Preoperative preparation for peritonitis

October 19, 2022
643
Specialities :
Resume

Aim: to highlight the current views on preoperative preparation for peritonitis.

Materials and methods. 360 patients with acute peritonitis of various genesis were treated in the surgical department of the Brovary Multidisciplinary Clinical Hospital during 2021 (186 (51.7%) women and 174 (48.3%) men).

Results. The method of treatment of patients with peritonitis is developed in the clinic. The preoperative period should last no longer than 2–3 hours and be held in parallel with the diagnostic program. When preparing a patient for surgery, it is necessary to carry out: bladder catheterization and urine volume control, nasogastric tube insertion, central vein catheterization, homeostasis correction and stabilization of the patient’s condition by infusion therapy, antibacterial therapy, adequate anesthesia, cleansing enema. The condition of patients was assessed by modified APACHE II scale to determine the risk of mortality in the preoperative period. In 5 fatal cases, the indicators of the modified APACHE II scale were in the range of 8–28 points.

Conclusions. As a result of pronounced endotoxicosis phenomena, all patients with peritonitis are subject to mandatory preoperative preparation lasting 2–3 hours, which is aimed at improving homeostasis indicators and on which the outcome of the patient’s treatment largely depends.

References

  • 1. Біляєва О.О., Крижевський В.В., Кароль І.В. (2021) Причини незадовільних результатів діагностики перитоніту на догоспітальному етапі. Укр. мед. часопис, 4(144): http://www.umj.com.ua/article/214004. doi: 10.32471/umj.1680-3051.144.214004.
  • 2. Криворучко А.І., Антонова М.С. (2016) Прогнозування ймовірності летального результату та виникнення післяопераційних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на абдомінальний сепсис. Галицьк. лік. вісн., 23(3): 36–39.
  • 3. Лупальцов В.І., Ягнюк А.І. (2015) Шляхи поліпшення результатів лікування перитоніту на сучасному етапі. Клін. хір., 4: 32–36.
  • 4. Ленік Р.Г., Савицький І.В., Ціповяз С.В. та ін. (2019) Дослідження динаміки лейкоцитарного та еритроцитарного індексів інтоксикації в патогенезі експериментального перитоніту. Укр. журн. мед. біол. спорт., 4(5): 57–61. doi: 10.26693/jmbs04.05.057.
  • 5. Криворучко А.І., Жуков В.І., Повеліченко М.С., Андреєщев С.А. (2014) Прогностична значущість показників ендогенної інтоксикації та системи монооксигенази на етапах хірургічного лікування хворих з приводу абдомінального сепсису. Клін. хір., 3: 5–9.
  • 6. Kyfiak P.V., Sydorchuk R.I., Khomko O.Y. et al. (2016) Carbohydrates metabolism in abdominal sepsis. The Unity of Science, 118–121 p.
  • 7. Дейкало І.М., Шідловський В.О., Махніцький А.В., Чепіль І.В. (2012) Динаміка цитокінів у хворих на гострий абдомінальний сепсис на фоні імунокорекції ронколейкіном. Клін. анат. опер. хір., 11(2): 58–60.
  • 8. Гресько М.М., Гресько М.Д. (2018) Імунологічна реактивність у хворих на гострий перитоніт. Art of medicine, 4(8): 48–51.
  • 9. Біляєва О.О., Кароль І.В. (2022) Сучасні аспекти прогнозування перебігу гострого перитоніту. Харківська хірургічна школа, 1(112): 65–70. doi.org/10.37699/2308-7005.1.2022.12.