Вступ
Незважаючи на зниження захворюваності та смертності при серцево-судинних захворюваннях протягом останніх трьох десятиліть, серцева недостатність (СН) є зростаючою проблемою серед старіючого населення, особливо жінок (Tarride J.E. et al., 2009; Воронков Л.Г., 2012; Gastelurrutia P. et al., 2012; Yeung D.F. et al., 2012; Maggioni A.P. et al., 2013; Бахшалиев А.Б. и соавт., 2015). Обсяг доказової бази для лікування СН у жінок менший, ніж у чоловіків, в основному внаслідок зсуву відбору пацієнтів у бік представників чоловічої статі (Біловол А.Н. та співавт., 2014; Writing Group Members et al., 2016). Незважаючи на те що більшість даних свідчать про кращий прогноз виживаності жінок із хронічною серцевою недостатністю (ХСН), ніж чоловіків, це питання суперечливе, оскільки велика частка даних спирається на рандомізовані клінічні випробування, де жінки зазвичай становили меншість, що може обмежити можливість проведення порівнянь за ознакою статі (Gastelurrutia P. et al., 2012; Клабнік А., Мурін Я., 2013). У жодній із доступних робіт (Воронков Л.Г. та співавт., 2008; Коваль О.А., 2010; Кошелева Н.А., Ребров А.П., 2011; Khalid A. et al., 2012), присвячених індивідуальному прогнозуванню ХСН, не проводили зіставний аналіз спектра предикторів виживаності хворих для різних термінів їх спостереження залежно від статі з подальшим розробленням відповідного диференційованого прогностичного алгоритму.
З метою подальшого вдосконалення диспансеризації хворих на ХСН зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) актуальними є аналіз та відбір оптимальних клініко-інструментальних показників, які найтісніше пов’язаних із довготривалою виживаністю цих хворих — предикторів клінічного прогнозу.
Мета роботи — порівняння показників виживаності протягом 18 міс та їх клінічних предикторів серед чоловіків та жінок із ХСН зі зниженою ФВ ЛШ.
Об’єкт і методи дослідження
У дослідженні взяли участь 356 пацієнтів віком 30–75 років із ХСН (ІІ–ІV функціонального класу за NYHA), зумовленою ішемічною хворобою серця, та ФВ ЛШ <40%. Серед них 259 чоловіків та 97 жінок, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділі серцевої недостатності ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» у період 2010–2013 рр. з подальшим амбулаторним спостереженням. За початкову точку спостереження брали дату першого загальноклінічного обстеження. У 313 (87,9%) пацієнтів відзначали супутню артеріальну гіпертензію. Серед обстежених 241 (67,7%) мав постійну чи персистуючу форму фібриляції передсердь, 111 (31,2%) — інфаркт міокарда в анамнезі, 48 (13,5%) — мозковий інсульт, 111 (31,2%) — цукровий діабет 2-го типу, 82 (23,0%) — хронічну обструктивну хворобу легень, 72 (20,2%) — анемію І ступеня.
У дослідженні не брали участь хворі з вадами клапанів, запальними ураженнями серця, гострою формою ішемічної хвороби серця, інсультом або транзиторною ішемічною атакою, перенесеними менше ніж за 6 міс; онкологічними, ендокринними (зокрема інсулінозалежним цукровим діабетом), хронічними інфекційними, нефрологічними захворюваннями (хронічний пієлонефрит, хронічний гломерулонефрит, амілоїдоз нирок).
Діагноз основного захворювання визначали на підставі загальноклінічного обстеження та спеціальних інструментальних і лабораторних методів. ХСН діагностували згідно з Рекомендаціями Асоціації кардіологів України з діагностики та лікування серцевої недостатності та відповідними рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology) (Коваленко В.М. та співавт. (ред.), 2016; Ponikowski Р. et al., 2016).
Обов’язкові методи обстеження пацієнтів включали: ехокардіографію за стандартною методикою, рутинну електрокардіографію, стандартні лабораторні аналізи (загальноклінічні та біохімічні) відповідно до чинних стандартів діагностики (Коваленко В.Н. и соавт. (ред.), 2008; Коваленко В.М. та співавт. (ред.), 2016; Ponikowski Р. et al., 2016), які проводили на базі біохімічної лабораторії ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України». Усім хворим проводили лікування згідно з чинними стандартами Європейського товариства кардіологів (Коваленко В.М. та співавт. (ред.), 2016; Ponikowski Р. et al., 2016), яке включало застосування діуретиків, блокаторів β-адренорецепторів, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту та ін.
