Застосування молнупіравіру при COVID-19 у період домінування штаму «омікрон» SARS-CoV-2

December 15, 2022
1478
Resume

З початком пандемії COVID-19 виникла нагальна потреба в пошуку ефективних варіантів терапії для зниження цього глобального тягаря для здоров’я населення. Через брак часу, необхідного для створення нового препарату, увага була зосереджена на застосуванні вже існуючих препаратів за новими показаннями. Так, у спектр уваги дослідників потрапив противірусний препарат молнупіравір, який спочатку розроблений для лікування венесуельського кінського енцефаломієліту, а пізніше, у передпандемічний період, був включений у дослідження з лікування грипу [1–4]. Молнупіравір — проліки інгібіторів полімерази, що діє як синтетичний нуклеозид. Можливість перорального застосування є перевагою порівняно з внутрішньовенним противірусним препаратом ремдесивіром, який застосовували для лікування COVID-19, і полегшує терапію в позалікарняних умовах [5]. У рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні фази II/III MOVe-IN, в якому оцінювали ефективність молнупіравіру у госпіталізованих пацієнтів, клінічної користі не виявили [6], однак це дослідження проведено в період домінування попередніх штамів SARS-CoV-2 і може не відображати поточну ситуацію, пов’язану з домінуванням варіанта «омікрон». Оцінка реальної ефективності молнупіравіру в період домінування штаму «омікрон» SARS-CoV-2 вкрай необхідна, оскільки наявні дані стосуються періоду циркуляції інших варіантів вірусу.

Досвід застосування молнупіравіру при COVID-19 у період домінування штаму «омікрон» SARS-CoV-2

У дослідженні R. Flisiak та співавторів (2022) оцінювали ефективність молнупіравіру у пацієнтів, госпіталізованих з приводу COVID-19, у реальній клінічній практиці під час хвилі зараження штамом «омікрон» SARS-CoV-2 [7].

Серед 11 822 пацієнтів, госпіталізованих після 01.03.2020 р. та включених до національної бази даних SARSTer, 590 проходили лікування в період домінування варіанта «омікрон» SARS-CoV-2 (01.01–30.04.2022 р.). Молнупіравір призначали 203 пацієнтам, тоді як 387 не отримували противірусної терапії. Обидві групи були схожі за статтю, індексом маси тіла та віком, що дозволило проводити пряме порівняння.

Пацієнти, які не отримували противірусну терапію, значно частіше потребували застосування дексаметазону та барицитинібу. Лікування молнупіравіром зумовило статистично значуще зниження смертності протягом 28-денного періоду спостереження (9,9 та 16,3% відповідно), що особ­ливо помітно у пацієнтів віком >80 років, які отримували лікування в перші 5 днів захворювання (14,6 та 35,2% відповідно). Терапія молнупіравіром не вплинула на частоту потреби у штучній вентиляції легень, але пацієнти, які отримували молнупіравір, потребували кисневої підтримки рідше, ніж ті, хто не отримував противірусної терапії (31,7 та 49,2% відповідно). Час госпіталізації у групах не відрізнявся.

Зроблено висновок, що застосування молнупіравіру знижує смертність у пацієнтів, госпіталізованих через COVID-19 під час домінування варіанта «омікрон», і цей ефект особливо помітний у пацієнтів віком >80 років.

R. Zou та співавтори (2022) у рандомізованому конт­рольованому клінічному дослідженні оцінювали противірусну ефективність і безпеку молнупіравіру у пацієнтів, інфікованих варіантом «омікрон» SARS-CoV-2, з легким або помірним перебігом захворювання з тривалістю симптомів 5 днів [8]. Пацієнти були рандомізовані для перорального прийому молнупіравіру (800 мг) + базове лікування або лише базове лікування протягом 5 днів. Противірусну ефективність препарату оцінювали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскриптазою. Показано, що час виведення РНК вірусу зменшився в групі молнупіравіру порівняно з контрольною групою (медіана 9 і 10 днів відповідно). На 5-й день лікування досягли кліренсу вірусної РНК 18,42 і 0% пацієнтів у групі молнупіравіру і в контрольній групі, на 7-й день — 40,79 і 6,45% пацієнтів відповідно. Молнупіравір продемонстрував хороший профіль безпеки, жодних серйозних побічних ефектів не зареєстровано.

Таким чином, молнупіравір значно прискорив кліренс РНК штаму «омікрон» SARS-CoV-2 у пацієнтів із COVID-19.

