Нова система охорони здоров’я: лідерство, управління, фінанси

10 листопада 2017
2327
Резюме

8 листопада 2017 р. у Києві, в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ», відбулася прес-конференція «Незалежна експертна платформа «ПРО S VITA» анонсує Концепцію побудови нової національної системи охорони здоров’я України (далі — Концепція)» (за підсумками Національного форуму охорони здоров’я 18 жовтня 2017 р.).

Відкриваючи захід, Ігор Найда, кандидат медичних наук, лідер Всеукраїнської інноваційної освітньої платформи «Сходи в майбутнє», зазначив, що будуть презентовані такі напрямки Концепції, як лідерство, управління і фінанси. Платформа «ПРО S VITA» спрямована на конструктив, вона об’єднує людей навколо створення такої системи охорони здоров’я, яку би продовжили потім розвивати наші нащадки. Мета Концепції і тієї системи охорони здоров’я, яку згодом мають побудувати, — збереження і зміцнення здоров’я нації задля всезагального блага, відтворення та примноження її людського потенціалу через задоволення об’єктивних потреб громадян в якісних послугах з охорони здоров’я та шляхом комплексної розбудови управлінських, правових, фінансово-економічних, інфраструктурних, інформаційних, комунікаційних та інших складових системи охорони здоров’я. Вищою метою є забезпечення високої якості життя українця та середньої тривалості його 80+. Мета ґрунтується на принципах людиноцентричності, духовності й національної безпеки.

Але для того щоб чогось досягти, необхідне лідерство та якісне управління. Лідерство, у свою чергу, здійснюється через бачення, натхнення і чесність.

Лідери виробляють місію, бачення, цінності й етику, будучи прикладом культури постійного вдосконалення.

Лідери персонально залучені в забезпечення діяльності системи управління організації, її розвиток, здійснення постійного поліпшення.

Лідери взаємодіють із клієнтами, партнерами та представниками громадськості, поширюють достовірну інформацію про найкращі практики як всередині, так і поза організацією. Лідери відповідальні за свою діяльність.

Платформа «ПРО S VITA» представляє ту спільноту, яка не просто за реформування системи охорони здоров’я, але й має своє бачення медичної реформи, що відповідає принципам і цінностям Європейського Союзу.

Так, Європейське регіональне бюро ВООЗ у своїй концепції «Здоров’я-2020: основи європейської політики і стратегії для ХХІ сторіччя» зазначає, що функція лідерства, що виконується міністерствами охорони громадського здоров’я, зберігає життєву важливість для скорочення тягаря нездоров’я в масштабах Європейського регіону і потребує подальшого зміцнення.

Тобто без якісного лідерства неможливий подальший рух.

Також у цьому документі зазначається, що міністерства охорони здоров’я та органи охорони громадського здоров’я все частіше виступають як ініціатори міжсекторальних взаємодій в охороні здоров’я і діють як представники та захисники інтересів здоров’я. При цьому вони висувають на перший план економічні, соціальні й політичні переваги, які дає хороше здоров’я, а також підкреслюють несприятливі наслідки поганого здоров’я і нерівностей щодо здоров’я для діяльності будь-якого сектора, всієї держави і всього суспільства.

Цього, за словами доповідача, на сьогодні в Україні немає. Законопроекти щодо медичної реформи, підготовлені Урядом, стосуються лише такої складової, як фінансування системи охорони здоров’я та надання медичної допомоги. Проте медична допомога і медичне обслуговування впливають на здоров’я населення лише на 10%. Усе інше — економічні, соціальні, психологічні, екологічні — чомусь випускаються з виду. І якщо цим не займатися, то згідно з даними ВООЗ, витратна частина на медичні послуги буде постійно збільшуватися, і ніяка країна не зможе їх адекватно фінансувати. Тобто якісне життя і здоров’я людини — це і економічна категорія, і категорія національної безпеки.

Далі І. Найда зупинився на вислові пані Жужанни Якаб, директора Європейського регіонального бюро ВООЗ, яка визначила три ключові положення стосовно лідерства:

  • Нові підходи колективного лідерства з метою об’єднання зусиль різних партнерів і мобілізації широкої політичної та громадської підтримки справі охорони та поліпшення здоров’я людей.
  • Систематичний аналіз нових функцій і можливостей лідерства для більш ефективного налагодження міцних контактів з іншими діючими суб’єктами як у системі державного управління, так і поза нею, в цілях колективного вироблення спільних рішень.
  • Створення постійно діючої платформи комунікації для обміну практичним досвідом серед керівників, які визначають політику, і поборників суспільної охорони здоров’я в масштабах регіону та країни.

Тобто мова йде про колективне лідерство, якого також зараз немає в країні. Натомість є протягування чогось того, що хоче протягнути певна група людей. Пропозиції, які обговорювалися під час Національного форуму охорони здоров’я «За здорову націю» і які були подані до органів влади, не отримали жодної реакції. Платформа «ПРО S VITA» якраз і створена для того, щоб широке коло експертів могли сказати своє вагоме слово, і на сьогодні до неї долучаються багато фахівців, які раніше діяли локально на регіональному чи всеукраїнському рівні. Вони готові спільно поширювати напрацювання, врахувати й покращувати Концепцію, втілювати її у життя.

