Міжвідомча консолідація — характерна ознака поточного етапу громадської активності в охороні здоров’я

Меморандум про співробітництво, текст якого наведено нижче, підписали президент УСПП та голова ООРУ Анатолій Кінах, президент НАМН України, академік Віталій Цимбалюк, президент ЛСОУ Олександр Філонюк, заступник голови ради Київського відділення УАСОЗН Святослав Ханенко. Учасники домовилися здійснювати спільний пошук шляхів комплексного вирішення нагальних потреб системи охорони здоров’я, разом формувати та пропонувати нові ефективні механізми її управління та фінансування тощо. Планується, що підписаний документ стане основою Платформи сприяння формуванню національної стратегії охорони здоров’я, метою та завданнями якої є:

• консолідація та узгодження зусиль всіх учасників процесу щодо формування національної стратегії охорони здоров’я;
• ініціювання створення державного інституційного потенціалу, необхідного для забезпечення офіційної розробки, прийняття, впровадження та моніторингу результатів національної стратегії охорони здоров’я;
• визначення принципів, засад та базових компонентів системи охорони здоров’я України відповідно до Цілей сталого розвитку ООН, рекомендацій ВООЗ, науково обґрунтованого досвіду провідних міжнародних практик та викликів, цілей і завдань, що стоять перед Україною.

«Медична сфера в Україні потребує комплексного підходу та інноваційних рішень, що дозволили б здійснити ефективну реформу галузі», — зазначив академік Віталій Цимбалюк та нагадав, що Україна, обравши євроінтеграційний вектор, мала забезпечити поступове наближення до європейських стандартів у сфері охорони здоров’я шляхом здійснення цілеспрямованого реформування галузі, спрямованого на створення системи, орієнтованої на пацієнта та спроможної забезпечити медичне обслуговування всіх громадян України на рівні передових європейських держав. Водночас здоров’я є однією з фундаментальних складових добробуту населення, яка формується і змінюється під впливом значної кілько­сті факторів, в тому числі й економічних. І навпаки: потреба як суспільства в цілому, так і окремої особи у збереженні та зміцненні здоров’я є одним із рушійних чинників покращення добробуту та економічного зростання. Тож між станом суспільного здоров’я і економічними показниками є чіткий обопільний взаємозв’язок: несприятлива економічна ситуація сприяє погіршенню здоров’я населення, а незадовільний стан здоров’я, в свою чергу, негативно позначається на продуктивності праці й багатьох макроекономічних показниках. «Сподіватимемося, кінцевий результат тих системних починань, що закладаються нами сьогодні, врешті-решт відобразиться у розірванні цього замкненого кола», — наголосив очільник НАМН України.

Анатолій Кінах обґрунтував невипадковість того факту, що даний захід та відверта розмова на гарячу суспільну тему охорони здоров’я проходять за ініціативою та під егідою роботодавців: адже для них, з притаманною їм соціальною відповідальністю, як ні для кого іншого очевидно, що саме людський потенціал є основою економіки та усього технологічного укладу. «Існуючі в нашій країні болісні демографічні проблеми щодня посилюються збільшенням трудової міграції. І відсутність довіри до вітчизняної системи охорони здоров’я для наших співгромадян також є одним із мотивів для пошуку кращої долі за кордоном. Переконаний, цьому питанню необхідно присвятити окрему державну програму і наполегливо працювати над створенням стимулів розвитку та збереження людського капіталу. Україна багата на кваліфікованих лікарів, досвідчених фахівців, талановитих науковців; нам не бракує новітніх методів та технологій. Тож спрямувати цей потужний потенціал в русло ефективної національної стратегії розвитку системи охорони здоров’я, яка дозволить зробити суттєвий крок в медичній сфері, цілком можливо і конче необхідно. Але за двох умов: по-перше — підтримки з боку населення, ділової та експертної спільноти (адже без довіри будь-яка реформа приречена на фіаско), по-друге — професійності підходів, прозорості дій та готовності до діалогу з боку Уряду і Міністерства охорони здоров’я», — зауважив А. Кінах.

На переконання Олександра Філонюка, система загальнообов’язкового соціального медичного страхування в Україні почне працювати лише за умови активної участі в цьому процесі держави і страховиків, причому одночасно з реформуванням існуючої си­стеми охорони здоров’я. На розвиток теми попереднього оратора зазначалося, що часто привабливі пропозиції працевлаш­тування за кордоном включають і медичне страхування. Тому реформа вітчизняної медицини має проводитися з огляду, в тому числі, на гарантування особам праце­здатного віку якісного пакету медичного обслуговування. І лише консолідованими зусиллями ділової громади та експертно-наукового медичного середовища вдасться розробити та втілити в життя таку систему охорони здоров’я населення, яка здатна призупинити трудову міграцію, створити привабливі умови для життя та збереження здоров’я в рідній країні. «В умовах вкрай недостатнього бюджетного фінансування української медицини та низької платоспроможності населення майбутня національна стратегія охорони здоров’я має передбачити серед пріоритетних першочергових заходів впровадження соціально-страхової моделі з багатоканальною системою фінансування», — підкреслив президент ЛСОУ.

«Ми ініціюємо процес формування ефективного відповідального партнерства, орієнтованого на вимогу від влади практичного результату її дій, забезпечення довіри фахового середовища і підтримки громадянського суспільства», — заявив Свято­слав Ханенко, нагадавши, що стартові передумови нинішньої ініціативи було започатковано в рамках науково-практичної конференції «Базові характеристики провідних систем охорони здоров’я в контексті визначення стратегії для України», що відбулася 4 листопада 2016 р. в Інституті громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН Украї­ни (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 48 (1069) від 12.12.2016 р., № 3 (1074) від 30.01.2017 р.). Положення, викладені в заключній резолюції конференції, засвідчили актуальність і необхідність продовження роботи в даному напрямку із залученням широкого кола партнерів і зацікавлених осіб. За оцінкою виступаючого, нинішнє підписання Меморандуму про співробітництво між УСПП, ООРУ, НАМН України, ЛСОУ та УАСОЗН є фактом формалізації широкого суспільного партнерства з твердими намірами домогтися суттєвих позитивних змін у процесі трансформації системи охорони здоров’я як важливої складової національної безпеки України. Особливістю цього партнерства є його міжгалузевий формат, адже серед учасників не лише медики та науковці, а й уповноважені представники промисловців, підприємців, роботодавців, сфери добровільного медичного страхування. Базувати поступ новоствореного громадського альянсу в окресленій царині доповідач запропонував на вивченні офіційних рекомендацій ВООЗ щодо моніторингу складових елементів системи охорони здоров’я, аналізі найбільш успішних національних стратегій в галузі охорони здоров’я, характеристиці профілів систем охорони здоров’я провідних країн світу, опануванні інших форм сучасного міжнародного передового досвіду.

Учасники засідання підготували проект звернення до керівництва держави з вимогою відпрацювати комплексну та сучасну національну стратегію розвитку системи охорони здоров’я України, де мають бути передбачені заходи, що відповідають соціальним запитам та сучасним економічним умовам. У прикінцевих положеннях проекту свого відкритого звернення учасниками засідання було висловлено:

• переконання у нагальній необхідності здійснення реальних трансформаційних змін у політичному, соціальному та економічному житті України;
• готовність зробити майбутню Платформу сприяння формуванню національної стратегії охорони здоров’я ефективним інструментом суспільного діалогу та демократичної підзвітності.

