Презентація Програми медичних гарантій на 2021 рік

25 червня 2020
3353
Резюме

17 червня 2020 р. в Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг, присвячений презентації Програми медичних гарантій на 2021 рік.

Як ми вже повідомляли раніше, бюджетна декларація на Програму медичних гарантій (ПМГ) на 2021 рік була нещодавно підготовлена Національною службою здоров’я України (НСЗУ). А 17 червня 2020 р. в Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг, присвячений презентації ПМГ–2021.

Для чого потрібна Програма медичних гарантій

Відкриваючи захід, Оксана Мовчан, тимчасово виконуюча обов’язки голови НСЗУ, зазначила, що місія ПМГ і гарантованого пакета медичних послуг — трансформувати систему охорони здоров’я таким чином, щоб перетворити на послугу те, що має бути послугою. І дати надійну точку опори пацієнту, якого спіткала біда. ПМГ–2020 побудована навко­ло 4 пріоритетів, серед яких такі тяжкі захворювання, як інфаркт та інсульт, які потребують високовартісного лікування. Мета НСЗУ — захистити пацієнта, а не залишати його сам на сам зі своєю бідою. НСЗУ — це захист інтересів кожного українця як пацієнта та громадянина. «Ми — Ваша страхова компанія. Коли з Вами щось трапляється, НСЗУ дає можливість вибирати кращу, на Ваш розсуд, лікарню незалежно від місця проживання чи реєстрації і ми оплатимо ваше лікування», — наголосила О. Мовчан, зазначивши, що зараз ще не все працює за планом, але гроші — потужний стимул, і зміни відбуваються дуже швидко.

НСЗУ — за єдині правила гри для всіх лікарів, які зафіксовані на довгострокову перспективу. Вже другий рік поспіль подається трирічна бюджетна декларація, і НСЗУ виступає за довгострокові контракти, які зможуть розблокувати галузь від хронічного дефіциту інвестицій як з боку держави, так і з боку приватних компаній.

Результат запуску Програми медичних гарантій у 2020 році

З 1 квітня 2020 р. ПМГ вперше стартувала в повному обсязі, і гроші пішли за пацієнтом. Водночас запуск ПМГ розблокував і інші важливі реформи, які готувалися роками.

По-перше, реформа надала закладам охорони здоров’я автономію, яка є умовою для контракту з НСЗУ. Що має відбуватися далі? У керівника закладу є управлінська незалежність, яка дозволяє йому розробити власну стратегію і разом із власником закладу охорони здоров’я скласти бізнес-план, з яким вони можуть піти до Європейського банку реконструкції та розвитку, до міжнародних фінансових корпорацій за інвестиціями чи кредитами. В Україні часто йде мова про необхідність реформи корпоративного управління серед державних підприємств, і лікарні в цьому сенсі нічим не гірші.

По-друге, весь медичний бюджет переведено на контракти. Це означає, що гроші тепер потрібно заробляти. Раніше центральний бюджет йшов на 998 місцевих розпорядників, і ефективно проконтролювати використання цих коштів було просто неможливо. І часто розподіл цих коштів відбувався через особисті приватні домовленості декількох десятків чиновників. Відтепер і надалі НСЗУ стежитиме і звітуватиме громадянам України, як податки працюють на нашу користь.

По-третє, з’явився опис медичної послуги. У контрактах із НСЗУ він часто займає понад 50 сторінок, і це дає можливість розпочинати розмову про якість.

По-четверте, введена електронна статистика. Це означає, що зараз дуже небезпечно надавати неправдиву інформацію. Також запроваджена уніфікована система кодування, яка дає змогу побачити: хто, що, коли, кому лікував і чим це закінчилося. Це дає можливість збирати епідеміологічні дані, обмінюватися ними з іншими країнами і порівнювати як епідеміологічні показники, так і ефективність лікування.

Крім того, проведена інвентаризація медичних закладів. Це означає, що зараз можна абсолютно точно розробляти майстер-плани, згідно з даними електронної системи охорони здоров’я, де можна побачити, скільки наразі є лікарень, скільки в них лікарів, якої вони спеціальності та яке там є обладнання.

Також зроблено перший крок у напрямку регулювання ціноутворення на ринку державних медичних послуг. Тепер є інформація про те, скільки коштує допомога і скільки НСЗУ має на це коштів. Адже справжня ПМГ починається з того, що ми починаємо бути чесними, насамперед, перед собою.

І ПМГ–2021 побудована навколо тих самих принципів: пріоритизації послуг за структурою захворювань та оплати за результат, за пролікований випадок. Як уже зазначалося, бюджетна декларація є трирічна. Це трирічний план трансформації, і НСЗУ виступає за те, щоб контракти також укладалися на трирічний термін. Це дає можливість планувати і залучати інвестиції до медичних закладів для створення кращих умов як для пацієнтів, так і для лікарів.

Як, за що і кому платить НСЗУ

Андрій Віленський, директор департаменту договірної роботи НСЗУ, нагадав, що з 1 квітня 2020 р. НСЗУ почала сплачувати гроші закладам охорони здоров’я безпосередньо за договорами про надання медичних послуг. До закладів первинної медичної допомоги долучилися заклади вторинної, третинної та інших видів медичної допомоги. Загалом, за словами А. Віленського, НСЗУ сплачує послуги з:

  • Первинної медичної допомоги.
  • Екстреної медичної допомоги.
  • Вторинної медичної допомоги.
  • Третинної медичної допомоги.
  • Допомоги дітям.
  • Допомоги у період вагітності і при пологах.
  • Паліативної медичної допомоги.
  • Медичної реабілітації.

Станом на 17 червня 2020 року договір з НСЗУ мають 3017 закладів охорони здоров’я. За цими договорами вже сплачено 24 млрд грн за надані медичні послуги.

Окремо А. Віленський зупинився на фінансуванні закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу пацієнтам із COVID-19. Це, станом на 17 червня 2020 р. — 239 лікарень, які визначені Урядом, мають відповідне обладнання і медичні кадри, а також уклали договір з НСЗУ. Також НСЗУ уклало додатково 98 договорів із закладами охорони здоров’я, які надавали медичну допомогу пацієнтам із COVID-19, але не відповідали встановленим критеріям.

Також договір з НСЗУ мають усі 25 центрів екстреної медичної допомоги і 910 закладів (первинної медичної допомоги — прим. ред.), які створили мобільні бригади для забору матеріалу для ПЛР-досліджень.

Загалом за договорами, за цими 4 пакетами медичних послуг станом на 17 червня 2020 р. НСЗУ сплатила вже 1 млрд 159 млн грн, що, за словами А. Віленського, забезпечило готовність цих медичних закладів до надання необхідної медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 та виплати доплат медичним працівникам, що працюють із пацієнтами з COVID-19 у розмірі до 300% їх основної заробітної плати.

Програма медичних гарантій на 2021 рік у деталях

Альона Горошко, директорка Департаменту замовлення медичних послуг і лікарських засобів НСЗУ, більш докладно розповіла про ПМГ–2021–2023. Було зазначено, що НСЗУ подала до МОЗ України пропозиції до бюджетної декларації на 2021–2023 роки, в яких також описана ПМГ.

Серед змін, які пропонуються для пацієнтів у ПМГ–2021, виокремлено декілька. А. Горошко наголосила, що це лише пропозиції від НСЗУ, і чи будуть вони запроваджені — залежить від Верховної Ради і Кабінету Міністрів України.

Ціль НСЗУ у 2021 р. залишається незмінною, фокус спрямовано на досягнення універсального охоплення медичними послугами — коли кожна людина може отримати доступну та якісну медичну допомогу без того, щоб зазнавати катастрофічних фінансових витрат.

Одним із ключових моментів ПМГ–2021 є наближення медичної допомоги до пацієнта, зокрема внаслідок розвитку амбулаторних форм лікування.

У лікуванні пацієнтів із туберкульозом пропонується запровадити новий пакет медичних послуг, який передбачає лікування пацієнтів із туберкульозом на рівні первинної медичної допомоги. Це стосується періоду, коли пацієнт перестає виділяти мікробактерію туберкульозу. Тобто, коли він перестає бути заразним і це підтверджено лабораторно, пацієнт може повертатися до себе додому і отримувати лікування у свого лікаря первинної ланки. Яким чином це відбувається? Лікар первинки контролює прийом препаратів, моніторить хід лікування в той час, як пацієнт перебуває вдома у більш комфортних умовах. НСЗУ, у свою чергу, сплачує за таку допомогу. Цей підхід застосовується у багатьох країнах світу і він довів свою ефективність як для пацієнта, так і для стримування епідемії мультирезистентного туберкульозу.

