Визначення проблеми
Діяльність закладів охорони здоров’я в Україні та всієї медичної системи досить часто піддається гострій критиці з боку пацієнтів і пересічних громадян щодо неякісних медичних послуг. Якість медичних послуг, медичного обслуговування та медичної інфраструктури, безумовно, залежить від принципів побудови медичної системи в Україні та розвитку національної економіки, адже без фінансового підґрунтя досить важко створити ефективну медичну систему і забезпечити належну діяльність усіх лікувальних закладів.
Пандемія COVID-19 досить яскраво акцентувала увагу на основних проблемах охорони здоров’я в Україні, особливо на діяльності лікувальних закладів у колишніх адміністративних районах областей нашої держави. Зокрема, основною з них є фактична відсутність лікувальної інфраструктури, медичного обладнання, кваліфікованого персоналу, гідної оплати праці та соціального захисту медичних працівників. Лікувальна інфраструктура, яка об’єднує не лише приміщення лікарень, але й медичне обладнання та матеріально-технічне забезпечення швидкої медичної допомоги, у зв’язку з недофінансуванням галузі з державного і місцевих бюджетів у більшості центральних районних лікарень (ЦРЛ) перебуває в незадовільному стані, а більшість медичного обладнання залишилося у спадок від колишнього Радянського Союзу. За відсутності систем медичного страхування та державно-приватного партнерства в галузі медицини вирішення основних проблем медичного забезпечення лікування коронавірусу в Україні лягло на плечі волонтерів, благодійників і меценатів. Тому проведені реформи первинної і вторинної ланки медицини повинні були врахувати необхідність розвитку державно-приватного партнерства в медичній галузі України, а також затвердити платні медичні послуги, які можуть надавати ЦРЛ для забезпечення їх якості, а головне — для власного збереження (адже багато ЦРЛ перебувають на межі закриття).
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Питання щодо ефективної роботи медичних закладів здебільшого порушено на побутовому рівні, однак у науковому плані цій проблематиці приділено вкрай мало уваги, зокрема це стосується досліджень діяльності ЦРЛ, які мають обмежені фінансові ресурси для забезпечення ефективного медичного обслуговування мешканців новостворених об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Так, серед вітчизняних науковців, які присвятили свої праці дослідженню ефективності діяльності закладів охорони здоров’я, можна виокремити таких вчених, як О.В. Говорко (2017) [2], Д.В. Карамишев, Н.М. Удовиченко (2008) [3], О.А. Мартинюк (2016) [4], А.Б. Мокрицька (2014) [5], Н.Я. Панчишин, В.Л. Смірнова (2012) [7], Ю.І. Шведа (2018) [9] та ін. Однак зазначені науковці основну увагу у своїх дослідженнях зосереджують на макрорівні, тобто на ефективності всієї системи охорони здоров’я України, проте, на наш погляд, враховуючи процеси децентралізації та медичної реформи, наукового аналізу потребують питання ефективності роботи ЦРЛ як головних лікувальних закладів багатьох новостворених ОТГ. Адже отримавши на баланс ЦРЛ, ОТГ, використовуючи внутрішні фінансові ресурси, субвенції з державного бюджету та інновації у сфері державно-приватного партнерства, можуть суттєво підвищити ефективність їх діяльності.
Мета: проведення ретроспективного аналізу ефективності діяльності Косівської ЦРЛ задля визначення основних проблем діяльності місцевих лікувальних закладів та формування науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення медичної системи у новостворених ОТГ.
Виклад основного матеріалу
Оцінка ефективності діяльності ЦРЛ чи будь-якого іншого закладу охорони здоров’я неможлива без визначення сутнісних ознак поняття ефективності діяльності лікарні, адже, на відміну від підприємств реального сектору економіки, незалежно від форм власності, ефективність закладу охорони здоров’я має значно ширший підтекст.
У науковій літературі немає однозначного підходу до визначення сутності ефективності діяльності лікарні, однак більшість науковців схиляються до того, що сутність поняття «ефективність діяльності лікарні» включає тріаду таких складових, як медична, соціальна та економічна ефективність.
Зокрема С.О. Назарко (2020) виділяє такі складові ефективності діяльності закладу охорони здоров’я: медична (здатність якнайповніше задовольняти потреби споживачів шляхом надання повного спектра високоякісних медичних послуг), адміністративна (передусім ефективність адміністративного, фінансового, кадрового, інформаційного, комунікаційного менеджменту в управлінні установою, її підрозділами, ресурсами) та економічна (надання медичної допомоги таким чином, щоб максимізувати використання ресурсів та уникнути марних витрат) [6].
