmjgast-2022-001026.
- Hungin A.P.S., Molloy-Bland M., Scarpignato C. (2019) Revisiting Montreal: New Insights into Symptoms and Their Causes, and Implications for the Future of GERD. Am. J. Gastroenterol., 114(3): 414–421. doi: 10.1038/s41395-018-0287-1.
Інформація про автора:
Щербиніна Марина Борисівна — доктор медичних наук, професор, професор-консультант із питань гастроентерології та гепатології Медичного об’єднання «Доктрина», Дніпро, Україна. Е-mail: [email protected] |
Information about the author:
Shcherbynina Maryna B. — Doctor of Medical Sciences, Professor, Consultant Professor in Gastroenterology and Hepatology at the «Doctryna» Medical Association, Dnipro, Ukraine. Е-mail: [email protected] |
Надійшла до редакції/Received: 14.08.2023
Прийнято до друку/Accepted: 15.08.2023