Статистичну обробку результатів проводили за допомогою пакета прикладних програм «SPSS 13.1» та «Excel» (Реброва О.Ю., 2002; Петри А., Сэбин К., 2015). Визначення незалежних факторів, що впливають на виживаність хворих, виконували за допомогою регресії Кокса, побудови кривих виживаності за методом Каплана — Мейєра, кластерного аналізу, методів описової статистики та інтервального оцінювання (Реброва О.Ю., 2002; Петри А., Сэбин К., 2015).
Результати та їх обговорення
Згідно з кривими виживаності чоловіків та жінок із ХСН зі зниженою ФВ ЛШ протягом 18 міс спостереження, побудованих за методом Каплана — Мейєра, кумулятивна виживаність становила 78 та 85% для чоловіків та жінок відповідно. Відмінності статистично недостовірні (р=0,085) (рисунок). Проте, за результатами аналізу гендерних особливостей факторів негативного прогнозу у чоловіків та жінок із ХСН окремо виявлено різні прогностичні чинники. У чоловіків гірший прогноз асоціювався зі стенокардією напруження, товщиною стінки правого шлуночка (ПШ), середнім артеріальним тиском у легеневій артерії (Ср. Т ЛА), рівнем креатиніну в крові, кінцево-діастолічним об’ємом (КДО) ЛШ, кінцево-систолічним об’ємом (КСО) ЛШ, індексом КДО, індексом КСО, розрахунковою швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ), товщиною вільної стінки ЛШ та підвищеним рівнем С-реактивного білка (СРБ) (табл. 1). Інші фактори достовірного впливу на виживаність чоловіків із ХСН протягом 18 міс не мали.
Рисунок. Криві виживаності пацієнтів із ХСН та зниженою ФВ ЛШ впродовж 18 міс
| Змінна (коваріата) | р | ВШ | β | 95% ДІ |
|---|---|---|---|---|
| Стенокардія | 0,003 | 2,257 | 0,814 | 1,322—3,853 |
| Товщина стінки ПШ | 0,031 | 1,711 | 0,537 | 1,052–2,784 |
| Ср. Т ЛА | 0,050 | 1,031 | 0,030 | 0,999–1,063 |
| Рівень креатиніну у крові | 0,002 | 1,014 | 0,014 | 1,005–1,022 |
| Індекс КСО ЛШ | 0,000 | 1,011 | 0,011 | 1,006–1,016 |
| Індекс КДО ЛШ | 0,002 | 1,008 | 0,008 | 1,003–1,012 |
| КСО ЛШ | 0,000 | 1,005 | 0,005 | 1,002–1,008 |
| КДО ЛШ | 0,007 | 1,003 | 0,003 | 1,001–1,006 |
| Розрахункова ШКФ | 0,001 | 0,974 | –0,027 | 0,958–0,989 |
| ФВ ЛШ | 0,000 | 0,907 | –0,097 | 0,877–0,939 |
| СРБ | 0,037 | 0,787 | –0,240 | 0,628–0,986 |
| ТЗС ЛШ | 0,044 | 0,259 | –0,351 | 0,070–0,964 |
У групі жінок з ХСН на цей самий період кількість предикторів невиживаності значно менша, ніж у групі чоловіків. Як і в останніх, на виживаність жінок із ХСН мали вплив ФВ ЛШ та Ср. Т ЛА. Як видно з табл. 2, у жінок значний вплив на смертність також мали: розмір ЛП, діастолічний та систолічний розміри ЛШ, тривалість симптомів СН, кількість тромбоцитів у крові. Найбільш значущими були розмір ЛП, кінцево-систолічний розмір (КСР) ЛШ та Ср. Т ЛА.
