Чи знижує ризики деменції безглютенова дієта?

3 серпня 2021 о 17:09
933

Актуальність

Глютен входить до групи білків, які поряд з крохмалем зберігаються в ендоспермі найважливіших харчових культур, які належать до роду однорічних та культурних рослин родини тонкоголових, зокрема пшениці, вівса та ячменю. Зважаючи на поширеність в світі так званої західної дієти, основу якої складає їжа масового виробництва, добове споживання глютену в США сягає 5–20 г/добу [2]. Набутий досвід свідчить, що глютен може виступати як один з чинників, який призводить до виникнення гіперергічної імунної реакції, внаслідок якої виникають симптоми аутоімунного ураження кишечнику (целіакія), герпетиформного дерматиту, глютенової атаксії. Встановлено, що виключення продуктів з вмістом глютену з раціону харчування пацієнтів з целіакією зумовило клінічне зменшення вираженості симптомів та покращення якості життя пацієнтів завдяки покращенню пристінкового травлення та всмоктування в тонкому кишечнику. Проте не до кінця з’ясована роль глютену в патогенезі вищезазначених аутоімунних уражень зумовила використання безглютенової дієти поза межами показань та призвела, таким чином, до поширення виключення продуктів з вмістом глютену з харчового раціону щонайменше у 23% жінок та 19% чоловіків на території США [1]. Більше того, інтенсивна інформаційна компанія з реклами безглютенових харчових продуктів призвела до поширення безпідставних тверджень про покращення когнітивних функцій за умови дотримання безглютенової дієти. Аби довести або спростувати вказане, дослідники з Медичної школи Гарварда, м. Массачусетс, США, провели ретроспективне когортне дослідження жінок з популяційного дослідження Nurses’ Health Study II [3]. Отримані результати опубліковані в журналі Американської медичної асоціації (JAMA NetWork).

Результати

У дослідження залучено 13 494 жінок віком 60,6 року без клінічних ознак мальабсорбції, які споживали в середньому 6,3 г/добу глютену. Всі жінки стратифіковані залежно від кількості вживаного за добу глютену — 0,1–5, 5,1–5,8, 5,9–6,5, 6,6–7,5 та 7,6–18,3 г/добу. Дані щодо переваг харчового раціону жінок аналізували в період 1995–2014 рр. Когнітивні функції оцінювали за період 2014–2018 рр. Основною кінцевою точкою дослідження обрали оцінку швидкості психомоторної реакції, здатність до концентрації уваги, обсяг робочої та навчальної пам’яті, оцінку мнестично-інтелектуальної функції за шкалою швидкого оцінювання когнітивних функцій Cogstate Brief Battery (СВВ). Ретроспективний аналіз отриманих результатів свідчить про наступне.

  1. Розбіжність в оцінюванні рівня психомоторної активності та здатності концентрувати увагу становила –0,02 (95% довірчий інтервал (ДІ)  -0,07–0,03, р=0,22).
  2. Відмінності в оцінюванні швидкості когнітивних реакцій з метою засвоєння певного обсягу інформації та запам’ятовування не перевищували 0,02 (95% ДІ -0,03–0,07, р=0,3).
  3. Статистичні розбіжності в мнестично-інтелектуальних функціях жінок не залежали від особливостей харчового раціону та виявилися мінімальними (-0,02, 95% ДІ -0,05–0,05, р=0,78).
  4. Аналіз на чутливість проводився після виключення з дослідних груп жінок із встановленою деменцією або онкозахворюванням через 4 роки, через 4–12 років та через 12–24 роки. Отримані результати свідчать, що відмова від вживання харчових продуктів з вмістом глютену не вплинула на когнітивні функції.

Висновки

Таким чином, дослідники дійшли висновку щодо відсутності асоціації між безглютеновою дієтою та покращенням когнітивної функції у жінок середнього віку без целіакії.

Список використаної літератури

  1. Hartman Group. Gluten free (2021) Published September 2015. Accessed December 12, 2020. www.hartman-group.com/acumenPdfs/gluten-free-2015-09-03.pdf.
  2. Riffkin R. (2021) One in five Americans include gluten-free foods in diet. Gallup. www.gallup.com/poll/184307/one-five-americans-include-gluten-free-foods-diet.aspx.
  3. Wang Y., Benjamin Lebwohl B., Mehta R. et al. (2021) Long-term Intake of Gluten and Cognitive Function among US Women. JAMA Netw. Open, 4 (5): e2113020. doi:10.1001/jamanetworkopen.2021.13020.

Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»