Особливості ноцицептивного флексорного рефлексу у пацієнтів із мігренню

December 24, 2019
1369
Resume

Мета — вивчити характеристики ноцицептивного флексорного рефлексу у пацієнтів із мігренню без аури та із хронічною мігренню. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 31 пацієнта (11 чоловіків, 20 жінок, середній вік — 49 (40–52) років) із мігренню без аури (1-ша група; n=20) та хронічною мігренню (2-га група; n=11). Проводили клініко-неврологічне обстеження, визначення суб’єктивної вираженості головного болю за допомогою візуальної аналогової шкали, вивчення ноцицептивного флексорного рефлексу (показників порогу болю, порогу рефлексу, співвідношення поріг болю/поріг рефлексу). Результати. Щодо інтенсивності головного болю за візуально-аналоговою шкалою пацієнти суттєво не відрізнялися, показник був у межах помірного. Виявлено достовірне зниження показників порогу болю, порогу рефлексу та співвідношення поріг болю/поріг рефлексу у 2-й групі порівняно із групою здорових осіб, відмінностей за цими показниками між пацієнтами 1-ї та 2-ї груп, а також 1-ї та контрольної групи не виявлено. Висновки. У пацієнтів із хронічною мігренню відзначають достовірно нижчі значення показників порогу болю, порогу рефлексу та співвідношення поріг болю/поріг рефлексу порівняно із такими у пацієнтів з мігренню без аури та у здорових осіб. Для оцінки функціональної активності ноцицептивної та антиноцицептивної систем, виявлення схильності до хронізації головного болю доцільно використовувати методику визначення ноцицептивного флексорного рефлексу.

Вступ

Головний біль (ГБ) — одна з актуальних проблем сучасного суспільства. Мігренозний ГБ займає третє місце серед усіх хвороб, які призводять до втрати працездатності як серед чоловіків, так і жінок віком <50 років та чинять серйозний вплив на соціально-економічне функціонування і якість життя пацієнтів (GBD 2016 Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators, 2017; Saylor D., Steiner T.J., 2018). Всесвітня організації охорони здоров’я включила мігрень у список 19 захворювань, які найбільшою мірою порушують соціальну адаптацію пацієнтів (World Health Organization, 2016).

Вивчення та об’єктивізація больового феномену є досить складним завданням. В основі більшості методик, які використовують для вивчення болю в загальномедичній практиці, — суб’єктивна оцінка болю досліджуваним, тобто опис відчуттів самого хворого. Зазвичай це різні психологічні та психофізіологічні тести: візуальна аналогова шкала (ВАШ), цифрові шкали, метод описових визначень болю, комплексний больовий опитувальник, дослідження больових порогів в актуальній та нейтральній зонах, опитувальник якості життя, ведення щоденників болю тощо. Одним із методів, який дозволяє об’єктивно та кількісно оцінити поріг болю у людини, є ноцицептивний флексорний рефлекс (НФР). Останнім часом метод НФР зарекомендував себе як інструмент дослідження центральної сенсибілізації та постійного чи хронічного болю (Skljarevski V., Ramadan N.M., 2002; Sandrini G. et al., 2005).

Парадигму НФР широко використовують у дослідженнях функціонального стану ноцицептивної та антиноцицептивної систем, механізмів ноцицепції на спінальному та супраспінальному рівні, а також впливу різних медіаторів на рівень сприйняття болю (Skljarevski V., Ramadan N.M., 2002; Campbell C.M. et al., 2008; Dhondt E. et al., 2019). Результати досліджень свідчать, що у здорової людини поріг виникнення НФР зіставний із суб’єктивним відчуттям виникнення болю, а величина рефлекторної відповіді пов’язана з інтенсивністю відчуття болю (Rhudy J.L., France C.R., 2007; Bartolo M. et al., 2013; Slepian M. et al., 2015).

Мета — вивчити характеристики НФР у пацієнтів із мігренню без аури та хронічною мігренню.

Об’єкт і методи дослідження

Обстежено 31 пацієнта (11 чоловіків, 20 жінок, середній вік — 49 (40–52) років) із діагнозами «мігрень без аури» (1-ша група; n=20) та «хронічна мігрень» (2-га група; n=11). Критеріями включення були підписання інформованої згоди на участь у дослідженні, наявність ГБ, який відповідає критеріям мігрені відповідно до Міжнародної класифікації головного болю (Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS), 2013), відсутність тяжкої соматичної патології, зловживання лікарськими засобами. У контрольну групу увійшли 30 осіб (15 (50%) чоловіків та 15 (50%) жінок), які відзначали ≤1 епізоду ГБ, не скаржилися на біль у шиї, а також не зверталися за медичною допомогою впродовж минулого року. Проводили клініко-неврологічне обстеження, визначення суб’єктивної вираженості ГБ за допомогою ВАШ (Breivik H. et al., 2008), вивчення НФР (Rhudy J.L., France C.R., 2007).