| Змінна (коваріата) | р | ВШ | β | 95% ДІ |
|---|---|---|---|---|
| Розмір ЛП | 0,007 | 2,014 | 0,700 | 1,216–3,335 |
| КСР ЛШ | 0,045 | 1,632 | 0,490 | 1,010–2,637 |
| Ср. Т ЛА | 0,008 | 1,280 | 0,247 | 1,065–1,539 |
| КДР ЛШ | 0,004 | 1,043 | 0,042 | 1,013–1,074 |
| Тривалість симптомів СН | 0,042 | 1,011 | 0,011 | 1,000–1,022 |
| Кількість тромбоцитів у крові | 0,011 | 0,988 | –0,012 | 0,978–0,997 |
| ФВ ЛШ | 0,011 | 0,912 | –0,092 | 0,849–0,979 |
За допомогою кластерного аналізу визначено конкретні рівні показників, найбільш пов’язаних із настанням летального кінця. При цьому виявлено суттєві розбіжності між хворими чоловічої та жіночої статі.
У чоловіків найбільшою мірою впливали на виживаність впродовж 18 міс спостереження такі показники: розмір ЛП (як >6,25 см, так і <3,5 см), ехокардіографічний показник Е/Е <6,2, ТЗС ЛШ <0,7 см, ФВ ЛШ <34%, частота серцевих скорочень (ЧСС) <62 уд./хв (ВШ 27,00–6,31). Також вагомий вплив на виживаність чоловіків мали збільшені розміри та об’єми порожнин ЛШ (в тому числі індексовані) та середній і систолічний тиск у легеневій артерії. На цей період спостереження великого впливу на смертність вищеозначеної когорти пацієнтів набуває як низький (<24,8 кг/м2), так і високий індекс маси тіла (>37,4 кг/м2). Достатньо великий вплив на виживаність чоловіків мають низький рівень систолічного (<110 мм рт. ст.) та діастолічного артеріального тиску (<70 мм рт. ст.). Важливе прогностичне значення мали рівні сечової кислоти, креатиніну крові та гемоглобіну (табл. 3).
| Змінна (коваріата) | p | ВШ | 95% ДІ |
|---|---|---|---|
| ЛП <3,5 см | 0,005 | 27,000 | 1,433–508,668 |
| Е/Е <6,2 | 0,008 | 25,000 | 1,317–474,665 |
| ЛП >6,25 см | 0,006 | 15,250 | 1,747–133,129 |
| ТЗС ЛШ <0,7 см | 0,024 | 11,934 | 1,309–108,835 |
| ФВ ЛШ <34% | 0,000 | 9,582 | 3,339–27,498 |
| ЧСС <62 уд./хв | 0,003 | 6,316 | 1,834–21,752 |
| Ср. Т ЛА >53 мм рт. ст. | 0,021 | 5,943 | 1,411–25,029 |
| Індекс маси тіла >37,4 кг/м2 | 0,004 | 5,559 | 1,655–18,666 |
| Креатинін >82 ммоль/л | 0,028 | 5,184 | 1,195–22,490 |
| ШКФ <34 мл/хв/1,73 м2 | 0,048 | 5,028 | 1,167–21,667 |
| Ударний об’єм <35 мл | 0,018 | 4,526 | 1,388–14,757 |
| Індекс ударного об’єму <18 мл/м2 | 0,018 | 4,526 | 1,388–14,757 |
| КСР ЛШ >5,6 см | 0,000 | 4,448 | 2,402–8,237 |
| Сечова кислота >735,5 мкмоль/л | 0,018 | 4,433 | 1,401–14,033 |
| Індекс КДО ЛШ >78,7 мл/м2 | 0,008 | 3,771 | 1,425–9,980 |
| КСО ЛШ >152 мл | 0,000 | 3,642 | 1,963–6,756 |
| КДО ЛШ >333 мл | 0,044 | 3,580 | 1,157–11,084 |
| КДР ЛШ >6,5 см | 0,000 | 3,569 | 1,961–6,495 |
| Індекс маси міокарда ЛШ >172,5 г/м2 | 0,009 | 2,849 | 1,354–5,992 |
| Ср. Т ЛА >60 мм рт. ст. | 0,002 | 2,741 | 1,481–5,072 |
| Індекс маси тіла <24,8 кг/м2 | 0,038 | 2,384 | 1,117–5,089 |
| Гемоглобін <131 г/л | 0,013 | 2,161 | 1,212–3,851 |
| Лейкоцити >7,3 г/л | 0,015 | 2,127 | 1,192–3,793 |
| САТ <110 мм рт. ст. | 0,044 | 1,971 | 1,063–3,655 |
| Стінка ПШ >0,6 см | 0,046 | 1,931 | 1,057–3,526 |
| Діастолічний артеріальний тиск <70 мм рт. ст. | 0,046 | 1,904 | 1,055–3,437 |
У жінок, як і у чоловіків, з ХСН та зниженою ФВ ЛШ на період спостереження 18 міс важливими предикторами невиживаності були: збільшені розміри ЛШ (в тому числі індексовані), ЛП >6,8 см, ФВ ЛШ <17,5%. Також набувають важливості як предиктори поганого прогнозу рівень гемоглобіну <121 г/л та підвищений тиск у легеневій артерії. На відміну від чоловіків, у жінок із ХСН та зниженою ФВ ЛШ за вищезазначений період спостереження на прогноз виживаності мають вплив вік >69 років, індекс маси міокарда ЛШ та рівень тромбоцитів <190 г/л. Найбільшою мірою пов’язані з настанням летального кінця Ср. Т ЛА, збільшення ЛП, низька ФВ ЛШ, рівень гемоглобіну в крові (табл. 4).
