References
1. Желіба М.Д., Верба А.В., Богуш Г.Л. та ін. (2019) Мікробіологічні аспекти ранової інфекції у потерпілих внаслідок бойових дій та її комплексне лікування з застосуванням вакуум-терапії. Сучасні медичні технології, 3: 50–55.
2. Кришевський Ю.П., Горошко В.Р., Хитрий Г.П. (2020) Мікробіологічна структура та чутливість патогенної мікрофлори до антибіотиків у пацієнтів із пораненням черевної порожнини. Мед. невідкл. станів, 16(1): 72–77.
3. Хоменко І.П., Цема Є.В., Шаповало В.Ю. та ін. (2018) Динаміка мікробної контамінації вогнепальної рани під час комплексного хірургічного лікування. Хірургія України, 1: 7–13.
4. www.imena.ua/blog/history-of-antibiotics-part-2/.
5. Бендас В.В., Стефак Я.П., Мойсюк В.Д. (2019) Таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники мікробіоти ранового вмісту вогнепальних поранень та мінно-вибухових травм. Клін. експеримент. патол., 18(2): 13–18.
6. Wannamaker G.T., Pulaski E.J. (1958) Pyogenic neurosurgical infections in Korean battle casualties. J. Neurosurg., 15: 512–518. DOI: 10.3171/jns.1958.15.5.0512.
7. Jones E.L., Peters A.F., Gasior R.M. (1968) Early management of battle casualties in Vietnam. An analysis of 1,011 consecutive cases treated at a mobile army surgical hospital. Arch. Surg., 97: 1–15. doi: 10.1001/archsurg.1968.01340010031001.
8. Badikov V.D., Krylov K.M., Minnulin I.P. (1996) The microflora of gunshot and explosive mine wounds in victims delayed for a long time at the prehospital stage. Voen Med. Zh., 317: 34–37.
9. Кондратюк В.М. (2017) Мікробіологічна характеристика інфекційних ускладнень бойових поранень в різних збройних конфліктах. Укр. журн. мед. біол. спорт., 3(7): 219–223.
10. Кондратюк В.М. (2020) Мікробіологічне обґрунтування нової концепції протимікробної терапії інфекційно-запальних ускладнень бойових поранень у збройному конфлікті сучасності. Автореф. дис. … докт. мед. наук, Вінниця.
11. Johnson E.N., Burns T.C., Hayda R.A. et al. (2007) Infectious complications of open type III tibial fractures among combat casualties. Clin. Infect. Dis., 45: 409–415.
12. Franka E.A., Shembesh M.K., Zaied A.A. et al. (2012) Multidrug-resistant bacteria in wounds of combatants of the Libyan uprising. J. Infect., 65: 279–281.
13. Kovalchuk P.V., Kondratiuk M.V. (2017) Bacterial flora of combat wounds from eastern Ukraine and time-specified changes of bacterial recovery during treatment in Ukrainian military hospital. BMC Res. Notes, 10: 152.
14. Loban G., Faustovа M., Dobrovolska O., Tkachenko P. (2023) War in Ukraine: incursion of antimicrobial resistance. Ir. J. Med. Sci., May 13: 1–3.
15. www.kmu.gov.ua/npas/proogo-planu-dij-shchodo-borotbi-iz-stijkistyu-do-protimikrobnih-preparativ.
16. Ковальчук В.П., Кондратюк В.М. (2016) Динаміка видового складу мікрофлори бойових (вогнепальних та мінно-вибухових) ран кінцівок, одержаних в ході Антитерористичної операції на сході України у 2014 р. Хірургія України, 2: 13–18.
17. Фомін О.О., Фоміна Н.С., Кондратюк В.М., Колодій С.А. (2020) Характеристика ефективності лікування вогнепальних поранень з використанням VAC-терапії. Вісн. Вінницьк. нац. мед. ун-ту, 24(1): 106–109.
18. Wallum T.E., Yun H.C., Rini E.A. et al. (2015) Рathogens present in acute mangled extremities from Afghanistan and subsequent pathogen recovery. Mil. Med., 180(1): 97–103.
19. Кондратюк В.М. (2017) Оцінка резистентності до антимікробних препаратів штамів Acinetobacter baumannii та Pseudomonas aeruginosa, що контамінують бойові поранення кінцівок. Травма, 18(1): 68–73.
20. Bassetti M., Ginocchio F., Mikulska M. (2011) New treatment options against gram-negative organisms. Crit. Care, 15(2): 215.
21. Ronin E., Derancourt C., Cabié A., MarionSanchez K. (2021) Achromobacter spp. Surgical site infections: a systematic review of case reports and case series. Microorganisms, 9(12): 2471.
