27 грудня 2017 р. Уряд затвердив план заходів із впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я і Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків в Україні. Про це повідомляють у прес-службі Кабінету Міністрів України та зазначають, що це перший і дуже важливий крок на шляху реформи реабілітації та системи оцінювання функціонування.
Для чого це робиться?
Українське суспільство нині лише починає розуміти, що таке інклюзивність, толерантність до людей з особливими потребами. У спадок від радянської влади ми отримали звичку «ховати» людей з інвалідністю. Усіх, хто не відповідав критеріям норми, «закривали» у закладах десь подалі від очей, і найгіршим є те, що в цій системі були діти, які все своє життя проводили в ізоляції і ніколи не ставали повноцінними членами суспільства.
Треба це змінити. Лише інклюзивне суспільство можна назвати цивілізованим. Україною ратифіковано ключові Конвенції ООН про права дитини та права людей з інвалідністю. Проте сама по собі ратифікація не змінить систему та суспільство.
Розроблене Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) розпорядження «Про затвердження плану заходів з впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я і Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків в Україні» — це перший і дуже важливий крок на шляху реформи реабілітації та системи оцінювання функціонування.
Що таке Міжнародна класифікація функціонування?
Міжнародна класифікація функціонування — це класифікатор, який використовують в усіх розвинених країнах лікарі, педагоги, спеціалісти з реабілітації та психологи, проте який сам не є інструментом оцінювання. Функціонування та обмеження життєдіяльності через Міжнародну класифікацію функціонування розглядаються як взаємодія між навколишнім середовищем та станом здоров’я людини, і тому класифікатор створює більш інтегроване розуміння стану здоров’я, надає можливість краще планували лікування, реабілітацію та створення послуг для людей із хронічними захворюваннями або інвалідністю.
Міжнародна класифікація функціонування схвалена усіма 191 членами Всесвітньої організації охорони здоров’я 22 травня 2001 р. під час 54-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я. Міжнародна класифікація функціонування доповнює іншу класифікацію ВООЗ — Міжнародну класифікацію хвороб 10-го перегляду.
Які переваги застосування Міжнародної класифікації функціонування?
1. Головною користю Міжнародної класифікації функціонування для пацієнтів є інтеграція фізичних, ментальних та соціальних аспектів їх стану. Замість зосередження уваги на діагнозі особи, у класифікатор включено усі аспекти її життя (розвиток, участь та середовище). Діагноз мало що може сказати про функціональні можливості людини. Для планування та реалізації втручань потрібно використовувати інформацію про обмеження функцій.
2. Рання діагностика та виявлення (система раннього втручання). Використання в Україні найкращих міжнародних тестових систем для діагностики розвитку дитини. Чим раніше виявляють хворобу чи стан, тим простіше лікувати або коригувати.
3. Катамнестичне спостереження. Лікарі в Україні «вихожують» новонароджених з критично малою масою тіла, проте необхідний алгоритм спостереження за розвитком таких дітей.
4. Міждисциплінарний підхід. Лише спільно лікарі, освітяни, соціальні працівники зможуть допомогти кожній дитині з «потребами +». Міжнародна класифікація функціонування допомагає в міждисциплінарній взаємодії та обміні інформацією стосовно стану пацієнта.
Найближчим часом переклад обох видань — і Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я, і Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків — буде опубліковано на сайті МОЗ для вільного користування.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua
