COVID-19: візуалізуючі методи обстеження?

17 грудня 2020 о 16:50
1003

Актуальність

Пандемія респіраторної інфекції, викликаної новим штамом коронавірусу, значно підвищила навантаження на системи охорони здоров’я, що спричинило затримку або недоступність надання кваліфікованої медичної допомоги пацієнтам. До доступних та ефективних методів, які дозволяють проводити сортування пацієнтів з метою своєчасного надання респіраторної підтримки належать інструментальні методи дослідження, зокрема комп’ютерна томографія (КТ). КТ зарекомендувала себе як високочутливий метод для виявлення значного порушення дифузної здатності легень, яке спричиняє виникнення гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС). Накопичений клінічний досвід свідчить про кореляцію підвищення щільності легень із виникненням затемнення у прикореневій ділянці легень та клінічною тяжкістю ГРДС (Xu Z. et al., 2020). За останній час накопичено нові клінічні дані, які свідчать про активацію коагуляції в судинах легень та виникнення гострого ексу­дативного пошкодження альвеол внаслідок ендотеліальної дисфункції (Lodigiani C. et al., 2020). У результаті цього виникає мікротромбоз судин, що призводить до клінічно значущого погіршення стану пацієнта та суттєво підвищує ризик смертельного кінця. Аби підтвердити зв’язок між візуальними змінами судинного русла легень та клінічним перебігом вірус-індукованого ГРДС, дослідники на чолі з Морісом Хенкелем (M. Henkel), відділення візуальних досліджень Університетської клініки, м. Базель, Швейцарія, провели аналіз результатів візуального та патогістологічного дослідження змін у легенях у пацієнтів з ускладненим перебігом SARS-CoV-2 (Henkel M. et al., 2020). Результати опубліковані в журналі «Radiology: Cardiothoracic imaging» (Радіологічне дослідження органів грудної порожнини).

Методи дослідження

Результати КТ оцінювали за такою шкалою.

  • Легкі ураження відповідали 0–33% ураження легень.
  • Середній ступінь ураження відповідав 34–66% ураження легень.
  • Тяжкий ступінь ураження відповідав 67–100% ураження легень.

За методом негатив/позитив проведена бінарна оцінка потовщення судин та розширення легеневих артерій, пов’язаних із відповідним бронхом.

Результати

До дослідження залучені результати візуального та патогістологічного дослідження 14 пацієнтів з ускладненим перебігом SARS-CoV-2 смертельним кінцем внаслідок виникнення тяжкого ГРДС. У середньому КТ-дослідження легень проводили на 6-ту добу від дебюту захворювання.

1. Середній вік пацієнтів становив 76 років, переважно чоловічої статі. Серед клінічних симптомів переважав кашель (78%), лихоманка (50%), задишка (21%). Середній період госпіталізації становив 5 діб. Механічну респіраторну підтримку отримували 28% пацієнтів. Серед коморбідних станів найпоширенішою виявилася артеріальна гіпертензія (100%), серцево-судинні порушення (50%), ожиріння (42%), цукровий діабет (28%).

2. На візуальних зображеннях ураження часток легень виявлено у 100% пацієнтів. При цьому ущільнення легеневої тканини спостерігалося у 79% пацієнтів. У 50% пацієнтів визначалися ателектази та рентгенологічні ознаки лімфоаденопатії. Візуальні ознаки плевриту, а саме випіт у плевральну порожнину, виявлено у 43% пацієнтів.

3. З боку судинної мережі розширення легеневих артерій та потовщення судин спостерігалися у 86% пацієнтів. У 75% пацієнтів виявлено візуальні ознаки застою внаслідок розширення легеневих капілярів і трансудації рідини до альвеол. Однак у 20% пацієнтів тромбоз легеневих судин виявляли лише за умови контрастування.

4. Під час гістопатологічного дослідження інтерстиціальний набряк виявлено у 100% пацієнтів. Серед інших ознак найчастіше виявляли розширення та набряк капілярів (100%),ознаки гострої ексудативної фази запалення (79%), ознаки проліферативної фази запалення (50%), тромбоз мікроциркуляторного русла (50%) та некротизуючий васкуліт, асоційований із бронхопневмонією (21%).

5. У середньому смерть внаслідок ГРДС настала через 10,4 доби після дебюту захворювання. Коротша тривалість хвороби асоційована з вищою частотою ексудативної фази інтерстиціального запалення легень (р=0,03).

6. Отримано статистично достовірні результати щодо потовщення бронхіальної стінки за рахунок інфільтрації (р<0,001), розширення артерій (р=0,05) та виникнення тромбоемболізму легеневих судин (р=0,003) як несприятливих прогностичних візуальних ознак.

У таблиці наведені візуальні ознаки ураження легень залежно від ступеня клінічної тяжкості ГРДС.

Таблиця. Візуальні ознаки ураження легень залежно від тяжкості ГРДС

Ураження Ступінь ГРДС
легкий помірний тяжкий
Крововиливи <5% легень 5–50% легень >50% легень
Ущільнення легеневої тканини <10% легень 10–50% легень >50% легень
Емфізема Пальпується Візуалізується Бульозна форма
Інтерстиціальний набряк <10% легень 10–50% легень >50% легень
Тромбоемболізм За периферичним типом За центральним типом >50% легень

Таким чином, при порівнянні візуальних та гістопатологічних результатів дослідники дійшли висновку послідовності виникнення ознак перикореневої бронхопневмонії з подальшим розвитком мікроангіопатії.

  • Henkel M., Weikert T., Marston K. et al. (2020) Lethal COVID-19: Radiological-Pathological Correlation of the Lungs. Radiology: Cardiothoracis Imaging. Nov. 19 (https://doi.org/10.1148/ryct.2020200406).
  • Lodigiani C., Iapichino G., Carenzo L. et al. (2020) Venous and arterial thromboembolic complications in COVID-19 patients admitted to an academic hospital in Milan, Italy. Thromb. Res., 191: 9–14. doi: 10.1016/j.thromres.2020.04.024.
  • Xu Z., Shi L., Wang Y. et al. (2020) Pathological findings of COVID-19 associated with acute respiratory distress syndrome. Lancet Respirat. Med., 8(4): 420–422. doi: 10.1016/S2213-2600(20)30076-X.
  • https://pubs.rsna.org/doi/10.1148/ryct.2020200406

Жарікова Юлія