Резюме. Оцінено вплив ВЕРОШПІРОНУ на процеси ремоделювання міокарда у пацієнтів після перенесеного переднього інфаркту міокарда (ІМ) з зубцем Q. Під нашим наглядом знаходились 65 хворих з гострим ІМ (41 чоловік та 24 жінки, середній вік — 53,7±10,8 року). Всім хворим в термін з 3-ї по 5-ту добу ІМ було призначено ВЕРОШПІРОН в дозі 25 мг/добу протягом 7–10 днів, після чого пацієнти були рандомізовані на дві групи. До 1-ї групи включено 44 пацієнта (рівень калію плазми крові 4,4–4,5 ммоль/л), які отримували ВЕРОШПІРОН в дозі 50–62,5 мг/добу. До 2-ї групи включено 21 пацієнта (рівень калію плазми крові 4,6–4,8 ммоль/л), які отримували ВЕРОШПІРОН в дозі 12,5–37,5 мг/добу. На 18–24-ту добу та через 10–12 міс після ІМ хворим було проведено ехокардіографічне дослідження. В першій групі показники індексів кінцево-систолічного (КСО), кінцево-діастолічного (КДО) об’єму та фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) наприкінці терміну обстеження суттєво не відрізнялись від аналогічних показників. У 2-й групі відзначено статистично значуще підвищення індексу КДО та зниження ФВ ЛШ (p<0,05), без виражених змін показників індексу КСО у порівнянні з відповідними показниками при першому обстеженні. Отже, призначення ВЕРОШПІРОНУ в постінфарктний період чинить сприятливу дію на процеси ремоделювання ЛШ; цей ефект може бути дозозалежним, для підтвердження цього необхідно проведення більш широких досліджень.
Ключові слова:постінфарктне ремоделювання лівого шлуночка серця, ВЕРОШПІРОН, серцево-судинні ускладнення
Summary. The purpose of this study was to assess the effects of VEROSPIRON on the left ventricular (LV) remodeling in patients suffered of anterior Q-wave myocardial infarction (MI). We prospectively followed 65 pts after acute MI (41 M:24 F, age 54 yrs). All pts since 3–5 days after MI in addition to standards therapy started VEROSPIRON (25 mg/day). After 7–10 days patients were divided into two groups according to serum potassium levels. Group 1 (44 pts, serum potassium <=4,5 mmol/l) received VEROSPIRON in dosage of 50–62,5 mg/day; group 2 (21 pts, serum potassium 4,6–4,8 mmol/l) received 12,5–37,5 mg/day of VEROSPIRON. Echocardiographic examination was performed at 18–24 day and at 10–12 months after MI. At the end of the follow-up in the 1 group there were no any changes in the levels of indexes of end-systolic and end-diastolic LV volumes as well as in LV ejection fraction compared to these after beginning (p>0,05). Although, in II group there were significant increase of the index of end-diastolic LV Volume and significant decrease of LV ejection fraction (p<0,05). The effect of VEROSPIRON on postinfarction LV remodeling is beneficial and seems to be dose-dependent. More investigation is necessary to support these data.
Key words: postinfarction left ventricular remodelling, VEROSPIRON, cardiovascular complication
