Вступ
Від ефективності роботи закладів служби крові залежить забезпечення компонентами та препаратами крові практично всіх підрозділів клінічної медицини. Сьогодення потребує враховувати ще і події, які відбуваються на Сході України.
Мета — провести аналіз діяльності закладів служби крові України у 2018 р. і надати пропозиції щодо покращення їх роботи.
Об’єкт і методи дослідження
Проведено аналіз звітів «Галузева статистична звітність — форма № 39-здоров», «Звіт Центру служби крові (станції переливання крові), відділення трансфузіології лікувального закладу, установи, лікарні, яка проводить заготівлю крові» областей України, міста Києва та відомчих закладів.
Результати та їх обговорення
Станом на кінець 2018 р. в Україні функціонували 42 центри (станції) переливання крові (24 обласних, 17 міських та 1 відомчий — Міністерства оборони (МО) України), 303 відділення трансфузіології лікувальних закладів (ВТЛЗ) (з них 6 підпорядковані Міністерству охорони здоров’я (МОЗ) України та 6 — Національній академії медичних наук (НАМН) України). 73 лікарні проводили заготівлю крові (Перехрестенко П.М. та співавт., 2019).
Кількість центрів (станцій) переливання крові у 2018 р. зменшилася на 1, ВТЛЗ — на 6, лікарень, що заготовляють кров, — на 3.
Штатних посад у закладах служби крові нараховували 6849,75 (у 2017 р. — 7230,5), із них: лікарів — 1286,25 (у 2017 р. — 1334,25), в тому числі зайнято біологами — 238,25 посади (у 2017 р. — 237,5), середнього медичного персоналу — 2337,00 (у 2017 р. 2483,25). Укомплектованість штатних посад становила 88,6% (у 2017 р. — 88,7%), із них лікарями — 80,6% (у 2017 р. — 64,5%), середнім медичним персоналом — 90,5% (у 2017 р. — 81,5%) (Перехрестенко П.М. та співавт., 2019).
Оснащеність закладів служби крові України
Для проведення автоматичного плазмаферезу та цитаферезу всі заклади служби крові оснащені відповідними апаратами. Лабораторії полімеразної ланцюгової реакції функціонують, на жаль, лише у 5 центрах служби крові (Запорізький — 1, Луганський — 1) та ВТЛЗ МОЗ України — 3.
Донори України
Як і в попередні роки, спостерігається зменшення кількості донорів. Так, порівняно з 2017 р. їх кількість зменшилася на 6921 особу, або на 1,8% (Перехрестенко П.М. та співавт., 2019). Зменшення відбулося в багатьох регіонах, крім Вінницької, Донецької, Закарпатської, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Харківської, Сумської та Миколаївської областей.
Середня частка донорів від загальної кількості населення України у 2018 р. становила 0,92% (у 2017 р. — 0,93%). Вище середнього по Україні цей показник був у Волинській (1,84%), Хмельницькій (1,66%), Миколаївській (1,50%), Запорізькій (1,44%), Сумській (1,38%), Дніпропетровській (1,12%), найнижчий — у Донецькій (0,39%), Луганській (0,49%), Івано-Франківській (0,62%), Житомирській (0,65%), Київській (0,66%), Чернівецькій (0,67%) областях.
Незважаючи на зменшення загальної кількості донорів, відзначають зміни у структурі донорських кадрів. Зросла кількість активних донорів із 47 555 у 2017 р. до 50 088 — у 2018 р. Збільшилася кількість донорів клітин крові з 7142 у 2017 р. до 8736 — у 2018 р., що у відсотках від загальної кількості донорів становить 1,82% у 2017 р. до 2,27% — у 2018 р. (табл. 1).