Аналізуючи запропоновані С.О. Назарком складові ефективності діяльності закладу охорони здоров’я, зауважимо, що такі пропозиції є слушними, однак їх досить важко оцінити на практиці і зробити відповідний висновок щодо ефективності діяльності лікарні. Так, незрозуміло, яким чином визначити максимальну задоволеність потреб споживачів якісними медичними послугами. Таких показників в офіційній статистиці України, області чи району не існує. Однак у якості пропозиції запропонуємо проведення щорічних опитувань пацієнтів ЦРЛ та інших лікувальних закладів на предмет задоволеності медичними послугами.
Щодо адміністративної ефективності пропозиція також є слушною, однак, зважаючи на те, що ЦРЛ перебувають у комунальній власності та є некомерційними організаціями, ефективність менеджменту залежить від процедури призначення керівництва лікарні органами місцевого самоврядування.
Економічна ефективність діяльності лікарні, на наш погляд, має дещо ширше поняття, ніж запропоновано С.О. Назарком, адже, будучи некомерційною організацією та працюючи в умовах медичної системи на засадах безоплатного медичного обслуговування, лікарня не отримує доходи за надання медичних послуг населенню. Тобто ЦРЛ в Україні працюють фактично за межами медичного ринку, де вартість послуг визначається адміністративно та оплачується з державного і місцевих бюджетів за кошти платників податків, незалежно від рівня якості медичної послуги.
О.В. Говорко серед елементів ефективності закладів охорони здоров’я також виділяє елемент медичної ефективності, під якою розуміє ступінь досягнення клінічного ефекту. На рівні закладів охорони здоров’я та галузі в цілому медична ефективність вимірюється безліччю специфічних показників: питома вага вилікуваних хворих, зменшення числа випадків переходу захворювання в хронічну форму, зниження рівня захворюваності населення. На думку О.В. Говорка, соціальна ефективність, у свою чергу, є ступенем досягнення соціального результату. Наприклад збільшення тривалості життя населення, зниження показників смертності та інвалідності, задоволеність суспільства в цілому системою надання медичної допомоги. Окрім цього, під економічною ефективністю автор розуміє співвідношення одержаних результатів і здійснених витрат. Розрахунок економічної ефективності пов’язаний з пошуком найбільш економного використання наявних ресурсів [2].
Аналізуючи наявні підходи до визначення сутності ефективності діяльності лікарень та інших закладів охорони здоров’я [2, 3, 6, 7], зауважимо, що теоретично можна виокремити велику кількість показників ефективності діяльності лікарні, однак для отримання наукового результату та результату для органів місцевого самоврядування, на наш погляд, показники ефективності діяльності повинні визначатися за принципами вимірюваності, прогнозованості та значущості.
Суть принципу вимірюваності полягає в тому, що пропонований показник діяльності лікарні повинен бути вимірюваним, тобто мати конкретне кількісне значення в абсолютному чи відносному значенні. Окрім цього, цифрові дані для обчислення цього показника повинні бути доступними для дослідника.
Принцип прогнозованості передбачає змогу прогнозування майбутньої динаміки того чи іншого показника, оскільки однією з основних вимог до управління тим чи іншим процесом є його прогнозованість.
Принцип значущості передбачає врахування лише тих показників, які є значущими для конкретного об’єкта дослідження, та дозволяє виокремити основні проблеми чи тенденції розвитку об’єкта дослідження, в нашому випадку — Косівської ЦРЛ.
Таким чином, з цих позицій також виділимо медичну ефективність роботи лікарні, однак, на відміну від існуючих підходів, які акцентують увагу на якості медичної послуги, ми пропонуємо зосередити увагу на таких показниках, як рівень захворюваності в регіоні, рівень смертності, досягнення результативності діагностики і лікування захворювань. Такі показники нами обрано з позицій їх вимірюваності і значущості для діяльності Косівської ЦРЛ, адже цей лікувальний заклад після утворення Косівської міської ОТГ став основним лікувальним закладом для 14 населених пунктів, а отже, враховуючи принципи децентралізації та стратегію розвитку Косівської міської ОТГ, Косівська ЦРЛ є основним закладом охорони здоров’я в регіоні. Відтак діяльність Косівської ЦРЛ повинна бути спрямована не лише на лікування громадян у разі їх звернень, але й на проведення профілактично-діагностичних заходів у кожному населеному пункті громади.