| Змінна (коваріата) | р | ВШ | 95% ДІ |
|---|---|---|---|
| Ср. Т ЛА >48 мм рт. ст. | 0,001 | 32,000 | 2,961–88,421 |
| ЛП >6,8 см | 0,029 | 26,724 | 1,219–58,978 |
| ФВ ЛШ <17,5% | 0,029 | 26,724 | 1,219–58,978 |
| Гемоглобін у крові <121 г/л | 0,039 | 8,571 | 1,074–68,391 |
| КСР ЛШ >6 см | 0,001 | 7,333 | 2,204–24,402 |
| Індекс КСО ЛШ >107 мл/см2 | 0,027 | 5,379 | 1,400–20,667 |
| КСО ЛШ >209 мл | 0,035 | 4,929 | 1,309–18,551 |
| КДР ЛШ >6,6 см | 0,040 | 3,688 | 1,197–11,358 |
| Вік >69 років | 0,050 | 3,429 | 1,132–10,380 |
| КДО ЛШ >231 мл | 0,322 | 2,148 | 0,673–6,856 |
| Індекс КДО ЛШ >145 мл/см2 | 0,605 | 1,990 | 0,465–8,513 |
| Індекс маси міокарда ЛШ >133,5 г/см2 | 0,774 | 1,744 | 0,335–9,087 |
| Тромбоцити <190 г/л | 0,000 | 0,109 | 0,031–0,379 |
На основі результатів таких досліджень, як Framingham Study (Syed S. et al., 2014), Nurses’ Health Study (Baer H.J. et al., 2011), Lipid Research Clinic Study (Williams O.D. et al., 1980), сформований погляд щодо кращої виживаності жінок із ХСН. Водночас зауважимо, що у вищенаведених роботах не враховували тип СН (зі збереженою чи зниженою ФВ ЛШ). Відомо, що в когорті жінок із ХСН більша частка осіб зі збереженою ФВ ЛШ, ніж у когорті чоловіків, що значною мірою впливає на їх кращу виживаність.
У проведеній нами роботі доведено, що 18-місячний прогноз виживаності не відрізняється серед чоловіків та жінок із ХСН та зниженою ФВ ЛШ. І, хоча виживаність майже однакова в обох когортах (78 та 85% для чоловіків та жінок відповідно), є суттєві розбіжності складу та сили впливу предикторів виживаності залежно від статі. Значні успіхи щодо зниження смертності від прогресуючої ХСН у розвинених країнах досягнуті багато в чому завдяки результатам аналізу національних регістрів, які дозволили виділити основні фактори, пов’язані з поганим прогнозом виживаності, та розробити стратегію впливу на них. Тому виявлені в нашій роботі предиктори найбільшою мірою пов’язані зі смертністю, окремо для чоловіків та жінок, дають потенційні шанси цілеспрямовано впливати на частину з них і таким чином сприяти покращенню виживаності цих хворих.
Висновки
1. Виживаність чоловіків та жінок із ХСН та зниженою ФВ ЛШ впродовж 18 міс становила 78 та 85% відповідно та достовірно не відрізнялася.
