ОПІКОВИЙ ШОК: ОПТИМІЗАЦІЯ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ
Резюме. Незадовільні результати лікування опікового шоку і висока летальність внаслідок цієї патології потребують оптимізації спеціалізованої інтенсивної терапії пацієнтів з тяжкими опіками і впровадження сучасних, патогенетично обгрунтованих схем лікування. Диференційований підхід до використання еритроцитаферезу та/або плазмаферезу в комплексі інтенсивної терапії хворих з опіковим шоком заснований на об’єктивнiй оцінці тяжкості стану хворого. Застосування еритроцитаферезу та/або плазмаферезу у хворих з опіковим шоком дозволяє скоротити тривалість його перебігу на 25–30% (12–24 год), знизити летальність у 1-шу–4-ту добу пiсля термічної травми до 1%, зменшити вартість лікування хворих з опіковим шоком, забезпечити ресурсозбереження.
Ключові слова:опіковий шок, інтенсивна терапія, схеми лікування, ІНФЕЗОЛ, РЕФОРТАН, СТАБІЗОЛ, еритроцитаферез
THE BURNED SHOCK: OPTIMIZATION OF INTENSIVE THERAPY
Summary. The unsatisfactory results of treatment and high letality in the period of burn shock demand the optimization of the specialized intensive therapy of critically burneds and introduction modern, pathogenetically proved regiments of treatment. The differential approach to application of eritrocytapheresis and/or plasmapheresis in a complex of intensive therapy of burn shock is based on an objective estimation of weight of a condition of the patient. The application of eritrocytapheresis and/or plasmapheresis at the patients by burn shock allows to reduce duration of burn shock on 25–30% (12–24 hours), to lower the letality per 1–4 days after a thermal trauma to 1%, to lower cost of treatment of the patients by burn shock, to ensure resoourseconomy
Key words: burned shock, intensive therapy, treatment regiments, INFESOL, REFORTAN, STABIZOL, erythrocytаpheresis