Враховуючи ментальність українців та низький рівень довіри до закладів охорони здоров’я, зауважимо, що 90% громадян самостійно не відвідують лікувальні заклади з метою діагностики власного здоров’я, а тому обов’язкова діагностика на предмет захворюваності і здорового способу життя є запорукою довготривалості життя населення громади. Таким чином, динаміка рівня захворюваності та смертності в регіоні можуть бути тими показниками, які відображають ефективність роботи Косівської ЦРЛ в напрямку своєчасного виявлення та попередження захворювань серед мешканців громади. При цьому зауважимо, що необхідні показники розраховуються статистичним управлінням області та є доступними для дослідників. Разом з цим органи місцевого самоврядування з метою аудиту якості медичних послуг Косівської ЦРЛ можуть проводити щорічне соціологічне дослідження, яке дозволить зрозуміти рівень досягнення результативності діагностики і лікування захворювань у громаді, а також задоволеність населення якістю медичних послуг. Запропоновані нами показники оцінки ефективності діяльності лікарні представлено на рис. 1.
Соціальна ефективність роботи лікарні, на наш погляд, є дещо ширшим поняттям, ніж те, що обґрунтовано в працях [2, 3, 6, 7], адже соціальний ефект від діяльності лікарні спрямований не лише на пацієнтів, але й на працівників. Відтак основними показниками, які відображатимуть соціальну ефективність діяльності лікарні, будуть такі: плинність кадрів, матеріальне забезпечення працівників, задоволеність населення якістю медичних послуг. Перші два показники наявні в офіційній статистиці, а щодо рівня задоволеності населення якістю медичних послуг доцільно організувати щорічне статистичне опитування на рівні Косівської міської ОТГ.
Оцінка економічної ефективності Косівської ЦРЛ також має свої особливості, адже районна лікарня є комунальним некомерційним підприємством, тому потрібно використовувати дещо інші підходи до оцінки економічної ефективності, на відміну від підприємств реального сектору. Отже, одним із основних показників економічної ефективності є фінансовий результат, однак його оцінка повинна здійснюватися не з точки зору ринкового аспекту, де визначаються затрати на надання медичних послуг і отриманий дохід, а з точки зору перевищення доходів лікарні над витратами. Цей показник демонструє необхідність пошуку джерел для дофінансування лікарні у разі негативного фінансового результату або (при позитивному фінансовому результаті) надлишок коштів, який можна спрямувати на покращення матеріально-технічного забезпечення лікарні.
Важливим показником економічної ефективності діяльності лікарні є коефіцієнт зношеності основних засобів, який відображає тенденції оновлення матеріально-технічного забезпечення лікарні, а отже, її спроможність надавати кваліфіковані медичні послуги і забезпечувати якісну медичну допомогу.
Частка капітальних видатків у сукупних видатках лікарні є важливим показником з точки зору оцінки її можливостей у сфері оновлення матеріально-технічного забезпечення, модернізації приміщень тощо.
Частка власних надходжень з інших джерел у сукупних доходах як показник оцінки економічної ефективності діяльності лікарні свідчить про рівень залучення коштів з небюджетних джерел у вигляді внесків благодійників та меценатів. Окрім цього, цей показник відображає потенціал лікарні в напрямку розвитку державно-приватного партнерства і переходу до часткової реалізації платних медичних послуг.
Обґрунтувавши показники оцінки ефективності діяльності лікарні, проаналізуємо ефективність діяльності Косівської ЦРЛ за період 2014–2018 рр.
Стосовно медичної ефективності даних щодо оцінки рівня захворюваності населення Косівського району недостатньо для ґрунтовної оцінки, однак з публічних звітів голови Косівської районної державної адміністрації можна зробити висновок про погіршення динаміки захворюваності населення в період 2016–2017 рр. Так, захворюваність населення Косівського району на 10 тис. населення зросла з 523,7 у 2016 р. до 554,3 у 2017 р., а показник хворобливості підвищився з 1528,1 до 1541,2 відповідно [8]. Такі результати можуть свідчити про недостатній рівень діагностики і попередження захворюваності серед населення з боку персоналу Косівської ЦРЛ. У зв’язку зі спрямуванням основної суми видатків з державного і місцевого бюджетів на оплату заробітної плати (85%), енергоносіїв (5,5%), медикаментів та харчування (4,5%) [8], відмічається нестача коштів на проведення комплексної діагностики здоров’я населення Косівського району, а зараз — Косівської міської ОТГ.