2. У чоловіків із ХСН та зниженою ФВ ЛШ впродовж 18 міс спостереження предикторами виживаності, за результатами уніваріантної моделі Кокса, були: стенокардія напруження, товщина стінки ПШ, Ср. Т ЛА, рівень креатиніну в крові, КДО ЛШ, КСО ЛШ, індекс КДО, індекс КСО, розрахункова ШКФ, товщина вільної стінки ЛШ та підвищений рівень СРБ. За даними кластерного аналізу клініко-інструментальних показників, найвагомішими предикторами летального кінця в них були: розмір ЛП (як >6,25 см, так і <3,5 см), ехокардіографічний показник Е/Е <6,2, ТЗС ЛШ <0,7 см, ФВ ЛШ <34%, ЧСС <62 уд./хв.
3. У жінок із ХСН та зниженою ФВ ЛШ впродовж 18 міс спостереження предикторами виживаності, за результатами уніваріантної моделі Кокса, були: ФВ ЛШ, Ср. Т ЛА, розмір ЛП, КДО ЛШ, КСО ЛШ, тривалість симптомів СН, кількість тромбоцитів у крові. Згідно з даними кластерного аналізу клініко-інструментальних показників, найвагомішими предикторами летального кінця в них були: Ср. Т ЛА >48 мм рт. ст., ЛП >6,8 см, ФВ ЛШ <17,5%, рівень гемоглобіну в крові <121 г/л.
4. Отримані результати можуть бути використані з метою оптимізації диспансерного спостереження пацієнтів із ХСН.
Список використаної літератури
- Бахшалиев А.Б., Дадашова Г.М., Бахшалиева Г.И. (2015) Гендерные особенности факторов риска развития, возрастные и половые различия по тяжести и генезу хронической сердечной недостаточности. Терапевт. арх., 4: 13–18.
- Біловол А.Н., Бобронникова Л.П., Ільченко І.А. (2014) Патогенетичні аспекти розвитку хронічної серцевої недостатності в залежності від статі та віку. Укр. терапевт. журн., 3–4: 9–13.
- Воронков Л.Г. (2012) Пацієнт із ХСН в Україні: аналіз даних популяції пацієнтів, обстежених у рамках першого національного зрізового дослідження UNIVERS. Серцева недостатність, 1(1): 8–13.
- Воронков Л.Г., Ткач Н.А., Дець Г.Д. (2008) Предиктори виживання хворих з хронічною серцевою недостатністю та систолічною дисфункцією лівого шлуночка для різних термінів прогнозування, за даними трирічного проспективного спостереження. Серце і судини, 2: 27–32.
- Клабнік А., Мурін Я. (2013) Хронічна серцева недостатність у жінок. Короткий огляд з акцентом на нових маркерах якості терапії. Ліки України, 7(173): 80–83.
- Коваленко В.М., Лутай М.І., Сіренко Ю.М., Сичов О.С. (ред.) (2016) Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування. МОРІОН, Київ, 192 с.
- Коваленко В.Н., Лутай М.И., Воронков Л.Г. и др. (ред.) (2008) Руководство по кардиологии АМН Украины, ННЦ «Институт кардиологии им. Н.Д. Стражеско». МОРИОН, Киев, 1424 с.
- Коваль О.А. (2010) Предиктори негативного прогнозу хронічної серцевої недостатності ішемічного походження. Нов. мед. фармац., 338: 27–28.
- Кошелева Н.А., Ребров А.П. (2011) Современные алгоритмы оценки индивидуального риска развития сердечно-сосудистых осложнений у больных хронической сердечной недостаточностью. Фундамент. исслед., 11(2): 312–315.
- Петри А., Сэбин К. (2015) Наглядная медицинская статистика (пер. с англ). ГЕОТАР-Медиа, Москва, 216 с.
- Реброва О.Ю. (2002) Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. МедиаСфера, Москва, 312 с.
- Baer H.J., Glynn R.J., Hu F.B. et al. (2011) Risk factors for mortality in the nurses’ health study: a competing risks analysis. Am. J. Epidemiol., 173(3): 319–329.
