Американська асоціація серця (American Heart Association — AHA) разом з Американською асоціацією з вивчення інсульту (American Stroke Association — ASA) випустили оновлений гайдлайн щодо ведення дорослих пацієнтів з ішемічним інсультом. У першій частині документа надано рекомендації щодо діагностики та лікування пацієнтів з ішемічним інсультом.
У цій публікації представлена друга частина гайдлайну, в якій відображені рекомендації щодо спеціалізованої допомоги пацієнтам з ішемічним інсультом (табл. 1–9).
Таблиця. 1. Рекомендації щодо надання допомоги при внутрішньочерепному крововиливі, який виник протягом перших 24 год після введення альтеплази
Рекомендації надання допомоги при внутрішньочерепному крововиливі |
|
Клас рекомендацій (Кл) ІІb |
Рівень доказовості (РД) С-ЕО |
| Зупинити інфузію альтеплази | |
| Виконати такі дослідження: загальний аналіз крові, активований частковий тромбопластиновий час, міжнародне нормалізоване відношення, рівень фібриногену, cross-match тест | |
| Ургентно виконати комп’ютерну томографію (КТ) | |
| Введення кріопреципітату: 10 ОД ввести протягом 10–30 хв (початок дії через 1 год, максимальний ефект — через 12 год)
Якщо рівень фібриногену <150 мг/дл, рекомендовано введення додаткової дози кріопреципітату |
|
| Введення транексамової кислоти 1000 мг в/в протягом 10 хв або ε-амінокапронової кислоти 4–5 г протягом 1 год, далі — 1 г в/в доти, поки кровотеча не буде контрольованою (досягнення максимального ефекту через 3 год).
Ця рекомендація ефективна для всіх пацієнтів, особливо за наявних протипоказань до препаратів крові чи пацієнт/родич відмовляється від переливання або у разі відсутності кріопреципітату |
|
| Консультації суміжних спеціалістів (гематолог, нейрохірург) | |
| Проведення підтримувальної терапії, включаючи підтримку артеріального тиску (АТ), внутрішньочерепного тиску, церебрального перфузійного тиску, середнього АТ, моніторинг температури тіла та контроль рівня глюкози | |
Таблиця 2. Рекомендації щодо надання допомоги при ангіоневротичному набряку, пов’язаному з введенням альтеплази
Рекомендації надання допомоги при ангіоневротичному набряку |
|
Кл ІІb |
РД С-ЕО |
| Контроль прохідності дихальних шляхів | |
| Проведення ендотрахеальної інтубації за наявності показань.
Наявність набряку в ділянці гортані, піднебіння, дна ротової порожнини чи ротоглотки зі швидким прогресуванням (протягом 30 хв) — рекомендовано проведення інтубації |
|
| Рекомендовано проведення фіброоптичної інтубації | |
| Назально-трахеальна інтубація не рекомендована, адже після введення альтеплази наявний ризик виникнення носових кровотеч | |
| Проведення кріотиреоїдотомії не рекомендовано | |
| Зупинка інфузії альтеплази та введення інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) | |
| Внутрішньовенне (в/в) введення: метилпреднізолону в дозі 125 мг, дифенгідраміну 50 мг, ранітидину 50 мг або фамотидину 20 мг | |
| Якщо в подальшому спостерігається прогресування ангіоневротичного набряку, рекомендовано ввести епінефрину гідротартрату 0,1% 0,3 мл підшкірно або за допомогою небулайзера 0,5 мл | |
| Ікатибант, селективний антагоніст рецепторів брадикініну В2 — 3 мл (30 мг) підшкірно в ділянку живота.