Косівська ЦРЛ не має власних ресурсів для проведення масової комплексної діагностики здоров’я населення, адже не реалізує платні медичні послуги у зв’язку з особливостями розвитку медицини в Україні. Тому з цих причин медичну ефективність роботи Косівської ЦРЛ слід визнати незадовільною. Результати медичної ефективності також відображає динаміка смертності населення Косівського району, яка є досить високою порівняно з рівнем народжуваності (рис. 2).
Як свідчать дані рис. 2, динаміка смертності в Косівському районі Івано-Франківської обл. має негативну тенденцію, що, окрім різних соціальних факторів, є наслідком незадовільного медичного обслуговування населення в частині проведення комплексної діагностики здоров’я населення і своєчасного виявлення захворювань.
За свідченням Косівської районної державної адміністрації (станом на 2017 р.), у структурі смертності жителів району 1-ше місце займають хвороби системи кровообігу (74,1%), 2-ге — онкологічні хвороби (10,8%), 3-тє — хвороби органів травлення (3,9%) [8]. Тому саме на діагностику цих хвороб Косівській ЦРЛ варто звернути увагу в майбутньому.
Щодо соціальної ефективності тенденції в цій сфері також є негативними, адже кількість працівників Косівської ЦРЛ впродовж 2014–2018 рр. поступово зменшується (таблиця), а плинність кадрів є доволі високою.
Таблиця. Деякі показники плинності кадрів Косівської ЦРЛ в період 2014–2018 рр. (розраховано автором за даними відділу статистики Косівської районної державної адміністрації)
Показник | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
---|---|---|---|---|---|
Прийнято працівників, осіб | 94 | 77 | 64 | 11 | 16 |
Вибуло працівників, осіб | 68 | 87 | 78 | 9 | 31 |
Облікова кількість штатних працівників на кінець звітного періоду, осіб | 1152 | 1142 | 1128 | 1112 | 860 |
Коефіцієнт плинності кадрів, % | 5,9 | 7,6 | 6,9 | 0,8 | 3,6 |
Дані таблиці свідчать про досить суттєве зменшення чисельності працівників Косівської ЦРЛ у 2018 р., адже кількість працівників зменшилася на 252 особи, що свідчить про результати медичної реформи в Україні, адже до цього періоду щорічне зменшення чисельності працівників лікарні становило 10–20 осіб.
Зменшення чисельності працівників Косівської ЦРЛ, безумовно, негативно позначається на їх якісному складі, рівні обслуговування пацієнтів, загальній корпоративній стабільності лікарні. Коефіцієнт плинності кадрів у період 2014–2016 рр. також був порівняно високим. Такі тенденції не в останню чергу зумовлені низьким рівнем матеріального забезпечення працівників лікарні, середня заробітна плата яких є нижчою, ніж середня заробітна плата в цілому по Косівському району, на 20–30%. При цьому Косівська ЦРЛ не має змоги підвищити оплату праці працівників за рахунок надбавок і премій, адже не отримує достатньої кількості власних надходжень з позабюджетних джерел фінансування.
Особливу увагу варто звернути на показники економічної ефективності роботи Косівської ЦРЛ (рис. 3). Як свідчать дані рис. 3, фінансовий результат діяльності Косівської ЦРЛ має негативну тенденцію, а це свідчить, що потреби лікарні недофінансовані у 2014 р. на 355 тис. грн, у 2016 р. — на 918 тис. грн, а у 2017 р. — на 2,143 млн грн. Такі тенденції пов’язані з тим, що Косівська ЦРЛ є комунальним некомерційним підприємством, яке не має змоги розширити самофінансування за рахунок комерціалізації певних ланок своєї діяльності.
Досить негативні тенденції в частині економічної ефективності Косівської ЦРЛ відображає показник зношеності основних фондів (рис. 4). Як свідчать дані рис. 4, коефіцієнт зношеності основних засобів у Косівській ЦРЛ відображає фактично катастрофічну ситуацію з розвитком медичної інфраструктури, адже станом на 2018 р. 64% основних засобів лікарні зношені. Такі тенденції, на наш погляд, суттєво обмежують можливості Косівської ЦРЛ реалізувати свої функції у сфері надання якісних медичних послуг, адже зношеність медичного обладнання та його моральне старіння не дозволяють цього зробити.
