Вступ
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) — хронічне мультисистемне захворювання, яке супроводжується багатьма супутніми захворюваннями та станами. Останні впливають на тяжкість і особливості перебігу ХОЗЛ, спричиняючи посилення клінічних симптомів, збільшення кількості загострень та госпіталізацій, погіршення якості життя пацієнтів та підвищення ризику смерті (GOLD, 2014; van Buul A.R. et al., 2017; Kaplan A., Thomas M., 2017; Kotsiou O.S. et al., 2018).
ХОЗЛ — повільно прогресуюча хвороба, яку раніше вважали «хворобою старечого віку», але при поєднані з туберкульозом легень (ТЛ) частіше виявляється та швидко прогресує у людей молодого віку. Це пояснюється тим, що при ТЛ значне ушкодження легень відбувається у гостру фазу захворювання. ХОЗЛ діагностують у 21% хворих без ТЛ, а на тлі активного ТЛ цей показник зростає до 75,8% (Byrne A.L. et al., 2015). ТЛ — сильніший ризик-фактор у розвитку ХОЗЛ, ніж куріння (Lamprecht B. et al., 2011; Hooper R et al., 2012; Perez-Padilla R. et al., 2012). ХОЗЛ, у свою чергу, підвищує ризик захворюваності на ТЛ, здебільшого внаслідок порушення дренажної функції легень (Lee C.H. et al., 2013). За даними досліджень, розвиток ТЛ при ХОЗЛ частіше відзначають у чоловіків старшого віку, їх поєднання призводить до тяжкого пошкодження легень та значного запального процесу, що потребує більш тривалого та затратного лікування (Ghimire H.B., Li J.G., 2011; Baker M.A. et al., 2012; Lee C.H. et al., 2013). Разом з тим робіт, у яких вивчали б особливості перебігу ХОЗЛ, у тому числі вираженість бронхообструктивного синдрому (БОС) при ХОЗЛ/ТЛ, дуже мало, а особливості перебігу ХОЗЛ за наявності залишкових змін після вилікуваного ТЛ (ЗЗТЛ) в доступній літературі нами взагалі не виявлено.
Мета — визначити особливості БОС у пацієнтів із ХОЗЛ залежно від наявності активного ТЛ та ЗЗТЛ.
Об’єкт і методи дослідження
Обстежено 111 пацієнтів із ХОЗЛ, із яких 41 — з ТЛ. До 1-ї групи увійшли 45 пацієнтів із ХОЗЛ (19 жінок, 26 чоловіків) віком 54,4±2,3 року, до 2-ї — 25 пацієнтів із ХОЗЛ/ЗЗТЛ (10 жінок, 15 чоловіків) віком 57,3±2,1 року, до 3-ї — 41 пацієнт із ХОЗЛ/активним ТЛ (11 жінок, 30 чоловіків) віком 44,6±2,1 року. Усім пацієнтам до та після лікування проведено загальноклінічне обстеження за допомогою тесту САТ (COPD Assesment Test) та шкали mMRC (modified Medical Research Council Dyspnea Scale), дослідження функції зовнішнього дихання: комп’ютерну спірографію з пробою із бронходилататором (салбутамолом), бактеріологічне дослідження на туберкульоз, загальний та біохімічний аналіз крові.
Обчислення отриманих даних проводили з використанням програмного забезпечення «Exсel XP» та прикладних програм «STATISTICA 6.0». Вірогідність різниці між вибірками оцінювали за t-критерієм Стьюдента, розбіжності вважали вірогідними при р<0,05. Усі кількісні показники наведено у вигляді x±SD, де x — середнє арифметичне, SD — середньоквадратичне відхилення. Кореляційний аналіз проводили за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона.
Результати та їх обговорення
Проведено порівняльний аналіз вираженості БОС у 111 пацієнтів із ХОЗЛ ІІ і ІІІ стадії та в поєднанні з коморбідними станами (ЗЗТЛ і ТЛ). Середній вік пацієнтів із ХОЗЛ становив 54,4±2,3 року, з ХОЗЛ/ЗЗТЛ — 57,3±2,1 року, що вірогідно вище, ніж при ХОЗЛ/ТЛ — 44,6±2,1 року (р<0,05).
При дослідженні функції зовнішнього дихання виявлено, що об’єм форсованого видиху за 1 с (ОФВ1) та ОФВ1/форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ) у пацієнтів із ХОЗЛ вірогідно більші за такі у пацієнтів із ХОЗЛ/ТЛ та ХОЗЛ/ЗЗТЛ. Разом з цим ΔОФВ1 після проби із салбутамолом була вірогідно нижчою у пацієнтів із ХОЗЛ та ХОЗЛ/ЗЗТЛ, ніж у хворих із ХОЗЛ/ТЛ. Відзначено вірогідний приріст ОФВ1 та ΔОФВ1 після проведеного лікування у пацієнтів із ХОЗЛ та ХОЗЛ/ТЛ, натомість у пацієнтів із ХОЗЛ/ЗЗТЛ приріст ОФВ1 був незначний (табл. 1).
| Показники функції зовнішнього дихання |
ОФВ1, % | ΔОФВ1, % | ОФВ1/ФЖЕЛ | |
|---|---|---|---|---|
| Пацієнти із ХОЗЛ (n=45) | До лікування | 54,2±2,3 | 6,2±0,8 | 63,1±0,8 |
| Після лікування | 61,2±2,2◊ | 8,01±0,8◊ | 62,9±0,9 | |
| Пацієнти із ХОЗЛ/ЗЗТЛ (n=25) | До лікування | 45,1±3,9* | 5,7±1,4 | 60,8±1,1* |
| Після лікування | 51,1±3,8* | 8,4±1,4◊ | 61,7±1,2 | |
| Пацієнти із ХОЗЛ/ТЛ (n=41) | До лікування | 41,7±1,9* | 10,8±0,3* | 59,7±1,5* |
| Після лікування | 51,7±1,8*, ◊ | 13,2±0,5*, ◊ | 59,1±1,3* | |
Відзначено високий показник ΔОФВ1 після проби із салбутамолом у пацієнтів із ХОЗЛ/ТЛ. Очевидно, це зумовлено тим, що у пацієнтів з ХОЗЛ без ТЛ застосовували базисну терапію (іпратропію бромід, фенотерол або будесонід, формотерол) упродовж тривалого часу, а пацієнти з ХОЗЛ/ТЛ взагалі не приймали базисної терапії, за винятком декількох осіб з епізодичним її отриманням.
Встановлено вірогідно більше зниження показників БОС у пацієнтів із ХОЗЛ/ТЛ, ніж при ХОЗЛ/ЗЗТЛ та у пацієнтів із ХОЗЛ, хоча, що здивувало, середні показники за клінічними тестами САТ та mMRC при ХОЗЛ/ТЛ були нижчими, ніж у порівнювальних групах (табл. 2). Зазначимо, що після проведеного лікування вірогідного зниження показників за клінічними тестами не спостерігали у пацієнтів із ХОЗЛ/ТЛ.