Додаткову ін’єкцію 30 мг можна вводити з інтервалом 6 год. Рекомендовано вводити <3 ін’єкцій за 24 год. Інгібітор естерази С1 (20 МО/кг) рекомендовано призначати при спадковому ангіоневротичному набряку та пов’язаному з прийомом інгібіторів АПФ |
|
| Підтримувальна терапія | |
Таблиця 3. Рекомендації щодо введення альтеплази пацієнтам із гострим ішемічним інсультом
Показання до призначення альтеплази (Кл І) |
|
| До 3 год | Пацієнтам, в яких симптоми інсульту з’явилися <3 год, рекомендовано введення альтеплази у дозі 0,9 мг/кг маси тіла (максимальна доза — 90 мг) протягом 60 хв. Спочатку ввести болюсно 10% дози протягом 1 хв рекомендується пацієнтам упродовж 3 год після виникнення симптомів ішемічного інсульту (Кл I; РД A) |
| Протягом 3 год | Однаково рекомендоване введення альтеплази у стандартній дозі пацієнтам віком ≤80 та >80 років (СР I; РД A) |
| Протягом 3 год — тяжкий інсульт | При тяжкому інсульті рекомендовано введення альтеплази протягом 3 год від початку появи симптомів.
Незважаючи на підвищений ризик порушення функції згортання крові, існує доведена клінічна користь для пацієнтів із вираженими симптомами інсульту (СР I; РД A) |
| Протягом 3 год — легкий інвалідизуючий інсульт | Пацієнтам із легким інвалідизуючим характером інсульту рекомендується введення альтеплази протягом 3 год після виникнення перших симптомів (СР I; РД B-R) |
| 3–4,5 год | Рекомендовано протягом 4,5 год введення альтеплази у дозі 0,9 мг/кг (максимальна доза — 90 мг), протягом 60 хв. Спочатку 10% дози вводять болюсно протягом 1 хв (СР I; РД B-R) |
| 3–4,5 год | Введення альтеплази у вікні від 3–4,5 год рекомендується пацієнтам віком ≤80 років без цукрового діабету, попереднього інсульту; ішемії, що охоплює більше третини площі середньої мозкової артерії (СР I; РД BR) |
| Ургентність | Лікування рекомендовано розпочинати якомога швидше, протягом вищенаведених часових проміжків, оскільки час початку терапії напряму пов’язаний з ефективністю лікування (СР I; РД A) |
| АТ | Введення альтеплази рекомендується пацієнтам із АТ <185/110 мм рт. ст. та тим пацієнтам, у яких АТ можна безпечно знизити до цього рівня за допомогою антигіпертензивних засобів, при цьому лікар оцінює стабільність АТ до початку введення альтеплази (СР I; РД В-NR) |
| Глюкоза крові | Введення альтеплази рекомендується застосовувати пацієнтам із початковим рівнем глюкози >50 мг/дл (CР I; РД A) |
| КТ | Введення альтеплази рекомендується при встановленні ранніх ішемічних змін на КТ від легкого до середньої ступеня, винятком є значне підвищення щільності на КТ (СР I; РД A) |
| Попередня антитромбоцитарна терапія | Введення альтеплази рекомендується пацієнтам, які приймали один антитромбоцитарний препарат до інсульту.
Наявні докази, що користь від альтеплази переважає над можливим невеликим підвищеним ризиком розвитку кровотеч (CР I; РД A) |
| Термінальна стадія хвороби нирок | Пацієнтам із термінальною стадією хвороби нирок, які перебувають на гемодіалізі, та з нормальним активованим частковим тромбопластиновим часом рекомендується в/в альтеплаза (СР-1, РД- С-LD) |
Протипоказання до введення альтеплази (COR III: немає користі та шкода > користь)
- Вікно від 0 до 3 год — легкий неінвалідизуючий інсульт.
- Вікно від 3 до 4,5 год — легкий неінвалідизуючий інсульт.
- Великі ділянки чіткої гіпоатенуації на КТ.
- Внутрішньочерепний крововилив.
- Попередній ішемічний інсульт протягом 3 міс.
- Тяжка травма голови протягом 3 міс.
- Травма голови на цей момент.
- Внутрішньочерепне/інтраспінальне оперативне втручання протягом 3 міс.
- Субарахноїдальний крововилив.