Показник частки власних надходжень з інших джерел у доходах Косівської ЦРЛ також свідчить про негативні тенденції економічної ефективності, адже у 2018 р. таких доходів лікарня не отримала (рис. 5). Зменшення частки небюджетних доходів Косівської ЦРЛ від благодійників та меценатів свідчить про зниження можливостей таких трансфертів на фоні економічної кризи.
Незважаючи на незадовільні результати аналізу показників ефективності діяльності Косівської ЦРЛ у період 2014–2018 рр., на наш погляд, діяльність лікарні в рамках новоствореної Косівської міської ОТГ відкриває широкі перспективи для підвищення її ефективності.
З огляду на можливості внаслідок децентралізації владних повноважень та фінансових можливостей запропонуємо декілька напрямків підвищення ефективності діяльності Косівської ЦРЛ.
1. Затвердження переліку платних медичних послуг для населення Косівської міської ОТГ.
Варто визнати, що безкоштовної медицини в Україні не існує. Та ситуація, яка є сьогодні, лише уповільнює розвиток вітчизняної медичної галузі. Тому на рівні ОТГ доцільно офіційно затвердити перелік платних медичних послуг і розмістити їх на офіційному сайті лікарні, а також на відповідних інформаційних стендах у приміщенні Косівської ЦРЛ. У такому випадку пацієнт буде знати, яку суму коштів йому необхідно зібрати для проведення тієї чи іншої операції чи лікування. Офіційна оплата за медичні послуги через механізм державно-приватного партнерства дозволить пацієнтам контролювати якість послуг, мати відповідний захист у суді у разі неякісного надання медичної послуги, а лікарні — акумулювати фонд коштів для оновлення основних фондів, закупівлі новітнього медичного обладнання, а також офіційних доплат працівникам, що дозволить підвищити їх соціальний захист і матеріальне забезпечення. Безумовно, платні послуги не повинні стосуватися осіб похилого віку та дітей до певного віку (тут уже на розсуд громади). Запровадження платних послуг, на наш погляд, дозволить Косівській ЦРЛ швидко оновити основні засоби та стати ефективним лікувальним закладом громади.
2. Вирішення проблем комплексної діагностики здоров’я населення Косівської міської ОТГ.
Оскільки Косівська ЦРЛ є основним лікувальним закладом громади, їй необхідно вирішити питання забезпечення комплексної діагностики здоров’я населення шляхом виїзду безпосередньо в населені пункти для проведення обов’язкового медичного огляду.
Для цього пропонуємо придбати пересувний діагностичний центр. Такий центр можна імпортувати з-за кордону за нульовим тарифом або закупити в Україні, вони обладнуються в нашій країні. Комплектації таких центрів різні, на базі мікроавтобуса, автобуса і навіть великогабаритної вантажівки, є хірургічний центр, який дозволяє зробити декілька операцій на день. Такий діагностичний автомобіль дозволяє провести повну діагностику здоров’я людини, адже має рентген-кабінет, оглядовий стіл-трансформер, кисневу і вакуумну маску, всі необхідні інструменти, генератор живлення тощо. Питання: де взяти гроші? Звичайно, автомобіль недешевий — його вартість близько 6–6,5 млн грн або 240 тис. дол. США. На перший погляд, непідйомна для лікарні сума.
Для вирішення цієї проблеми пропонуємо зареєструвати проєкт із закупівлі пересувного діагностичного центру на базі автобуса на сайті biggggidea.com/ у розділі «спільнокошт». Цей сайт дає змогу збирати кошти на проєкти, в даному випадку на автомобіль. Тобто якщо кожен поповнить рахунок такого проєкту на 100 грн, то для цього буде треба 65 тис. осіб, а у випадку залучення меценатів, благодійників, волонтерів та діаспори кількість учасників проєкту можна зменшити і за 50–60 днів отримати необхідну суму для закупівлі пересувного діагностичного центру.
Придбання такого автомобіля дозволить сформувати графік обов’язкової діагностики здоров’я всього населення громади та своєчасно проводити лікування хворих, що, безумовно, вплине на ефективність діяльності Косівської ЦРЛ, адже дасть змогу проводити превентивні заходи з підтримки здоров’я громадян, а не лікувати постфактум, після звернення громадян до лікарні, яке досить часто є вже запізнілим.
Така діагностика може бути платною послугою, вартість якої розраховуватиметься з позицій затрат часу громадян на поїздку до лікарні, комплексності діагностики тощо.
