Стан служби крові України у 2021 р.

Вступ

30.09.2020 р. Верховною Радою України прий­нято Закон України № 931-IX «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», який введено в дію 25.01.2021 р. Закон України від 23.06.1995 р. № 239/95 ВР «Про донорство крові та її компонентів» утратив чинність. Новий закон визначає правові та організаційні засади державної політики щодо організації заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу, транспортування та реалізації донорської крові та компонентів крові, функціонування системи крові, визначає стандарти безпеки та якості донорської крові та компонентів крові з метою забезпечення рівного доступу населення України до якісних і безпечних компонентів донорської крові в необхідній кількості, організації обігу крові та компонентів крові, забезпечення безпеки та здоров’я донорів крові та компонентів крові, захисту їхніх прав та законних інтересів [1].

Законом України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» передбачено створення уповноваженого органу у сфері донорства крові та компонентів крові. Ним стала Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України (КМУ) від 23.12.2021 р. № 1378 «Про визначення уповноваженого органу у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» [2].

Мета: проаналізувати діяльність закладів служби крові (ЗСК) областей, м. Київ та закладів, безпосередньо підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я (МОЗ) України, Національній академії медичних наук (НАМН) України, Міністерству оборони (МО) України, у 2021 р.

Аналітичні матеріали будуть використовувати керівники обласних та міських департаментів охорони здоров’я, директори ЗСК для оцінки та розрахунків обсягів обов’язкового забезпечення потреб охорони здоров’я донорською кров’ю та компонентами крові.

Об’єкт і методи дослідження

Аналіз проведено на підставі звітів «Галузева статистична звітність — форма № 39-здоров», «Звіт центру служби крові (станції переливання крові), відділення трансфузіології лікувального закладу (ВТЛЗ), установи, лікарні, яка проводить заготівлю крові» областей, м. Київ та відом­чих закладів.

Результати та їх обговорення

Станом на 01.01.2022 р. в Україні функціонувало 29 центрів (станцій) переливання крові (із них 24 обласних, 4 міських та 1 відомчий — МО України), 204 ВТЛЗ (з них 4 підпорядковані МОЗ України і 6 — НАМН України). 52 лікарні проводили заготівлю крові [3]. У зв’язку з оптимізацією мережі кількість центрів (станцій) переливання крові у 2021 р. зменшилася на 6, ВТЛЗ — на 32, лікарень, що заготовляють кров, — на 21.

Штатних посад у ЗСК налічували 5696,25 (у 2020 р. — 6086,50), із них лікарів — 1064,75 (у 2020 р. — 1134,50), в тому числі зайнято біологами — 167,25 посад (у 2020 р. — 188,00); середнього медичного персоналу — 1927,50 (у 2020 р. — 2056,00). Укомплектованість штатних посад становила 84,7%, як і у 2020 р., із них лікарями — 84,2% (у 2020 р. — 82,3%), середнім медичним персоналом — 90,3% (у 2020 р. — 91,7%). На заготівлю крові та її компонентів у 2021 р. спрямовано 55,6% штатних одиниць (у 2020 р. — 60,5%) [3].

Оснащеність ЗСК. Окрім обов’язкового обладнання для виробничої діяльності, усі ЗСК мають апарати для проведення автоматичного плазмаферезу та цитаферезу. Лабораторіями полімеразної ланцюгової реакції укомплектовані тільки 9 центрів служби крові (Волинський — 1, Запорізький — 1, Луганський — 1, Сумський — 1, Харківський — 1, Хмельницький — 1, ВТЛЗ МОЗ України — 2, НАМН України — 1).

Донори України. Зафіксовано зменшення кількості донорів. У 2017 р. цей показник знизився на 4,8%, у 2018 р. — на 1,8%, у 2019 р. — на 2,1%, у 2020 р. — на 18,2%, у 2021 р. — на 0,23%. Зменшення відзначено в усіх регіонах та у м. Київ [3].

Знижується середня частка донорів у загальній кількості населення України. У 2017, 2018, 2019, 2020 рр. вона становила 0,93; 0,92; 0,90; 0,77 відповідно. У 2021 р. — 0,78%. Вище середнього по Україні цей показник в Сумській (1,42), Волинській (1,33), Запорізькій (1,12), Дніпропетровській (1,03), Миколаївській (1,03), Хмельницькій (1,01) та Львівській (0,86) областях, найнижчий — у Рівненській (0,33), Донецькій (0,33), Черкаській (0,39), Луганській (0,50), Івано-Франківській (0,54), Житомирській (0,57), Чернівецькій (0,62) областях [3–7].