Нинішня патологічно рання весна продукує цікаві й неодно­значні ремінісценції та аналогії столітньої давнини, зокрема, щодо активізації суспільної активності. Принаймні, у сфері охорони здоров’я. Гучною ходою (хоча й не без фальстартів) просуваються урядові регуляторні ініціативи щодо забезпечення доступності фармакотерапії для населення. Розпочато формування нового складу Громадської ради при МОЗ України. Не вщухає вир дискусій навколо тонкощів фармацевтичної діяльності та Ліцензійних умов її провадження, а застарілі «зарегуляторні» нормативно-правові акти анулюються просто пачками. А протягом двох останніх тижнів — як ми вже повідомляли своїм читачам — започатковано підвалини нової іпостасі співробітництва в царині охорони здоров’я: НАМН України (в цілому та її окремих установ) з представниками інших суспільних ланок — роботодавців, промисловців та підприємців; сектору добровільного страхування; сегменту громадських об’єднань спеціалізовано медичного спрямування.

Таким чином, останні події дають підстави стверджувати, що одна із характерних ознак початку «сезону громадської актив­ності–2017» вимальовується досить рельєфно: схоже, починають пробиватися паростки міжсекторальної взаємодії, міждисциплінарного підходу, міжгалузевого партнерства. Усюди та суцільно — «між-». Але ж саме така багатопрофільна взаємна інтеграція, — нехай дозволиться нам таке припущення і нехай не здасться воно читачеві занадто (необґрунтовано) оптимістичним, — то і є ознака консолідації (читай: розвитку і визрівання) громадянського суспільства.

Водночас, поточні соціально-економічні процеси характеризуються такою рисою, як розвиток волонтерського руху. Тобто — помітно зміцнюється ресурс та збільшується питома вага саме неспеціа­лізованої ланки громади. І це — загалом — добре. Оскільки слугує ознакою інтеграції, активізації, демократизації, «пробудження» українського громадянського суспільства.

Натомість у медалі завжди два боки: одночасно це створює і ризик певного некорисного перекосу — особливо небезпечного якраз у сфері охорони здоров’я. Адже для належної розбудови цієї галузі необхідні люди зі спеціальними знаннями. І навіть такий потужний ешелон, як рух роботодавців індустріально-підприємницької когорти — насамперед, флагмани цього впливового громадського сегменту на кшталт Українського союзу промисловців і підприємців, Об’єднання організацій роботодавців України, Федерації роботодавців України, — добре розуміють, що самотужки їм не впоратися. Зокрема, щодо медичної галузі — навіть найжвавіша активність з її реформування ризикує перетворитися на профанацію у випадку браку (або недостатньої участі) тих профільних фахівців, які професійно розуміються у дотичних питаннях, мають вищу медичну освіту, володіють особистим досвідом роботи у практичній охороні здоров’я та/або наукових дослідженнях медичного напряму, зсередини знають структуру й особливості діяльності системи охорони здоров’я та звикли тр мати руку на її пульсі, обізнані з міжнародними уявленнями та стандартами медичного обслуговування населення тощо.

З іншого боку, у скептично (реалістично) налаштованого спостерігача може скластися враження, що в Україні громадянське суспільство розвивається якимось дивним чином: крок вперед — два назад. А інколи здається, що воно, ще не встигнувши вийти з ембріонально-бластулярної стадії розвитку, вже одразу починає якось наче відсирівати… Втім, не будемо «каркати» і, дотримуючись одного із кардинальних постулатів своєї редакційної політики, — а саме: не приховуючи негативу, концентруватися на позитиві, — виконаємо обіцянку, яку дали в одній зі згаданих попередніх статей і яка, вочевидь, послугує підтвердженням правомірності тез, винесених у заголовок даного повідомлення.

Отже: наводимо обіцяний остаточний варіант тексту відкритого звернення до владних структур та суспільства, прийнятий учасниками засідання з розгляду стану національної системи охорони здоров’я (що відбулося 10 березня 2017 р. у приміщенні Українського союзу промисловців і підприємців — докладніше див.: «Щотижневик АПТЕКА» № 10 (1081) від 20 березня 2017 р. — прим. ред.) та підписаного авторитетними представниками різних суспільних ешелонів (більшість з них уважно-допитливий читач упізнає на фото), серед яких найширше представництво (що характерно) охопив саме сектор охорони здоров’я.