Таблиця 1. Донори України
| Найменування регіону та відомства | Загалом | Частка (%) від загальної кількості населення | Динаміка загальної кількості донорів у 2018 р. порівняно з 2017 р. | Кількість донорів | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| активних | резерву | ||||||
| Абсолютне число | % | Абсолютне число | % | ||||
| Вінницька обл. | 14 326 | 0,92 | 415 | 1153 | 8,05 | 13 173 | 91,95 |
| Волинська обл. | 19 002 | 1,84 | –248 | 448 | 2,36 | 18 554 | 97,64 |
| Дніпропетровська обл. | 35 779 | 1,12 | –3847 | 3368 | 9,41 | 32 411 | 90,59 |
| Донецька обл. | 16 299 | 0,39 | 2233 | 3117 | 19,12 | 13 182 | 80,88 |
| Житомирська обл. | 7964 | 0,65 | –755 | 51 | 0,64 | 7913 | 99,36 |
| Закарпатська обл. | 10 328 | 0,82 | 2218 | 1086 | 10,52 | 9242 | 89,48 |
| Запорізька обл. | 24 604 | 1,44 | –113 | 1947 | 7,91 | 22 657 | 92,09 |
| Івано-Франківська обл. | 8478 | 0,62 | –2495 | 589 | 6,95 | 7889 | 93,05 |
| Київська обл. | 11 590 | 0,66 | –1502 | 1890 | 16,31 | 9700 | 83,69 |
| Кіровоградська обл. | 8654 | 0,92 | 74 | 392 | 4,53 | 8262 | 95,47 |
| Луганська обл. | 10 465 | 0,49 | 83 | 220 | 2,10 | 10 245 | 97,90 |
| Львівська обл. | 20 763 | 0,83 | –1661 | 163 | 0,79 | 20 600 | 99,21 |
| Миколаївська обл. | 17 004 | 1,50 | 3317 | 1924 | 11,31 | 15 080 | 88,69 |
| Одеська обл. | 20 233 | 0,85 | –665 | 4300 | 21,25 | 15 933 | 78,75 |
| Полтавська обл. | 14 101 | 1,01 | 170 | 801 | 5,68 | 13 300 | 94,32 |
| Рівненська обл. | 7898 | 0,68 | –2022 | 379 | 4,80 | 7519 | 95,20 |
| Сумська обл. | 14 870 | 1,38 | 6924 | 9627 | 64,74 | 5243 | 35,26 |
| Тернопільська обл. | 7 993 | 0,77 | –137 | 39 | 0,49 | 7954 | 99,51 |
| Харківська обл. | 21 172 | 0,80 | 1592 | 6142 | 29,01 | 15 030 | 70,99 |
| Херсонська обл. | 7 403 | 0,71 | –270 | 2677 | 36,16 | 4726 | 63,84 |
| Хмельницька обл. | 20 887 | 1,66 | –3148 | 2170 | 10,39 | 18 717 | 89,61 |
| Черкаська обл. | 10 238 | 0,85 | –1998 | 1227 | 11,98 | 9011 | 88,02 |
| Чернівецька обл. | 6048 | 0,67 | –99 | 802 | 13,26 | 5246 | 86,74 |
| Чернігівська обл. | 7969 | 0,80 | –1491 | 767 | 9,62 | 7202 | 90,38 |
| м. Київ | 21 644 | 0,74 | –1235 | 1148 | 5,30 | 20 496 | 94,70 |
| Загалом | 365 712 | 0,87 | –4660 | 46 427 | 12,69 | 319 285 | 87,31 |
| ВТЛЗ МОЗ України | 9081 | 0,02 | –2661 | 2174 | 23,94 | 6 907 | 76,06 |
| МО України | 4190 | 0,01 | 616 | 257 | 6,13 | 3 933 | 93,87 |
| ВТЛЗ НАМН України | 6370 | 0,02 | –216 | 1230 | 19,31 | 5 140 | 80,69 |
| Україна | 385 353 | 0,92 | –6921 | 50 088 | 13,00 | 335 265 | 87,00 |
У 2018 р. зменшилася на 4941 особу кількість донорів плазми крові. Імунні донори були лише у Хмельницькій області (3), ізоімунні — у Сумській (120), Донецькій (6), Вінницькій (4), Запорізькій (3), Черкаській (1) областях.
Перехід 13 обласних центрів (станцій) переливання крові та відомчих ВТЛЗ лише на одержання плазми крові методом автоматичного плазмаферезу дозволив покращити ситуацію з використанням еритроцитної маси. Зменшилася кількість заготовленої еритроцитної маси з 121 926,3 л у 2017 р. до 117 732,9 л — у 2018 р. і внаслідок цього — суттєво зменшилася кількість списаної у зв’язку із закінченням терміну зберігання з 14 102,6 л у 2017 р. до 10 003,2 л — у 2018 р. При всій неоднозначності ситуації відзначимо явний перехід від загальних показників до показників якості.
Загальна кількість донацій становила 563 030 (що на 18 050 менше, ніж у 2017 р.), з них кроводач — 461 164, плазмодач — 88 553, донацій клітин крові — 13 313 (табл. 2).