На завершення доповідач зазначив, що лідери — це ті люди, які роблять правильні речі задля відповідальності перед нинішнім і наступними поколіннями. Лідерство в охороні здоров’я має враховувати кращий європейський і вітчизняний досвід і все-таки жити своїм розумом, оскільки кожна країна має свої особливості, в кожній країні є фахівці. Тому необхідно, щоб той фаховий склад українського суспільства й української охорони здоров’я, який вміє і знає, як працювати й управляти в умовах змін, був готовий підставити плече будь-якій владі для досягнення цілей, зазначених у Концепції.

Костянтин Надутий, помічник — консультант депутата Верховної Ради України, громадський діяч, заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства, зупинився на напрямку управління. Він зазначив, що в основі моделі управління системою охорони здоров’я, яку пропонує Концепція, лежить демонополізація і деконцентрація управління, визначення місії, цілей та індикаторів, функціонування і розвиток в інтересах людини й нації. На відміну від моделі, яку пропонує Уряд і в якій передбачена концентрація владних повноважень і фінансових ресурсів в одній структурі, платформа «ПРО S VITA» пропонує комплексний підхід із багатьма гравцями, які будуть незалежно виконувати кожен свою частину роботи і конкурувати за вплив на кінцевий результат (рисунок). Зокрема це Міністерство охорони здоров’я України, органи місцевого самоврядування, закупівельна агенція, агенція якості, окремі структури з оцінки якості медичних технологій, визначення тарифів, прогнозування потреб, моніторингу. Також будуть задіяні інші центральні органи виконавчої влади та органи професійного самоврядування лікарів, медсестер, фармацевтичних працівників. Таким чином, досягається поставлена ВООЗ мета — охорона здоров’я в усіх політиках. На переконання експерта, лише така багатопланова модель дозволить досягнути амбітної цілі платформи «ПРО S VITA» — здорове життя 80+.

Рисунок. Як має виглядати інституалізація функцій в охороні здоров’я

Також доповідач зазначив, що ринкові механізми в охороні здоров’я, на які робить ставку Уряд, є доведено неефективними. Тут має місце «асиметрія інформації» (споживач не здатен адекватно оцінити якість медичної послуги), а споживання є вимушеним. До того ж в Україні на сьогодні 80% госпіталізацій відбувається за екстреними показаннями. У таких умовах пацієнт взагалі прагне не вибирати, а досягти лише одного — якнайшвидшого порятунку. Це означає, що лише 20% випадків госпіталізацій передбачають можливість вибору закладу, якою скористаються далеко не всі пацієнти, отже, цей фактор буде малозначущим для системи. Це підтверджує наука і світова практика.

Оксана Солдатенко, експерт із фінансового права, детально зупинилася на напрямку фінансування системи охорони здоров’я. Вона зазначила, що реалізувати будь-яку ідею щодо реформування можна лише за наявності відповідних коштів. Реформа, за словами оратора, — це докорінна зміна чогось. На сьогодні оплата за медичні послуги та лікарські засоби здійснюється частково — з публічних фінансів (державний, місцеві бюджети), частково — коштом громадян (лікарські засоби, благодійні внески, неформальні платежі, добровільне медичне страхування тощо). Тож докорінна зміна — якщо всі медичні послуги будуть безоплатними або, навпаки, якщо всі вони стануть платними.

Чи можлива в Україні безоплатна медична допомога, яка гарантована ст. 49 Конституції? Теоретично це можливо. Для цього необхідно збільшити не лише видатки на охорону здоров’я, до 9% ВВП, а й збільшити показник ВВП України на одну особу у 18 разів. Тоді Україна досягне становища Великобританії. Адже, за даними 2016 р., загальний обсяг ВВП цієї держави — 2619 млрд дол. США, тобто на одну особу — 39,9 тис. дол., тоді як в Україні 2,2 тис. дол. США.

Інший теоретичний, але зовсім не привабливий варіант — збільшення видатків на охорону здоров’я до 11% ВВП та зменшення кількості населення України у 4 рази без збільшення загального ВВП. Тоді Україна досягне становища Республіки Куба, де медичні послуги безоплатні. Також доповідач наголосила на тому, що необхідно враховувати і обсяг державного боргу, який в Україні станом на 1 липня 2017 р. становить 80% ВВП.

І перший, і другий із вищенаведених варіантів не є реалістичним. Тож обіцянки про безоплатну медичну допомогу в умовах, коли не розширюються джерела фінансування охорони здоров’я, також нереалістичні. Адже зібраних коштів не вистачить на широкий перелік медичних послуг, гідну оплату праці медичного персоналу, забезпечення відповідної якості цих послуг тощо без введення співоплати, яка не передбачена у тій редакції законопроекту № 6327, за яку проголосували народні депутати у другому читанні. Проте співоплата чітко прописана у Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 1013-р, на виконання якої і створювався вищезазначений законопроект.

Тож за послуги, які не увійдуть до гарантованого пакета (а їх, з урахуванням невеликих обсягів фінансування, буде багато), громадяни будуть вимушені заплатити повну вартість.

Багаторічний досвід свідчить про те, що оплата людиною за лікування у разі хвороби — це найменш ефективний і вкрай небезпечний для суспільства спосіб фінансування медичної допомоги.

Доповідач звернула увагу на те, що згідно з проектом Державного бюджету України на 2018 рік, надходження до Державного бюджету за рахунок податків на доходи фізичних осіб складають 7%, у той час як від податку на прибуток підприємств — 2,5% ВВП. «Тобто великі корпорації взагалі не сплачують податків. Бюджет наповнюємо ми з вами податками з нашої заробітної плати. Якщо ми забезпечуємо 7% надходжень до Державного бюджету, відповідно, ми хочемо отримати послуги на ці самі 7%. Це й освіта, й охорона здоров’я, про яку ми сьогодні говоримо,» — наголосила О. Солдатенко.

Далі було зазначено, що ВООЗ вважає ту модель фінансування охорони здоров’я, яка зараз діє в Україні й базується на передплаті громадянами за медичне обслуговування у вигляді сплати податків до Державного бюджету, найвищим рівнем еволюції системи охорони здоров’я. Адже така практика функціонує у Великобританії, у всіх скандинавських країнах, в Італії, Іспанії, Ірландії.

Щодо співоплати, не проголосованої Парламентом, зазначено, що її не варто боятися, адже громадяни України і так доплачують за медичні послуги. Крім того, у таких країнах, які вже пройшли реформування системи охорони здоров’я, також існує співоплата. Наприклад, у Чехії громадяни незалежно від функціонування страхової медицини сплачують кошти (співоплату) за виклик швидкої допомоги, за перший візит до лікаря і за перебування в госпіталі. У Латвії співоплата існує щодо всіх медичних послуг і становить 20–25%. В Угорщині конституцією гарантовано безоплатну медичну допомогу, але громадянами покривається вартість лікарських засобів та може оплачуватися візит до вузького спеціаліста, якщо відсутнє направлення.

Що ж пропонує платформа «ПРО S VITA», і чим її концептуальні підходи до зміни фінансування системи охорони здоров’я відрізняються від інших?

По-перше, пропонується відповідність тих послуг, які необхідні, обсягу фінансування, який буде забезпечений. І забезпечення пропонується таким чином: 70% — за рахунок державних, місцевих бюджетів та фонду медичного страхування, 30% — це інші платежі, включаючи державно-приватне партнерство.

По-друге, пропонується запровадити нові способи фінансування — такі як глобальний бюджет, оплата за ліжко-день (для таких видів медичної допомоги, як комбустіологія, психіатрія тощо), подушний норматив, коригований за ризиками та залежно від таких особливостей, як характер розселення і місцевість (місто, село, гірська місцевість, степи й полісся з низькою щільністю населення тощо).

Ці пропозиції цілком відповідають нормам законопроекту 2409а «Про засади державної політики охорони здоров’я», який, згідно з висновком і профільного Комітету Верховної Ради України, і Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, може бути прийнятий за основу вже на найближчій сесії Парламенту.

Згідно з Концепцією, розробляється стратегія з чітким планом дій, спрямованих на зміну ситуації у сфері охорони здоров’я.

342352352351

Щодо принципу «гроші ходять за пацієнтом» зазначено, що за визначенням ВООЗ в основі тих систем охорони здоров’я, які найкращим чином здатні задовольняти потреби населення, лежить здійснення попередньої оплати, а не співоплати. Це якраз і пропонується в Концепції як забезпечення випереджальної готовності закладів охорони здоров’я надати необхідну пацієнтові допомогу шляхом авансування закладів охорони здоров’я. Тобто всі заклади охорони здоров’я повинні бути готові своєчасно надати ту допомогу, в якій виникає потреба. Особливо це актуально для країни, яка знаходиться у стані збройного конфлікту, коли можливі й техногенні катастрофи, й подальші військові дії тощо.

Щодо розширення джерел фінансування сфери охорони здоров’я було зазначено, що зараз суспільство готове до введення страхової медицини і запровадження загальнообов’язкового медичного соціального страхування. І враховуючи те, що підприємства в Україні сплачують малий відсоток податку на прибуток, вони можуть стати абсолютними платниками внесків на це страхування. Адже саме підприємства мають бути перш за все заінте­ресовані у здоров’ї своїх працівників.

На завершення прес-конференції її учасники наголосили, що процес формування нової стратегії охорони здоров’я проходитиме відкрито, і вони будуть своєчасно інформувати громадськість про те, що відбувається.

Олександр Устінов,
фото автора