Безпека та ефективність застосування молнупіравіру у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2

Проведено ретроспективне когортне дослідження, яке включало всіх пацієнтів, які отримували лікування молнупіравіром у період з 10.01–31.03.2022 р. в Університетській лікарні Сассарі (University Hospital of Sassari), Італія [9]. Молнупіравір призначали відповідно до показань Італійського агентства з лікарських засобів (Italian Agency of Drug indications) пацієнтам із нещодавньою появою симптомів (≤5 днів), відсутністю потреби в додаванні кисню та з високим ризиком прогресування COVID-19 через наявність хронічних захворювань. У дослідження включено 192 пацієнтів, середній вік 70,4±15,4 року, з них 144 (75%) — віком >60 років. За період спостереження у 20 (10,4%) хворих виявлено прогресування захворювання. За даними багатофакторного аналізу, літній вік, наявність неврологічного захворювання, задишка на початку клінічної симптоматики та зараження SARS-CoV-2 під час госпіталізації асоціювалися з підвищеним ризиком прогресування захворювання. Навпаки, ранній початок лікування асоціювався зі зниженим ризиком прогресування. Застосування молнупіравіру виявилося надзвичайно безпечним: зареєстровано 13 (6,8%) побічних ефектів і лише один випадок припинення лікування.

Таким чином, молнупіравір підтвердив свою ефективність і безпеку в реальній когорті пацієнтів, яка включала високу частку осіб похилого віку з високим тягарем супутніх захворювань.

Ефективність молнупіравіру щодо смертності та госпіталізації серед амбулаторних пацієнтів із підтвердженою інфекцією SARS-CoV-2 під час хвилі штаму «омікрон» у Гонконзі

В обсерваційному дослідженні C.K.H. Wong та співавтори (2022) використовували дані Управління лікарень Гонконгу (Hong Kong Hospital Authority) для виявлення когорти негоспіталізованих пацієнтів з офіційно зареєстрованим діагнозом інфекції SARS-CoV-2 у період з 26.02–26.06.2022 р. — період, коли підваріант штаму «омікрон» BA.2.2 був домінуючим у Гонконзі [10]. Серед 1 074 856 негоспіталізованих пацієнтів із COVID-19 5383 отримували молнупіравір, 6464 — нірматрелвір+ритонавір. Період спостереження пацієнтів у групі молнупіравіру та нірматрелвіру+ритонавіру становив у середньому 103 та 99 днів відповідно. Порівняно з учасниками, які отримували нірматрелвір+ритонавір, ті, хто отримував молнупіравір, були старші за віком (85,9 та 88,7% пацієнтів віком >60 років відповідно) і рідше були повністю вакциновані (33,4 та 16,1% відповідно). Застосування молнупіравіру було пов’язане з нижчим ризиком смерті (відношення ризиків 0,76; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,61–0,95) і прогресування захворювання в лікарні (0,57; 95; ДІ 0,43–0,76), ніж без його застосування, тоді як ризик госпіталізації був подібним у групах (0,98; 95% ДІ 0,89–1,06).

Таким чином, ранній початок прийому молнупіравіру та інших нових пероральних противірусних препаратів під час хвилі омікронного субваріанта BA.2.2 SARS-CoV-2 у Гонконзі був пов’язаний зі зниженням ризику смертності та прогресування захворювання серед негоспіталізованих пацієнтів із COVID-19.

У грудні 2021 р. Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) видало дозвіл на екстрене застосування молнупіравіру для лікування COVID-19 легкого та помірного ступеня тяжкості у дорослих пацієнтів із позитивними результатами прямого тестування на вірус SARS-CoV-2, які мають високий ризик прогресування до тяжкої форми COVID-19, включаючи госпіталізацію або летальний наслідок, а також для яких альтернативні варіанти лікування COVID-19, схвалені FDA, недоступні або клінічно недоцільні [11].

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про державну реєстрацію лікарського засобу (медичного імунобіологічного препарату) для екст­реного медичного застосування» від 26.01.2022 р. № 160 молнупіравір у формі капсул по 200 мг включено в Перелік зареєстрованих лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) для екстреного медичного застосування, які вносяться до Державного реєстру лікарських засобів України [12].

У Настанові Всесвітньої організації охорони здоров’я «WHO Therapeutics and COVID-19: living guideline» молнупіравір зазначено в переліку рекомендованих терапевтичних варіантів у пацієнтів з нетяжким перебігом COVID-19 із найвищим ризиком госпіталізації (за винятком вагітних, жінок, які годують грудьми, та дітей) [13]. Ця інформація міститься і в поточній вітчизняній «живій» клінічній настанові «Клінічне ведення пацієнтів з COVID-19», останній перегляд якої датований серпнем 2022 р. [14].