Курс на формування національної доповіді щодо стану здоров’я населення України

Схоже, ініціативі міжсекторального соціально відповідального партнерства в царині охорони здоров’я не судилося лишитися поодинокою, — натомість вона набуває ознак, швидше, тенденції. Свідченням цього припущення слугує той факт, що вже рівно через тиждень, 17 березня 2017 р., у тій же залі засідань УСПП (приміщення головного офісу якої розташоване на Хрещатику стіна в стіну зі столичною мерією) відбулося підписання угоди про співробітництво між УСПП та Державною установою «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України». Стрижнем і лейтмотивом новоствореного суспільно-солідарного альянсу стала теза про те, що Україні конче необхідна щорічна національна доповідь щодо стану здоров’я населення.

Зміст та дух угоди про співробітництво, підписаної президентом УСПП Анатолієм Кінахом та директором Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН Украї­ни, академіком НАМН України, членом Президії НАМН України Андрієм Сердюком, свідчать, що ділова спільнота підтримує прагнення науковців підготувати національну доповідь щодо стану здоров’я населення. А вчені НАМН України, зі свого боку, готові взяти на себе роль експертно-фахового інтелектуально-практичного локомотива цього процесу.

Чітка діагностика проблем здоров’я громадян України, об’єктивна кваліфікована оцінка стану системи охорони здоров’я та медичної галузі є важливою передумовою для розробки відповідної національної стратегії її розвитку, впровадження реформ у сфері медицини. УСПП намагатиметься всіляко сприяти Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН, іншим академічним науково-медичним установам у підготовці такого документа. Представники двох організацій запропонували разом звернути увагу урядовців і парламентарів на соціальні аспекти, що руйнують медицину. Сторонами ініційовано підготовку національної доповіді щодо стану системи охорони здоров’я та здоров’я населення в цілому, а також наголошено на необхідності проведення перепису населення. Повідомлялося, що вже незабаром підписана угода буде доповнена конкретним планом дій. У своїх промовах підписанти запевнили: чіткі пропозиції щодо підготовки національної доповіді буде передано Прем’єр-міністру Володимиру Гройс­ману найближчим часом. Також сторони закріпили свій намір спільно реалізовувати суспільно корисні проекти, серед яких, зокрема, — наукове обґрунтування та впровадження в практику сучасних систем та технологій захисту поверхневих вод; стратегії та тактики поводження з промисловими відходами; екологічно-медичний науковий супровід сучасних виробництв та їх технологій для створення безпечних умов життєдіяльності населення тощо.

Інститут займається вказаними секторами медичної та соціальної проблематики не перший рік. Понад те, він є чи не єдиним закладом в Україні, що здійснює науково-методичні розробки в даному напрямі. Загалом зусиллями фахівців інституту було проведено дослідження рівня екологічності, його впливу на стан здоров’я працівників на 180 підприємствах. У партнерстві із УСПП експерти сподіваються систематизувати та розширити цю роботу, підвищити соціальну відповідальність промисловців і представників бізнесу.

А. Кінах наголосив, що для комплексного вирішення численних проблем медичної сфери необхідно об’єднати зусилля самих медиків, науковців, бізнес-сектора, громадянського суспільства і влади. За результатами нещодавно проведеного експертного обговорення необхідності підготовки Національної стратегії в сфері охорони здоров’я, ініційованого промисловцями і підприємцями (докладніше див. «Щотижневик АПТЕКА» № 10 (1079) від 20 березня 2017 р.), є перші домовленості з урядовцями провести найближчим часом фахові консультації. «Якість життя населення, його здоров’я — це важлива та невід’ємна складова національних інтересів і безпеки будь-якої країни. Неприпустимо, щоб наявний високий інтелектуальний, кадровий потенціал України простоював або зникав. Зараз спостерігаються негативні тенденції: щодня через високу смертність втрачаємо до 700 людей, через нарощення обсягів трудової міграції мільйони вже виїхали за кордон на заробітки. Відродження країни, її економічне зростання здатні реалізувати лише люди, і вони мають бути здоровими та жити в добробуті», — підкреслив президент УСПП.