Статистичну обробку даних проводили з використанням програм «SPSS 17.0» та «Microsoft Excel for Windows» (2013). Оцінювали достовірні відмінності за допомогою непараметричного критерію Манна — Уїтні для незалежних груп. Дані представлені у вигляді Me (Q1–Q3), де Me — медіана, Q1 — 25-й квартиль, Q3 — 75-й квартиль. За критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез приймали 0,05.

Результати та їх обговорення

За інтенсивністю ГБ за ВАШ пацієнти суттєво не відрізнялися, показник був у межах помірного: Ме (Q1–Q3) становила 6,00 (5,33–6,95) у 1-й і 6,00 (4,70–6,90) — у 2-й групі (р=0,583). Середня тривалість ГБ на місяць становила Ме (Q1–Q3) 5,50 (3,00–8,00) і 20,00 (17,00–20,00) відповідно.

При дослідженні НФР у пацієнтів визначали такі показники: поріг болю, поріг рефлексу, співвідношення поріг болю/поріг рефлексу (таблиця).

Таблиця. Показники НФР у пацієнтів із мігренню та здорових осіб

Показник 1-ша група (n=20)
Ме (Q1–Q3)
2-га група (n=11)
Ме (Q1–Q3)
Контрольна група (n=30)
Ме (Q1–Q3)
Поріг болю, мА 9,2 (7,20–10,10) 7,4 (6,80–7,70)* 8,95 (8,10–9,60)
Поріг рефлексу, мА 10,5 (8,60–11,50) 9,1 (7,75–9,75)* 10,3 (9,78–11,10)
Поріг болю/поріг рефлексу 0,88 (0,81–0,89) 0,79 (0,77–0,92)* 0,88 (0,81–0,91)
*р<0,01 при порівнянні пацієнтів 2-ї групи та здорових осіб.

Статистичний аналіз даних виявив достовірне зниження показників порогу болю, порогу рефлексу та співвідношення поріг болю/поріг рефлексу у 2-й групі порівняно із групою здорових осіб, що свідчить про недостатність функціональної активності антиноцицептивних систем головного мозку. Водночас відмінностей за цими показниками між пацієнтами 1-ї та 2-ї групи, а також 1-ї та контрольної групи не виявлено.

Отримані результати узгоджуються з даними F. Guirimand та співавторів (2000) та дозволяють стверджувати, що у пацієнтів із мігренню без аури вищі значення співвідношення поріг болю/поріг рефлексу свідчать про відсутність грубих порушень функціо­нального стану систем контролю болю та превалювання у больовому синдромі ноцицептивного компонента.

Наші дані підтверджують думку V. Skljarevski, N.M. Ramadan (2002) щодо залучення надсегментарних систем у механізм формування хронічного больового синдрому, а також можливого зниження функції низхідного контролю болю (антиноцицептивної функції) переважно на рівні заднього рогу спинного мозку. Зниження параметрів НФР свідчить на користь складних патогенетичних механізмів у формуванні алгічного синдрому при хронічній мігрені та зіставне з даними інших досліджень (Guirimand F. et al., 2000; Sandrini G. et al., 2000).

Висновки

У пацієнтів із хронічною мігренню достовірно нижчі значення показників порогу болю, порогу рефлексу та співвідношення поріг болю/поріг рефлексу порівняно з такими у пацієнтів із мігренню без аури та у здорових осіб.

Для оцінки функціональної активності ноцицептивної та антиноцицептивної систем, виявлення схильності до хронізації ГБ доцільно використовувати методику визначення НФР.