- Злоякісні новоутворення шлунково-кишкового тракту (ШКТ) або кровотеча зі ШКТ протягом 21 дня до виникнення інсульту.
- Коагулопатія.
- Прийом низькомолекулярного гепарину.
- Прийом інгібіторів тромбіну або інгібіторів Ха-фактора.
- Одночасне введення абциксимабу.
- Одночасне введення ацетилсаліцилової кислоти.
- Інфекційний ендокардит.
- Розшарування дуги аорти.
- Внутрішньочерепні новоутворення.
Таблиця 4. Рекомендації щодо введення альтеплази
Введення альтеплази |
| Рекомендована доза альтеплази — 0,9 мг/кг (максимальна доза 90 мг), введення протягом 60 хв, 10% дози ввести болюсно протягом 1 хв |
| Рекомендовано перебування пацієнта у відділенні інтенсивної терапії або цереброваскулярної патології, для проведення моніторингу |
| При виникненні у пацієнта сильного головного больового синдрому, гіпертонічного кризу, нудоти/блювання чи наявного погіршення неврологічних розладів рекомендовано зупинити інфузію альтеплази та виконати екстрену КТ |
| Рекомендоване проведення моніторингу АТ кожні 15 хв; проведення неврологічної оцінки під час та після інфузії альтеплази протягом 2 год; далі — кожні 30 хв протягом 6 год; далі — щогодини до 24 год після завершення інфузії |
| Рекомендовано підвищити частоту моніторингу АТ, якщо у пацієнта систолічний тиск >180 мм рт. ст. або діастолічний >105 мм рт. ст., та призначити антигіпертензивні препарати для підтримки АТ на вихідних рівнях або нижче |
| Не рекомендовано виконання постановки назогастрального зонда, катетеризацію сечового міхура чи постановку внутрішньоартеріальних катетерів при підвищеному АТ, якщо можливе ведення пацієнта без цих процедур |
| Через 24 год після завершення інфузії альтеплази, перед початком призначення антикоагулянтів або антитромбоцитарних засобів рекомендовано проведення КТ- або МРТ-діагностики |
Таблиця 5. Рекомендації щодо введення фібринолітичних засобів
Інші фібринолітики та сонотромболіз |
||||
Рекомендація |
Кл |
РД |
||
| Можливе призначення тенектеплази, замість альтеплази, разове болюсне введення 0,25 мг/кг (максимальна доза — 25 мг) пацієнтам, яким рекомендоване проведення тромболізису та які не мають протипоказань до цієї процедури | ІІb | В-R | ||
| Не доведена вища ефективність введення тенектеплази одноразово в/в болюсно 0,4 мг/кг порівняно з альтеплазою.
Терапію тенектеплазою можна розглядати як альтернативу для пацієнтів з незначними неврологічними порушеннями та відсутністю оклюзії великих внутрішньочерепних судин |
ІІb | В-R | ||
| Не рекомендовано введення інших лікарських засобів, крім альтеплази та тенектеплази | ІІІ | В-R | ||
| Не рекомендовано застосування сонотромболізу як допоміжної терапії при в/в фібринолізі | ІІІ | А | ||
Механічна тромбектомія |
||||
| Пацієнти, яким показано введення альтеплази, повинні отримувати інфузійну терапію, навіть якщо розглядається виконання механічної тромбектомії | І | А | ||
| Пацієнтам, яким показана механічна тромбектомія, не рекомендовано проводити спостереження після в/в введення альтеплази для оцінки клінічної відповіді | ІІІ | В-R | ||
Від 0 до 6 год від початку механічної тромбектомії |
||||
| Критерії для проведення мехнічної тромбектомії за допомогою стент‑ретриверів:
1. Попередня оцінка за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS) від 0 до 1. 2. Оклюзія внутрішньої сонної артерії чи сегмента середньої мозкової артерії. 3. Вік ≥18 років. 4. Оцінка NIHSS ≥6. 6. Лікування може бути розпочато протягом 6 год після появи симптоматики |
І | А | ||
| Хоча переваги цього методу невизначені, виконання механічної тромбектомії стент-ретриверами може бути корисним для ретельно відібраних пацієнтів з інсультом, у яких може бути розпочато лікування протягом 6 год після появи симптомів інсульту та наявності оклюзії сегмента 2 або 3 середньої мозкової артерії | ІІb | В-R | ||
| Виконання механічної тромбектомії стент-ретриверами може бути ефективним для пацієнтів, яким необхідно розпочати лікування протягом 6 год після початку інсульту і які мають mRS >1 або NIHSS <6 та оклюзію внутрішньої сонної чи середньої мозкової артерій | ІІb | В-R | ||
| Виконання механічної тромбектомії стент-ретриверами може бути ефективним протягом 6 год у пацієнтів з оклюзією передніх мозкових, хребетних, базилярних або задніх мозкових артерій | ІІb | С-LD | ||
Від 6 до 24 год від початку механічної тромбектомії |
||||
| Пацієнтам, що відповідають критеріям DAWN або DEFUSE 3, рекомендована механічна тромбектомія протягом 6–16 год після початку інсульту | І | А | ||
| Пацієнтам із оклюзією великих судин у передніх відділах, які відповідають критеріям DAWN, рекомендована механічна тромбектомія протягом 16–24 год після початку інсульту | І | В-R | ||
Техніка проведення |
||||
| Надається перевага використанню стент-ретриверів порівняно з пристроєм механічного видалення ембола при церебральній ішемії | І | А | ||
| Технічною метою процедури тромбектомії має бути реперфузія до модифікованого ангіографічного результату тромболізу при церебральному інфаркті (mTICI) 2b/3 ступеня, щоб максимально підвищити ймовірність позитивного функціонального клінічного результату | І | А | ||
| Реперфузію рекомендовано починати якомога раніше, протягом терапевтичного вікна, щоб забезпечити ефективність її проведення | І | В-R | ||
| У часовому проміжку від 6–24 год рекомендоване проведення лікувальних заходів якомога швидше задля забезпечення доступності лікування найбільшій частці пацієнтів | І | В-R | ||
| Аспіраційна тромбектомія рекомендується пацієнтам, які відповідають усім нижченаведеним критеріям:
1. Попередня оцінка за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS) від 0 до 1. 2. Оклюзія внутрішньої сонної артерії чи сегмента середньої мозкової артерії. 3. Вік ≥18 років. 4. Оцінка NIHSS ≥6. 6. Лікування може бути розпочато протягом 6 год після появи симптомів. |
ІІа | В-R | ||
| Доцільно вибирати метод знеболення на основі індивідуальної оцінки факторів ризику пацієнта, технічної ефективності процедури та інших клінічних характеристик | ІІа | В-R | ||
| Використання проксимального балонного направляючого катетера, а не окремого шийного направляючого катетера, у поєднанні зі стент‑ретриверами може бути корисним | ІІа | |||
| Може бути ефективним усунення комбінованих оклюзій (як екстракраніальних, так і внутрішньочерепних) під час механічної тромбектомії | ІІb | В-R | ||
| Не визначена безпека та ефективність інгібіторів глікопротеїну IIb/IIIa, які застосовуються під час лікування | ІІb | С-LD | ||
| Використання технічних допоміжних засобів, включаючи внутрішньоартеріальний фібриноліз, може бути ефективним для відновлення прохідності судин | ІІb | В-R | ||