ЧВЕРТЬВІКОВІ ВІХИ

Від себе довідково зауважимо, що декілька місяців тому — 15 лютого 2017 р. — виповнилося 25 років із дня заснування УСПП. У контексті цієї знаменної дати доречно навести хоча б декілька стислих витримок з присвяченого ювілею офіційного звернення її засновника та очільника (у минулому — Прем’єр-міністра України (2001–2002), голови Ради нацбезпеки та оборони України (2005–2006), народного депутата України кількох скликань) Анатолія Кінаха.

«Триває напружена робота щодо відродження економіки, зміни її курсу — в напрямку сталого розвитку, за цивілізований, відповідний міжнародним стандартам діловий клімат. <…> Діалог з владою — його форми, механізми, а головне — ефективність — ми відпрацьовуємо дуже ретельно. <…> Я пишаюся тим, що наш союз є колективним управлінським мозком української економіки, інтелектуальним центром сучасних менеджерських рішень. <…> Як надійний каркас становить опору будівлі, так і регіональні відділення є тим могутнім хребтом, що визначає життєздатність та спрямованість нашої організації в майбутнє. <…> Саме в УСПП, у нашому колі наприкінці 1990-х років визріла ідея про невідкладність руху роботодавців. Нові економічні стосунки, нова практика демократичних перетворень потребували негайного залучення міжнародного досвіду з його практикою вирішувати суперечки та конфлікти «праці та капіталу» не на барикадах, а за столом переговорів, у так званій системі трипартизму, методами соціального діалогу. <…> Не тільки підприємницькі, але й інші громадські структури з часом збагнули, що лише консолідація всього громадянського суспільства здатна призвести до результату, який примусить владу дослухатися до фахівців, активістів та радитися з ними. <…> Нині УСПП значно впевненіше почувається на міжнародній арені. Створено представництво українських ділових кіл у Брюсселі, започатковані постійні стосунки з найвпливовішим підприємницьким об’єднанням Європи Businesseurope, активно працює Центр підтримки експорту, налагоджуючи контакти з бізнесом США, Канади, Європейського Союзу. <…> Організація не була б такою одержимою, мобільною, націленою на конкретні результати роботи, якби до неї весь час не приєднувалась креативна молодь. <…> Визнаючи сьогодні, що УСПП є найстарішою діловою організа­цією країни, я з радістю стверджую: молодшої за духом, настроєм та баченням майбутнього організації немає!».

* * *

На відміну від УСПП, НАМН України зустрічатиме свій 25-річний ювілей через рік (адже Указ Президента Украї­ни № 59/93 про її створення було підписано 24 лютого 1993 р.). І звісно ж, кожна з академічних наукових установ прагне підійти до круглої дати у всеозброєнні максимальної кількості «зірок на фюзеляжі». Тож використовуємо нагоду докладніше поспілкуватися на цю тему з директором Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України, попереднім очільником НАМН України (2011–2015), академіком Андрієм Сердюком.

— Шановний Андрію Михайловичу, з якими пріоритетними напрямами наукової діяльності Інституту Ви б вважали за доцільне ознайомити наших читачів?

— Для заснованого у 1931 р. Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України загальним напрямком наукової діяльності на 2017 р. визначено вивчення та прогноз стану громадського здоров’я населення України у зв’язку із дією факторів довкілля. Серед інших пріоритетних напрямків слід виділити:

• вивчення процесів формування громадського здоров’я з урахуванням впливу екологічних та соціальних чинників;
• розробку та вдосконалення законодавчих, нормативно-методичних та організаційно-розпорядних документів щодо збереження і зміцнення здоров’я населення та поліпшення умов життєдіяльності;
• удосконалення системи спостереження за станом здоров’я населення та факторами, що впливають на його формування;
• вивчення та аналіз причинно-наслідкових зв’язків захворюваності та смертності населення за умов впливу шкідливих чинників;
• вивчення ролі способу життя, навчальних, виховних процесів та умов життєдіяльності у формуванні здоров’я дітей;
• розробку теоретичних та методичних основ визначення шкідливих чинників довкілля (фізичних, хімічних, біологічних) та ризиків для здоров’я від їх дії для вирішення питань управління якістю навколишнього середовища;
• удосконалення методології гігієнічної оцінки якості продуктів харчування, питної води, лікарських засобів; визначення ефективних методів їх контролю з урахуванням вимог європейського законодавства;
• наукове обґрунтування методології з визначення небезпеки для здоров’я населення та наступних поколінь соціально-економічних змін у суспільстві, що пов’язані з кризовими екстреними ситуаціями, в тому числі АТО, на окремих територіях;
• удосконалення засад профілактичної медицини у питаннях сприяння здоров’ю і запобігання розвитку захворювань.

— А які кардинальні здобутки (можливо, науково-практичні прориви) останніх років?

— Наш інститут — профільний спеціалізований науковий центр зі світовим іменем. Так, за запитом ВООЗ фахівці установи брали участь у виконанні проекту «Глобальна оцінка та аналіз стану санітарії та питної води в Україні» на 2013–2014 роки (ГЛААС — ініціатива ООН, що виконується ВООЗ). Питання безпеки та якості питної води протягом багатьох років вивчалося в Інституті, і за результатами такої роботи було отримано пропозицію до реалізації проекту в Україні. Результати ГЛААС на 2013–2014 рр. вперше було представлено серед 86 країн світу. Зважаючи на досвід роботи в напрямку вивчення питань хімічної безпеки, фахівцями установи розроблено проект «Зміцнення потенціалу в галузі раціонального управління біоцидів (пестицидів і дезінфікуючих засобів), щоб зменшити вплив на населення в Україні», який подано до Програми швидкого старту стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин (отримано позитивне рішення).

Нашими фахівцями вперше в Європі розроблено гігієнічний норматив вмісту нафтопродуктів у ґрунтах сільськогосподарського призначення та територій населених пунктів різного функціонального використання; вперше на території пострадянських країн та країн Європи на підставі аналізу даних 50-річних наукових досліджень встановлені особливості фізичного розвитку школярів при зміні трьох поколінь, які полягають у збільшенні щорічного приросту росту і маси тіла сучасних школярів порівняно з аналогічними процесами у дітей в минулому, що, у свою чергу, є теоретичною основою для гігієнічного нормування чинників середовища перебування і умов життєдіяльності дітей, навчального, трудового і фізичного навантаження.

Вперше в Україні:

• затверджено наказом МОЗ України розроблені в Інституті Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами;
• 24 березня 2016 р. підписано Угоди про творче співробітництво з Медичним університетом Доккіо (Dokkyo Medical University), Японія, з метою реалізації наукових досягнень, ведення спільних досліджень, створення сприятливих умов для обміну ідеями, інформа­цією, практичними рекомендаціями, а також розробками в рамках пріоритетних напрямів і програм у сфері охорони здоров’я населення;
• запроваджено моніторинг хлорованої питної води на вміст летких і нелетких канцерогенних хлорорганічних сполук;
• отримано результати на популяційному рівні про вплив хлорованої питної води, забрудненої хлорорганічними речовинами (хлороформ), на формування онкопатології населення (рак сечового міхура та ободової кишки);
• вивчено вплив довготривалого споживання некондиційної за мінеральним складом питної води на формування неінфекційної захворюваності дорослого населення: встановлено прямий кореляційний зв’язок між надлишком у воді солей загальної жорсткості, сухого залишку, сульфатів, хлоридів та серцево-судинними захворюваннями, хворобами органів травлення та сечостатевої системи;
• розроблено та затверджено наказом МОЗ України (від 17.03.2011 р. № 145) Державні санітарні правила утримання територій населених місць;
• розроблено та передано у МОЗ України на затвердження гігієнічний норматив «Класи промислових відходів за показниками радіаційної та епідемічної небезпеки»;
• проведено ряд досліджень просторового розподілу радіовуглецю (CO2), зумовленого викидами транспорту та теплоелектростанцій, що походить з викопного палива, на основі досліджень радіовуглецю в рослинах;
• проведено дослідження щодо обґрунтування необхідності введення регуляторного контролю радіаційного фактора від природних радіонуклідів на промислових підприємствах, обґрунтовано протирадонові заходи; результати досліджень надані до Державної інспекції ядерного регулювання України.