Список використаної літератури

  • Bartolo M., Serrao M., Gamgebeli Z. et al. (2013) Modulation of the human nociceptive flexion reflex by pleasant and unpleasant odors. Pain, 154(10): 2054–2059, doi: 10.1016/j.pain.2013.06.032.
  • Breivik H., Borchgrevink P.C., Allen S.M. et al. (2008) Assessment of pain. Br. J. Anaesth., 101(1): 17–24, doi: 10.1093/bja/aen103.
  • Campbell C.M., France C.R., Robinson M.E. et al. (2008) Ethnic differences in the nociceptive flexion reflex (NFR). Pain, 134(1–2): 91–96, https://doi.org/10.1016/j.pain.2007.03.035.
  • Dhondt E., Oosterwijck S., Coppieters I. et al. (2019) Effects of conditioned pain modulation on the nociceptive flexion reflex in healthy people: a systematic review. Clin. J. Pain, 35(9): 794–807. doi: 10.1097/AJP.0000000000000724.
  • GBD 2016 Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators (2017) Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 328 diseases and injuries for 195 countries, 1990–2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet, 390(10100): 1211–1259, doi: 10.1016/S0140-6736(17)32154-2.
  • Guirimand F., Dupont X., Brasseur L. et al. (2000) The effects of ketamine on the temporal summation (wind-up) of the R(III) nociceptive flexion reflex and pain in humans. Anesth. Analg., 90(2): 408–414. doi: 10.1097/00000539-200002000-00031.
  • Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS) (2013) The International Classification of Headache Disorders, 3rd edition (beta version). Cephalalgia, 33(9): 629–808, doi: 10.1177/0333102413485658.
  • Rhudy J.L., France C.R. (2007) Defining the nociceptive flexion reflex (NFR) threshold in human participants: a comparison of different scoring criteria. Pain, 128(3): 244–253. doi: 10.1016/j.pain.2006.09.024.
  • Sandrini G., Antonaci F., Lanfranchi S. et al. (2000) Asymmetrical reduction of the nociceptive flexion reflex threshold in cluster headache. Cephalalgia, 20(7): 647–652. doi: 10.1111/j.1468-2982.2000.00096.x.
  • Sandrini G., Serrao M., Rossi P. et al. (2005) The lower limb flexion reflex in humans. Prog. Neurobiol., 77(6): 353–395. doi: 10.1016/j.pneurobio.2005.11.003.
  • Saylor D., Steiner T.J. (2018) The Global Burden of Headache. Semin. Neurol., 38(2): 182–190. doi: 10.1055/s-0038-1646946.
  • Skljarevski V., Ramadan N.M. (2002) The nociceptive flexion reflex in humans — review article. Pain, 96(1–2): 3–8. doi: 10.1016/s0304-3959(02)00018-0.
  • Slepian M., France C., Hall O. et al. (2015) Pain resilience is positively correlated with nociceptive flexion reflex threshold. J. Pain, 16(4): S2. doi: 10.1016/j.jpain.2015.01.021.
  • World Health Organization (2016) Headache disorders (http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs277/en/).
> Особенности ноцицептивного флексорного рефлекса у пациентов с мигренью

Ю.И. Романенко

Резюме. Цель — изучить характеристики ноцицептивного флексорного рефлекса у пациентов с мигренью без ауры и хронической мигренью. Объект и методы исследования. Обследован 31 пациент (11 мужчин, 20 женщин, средний возраст — 49 (40–52) лет) с мигренью без ауры (1-я группа; n=20) и хронической мигренью (2-я группа; n=11). Проводили клинико-неврологическое обследование, определение субъективной выраженности головной боли с помощью визуальной аналоговой шкалы, изучение ноцицептивного флексорного рефлекса (показателей порога боли, порога рефлекса, соотношения порог боли/порог рефлекса). Результаты. Относительно интенсивности головной боли по визуально-аналоговой шкале пациенты существенно не отличались, показатель был в пределах умеренного. Выявлено достоверное снижение показателей порога боли, порога рефлекса и соотношения порог боли/порог рефлекса во 2-й группе по сравнению с группой здоровых лиц, различий по этим показателям между пациентами 1-й и 2-й группы, а также 1-й и контрольной группы не выявлено. Выводы. У пациентов с хронической мигренью отмечают достоверно более низкие значения показателей порога боли, порога рефлекса и соотношения порог боли/порог рефлекса по сравнению с таковыми у пациентов с мигренью без ауры и у здоровых лиц. Для оценки функциональной активности ноцицептивной и антиноцицептивной систем, выявления склонности к хронизации головной боли целесообразно использовать методику определения ноцицептивного флексорного рефлекса.

Ключевые слова: мигрень без ауры, хроническая мигрень, визуальная аналоговая шкала, ноцицептивный флексорный рефлекс.

Адреса для листування:
Романенко Юрій Ігорович
01021, Київ, Кловський узвіз, 13 А
Український науково-практичний центр ендокринної хірургії,
трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України
Е-mail: [email protected]

Одержано 20.12.2019