Особливості больового синдрому у пацієнтів із мігренню без аури та з хронічною мігренню

Вступ

Головний біль (ГБ) — одна з найактуальніших проблем сучасного суспільства. Мігренозний головний біль займає 3-тє місце серед усіх хвороб, які призводять до втрати працездатності як серед чоловіків, так і серед жінок віком <50 років та зумовлюють серйозний вплив на соціально-економічне функціонування і якість життя пацієнтів (GBD 2016 Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators, 2017; Saylor D., Steiner T.J., 2018). Всесвітня організація охорони здоров’я включила мігрень до списку 19 захворювань, які найбільшою мірою порушують соціальну адаптацію пацієнтів (WHO, 2016). Хронічна мігрень (ХМ) вражає 1–2% населення в цілому і близько 8% пацієнтів із мігренню, зазвичай розвивається від епізодичної мігрені з щорічною конверсією близько 3% (May A., Schulte L.H., 2016).

Феномен м’язового напруження викликає формування м’язово-тонічного синдрому — хворобливого напруження м’язів голови та шиї. A.S. Janani та співавтори (2018) виявили підвищену активність перикраніальних м’язів і м’язів шиї та висловили припущення щодо можливого залучення вищезазначених м’язів до патогенезу мігрені. F. Mongini та співавтори (2005) також припускали, що підвищена м’язова болючість може бути одним із факторів, які можуть сприяти еволюції мігрені у хронічну форму.

Мета — вивчити особливості больового синдрому у пацієнтів із мігренню без аури та ХМ.

Об’єкт і методи дослідження

Обстежено 31 пацієнта: 11 чоловіків та 20 жінок, середній вік Ме (Q₁–Q₃) 49 (40–52) років з мігренню без аури (МБА) (1-ша група, n=20) та ХМ (2-га група, n=11). Критеріями включення були підписання інформованої згоди на участь у дослідженні, наявність ГБ, який відповідає критеріям мігрені відповідно до Міжнародної класифікації головного болю 3-го перегляду, відсутність тяжкої соматичної патології, зловживання медикаментами. Проводили клініко-неврологічне обстеження, мануальну пальпацію перикраніальних (жувальних, скроневих) та шийних (ремінного м’яза голови та шиї, переднього, середнього, заднього сходового, груднино-ключично-соскоподібного, трапецієподібного) м’язів з обох боків з визначенням числа болючості перикраніальних м’язів (ЧБПМ) і числа болючості м’язів шиї (ЧБМШ) для кожного пацієнта та їх середнє значення в групі (Simons D.G., Travell J.G., 1983; Данилов А.Б., 2012). Визначені суб’єктивна вираженість ГБ методом візуальної аналогової шкали (ВАШ) (Breivik H. et al., 2008), якісна характеристика ГБ за допомогою больового опитувальника Мак-Гілла з підрахунком індексу числа вибраних дескрипторів (ІЧВД) і рангового індексу болю (РІБ) для сенсорної та афективної шкал, евалюативного показника (Melzack R., 1975).

Статистичну обробку даних проводили з використанням програми «SPSS 17.0» та «Microsoft Excel for Windows» (2013). Оцінювали достовірні відмінності за допомогою непараметричного критерію Манна — Уїтні для незалежних груп, проводили аналіз рангових кореляцій за Спірменом. Дані представляли у вигляді Me (Q₁–Q₃), де Me — медіана, Q₁ — 25-й, Q₃ — 75-й квартиль. Критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез приймали рівним 0,05.

Результати та їх обговорення

За інтенсивністю ГБ за ВАШ пацієнти суттєво не відрізнялися, показник був у межах помірного: Ме (Q₁–Q₃) 6,00 (5,33–6,95) у 1-й та 6,00 (4,70–6,90) — у 2-й групі. Результати мануального дослідження скелетних м’язів голови та шиї пацієнтів представлені в табл. 1. Показники ЧБПМ та ЧБМШ у 1-й групі зліва та справа були в межах слабкої/помірної, у 2-й групі — помірної/вираженої хворобливості, що зіставне з даними A.S. Janani та співавторів (2018). При проведенні міжгрупового порівняння виявлено статистично значуще перевищення лише показника ЧБПМ зліва у 2-й групі (р=0,016), при порівнянні інших показників достовірних відмінностей не відзначено.