Також вченими Інституту встановлено ряд важливих тео­ретичних положень: складено перелік пріоритетних канцерогенів, які відіграють етіопатогенетичну роль у розвитку онкопатології, серед яких провідне місце належить важким металам (хром VI, нікель, кадмій), бенз/а/пірену та формальдегіду; дослідженнями показано, що на формування захворюваності на рак щитоподібної залози поряд із загальновизнаними етіологічними факторами (йододефіцит, радіаційне опромінення) впливають інші канцерогенні чинники, особливо ті, що розглядаються як ендокринні руйнівники (пестициди, важкі метали тощо); з урахуванням досягнень світового досвіду підготовлено нову редакцію гігієнічного нормативу «Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини». Нарешті, варто ще раз нагадати про змістовну науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Базові характеристики провідних систем охорони здоров’я в контексті визначення стратегії для України», що відбулася в Інституті 4 листопада 2016 р. й активно висвітлювалася вашими виданнями («Щотижневик АПТЕКА» № 48 (1069) від 12.12.2016 р. та № 3 (1074) від 30.01.2016 р.; «Український медичний часопис» № 6 (116) — XI/XII 2016).

— Наведені дані переконливо аргументують, що сподівання бізнес-спільноти на плідне партнерство з очолюваною Вами науковою установою, як і з НАМН України загалом, мають солідні підстави, — а спільні ініціативи суспільного партнерства отримають ефективний науковий супровід та надійну перспективу. Дякую за цікаву бесіду.

— Дуже вдячний навзаєм. Втім, хотілося б закінчити цю розмову не однією крапкою, а трьома, — а саме: запрошенням на черговий важливий захід, що відбудеться незабаром під проводом нашого інституту. Про «увертюру» до нього читацькій аудиторії вже відомо з Вашої статті з промовистою назвою «Premium non nocere» — це був круглий стіл на тему «Безпека пацієнтів — актуальна проблема вітчизняної си­стеми охорони здоров’я» («Український медичний часопис» № 1 (117) — 2017), який пройшов у стінах нашого інституту 9 лютого 2017 р. під головуванням президента НАМН України, академіка Віталія Цимбалюка. Там же і тоді ж було вперше анонсовано й майбутній основний захід, який за своїм змістовим навантаженням обіцяє стати, скажу без перебільшення, знаковою подією для вітчизняної охорони здоров’я. Йдеться про наукову конференцію з міжнародною участю «Проблема безпеки пацієнтів в Україні: стан і шляхи її мінімізації», яка відбудеться 6–7 червня 2017 р. у м. Дніпро. Ми гостинно запрошуємо усіх охочих взяти участь у цьому заході, а високоповажну спеціалізовану видавничу компанію «МОРІОН» — вже традиційно — долучитися до висвітлення конференції у яко­сті генерального інформаційного партнера.

— Щиро дякуємо за запрошення.

* * *

Що ж. Прозорішають грані міждисциплінарних солідарних ініціатив. Ширшають рамки міжсекторальних суспільних взаємин. Більшає меморандумів і угод, хороших та різних. Сподіватимемося, що прописані в них наміри не залишаться на папері, а втіляться у рішучі цілеспрямовані дії та конкретні результати цих дій. А головне — щоб ці результати в позитиві відчув на собі пацієнт.

Пилип Снєгірьов,
фото Сергія Бека
та люб’язно надані прес-службою УСПП

За матеріалами «Щотижневика АПТЕКА»
№ 10 (1081) від 20 березня 2017 р.;
від 27.03.2017 р. та від 20.03.2017 р.