Таким чином, запропоновані нами заходи можуть бути одним із варіантів підвищення ефективності діяльності Косівської ЦРЛ, покращання її матеріально-технічного забезпечення та підвищення якості медичних послуг.
Висновки
Ретроспективний аналіз дав змогу зробити висновок про досить низький рівень ефективності діяльності Косівської ЦРЛ за період 2014–2018 рр. Однак потрібно розуміти, що низький рівень ефективності діяльності Косівської ЦРЛ зумовлений існуючими принципами розвитку медицини в Україні, яка де-юре базується на концепції безоплатного медичного обслуговування. Перманентні політико-економічні кризи не дають змоги державному і місцевому бюджетам достатньою мірою профінансувати діяльність лікувальних закладів, що призводить до суттєвої зношеності основних фондів, а це, у свою чергу, позначається на якості медичних послуг.
Таким чином, отримавши можливості розвивати медичну сферу в умовах децентралізації, органи місцевого самоврядування повинні задіяти механізми небюджетного збільшення фінансових ресурсів лікарень за рахунок впровадження платних медичних послуг. Окрім цього, необхідною є закупівля пересувних діагностичних центрів з метою реалізації програм комплексної діагностики здоров’я населення і реалізації заходів превентивної медичної допомоги. Реалізація програм державно-приватного партнерства також повинна стати одним із заходів розвитку медицини на місцях та покращення матеріально-технічного стану Косівської ЦРЛ.
Разом з тим подальші наукові дослідження потребують вирішення проблем аудиту якості надання медичних послуг ЦРЛ, проведення соціологічних досліджень серед населення, що дасть змогу розробити політику розвитку охорони здоров’я та модернізувати лікарні в новостворених ОТГ.
Список використаної літератури
- 1. Відділ статистики Косівської районної державної адміністрації. kosivrda.gov.ua/statystyka.html?start=300.
- 2. Говорко О.В. (2017) Ефективність системи забезпечення охорони здоров’я населення України. Інтелект XXI, 2: 92–97.
- 3. Карамишев Д.В., Удовиченко Н.М. (2008) Сутність розуміння ефективності управління системою охорони здоров’я в сучасних умовах. Державне будівництво, 1. nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2008_1_26.
- 4. Мартинюк О.А. (2016) Впровадження системи управління якістю в медичних закладах. Причорноморські економічні студії, 6: 75–79.
- 5. Мокрицька А.Б. (2014) Фінансове забезпечення охорони здоров’я України: теоретична концептуалізація та проблеми організації. Наука й економіка, 4(36): 177–179.
- 6. Назарко С.О. (2020) Ефективне управління медичним закладом в умовах реформування системи охорони здоров’я. Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/1_2020/57.pdf/.
- 7. Панчишин Н.Я., Смірнова В.Л. (2012) Оцінка ефективності управління в системі охорони здоров’я. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, 3: 57–59.
- 8. Публічний звіт голови Косівської районної державної адміністрації. http://www.if.gov.ua/files/uploads/%D0%97%D0%B2%D1%96%D1%82%202017%20%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%96
%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%A0%D0%94%D0%90.pdf. - 9. Шведа Ю.І. (2018) Вплив конкуренції на ефективність системи охорони здоров’я України. Ефективність державного управління, 3: 169–180.
Відомості про авторів:
Михальчук Василь Миколайович — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, заслужений працівник охорони здоров’я України, Київ, Україна. Стовбан Микола Петрович — кандидат медичних наук, доцент кафедри фтизіатрії і пульмонології з курсом професійних хвороб, генеральний директор Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради», Івано-Франківськ, Україна. Адреса для кореспонденції:
Михальчук Василь Миколайович 04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9 E-mail: [email protected] |
Information about the authors:
Mykhalchuk Vasyl M. — Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Health Care Management and Public Administration of the Shupyk National University of Health of Ukraine, Honored Worker of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine. Stovban Mykola P. — Candidate of Medical Sciences, Associate Professor of the Department of Tuberculosis and Pulmonology with a course of occupational diseases, General Director of the Ivano-Frankivsk Regional Clinical Infectious Diseases Hospital of the Ivano-Frankivsk Regional Council, Ivano-Frankivsk, Ukraine. Address for correspondence:
Vasyl Mykhalchuk 04112, Kyiv, Dorogozhytska str., 9 E-mail: [email protected] |
Надійшла до редакції/Received: 26.04.2022
Прийнято до друку/Accepted: 28.04.2022