- Gastelurrutia P., Gastelurrutia M.A., Faus M.J., Bayes-Genis A. (2012) Common health problems management uncertainties in heart failure: a qualitative study. Farmacia hospitalaria, 36(6): 498–505.
- Khalid A., Bhatti S.K, Al-Amoodi M. (2012) Clinical factors associated with left ventricular ejection fraction disparity in patients with left ventricular dysfunction undergoing multimodality imaging. Mis. Med., 109(6): 489–492.
- Maggioni A.P., Dahlström U., Filippatos G. et al.; Heart Failure Association of the European Society of Cardiology (HFA) (2013) EUR Observational Research Programme: regional differences and 1-year follow-up results of the Heart Failure Pilot Survey (ESC-HF Pilot). Eur. J. Heart Fail., 15(7): 808–817.
- Ponikowski Р., Voors A., Anker S. (2016) 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur. Heart J., 37(27): 2129–2200.
- Syed S., Mahmood A., Daniel L., Ramachandran S. (2014) The Framingham Heart Study and the Epidemiology of Cardiovascular Diseases: A Historical Perspective. Lancet, 383(15): 999–1008.
- Tarride J.E., Lim M., Des Meules M. (2009) A review of the cost of cardiovascular disease. Can. J. Cardiol., 25(6): 195–202.
- Williams O.D., Mowery R.L., Waldman G.T. (1980) Common methods, different populations. The Lipid Research Clinics Program Prevalence Study. Circulation, 62(4): 18–23.
- Writing Group Members, Mozaffarian D., Benjamin E.J. et al.; American Heart Association Statistics Committee; Stroke Statistics Subcommittee (2016) Heart Disease and Stroke Statistics-2016 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation, 133(4): e38– e360.
- Yeung D.F., Boom N.K., Guo H. (2012) Trends in the incidence and outcomes of heart failure in Ontario, Canada: 1997 to 2007. Can. Med. Assoc. J., 184(14): 765–773.
Резюме. Цель работы — сравнить выживаемость и предикторы летального исхода у мужчин и женщин с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) и сниженной фракцией выброса левого желудочка (ФВ ЛЖ) на протяжении 18 мес наблюдения. Объект и методы исследования. В исследовании приняли участие 356 пациентов с ХСН и ФВ ЛЖ <40%, которым проводили обследование и лечение согласно рекомендациям Ассоциации кардиологов Украины, соответствующим рекомендациям Европейского общества кардиологов. Результаты. Анализ выживаемости больных ХСН и сниженной ФВ ЛЖ показал, что кумулятивная выживаемость на протяжении 18 мес достоверно не отличалась, составив 78 и 85% для мужчин и женщин соответственно. Факторы, ассоциированные с плохим прогнозом выживаемости, существенно отличались в зависимости от пола. Так, у мужчин предикторами наступления летального исхода на протяжении 18 мес были: стенокардия напряжения, толщина стенки правого желудочка, среднее артериальное давление в легочной артерии, уровень креатинина в крови, конечный диастолический объем (КДО) ЛЖ, конечный систолический объем (КСО) ЛЖ, индекс КДО ЛЖ, индекс КСО ЛЖ, расчетная скорость клубочковой фильтрации, толщина свободной стенки ЛЖ и повышенный уровень С-реактивного белка. По данным кластерного анализа клинико-инструментальных показателей наиболее существенными предикторами летального исхода у мужчин были: размер левого предсердия (ЛП) как >6,25 см, так и <3,5 см, эхокардиографический показатель Е/Е <6,2, задняя стенка ЛЖ <0,7 см, ФВ ЛЖ <34%, частота сердечных сокращений 48 мм рт. ст., левое предсердие >6,8 см, ФВ ЛЖ <17,5%, уровень гемоглобина в крови <121 г/л. Выводы. Выживаемость мужчин и женщин с ХСН и сниженной ФВ ЛЖ на протяжении 18-месячного периода наблюдения достоверно не отличалась, в то время как предикторы наступления летального исхода имеют определенные различия.
Ключевые слова: сердечная недостаточность, выживаемость, предикторы, пол.
Адреса для листування:
Філатова Олена Леонідівна
03151, Київ, вул. Народного ополчення, 5
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України»,
відділ серцевої недостатності
E-mail: [email protected]
Одержано 13.10.2017