Таблиця 2. Порівняльна характеристика донацій крові, плазми та клітин крові
| Найменування регіону та відомства | Загалом донацій | У тому числі | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| кроводач | плазмодач | клітин крові | ||||||
| 2017 р. | 2018 р. | 2017 р. | 2018 р. | 2017 р. | 2018 р. | 2017 р. | 2018 р. | |
| Вінницька обл. | 16 958 | 16 752 | 16 538 | 16 206 | 231 | 186 | 189 | 360 |
| Волинська обл. | 26 197 | 22 809 | 24 131 | 21 346 | 1747 | 1246 | 319 | 217 |
| Дніпропетровська обл. | 58 494 | 53 452 | 51 857 | 49 496 | 5 779 | 2610 | 858 | 1346 |
| Донецька обл. | 28 439 | 25 583 | 20 511 | 18 121 | 7928 | 7393 | 0 | 69 |
| Житомирська обл. | 10 455 | 9928 | 9888 | 9112 | 267 | 354 | 300 | 462 |
| Закарпатська обл. | 12 418 | 13 373 | 12 067 | 12 800 | 260 | 410 | 91 | 163 |
| Запорізька обл. | 34 128 | 33 670 | 26 420 | 26 413 | 7478 | 6904 | 230 | 353 |
| Івано-Франківська обл. | 14 493 | 11 666 | 13 849 | 10 967 | 348 | 415 | 296 | 284 |
| Київська обл. | 16 272 | 14 657 | 15 853 | 14 253 | 15 | 404 | 404 | |
| Кіровоградська обл. | 10 775 | 11 281 | 10 612 | 11 146 | 57 | 3 | 106 | 132 |
| Луганська обл. | 10 382 | 10 465 | 9759 | 9715 | 578 | 649 | 45 | 101 |
| Львівська обл. | 23 499 | 22 210 | 22 525 | 21 248 | 409 | 281 | 565 | 681 |
| Миколаївська обл. | 25 692 | 22 910 | 23 030 | 20 942 | 2 479 | 1653 | 183 | 315 |
| Одеська обл. | 27 102 | 26 699 | 24 444 | 24 581 | 2258 | 1473 | 400 | 645 |
| Полтавська обл. | 20 157 | 20 591 | 18 179 | 18 829 | 1624 | 1260 | 354 | 502 |
| Рівненська обл. | 12 053 | 11 094 | 11 865 | 10 649 | 11 | 273 | 177 | 172 |
| Сумська обл. | 53 832 | 65 478 | 8044 | 6776 | 45 602 | 58 338 | 186 | 364 |
| Тернопільська обл. | 10 492 | 9851 | 8222 | 8993 | 2248 | 760 | 22 | 98 |
| Харківська обл. | 29 113 | 32 379 | 27 444 | 29 878 | 1408 | 1583 | 261 | 918 |
| Херсонська обл. | 11 165 | 12 031 | 10 260 | 11 311 | 725 | 381 | 180 | 339 |
| Хмельницька обл. | 32 199 | 28 422 | 31 726 | 27 920 | 266 | 317 | 207 | 185 |
| Черкаська обл. | 15 156 | 12 816 | 14 091 | 11 307 | 194 | 91 | 871 | 1418 |
| Чернівецька обл. | 9665 | 9411 | 9 407 | 8854 | 139 | 345 | 119 | 212 |
| Чернігівська обл. | 13 431 | 11 353 | 12 606 | 10 723 | 732 | 446 | 93 | 184 |
| м. Київ | 28 293 | 26 338 | 26 274 | 25 019 | 854 | 207 | 1165 | 1112 |
| Загалом | 550 860 | 535 219 | 459 602 | 436 605 | 83 637 | 87 578 | 7621 | 11 036 |
| ВТЛЗ МОЗ України | 16 971 | 14 633 | 14 246 | 11 853 | 574 | 690 | 2151 | 2090 |
| МО України | 4024 | 4575 | 3863 | 4472 | 161 | 103 | ||
| ВТЛЗ НАМН України | 9225 | 8603 | 8995 | 8234 | 162 | 285 | 68 | 84 |
| Україна | 581 080 | 563 030 | 486 706 | 461 164 | 84 373 | 88 553 | 10 001 | 13 313 |
На 1000 населення України у 2018 р. було 12,75 (у 2017 р. — 13,05) донацій, з них: кроводач 10,4 (у 2017 р. — 10,89), плазмодач 2,09 (у 2017 р. — 1,98), донацій клітин крові 0,26 (у 2017 р. — 0,18). У країнах Європи цей показник становить 36 (Чугрієв А.М., 2017).