| Показники клінічних тестів | САТ, балів | mMRC, балів | |
|---|---|---|---|
| Пацієнти із ХОЗЛ (n=45) | До лікування | 13,1±0,9 | 1,2±0,1* |
| Після лікування | 9,9±0,9◊ | 0,9±0,1◊ | |
| Пацієнти із ХОЗЛ/ЗЗТЛ (n=25) | До лікування | 15,6±0,9 | 1,8±0,2 |
| Після лікування | 12,2±1,1◊ | 1,2±0,2◊ | |
| Пацієнти із ХОЗЛ/ТЛ (n=41) | До лікування | 12,1±1,2* | 0,9±0,2ˆ, * |
| Після лікування | 10,1±0,9* | 0,8±0,1* | |
У групі пацієнтів із ХОЗЛ було 42,2% жінок та 57,8% чоловіків, при поєднанні із ЗЗТЛ — 41,7 та 58,3%, у поєднанні з ТЛ — 26,8 та 73,2% відповідно, тобто в усіх досліджуваних групах переважали чоловіки. При аналізі гендерних відмінностей виявлено, що в групі пацієнтів із ХОЗЛ та при ХОЗЛ/ЗЗТЛ у жінок ОФВ1 був більшим, ніж у чоловіків, що відрізняється від даних літератури (Вахненко А.В. та співавт., 2013), а при поєднанні з ТЛ відзначена зворотна тенденція. Це може бути пов’язано з вірогідно меншою кількістю «пачко-років» у жінок порівняно з чоловіками у перших двох групах та відсутністю різниці у пацієнтів із ХОЗЛ та ТЛ: при ХОЗЛ 18,2±3,3 та 8,5±2,1 (р<0,05), при ХОЗЛ/ЗЗТЛ — 18,7±4,3 та 7,3±3,1 (р<0,05), при ХОЗЛ і ТЛ — 7,5±1,3 та 7,2±2,5 (р>0,05) відповідно. Докладніше по групах: у групі пацієнтів із ХОЗЛ ОФВ1 у жінок був вірогідно більшим, ніж у чоловіків (до лікування — 65,2±3,5 та 54,9±3,7 (р<0,05), після лікування — 71,4±2,7 та 63,6±3,1 (р<0,05) бала відповідно, а ΔОФВ1 до лікування була вірогідно більшою у жінок порівняно з чоловіками з ХОЗЛ/ЗЗТЛ — 4,3±1,1 та 8,03±1,5 (р<0,05) бала відповідно. При ХОЗЛ/ЗЗТЛ ОФВ1 у жінок був дещо більшим, ніж у чоловіків (до лікування — 50,1±5,7 та 41,9±5,1 (р>0,05), після лікування — 56,1±5,9 та 47,7±5,1 (р>0,05) бала відповідно), а ΔОФВ1 до лікування — вірогідно меншим у жінок порівняно з чоловіками з ХОЗЛ/ЗЗТЛ — 3,1±0,9 та 7,6±2,1 (р<0,05) бала відповідно. У групах з ХОЗЛ/ТЛ значущої статистичної різниці не виявлено, хоча серед жінок порівняно з чоловіками були нижчі показники, тобто зворотна тенденція порівняно з групами пацієнтів з ХОЗЛ та ХОЗЛ/ЗЗТЛ. Також відзначено вірогідний приріст ОФВ1 після проведеного лікування у чоловіків із ХОЗЛ (54,9±3,7 та 63,6±3,1; р<0,05) та з поєднаною патологією (42,5±2,1 та 53,2±2,1 (р<0,05) бала відповідно). У чоловіків із ХОЗЛ/ЗЗТЛ та у жінок виявлено таку саму тенденцію.
Висновки
На основі аналізу результатів можна стверджувати, що зниження показників БОС, а саме ОФВ1 та ОФВ1/ФЖЄЛ, у пацієнтів із ХОЗЛ/ТЛ вірогідно більше виражене, ніж при ХОЗЛ/ЗЗТЛ та у пацієнтів із ХОЗЛ, натомість середні показники за клінічними тестами САТ та mMRC, а також ΔОФВ1 після проби із салбутамолом при ХОЗЛ/ТЛ вищі, ніж у порівнюваних групах пацієнтів із ХОЗЛ та в поєднанні з ЗЗТЛ. Серед жінок із ХОЗЛ ОФВ1 вірогідно вищий. ΔОФВ1 нижча у жінок із ХОЗЛ з/без ЗЗТЛ порівняно із чоловіками, а вірогідний приріст ОФВ1 після проведеного лікування відзначено у чоловіків із ХОЗЛ та з ХОЗЛ/ТЛ. У жінок досліджуваних груп та у чоловіків з ХОЗЛ/ЗЗТЛ виявлено таку саму тенденцію.