Відбулися зміни у структурі донорських кадрів. Зросла кількість активних донорів з 47 837 у 2020 р. до 48 988 у 2021 р. Зменшилася кількість донорів клітин крові з 10 751 у 2020 р. до 10 458 у 2021 р., що становить 3,37% від загальної кількості донорів.

У 2021 р. число донорів плазми крові зменшилося на 763 особи (у 2020 р. — 25 982, у 2021 р. — 25 219). Імунних донорів не було. Ізоімунні донори виявлені тільки у Він­ницькій (1), Запорізькій (4) та Сумській (233) областях. Зменшилася на 293 особи кількість донорів клітин крові (у 2020 р. — 10 751, у 2021 р. — 10 458).

Щодо кількості донацій крові, плазми та клітин крові слід відзначити, що у 2021 р. їх налічувалося 533 702 (що на 47 620 більше, ніж у 2020 р.), із них кроводач — 395 105 (у 2020 р. — 381 672), плазмодач — 122 617 (у 2020 р. — 90 471), донацій клітин крові — 15 708 (у 2020 р. — 15 649).

На 1000 осіб населення України у 2021 р. проведено донацій — 12,40 (у 2020 р. — 11,15), із них кроводач — 9,12 (у 2020 р. — 8,73), плазмодач — 2,96 (у 2020 р. — 2,16), донацій клітин крові — 0,32 (у 2020 р. — 0,30).

Кількість відведених від донацій донорів порівняно з 2020 р. зменшилася на 4777 осіб і становила 17 086 осіб (5,4% від усіх донорів).

Середня доза кроводачі по країні збільшилася на 9,9 мл. У 2021 р. вона була на рівні 460,8 мл (у 2020 р. — 450,9 мл).

Збільшується кількість заготовленої консервованої донорської крові. У 2021 р. її заготовлено 231 205,1 л, що на 11 171,0 л більше порівняно з 2020 р.

Кількість заготовленої крові на одного мешканця населення України у 2021 р. збільшилася на 0,3 мл і дорівнювала 5,6 мл (у 2020 р. — 5,3 мл).

Забраковано 2403,4 л (1,040%) консервованої донорської крові (у 2020 р. — 2223,6 л (1,010%). В основному брак виник через інфекції, що передаються трансфузійним шляхом. Так, він зафіксований у зв’язку з виявленням антитіл до вірусу гепатиту С — 62,5 л (0,027%), поверхневого антигену вірусу гепатиту В — 48,0 л (0,021%), блідої спірохети — 34,4 л (0,015%). Брак крові з причин виявлення антитіл до ВІЛ1/2 становив 22,1 л (0,010%). З причин підвищення показників аланінамінотрансферази (АлАТ) він становив 0,125% (289,8 л).

Компоненти крові. Еритроцитарних компонентів крові (ЕКК) у 2021 р. заготовлено 106 582,9 л, що на 7577,9 л більше, ніж у 2020 р. Для трансфузій до лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) передано 51,5% (54 838,4 л) їх кількості, у 2020 р. — 66,8% (66 159,9 л) (табл. 1).

Таблиця 1. Заготівля та використання ЕКК

З різних причин забраковано 4,5% (4787,9 л). У зв’язку із закінченням терміну зберігання списано 6,1% ЕКК, що становило 6456,6 л. У 2021 р. утилізовано (списано+брак) 11 244,5 л ЕКК (у 2020 р. — 12 752,3 л).

Заготівля плазми. У 2021 р. в Україні заготовлено 178 181,8 л плазми, що на 32 832,7 л більше, ніж у 2020 р. У середньому вихід плазми з 1 л консервованої крові становив 415,4 мл (41,5%).

За допомогою автоматичного та мануального плазмаферезу одержано 85 500,0 л плазми, або 48,0% від всієї заготовленої (у 2020 р. цей показник становив 39,7%). Методом автоматичного плазмаферезу виготовлено 47,3% (84 291,9 л), мануального — 0,7% (1208,1 л) (рисунок). Середня доза плазми крові донорів при проведенні автоматичного плазмаферезу становила 714,0 мл (у 2020 р. — 675,1 мл).

У 2021 р. забраковано 3,2% заготовленої плазми (у 2020 р. — 3,9%), тобто 5638,6 л виявилися непридатними для використання. З причини виявлення антитіл до вірусу гепатиту С брак становив 14,4% (812,0 л), поверхневого антигену вірусу гепатиту В — 7,3% (412,4 л), антитіл до блідої спірохети — 6,4% (362,0 л), антитіл до ВІЛ1/2 — 4,6% (260,3 л). При заготівлі плазми виявлені високі показники АлАТ — 13,2% (746,4 л), бактеріальної забрудненості — у 1,6% (6,6 л), білірубіну — у 0,3% (16,1 л), інші причини — 53,6% (3023,8 л).

У 2021 р. на карантинізацію спрямовано 171 770,1 л (96,4%) з усієї заготовленої плазми крові, у 2020 р. — 139 195,9 л (95,8%). У ЛПЗ для трансфузій видано 64 097,9 л (37,3%) карантинізованої плазми, у 2020 р. — 61 544,3 л (44,2%). Для виготовлення препаратів використано 6673,8 л (2,5%) (у 2020 р. — 6281,9 л (2,6%) карантинізованої плазми).

Після карантинізації забраковано 1980,1 л (1,2%) плазми. Плазма підлягала утилізації при виявленні в донорів поверхневого антигену вірусу гепатиту В (6,3%), антитіл до вірусу гепатиту С (6,6%), антитіл до блідої спірохети (2,9%), ВІЛ1/2 (3,2%), високих показників АлАТ (0,7%).

З усієї заготовленої плазми ЗСК на компоненти використано 66 170,4 л (у 2020 р. — 64 044,9 л), на стандартні сироватки — 70,3 л (у 2020 р. — 118,3 л).

У 2021 р., як і у 2020 р., виготовлено 8981 дозу кріопреципітату. Виробництво препаратів ЗСК не проводилося.

Заготівля та використання тромбоцитарних компонентів крові. У 2021 р. заготовлено концентрату з 500 мл консервованої крові — 7744,7 дози (у 2020 р. — 10 574,0 дози), аферезних тромбоцитів — 38 838,4 дози (у 2020 р. — 33 747,9 дози). Для трансфузій у ЛПЗ використано 43 095,6 дози тромбоцитів (у 2020 р. — 39 557,1 дози) (табл. 2).

Таблиця 2. Заготівля та використання тромбоцитарних компонентів крові

Висновок

Основним завданням служби системи крові є виконання Закону України № 931-IX «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», ухваленого Верховною Радою України 30.09.2020 р., та Розпорядження КМУ від 20.02.2019 р. № 120-р «Про схвалення Стратегії розвитку національної системи крові на період до 2022 р. та затвердження плану заходів щодо її реалізації» [8].

Список використаної літератури

• 1. Верховна Рада України (2021) Закон України від 30.09.2020 р. № 931-IX «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» (zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text).
• 2. КМУ (2021) Розпорядження КМУ від 23.12.2021 р. № 1378 «Про визначення уповноваженого органу у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-2021-%D0%BF#Text).
• 3. Перехрестенко П.М., Горяінова Н.В., Аладьєва О.М. (2022) Діяльність закладів служби крові України у 2021 році: Довідник. ДІА, Київ, 71 с.
• 4. Перехрестенко П.М., Горяінова Н.В., Ярошевський В.С. та ін. (2018) Діяльність закладів служби крові України у 2017 році: Довідник. ДІА, Київ, 75 с.
• 5. Перехрестенко П.М., Горяінова Н.В., Самусь В.М., Аладьєва О.М. (2019) Діяльність закладів служби крові України у 2018 році: Довідник. ДІА, Київ, 72 с.
• 6. Перехрестенко П.М., Горяінова Н.В., Аладьєва О.М. (2020) Діяльність закладів служби крові України у 2019 році: Довідник. ДІА, Київ, 71 с.
• 7. Перехрестенко П.М., Горяінова Н.В., Аладьєва О.М. (2021) Діяльність закладів служби крові України у 2020 році: Довідник. ДІА, Київ, 75 с.
• 8. КМУ (2019) Розпорядження КМУ від 20.02.2019 р. № 120-р «Про схвалення Стратегії розвитку національної системи крові на період до 2022 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації» (zakon.rada.gov.ua/laws/show/120-2019-%D1%80#Text).

Надійшла до редакції/Received: 02.01.2023
Прийнято до друку/Accepted: 02.02.2023