Зменшується також кількість заготовленої консервованої донорської крові. У 2018 р. одержано 253 708,6 л, що на 9963,7 л менше порівняно з 2017 р.
Компоненти крові. Заготівля плазми крові
У 2018 р. заготовлено 159 479,3 л плазми крові (що на 2660,1 л більше, ніж у 2017 р.). Із 1 л консервованої крові одержано 474,4 мл (47,4%) плазми крові.
Автоматичним плазмаферезом одержано 50 367,2 л (31,6%) від всієї заготовленої плазми крові (у 2017 р. ця частка становила 30,4%), мануальним — 4002,7 л (2,5%). Загалом методом плазмаферезу отримано 54 369,9 л (34,1%) плазми крові.
Середня доза плазми крові становила при автоматичному плазмаферезі 691,0 мл (у 2017 р. — 668,7 мл), при проведенні однократного мануального плазмаферезу — 274,8 мл, двократного — 545,3 мл.
Брак плазми крові від усієї заготовленої у 2018 р. становив 3,9% (у 2017 р. — 4,8%), тобто 6293,9 л виявилися непридатними для використання.
З метою зменшення передачі гемотрансфузійних інфекцій від донора до пацієнта проводили карантинізацію плазми крові (МОЗ України, 2005). У 2018 р. на карантинізації знаходилось 152 370,7 л (95,5%) від усієї заготовленої плазми крові. Лікувально-профілактичні заклади використали для трансфузій 75 903,0 л (49,8%) карантинізованої плазми крові (2017 р. — 81 814,7 л (54,8%)). Лише 7979,7 л (3,4%) перероблено на препарати, у 2017 р. — 17 357,8 л (7,1%). На рисунку представлено частку карантинізованої плазми крові від усієї заготовленої. Максимальна частка карантинізованої плазми крові у Хмельницькій (99,5%), Сумській (99,2%), Чернігівській (98,3%), Вінницькій (97,0%), Київській (96,7%) областях.
Спостерігається позитивна тенденція щодо збільшення кількості доз заготовленого концентрату тромбоцитів. У 2018 р. заготовлено 37 652,2 дози тромбоцитів, із них: концентрату з 500 мл консервованої крові — 10 567,2 дози, аферезних тромбоцитів — 27 085,0 доз. Використано для трансфузій у лікувально-профілактичних закладах 85,4% (32 148,0 доз) заготовленого концентрату тромбоцитів.
Висновки
Служба крові України як одна зі стратегічних галузей медицини потребує державної уваги та корінного поліпшення діяльності. У період 2018–2019 рр., згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 120-р, розроблено та затверджено Стратегію розвитку національної системи крові на період до 2022 року та затверджено план заходів щодо її реалізації.
Список використаної літератури
- МОЗ України (2005) Наказ МОЗ України від 01.08.2005 р. № 385 «Про інфекційну безпеку донорської крові та її компонентів» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0895-05).
- Перехрестенко П.М., Горяінова Н.В., Самусь В.М., Аладьєва О.М. (2019) Діяльність закладів служби крові України у 2018 році: Довідник. ДІА, Київ, 72 с.
- Чугрієв А.М. (2017) Макрооцінка діяльності регіональних служб крові України. Україна. Здоров’я нації, 3(44): 292–297 (http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_3_51).
Резюме. Служба крови Украины относится к одному из ведущих и стратегических разделов национальной системы здравоохранения. Применение компонентов и препаратов крови — едва ли не главное звено оказания медицинской помощи больным и пострадавшим. От использования продуктов крови зависит здоровье, а нередко и жизнь пациентов. Поэтому на основании результатов деятельности учреждений службы крови проводится планирование количественных и качественных показателей работы центров (станций) переливания крови.
Ключевые слова: доноры, донации, кровь, плазма крови, эритроцитная масса, тромбоциты.
Адреса для листування:
Перехрестенко Петро Михайлович
04060, Київ, вул. Максима Берлинського, 12
Державна установа «Інститут гематології
та трансфузіології НАМН України»
E-mail: [email protected]
Одержано 30.09.2019
