Принципи знеболення пацієнтів онкологічного профілю: рекомендації ESMO 2018 р.

15 жовтня 2019 о 13:04
13869

Актуальність

Незважаючи на успіхи сучасної медицини, частка смертності населення від хронічних невиліковних хвороб постійно зростає навіть у країнах з високим рівнем розвитку медичної науки і системи охорони здоров’я. Означена закономірність останніми десятиріччями притаманна і Україні, де перші місця у структурі смертності дорослого населення займають такі захворювання, як захворювання серцево-судинної системи та злоякісні новоутворення.

За оцінками ВООЗ, до 2020 р. у світі щорічно будуть діагностувати злоякісні новоутворення у близько 20 млн осіб. В Україні щорічно на онкологічні хвороби вперше захворюють близько 160 тис. осіб.

Згідно з клінічним досвідом та численними медико-статистичними дослідженнями, саме тяжкий біль є найпоширенішим клінічним симптомом, який порушує якість життя пацієнтів з онкологічними захворюваннями, особливо в IV стадії ракового процесу, тому актуальність знеболення є однією з центральних проблем паліативної онкології.

Рекомендацій ESMO 2018 р.

Оцінка больового синдрому

Пацієнтам рекомендується регулярний самомоніторинг болю за допомогою спеціальних шкал оцінки вираженості больового синдрому. До найпоширеніших з них відносяться: Візуальна аналогова шкала (Visual Analog scale/VAS), представлена на рис. 1, Вербальна рейтингова шкала (Verbal rating scale/VRS), рис. 2, та Цифрова рейтингова шкала (Numerical rating scale/NRS), рис. 3.

Рис. 1. Візуальна аналогова шкала/VAS
4-бальна NRS 5-бальна NRS

Біль відсутній

0

Біль відсутній

0

Слабкий біль

1

Слабкий біль

1

Помірний біль

2

Помірний біль

2

Сильний біль

3

Сильний біль

3

Дуже сильний біль

4

Рис. 2. Вербальна рейтингова шкала/NRS
Рис. 3. Цифрова рейтингова шкала NRS

Первісна оцінка болю, пов’язаного з раком, для всіх пацієнтів повинна включати наступне питання, яке необхідно ставити пацієнту щоразу при огляді: «Яка ваша оцінка інтенсивності болю в найгірший період часу за останні 24 години за шкалою від 0 до 10, де 0 — це відсутність болю, а 10 — найгірше значення?».

Якщо біль <3, то можна рекомендувати моніторування стану пацієнта.

Якщо найінтенсивніший больовий «напад» становив ≥3 або якщо пацієнт відчуває виражений дискомфорт в результаті больового синдрому або біль, наявний «прямо зараз», рекомендується перейти до детальнішої оцінки характеру та інтенсивності болю і призначення відповідних знеболювальних засобів.

Рекомендовані групи препаратів

Слабкий больовий синдром

Лікування анальгетиками має починатися з препаратів, що відповідають тяжкості болю. Парацетамол є основним препаратом перших двох етапів «анальгетичних сходів» (рис. 4). Рекомендується розглянути кілька варіантів купірування болю при легкій або помірній вираженості, перш ніж перейти до сильних опіоїдних препаратів, таких як морфін, трамадол та ін.

Рис. 4. «Анальгетичні сходи». НПЗП — нестероїдні протизапальні препарати

Помірний та сильний больові синдроми

Застосування трамадолу значно поширене в паліативній терапії. Цей препарат розглядається як засіб для купірування помірного больового синдрому, особливо за наявності у пацієнта непереносимості інших анальгетиків. Препарат може викликати побічні ефекти, такі як запаморочення, нудота, блювання та запор. Трамадол також, впливає на метаболізм серотоніну, що потенційно може призводити до токсичності серотоніну, особливо у пацієнтів літнього віку.

Сильні опіоїдні препарати є основою анальгезивної терапії при купіруванні онкологічного болю. Хоча у світі існує безліч опіоїдів, морфін є найбільш доступним і найчастіше застосовується. Середнє відношення відносної ефективності морфіну залежно від способу застосування становить: пероральний до внутрішньовенного 1:2–1:3; оральний до підшкірного 1:2–1:3. Ефективними альтернативами над морфіном є оксикодон (гідроморфон) у препаратах для перорального прийому та пероральний метадон.

Препарати з трансдермальним шляхом введення — фентаніл та бупренорфін — найкраще призначати пацієнтам, які потребують постійного знеболення, та хворим з непереносимістю інших груп анальгетичних засобів.

Пацієнтам на пізніх стадіях онкологічних захворювань із постійним больовим синдромом додатково може бути призначений набіксимолс, але на сьогодні схема цього лікування не розроблена. Нині існує необхідність у клінічних дослідженнях для встановлення оптимального дозування та ефективності різних методів лікування на основі канабісу.

Зазначаємо, що до опіоїдних анальгетиків, які дозволені для клінічного застосування в Україні та включені до Державного формуляра лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України, належать препарати групи морфіну, трамадолу, фентанілу, бупренорфіну та ін.

  • Fallon M., Giusti R., Aielli F. et al. (2018) Management of cancer pain in adult patients: ESMO Clinical Practice Guidelines. Ann. Oncol., Jul. 24. doi:10.1093/annonc/mdy152.

Анна Хиць