За даними больового опитувальника Мак-Гілла пацієнти 1-ї групи порівняно з 2-ю групою емоційніше описують свій ГБ та використовують більше дескрипторів для сенсорної та афективної характеристики ГБ. Так, для сенсорної характеристики болю ≥6 дескрипторів (із 13 можливих) використовували в 1,3 раза, ≥10 — у 2,5 раза частіше. Для характеристики болю на психоемоційному рівні (за даними афективної шкали) ≥4 дескрипторів (із 6 можливих) використовували у 2,5 раза, максимально можливе число дескрипторів — у 3,3 раза частіше. За евалюативною шкалою інтенсивність болю від сильного до нестерпного також зареєстрована в 1,2 раза частіше. Результати тестування за опитувальником Мак-Гілла наведено в табл. 2. При проведенні міжгрупового порівняння в 1-й групі виявлено достовірне перевищення показників ІЧВД для сенсорної (р=0,023) та афективної шкали (р=0,023), РІБ для сенсорної (р=0,016) та афективної шкали (р=0,005) та інтенсивності болю за евалюативною шкалою (р=0,025).

У 1-й групі виявлено статистично значущий кореляційний зв’язок між показником ВАШ та ІЧВД для афективної шкали (r=0,538; р=0,014), РІБ для афективної шкали (r=0,573; р=0,008) та даними евалюативної шкали (r=0,532; р=0,016). У 2-й групі статистично значущий кореляційний зв’язок виявлено між показником ІЧВД для афективної шкали та ЧБМШ зліва (r=0,760; р=0,018), ЧБПМ справа (r=0,822; р=0,007), між показником РІБ для афективної шкали та ЧБМШ зліва (r=0,806; р=0,009), ЧБПМ справа (r=0,865; р=0,003), між показником евалюативної шкали та ЧБПМ справа (r=0,696; р=0,037), що може свідчити на користь складніших патогенетичних механізмів та залучення перикраніальних та шийних м’язів у формування алгічного синдрому при ХМ і зіставне з даними досліджень (Mongini F. et al., 2005; Hagen K. et al., 2012; Hung Ch.I. et al., 2016).

Висновки

Наявність м’язової болючості, сенсорні та психоемоційні характеристики болю необхідно враховувати при плануванні лікувальних та реабілітаційних стратегій, що перешкоджатиме прогресуванню та хронізації ГБ та сприятиме підвищенню якості життя пацієнтів.

Список використаної літератури

• Данилов А.Б. (2012) Диагностика и лечение фибромиалгии. Леч. врач, 5: 30–34.
• Breivik H., Borchgrevink P.C., Allen S.M. et al. (2008) Assessment of pain. Br. J. Anaesth., 101(1): 17—24.
• GBD 2016 Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators (2017) Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 328 diseases and injuries for 195 countries, 1990–2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet, 390(10100): 1211–1259.
• Hagen K., Linde M., Steiner T.J. et al. (2012) The bidirectional relationship between headache and chronic musculoskeletal complaints: an 11-year follow-up in the Nord-Trøndelag Health Study (HUNT). Eur. J. Neurol., 19(11): 1447–1454.
• Hung Ch.I., Liu Ch.Y., Yang Ch.H., Wang Sh.J. (2016) Headache: an important factor associated with muscle soreness/pain at the two-year follow-up point among patients with major depressive disorder. J. Headache Pain, 17: 57.
• Janani A.S., Pope K.J., Fenton N. (2018) Resting cranial and upper cervical muscle activity is increased in patients with migraine. Clin. Neurophysiol., 129(9): 1913–1919.
• May A., Schulte L.H. (2016) Chronic migraine: risk factors, mechanisms and treatment. Nat. Rev. Neurol., 12(8): 455–464.
• Melzack R. (1975) The McGill Pain Questionnaire: major properties and scoring methods. Pain, 1(3): 277–299.
• Mongini F., Deregibus A., Rota E. (2005) Psychiatric disorders and muscle tenderness in episodic and chronic migraine. Expert. Rev. Neurother., 5(5): 635–642.
• Saylor D., Steiner T.J. (2018) The Global Burden of Headache. Semin. Neurol., 38(2): 182–190.
• Simons D.G., Travell J.G. (1983) Myofascial Pain and Dysfunction: The Trigger Point Manual. Williams & Wilkins, Baltimore/London, 713 p.
• WHO (2016) Headache disorders (http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs277/en/).

Адреса для листування:
Романенко Юрій Ігорович
93012, м. Рубіжне, вул. Будівельників, 32
Державний заклад «Луганський державний медичний університет», кафедра неврології, психіатрії та наркології
Е-mail: [email protected]

Одержано 10.01.2019