У психіатричній допомозі НСЗУ також пропонує запровадження нового пакета медичних послуг — Мобільна психіатрична допомога. Вона надаватиметься пацієнтам за місцем їхнього проживання. НСЗУ вважає, що пацієнтів не мають закривати у психіатрич­них закладах на довгі місяці або навіть роки. Якщо пацієнт може і хоче проживати вдома, то держава має підтримувати таке бажання і оплачувати допомогу в місці, де комфортніше перебувати пацієнту.

НСЗУ також планує розширення програми реімбурсації. Наразі за програмою «Доступні ліки» лікарські засоби отримують пацієнти із серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та цукровим діабетом 2-го типу. Вони отримують ліки за рецептом лікаря безоплатно або з невеликою доплатою. Винятком є препарати для лікування ревматичних захворювань. У 2021 р. НСЗУ передбачає розширити програму реімбурсації на пацієнтів, які перенесли інфаркт чи інсульт. За розрахунками, вартість такого розширення програми становитиме для державного бюджету 300 млн грн — це досить незначна сума в масштабах всієї ПМГ і бюджету галузі охорони здоров’я, але при цьому це реальний шанс для поліпшення здоров’я пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

Ще один компонент для розширення програми «Доступні ліки» — це психіатричні захворювання. У 2021 р. до реімбурсації пропонують включити препарати для лікування шизофренії, афективних розладів, в тому числі депресії, невротичних розладів та епілепсії. Бюджет на розширення програми «Доступні ліки» для цих станів — 578 млн грн.

Також у 2021 р. планується й надалі розвивати напрямок медичної реабілітації, включивши до неї пакет на медичну реабілітацію пацієнтів із соматичними захворюваннями: інфаркт, інсульт, онкологічні захворювання та післяопераційна реабілітація. Таким чином, у ПМГ–2021 буде забезпечено повний цикл медичної допомоги за певними станами — від діагностики до реабілітації.

Стосовно пріоритетних напрямків у 2021 р. НСЗУ планує запровадити фінансові стимули для центрів екстреної медичної допомоги за правильний маршрут госпіталізації пацієнтів з інфарктом та інсультом. Як це працюватиме? Якщо пацієнта з підоз­рою на інфаркт чи інсульт доставляють до закладів охорони здоров’я, які уклали з НСЗУ договір на лікування цих захворювань, то центри екстреної медичної допомоги отримують фінансування з підвищеним коефіцієнтом.

Пропозиції до ПМГ–2021 містять й інші стимули, в тому числі підвищення тарифів для медичної реабілітації, паліативної допомоги, онкологічної допомоги й деякі інші.

Для реалізації ПМГ–2021, за пропозицією НСЗУ, із Державного бюджету необхідно виділити 240 млрд грн і додатково ще 67 млрд грн для лікування пацієнтів із діагнозом або підозрою на COVID-19.

240 млрд грн — це, за словами А. Горошко, приблизно 6% ВВП України, і якщо такий бюджет буде підтримано, то буде виконана одна з норм Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», відповідно до якої на фінансування ПМГ має виділятися не менше 5% ВВП (обсяг коштів Державного бюджету України, що спрямовується на реалізацію ПМГ, щорічно визначається в Законі України про Державний бюджет України як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках) у розмірі не менше 5% валового внутрішнього продукту України. Видатки на ПМГ є захищеними статтями видатків бюджету. — прим. ред.).

«Чи буде фінансування ПМГ–2021 відбуватися в такому обсязі, як її подала НСЗУ до МОЗ України — залежить від рішення Верховної Ради України при затверджені Державного бюджету на 2021 рік, а також від подальших дій Кабінету Міністрів України», — резюмувала А. Горошко.

Нагадаємо читачам, що 5 травня 2020 р. Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України, та Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, анонсували гран­діозні зміни у медицині України, серед яких, зокрема, і збільшення видатків з бюджету до 6% ВВП.

Також нагадаємо, що відповідно до норм Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», при розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів базою для визначення компонента оплати праці медичних працівників є величина, не менша за 250% середньої заробітної плати в Україні за липень року, що передує року, в якому будуть застосовуватися такі тарифи та коригувальні коефіцієнти.

Олександр Устінов,
фото надані Українським кризовим медіа-центром