З відповідними рекомендаціями щодо застосування молнупіравіру можна також ознайомитися на сайтах Національних інститутів охорони здоров’я США (National Institutes of Health — NIH) [15], Національної служби охорони здоров’я (National Health Service — NHS) [16] та Національного інституту здоров’я і досконалості допомоги Великої Британії (National Institute for Health and Care Excellence — NICE) [17].

Список використаної літератури

  • 1. Rahmah L., Abarikwu S.O., Arero A.G. et al. (2022) Oral antiviral treatments for COVID-19: opportunities and challenges. Rep: Pharmacol., 74: 1255–1278. doi: 10.1007/s43440-022-00388-7.
  • 2. Painter G.R., Natchus M.G., Cohen O. et al. (2021) Developing a direct acting, orally available antiviral agent in a pandemic: the evolution of molnupiravir as a potential treatment for COVID-19. Curr. Opin. Virol., 50: 17–22. doi: 10.1016/j.coviro.2021.06.003.
  • 3. Wahl A., Gralinski L.E., Johnson C.E. et al. (2021) SARS-CoV-2 infection is effectively treated and prevented by EIDD-2801. Nature, 591: 451–457. doi: 10.1038/s41586-021-03312-w.
  • 4. Kumarasamy N., Jindal A., Saha B. et al. (2022) Phase III trial of molnupiravir in adults with mild SARS-cov2 infection in India. In: CROI Virtual Conference, Denver, abstract № 101.
  • 5. Gordon C.J., Tchesnokov E.P., Schinazi R.F., Götte M. (2021) Molnupiravir promotes SARS-CoV-2 mutagenesis via the RNA template. J. Biol. Chem., 297: 100770. doi: 10.1016/j.jbc.2021.100770.
  • 6. Arribas J.R., Bhagani S., Lobo S.M. et al. (2022) Randomized trial of molnupiravir or placebo in patients hospitalized with COVID-19. NEJM Evid., doi: 10.1056/evidoa2100044.
  • 7. Flisiak R., Zarębska-Michaluk D., Rogalska M. et al. (2022) Real-world experience with molnupiravir during the period of SARS-CoV-2 Omicron variant dominance. Pharmacol. Rep., 1–7. doi: 10.1007/s43440-022-00408-6.
  • 8. Zou R., Peng L., Shu D. et al. (2022) Antiviral Efficacy and Safety of Molnupiravir Against Omicron Variant Infection: A Randomized Controlled Clinical Trial. Front. Pharmacol., 13: 939573. doi: 10.3389/fphar.2022.939573.
  • 9. De Vito A., Colpani A., Bitti A. et al. (2022) Safety and efficacy of molnupiravir in SARS‐CoV‐2‐infected patients: A real‐life experience. J. Med. Virol., 94(11): 5582–5588. doi: 10.1002/jmv.28011.
  • 10. Wong C.K.H., Au I.C.H., Lau K.T.K. et al. (2022) Real-world effectiveness of molnupiravir and nirmatrelvir plus ritonavir against mortality, hospitalisation, and in-hospital outcomes among community-dwelling, ambulatory patients with confirmed SARS-CoV-2 infection during the omicron wave in Hong Kong: an observational study. Lancet, 400(10359): 1213–1222. doi: 10.1016/S0140-6736(22)01586-0.
  • 11. http://www.molnupiravir.com/wp-content/uploads/sites/13/2022/02/Fact-Sheet-for-Healthcare-providers_UKR_crt-usfshcp-mk4482-c-2112r000-1-1.pdf.
  • 12. moz.gov.ua/uploads/7/35603-dn_160_26_01_2022_dod.pdf.
  • 13. http://www.who.int/publications/i/item/WHO-2019-nCoV-therapeutics-2022.4.
  • 14. http://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/2022_08_24_kn_covid-19_.pdf.
  • 15. http://www.covid19treatmentguidelines.nih.gov/therapies/antiviral-therapy/molnupiravir.
  • 16. http://www.nhs.uk/medicines/molnupiravir/who-can-and-cannot-take-molnupiravir.
  • 17. http://www.nice.org.uk/guidance/ng191/resources/covid19-rapid-guideline-managing-covid19-pdf-51035553326.