Список використаної літератури
- Вахненко А.В., Моісєєва Н.В., Капустянська А.А. (2013) Особливості етіологічних факторів та перебігу хронічного обструктивного захворювання легень у хворих, що належать до різних статевих груп. Світ мед. біол., 2: 200–204.
- Baker M.A., Lin H.H., Chang H.Y., Murray M.B. (2012) The risk of tuberculosis disease among persons with diabetes mellitus: a prospective cohort study. Clin. Infect. Dis., 54: 818–825.
- Byrne A.L., Marais B.J, Mitnick C.D. et al. (2015) Tuberculosis and chronic respiratory disease: a systematic review. 32: 138–146.
- Ghimire H.B., Li J.G. (2011) Impact of pulmonary tuberculosis infection on chronic obstructive pulmonary disease. Eur. Resp. J., 38: 4070.
- GOLD (2014) Global Strategy for the Diagnosis, Management, and Prevention of Chronic Obstructive Pulmonary Disease, 93 р.
- Hooper R., Burney P., Vollmer W.M. et al. (2012) Risk factors for COPD spirometrically defined from the lower limit of normal in the BOLD project. Eur. Resp. J., 39: 1343–1353.
- Kaplan A., Thomas M. (2017) Screening for COPD: the gap between logic and evidence. Eur. Respir. Rev., 26(143): 160113.
- Kotsiou O.S., Zouridis S., Kosmopoulos M., Gourgoulianis K.I. (2018) Impact of the financial crisis on COPD burden: Greece as a case study. Eur. Respir. Rev., 27(147): 170106.
- Lamprecht B., McBurnie M.A., Vollmer W. et al. (2011) COPD in Never Smokers Results From the Population-Based Burden of Obstructive Lung Disease Study. Chest, 4: 752–763.
- Lee C.H., Shu C.C., Lim C.S. et al. (2013) Risk factors for pulmonary tuberculosis in patients with chronic obstructive airway disease in Taiwan: a nationwide cohort study. BMC Infect. Dis., 13: 194.
- Perez-Padilla R., Fernandez R., Lopez Varela M. et al. (2012) Airflow obstruction in never smokers in five Latin American cities: the PLATINO study. Arch. Med. Res., 43: 159–165.
- van Buul A.R., Kasteleyn M.J., Chavannes N.H., Taube C. (2017) Association between morning symptoms and physical activity in COPD: a systematic review. Eur. Respir. Rev., 26(143): 160033.
Резюме. Проанализирована выраженность бронхообструктивного синдрома (БОС) у 111 пациентов с хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ) в зависимости от наличия активного туберкулеза легких (ТЛ), остаточных изменений после вылеченного ТЛ (ЗЗТЛ). Пациентам проведено общеклиническое обследование, бактериологическое исследование на туберкулез, исследование функции внешнего дыхания. Показатели БОС были достоверно ниже у пациентов с сочетанием ХОБЛ и ТЛ, зато ΔОФВ1 после пробы с салбутамолом и выраженность клинических симптомов были выше по сравнению с пациентами с ХОБЛ и в сочетании с ЗЗТЛ. У женщин с ХОБЛ и в сочетании с ЗЗТЛ показатели БОС были выше по сравнению с мужчинами, а при сочетании ХОБЛ и ТЛ отмечена обратная тенденция, что может быть связано с количеством «пачко-лет».
Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, туберкулез легких, остаточные изменения после вылеченного туберкулеза легких, бронхообструктивный синдром.
Адреса для листування:
Жованик Наталія Василівна
88000, Ужгород, вул. Університетська, 14,
Ужгородський національний університет,
медичний факультет № 2, кафедра внутрішніх хвороб
Одержано 21.07.2018