Таблиця 6. Рекомендації щодо антитромбоцитарного лікування
Антитромбоцитарне лікування |
||
| Прийом ацетилсаліцилової кислоти (АСК) рекомендовано пацієнтам протягом 24–48 год після початку інсульту
Для пацієнтів, яким призначено тромболізис, введення АСК зазвичай затримується на 24 год, однак може розглядатися за наявності супутніх показань |
І | А |
| Рекомендовано пацієнтам із незначним некардіоемболічним ішемічним інсультом (оцінка за NIHSS ≤3), які не отримували альтеплази, проведення початку подвійної антитромбоцитарної терапії (АСК + клопідогрель) протягом перших 24 год після появи симптомів | І | А |
| Ефективність інгібіторів глікопротеїну тирофібану та ептифібатиду при інсульті недостатньо доведена | ІІb | В-R |
| Не рекомендовано прийом тикагрелору разом із АСК | ІІІ | В-R |
| Заборонено введення інгібітора глікопротеїну абциксимабу при гострому ішемічному інсульті | ІІІ | В-R |
| Не рекомендовано застосування АСК як альтернативного препарату для лікування у разі гострого інсульту пацієнтам, яким можливе призначення альтеплази чи проведення механічної тромбектомії | ІІІ | В-R |
Антикоагулянти |
||
| Недостатньо встановлена користь термінового призначення антикоагулянтів, пацієнтам зі значним стенозом внутрішньої сонної артерії на боці вогнища ішемії | ІІb | В-NR |
| Недостатньо встановлена безпека та користь призначення антикоагулянтів короткої дії для пацієнтів із неоклюзивним позачерепним внутрішньолюмінальним тромбом | ІІb | С-LD |
| Недостатньо встановлена користь призначення аргатробану, дабігатрану або інших інгібіторів тромбіну для лікування пацієнтів із інсультом | ІІb | В-R |
| Недостатньо встановлена безпека та користь інгібіторів Ха-фактора в терапії при інсульті | ІІb | С-LD |
| Не рекомендовано термінове призначення антикоагулянтів з метою профілактики раннього повторного інсульту, зменшення прогресування неврологічного дефіциту або поліпшення наслідків після інсульту | ІІІ | А |
Гемодилюція, вазодилататори та підвищення гемодинаміки |
||
| Не рекомендується проведення гемодилюції для лікування хворих із гострим ішемічним інсультом | ІІІ | А |
| Не рекомендується введення альбуміну у високих дозах для лікування пацієнтів із ішемічним інсультом | ІІІ | А |
| Не рекомендується прийом вазодилататорів, таких як пентоксифілін, для лікування пацієнтів із ішемічним інсультом | ІІІ | А |
| Не рекомендується використання пристроїв для механічного збільшення мозкового кровотоку в лікуванні пацієнтів з ішемічним інсультом | ІІІ | В-R |
Нейропротекторні засоби |
||
| Не рекомендовано призначення нейропротекторних препаратів для лікування у разі гострого ішемічного інсульту | ІІІ | А |
Таблиця 7. Загальна підтримувальна терапія
Підтримувальна терапія |
|||
Рекомендація |
Кл |
РД |
|
Відділення цереброваскулярної патології |
|||
| Рекомендовано використання комплексної спеціалізованої допомоги, включно з реабілітацією, для пацієнтів, які перенесли інсульт | І | В-NR | |
Додаткова оксигенація |
|||
| Штучна вентиляція легень (ШВЛ) рекомендована пацієнтам із порушенням дихальної функції, порушеннями свідомості чи бульбарною дисфункцією, які перенесли гострий інсульт | І | С-ЕО | |
| Рекомендовано забезпечення SpO2 на рівні >94% за необхідності з використанням ШВЛ | І | С-LD | |
| Не рекомендовано застосовувати ШВЛ для пацієнтів, у яких відсутні ознаки гіпоксії | ІІІ | В-R | |
Підтримка АТ |
|||
| Рекомендовано виконувати корекцію гіпотензії та гіповолемії задля підтримки периферичної перфузії | І | С-ЕО | |
| Раннє лікування при артеріальній гіпертензії показано за наявності коморбідних станів (наприклад супутній гострий коронарний синдром, гостра серцева недостатність, дисекція аорти, крововиливи, прееклампсія, еклампсія) | І | С-ЕО | |
| Недостатньо встановлена користь від початку/відновлення лікування артеріальної гіпертензії протягом перших 48–72 год для пацієнтів з АТ ≥220/120 мм рт. ст., яким не призначено альтеплазу або механічну тромбектомію і які не мають коморбідних станів, що потребують термінової антигіпертензивної терапії | ІІb | С-ЕО | |
| Початок/відновлення лікування гіпертонічної хвороби протягом перших 48–72 год не є ефективним для профілактики смерті чи інвалідності для пацієнтів з АТ ≥220/120 мм рт. ст., яким не призначено альтеплазу або механічну тромбектомію і які не мають коморбідних станів, що потребують термінової антигіпертензивної терапії | ІІІ | А | |
Рекомендації щодо харчування |
|||
| Рекомендовано початок ентеральної дієти протягом 7 днів від госпіталізації пацієнта | І | В-R | |
| Рекомендовано пацієнтам із дисфагією на ранній фазі інсульту спочатку використовувати назогастральний зонд для годування та виконувати черезшкірні гастростоми пацієнтам із очікуваним тривалим стійким порушенням ковтання (>2–3 тиж) | ІІа | С-ЕО | |
| Рекомендовано призначення харчових добавок пацієнтам із наявним ризиком недоїдання | ІІа | В-R | |
Таблиця 8. Рекомендації щодо антитромботичної терапії
Антитромботичне лікування |
||
Рекомендація |
Кл |
РД |
Некардіоемболічний інсульт |
||
| Пацієнтам із некардіоемболічним інсультом рекомендується застосовувати антитромбоцитарні засоби замість пероральних антикоагулянтів, щоб знизити ризик повторного інсульту та інших серцево-судинних подій | І | А |
| Для ранньої вторинної профілактики інсульту рекомендовано індивідуальний підхід у виборі антитромбоцитарного препарату, який повинен буди заснований на профільних факторах ризику пацієнта, вартості лікування, толерантності, відомій ефективності засобів та інших клінічних характеристиках | І | С-ЕО |
| Підвищення дози АСК або перехід на альтернативний антитромбоцитарний засіб для додаткової користі при вторинній профілактиці інсульту недостатньо вивчені | ІІb | В-R |
| Рекомендовано розглядати антикоагулянти для пацієнтів, у яких виявлено нехарактерні результати дослідження системи згортання крові після ішемічного інсульту, залежно від патології та клінічних обставин | ІІb | С-LD |
| Пацієнтам під час застосування антитромбоцитарної терапії не показаний перехід на варфарин як препарат для вторинної профілактики | ІІІ | В-NR |
| Не рекомендовано застосовувати для антитромбоцитарного лікування потрійну терапію (АСК + клопідогрель + дипіридамол) для вторинної профілактики інсульту | ІІІ | В-R |
Фібриляція передсердь |
||
| Доцільно починати прийом пероральних антикоагулянтів між 4-м та 14-ма днями після появи неврологічних симптомів | ІІа | В-NR |
| Для пацієнтів з ішемічним інсультом в анамнезі, фібриляцією передсердь та ішемічною хворобою серця користь додавання антитромбоцитарної терапії до пероральних антикоагулянтів не визначена.
Нестабільна стенокардія та стентування коронарних артерій є особливими обставинами, за яких необхідна подвійна терапія: антитромбоцитарні препарати + пероральні антикоагулянти |
ІІb | С-LD |
Розшарування аорти |
||
| Антитромбоцитарна чи антикоагулянтна терапія рекомендована протягом 3–6 міс | ІІа | С-LD |
| Для пацієнтів із рецидивами церебральної ішемії, незважаючи на медикаментозну терапію, значення екстракраніального стентування недостатньо встановлене | ІІb | С-LD |
Порушення функції згортання крові |
||
| Рекомендовано розглянути питання про початок або продовження антитромбоцитарної чи антикоагулянтної терапії залежно від конкретного клінічного випадку та основних показників | ІІb | С-LD |
Каротидна реваскуляризація |
||
| Проводити процедуру слід у проміжку 48 год–7 днів | ІІb | В-NR |
Таблиця 9. Рекомендації щодо гіполіпідемічної терапії
Гіполіпідемічна терапія |
||
Рекомендація |
Кл |
РД |
Загальні принципи |
||
| Рекомендовано ведення пацієнтів відповідно до рекомендацій AСС/ASA щодо гіполіпідемічної терапії за 2018 р., які включають зміни способу життя, рекомендації щодо харчування та прийому ліків | І | А |
| У дорослих віком >20 років, які не отримують гіполіпідемічної терапії, визначення ліпідного профілю плазми крові натще є ефективним для оцінки ризику атеросклерозу серцево-судинної системи та документального підтвердження базового рівня ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) | І | В-NR |
| Ефективність зміни способу життя та лікування слід оцінювати шляхом вимірювання ліпідів натще через 4–12 тиж після початку прийому або коригування дози гіполіпідемічних препаратів та після цього – кожні 3–12 міс на основі необхідності в оцінці ефективності або безпеки призначеного лікування | І | А |
Вибір гіполіпідемічних препаратів |
||
| Терапію статинами у високих дозах слід розпочинати або продовжувати з метою досягнення >50% зниження рівня ЛПНЩ | І | А |
| Пацієнтам, яким статини протипоказані або в яких спостерігаються побічні ефекти, пов’язані з цією групою препаратів, рекомендовано розпочати або продовжувати терапію статинами у помірних дозах, щоб досягти зниження рівня ЛПНЩ на 30–49% | І | А |
| У пацієнтів із підвищеним ризиком атеросклерозу та хронічним стабільним захворюванням печінки (включаючи неалкогольний гепатоз) рекомендовано застосовувати статини після базових вимірювань та визначення графіка моніторингу та перевірок безпеки | І | В-R |
| Терапія інгібіторами протилконвертази субтилізину/кексину типу 9 (PCSK9) повинна включати статини та езетиміб для зниження рівня ЛПНЩ | І | В-R |
| У пацієнтів із ЛПНЩ ≥70 мг/дл (≥1,8 ммоль/л) або ЛПВЩ ≥100 мг/дл (≥2,6 ммоль/л) рекомендовано додавання інгібітора PCSK9 після обговорення користі, безпеки та економічних витрат | ІІа | А |
| Пацієнтам із високим ризиком (ЛПНЩ ≥70 мг/дл (≥1,8 ммоль/ л)), що приймають статини, рекомендовано додавати до терапії езетиміб | ІІа | В-R |
| Пацієнтам віком >75 років із клінічним атеросклерозом рекомендовано розпочинати терапію статином у середніх або високих дозах після оцінки зниження ризику несприятливих наслідків та взаємодії лікарських засобів | ІІа | В-R |
| Пацієнтам віком >75 років, які приймають статини у високих дозах, доцільним є продовження терапії після оцінки зниження ризику несприятливих наслідків та взаємодії лікарських засобів | ІІа | С-LD |
| Пацієнтам із клінічним атеросклерозом, які отримують максимально переносиму терапію статином з рівнем ЛПНЩ ≥70 мг/дл (≥1,8 ммоль/л), до терапії слід додавати езетиміб | ІІb | В-R |
Декретовані групи пацієнтів |
||
| Жінкам дітородного віку, які приймають статини та є сексуально активними, слід рекомендувати надійну форму контрацепції | І | С-LD |
| Жінки дітородного віку з гіперхолестеринемією, які планують завагітніти, повинні припинити прийом статинів за 1–2 міс до спроби завагітніти або, якщо вони завагітніли під час терапії, необхідно негайно припинити прийом статинів | І | С-LD |
| Дорослим із термінальною стадією хвороби нирок, яка потребує діалізу, доцільним є продовження прийому статинів | ІІа | С-LD |
- Powers W.J., Rabinstein A.A., Ackerson T. et al. (2019) Guidelines for the Early Management of Patients With Acute Ischemic Stroke: 2019 Update to the 2018 Guidelines for the Early Management of Acute Ischemic Stroke: A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association. American Stroke Association. Stroke, Oct. 30 (https://doi.org/10.1161/STR.0000000000000211).
Анна Хиць
