Приватний медичний заклад: організація та управління | Український Медичний Часопис

В унікальному для України заході, під час якого розкрито детальні аспекти організації діяльності приватного медичного закладу та провадження приватної медичної практики згідно із чинним законодавством України, взяли участь близько 70 осіб, які представляли 14 регіонів нашої держави.

Протягом 2 днів учасники конференції — медичні працівники,організатори охорони здоров’я, практикуючі управлінці сфери надання медичних послуг та юристи — ділилися унікальними знаннями, досвідом та фаховими порадами задля вирішення актуальних проблем, які щоденно постають у їх практиці.

Відкриваючи захід від імені організаторів конференції, Олена Бабич, керуючий партнер ЮК «Бабич і Партнери», наголосила, що ідея проведення конференції ґрунтується на багаторічному практичному досвіді роботи організаторів у галузі медицини охорони здоров’я. Надаючи консалтингові послуги закладам охорони здоров’я (далі — ЗОЗ) та впроваджуючи електронні медичні системи (компанія «МедЕксперт»), надаючи юридичні послуги медичним закладам та приватнопрактикуючим лікарям (ЮК «Бабич і Партнери»), висвітлюючи актуальні медико-правові заходи та надаючи фахові поради медичним працівникам (Медико-правовий портал «103-law.org.ua») — організатори форуму щоденно допомагають своїм клієнтам вирішити широке коло питань.

Програма конференції була побудована таким чином, щоб учасники змогли для себе створити модель приватного медичного закладу від зародження ідеї про створення ЗОЗ та дослідження ринку до ефективної роботи приватної медичної клініки.

Про те, як ідея щодо створення медичного закладу має реалізуватися через дослідження ринку медичних послуг, які цілі і завдання має поставити перед собою організатор такого медичного бізнесу та яким чином необхідно їх реалізовувати — розповіла аналітик відділу консалтингу компанії «МедЕксперт» Ксенія Бондаренко. Вона зазначила, що потреба у проведенні досліджень ринку медичних послуг виникає як у лікарів, які планують відкриття приватної практики, організаторів великих медичних закладів, так і у керівників існуючих ЗОЗ задля оцінки ефективності роботи власного закладу.

Створивши концепцію організації та розвитку медичного закладу, будь-яка особа стикається з необхідністю реєстрації юридичної особи, що працюватиме як приватна медична клініка, або з реєстрацією приватним підприємцем у разі індивідуального провадження медичної практики. Про етапи реєстрації, вибір оптимальної організаційно-правової форми, особливості відкриття саме медичної практики розповів адвокат, кандидат юридичних наук Олександр Серьогін. Він зазначив, що на сьогодні найпривабливішими формами відкриття медичних закладів є Товариство з обмеженою відповідальністю та Приватне підприємство, а юридична особа та приватний підприємець після проходження державної реєстрації мають отримати ліцензію на проведення медичної практики.

Продовжуючи тему ліцензування, директор Центру медичного права, головний редактор журналу «Медична практика: організаційні та правові аспекти», кандидат юридичних наук, адвокат Сергій Антонов розповів про законодавче забезпечення процедури ліцензування медичної практики та про новели, внесені у 2011 р. Відповідаючи на запитання учасників конференції, С. Антонов розповів про проекти змін до Ліцензійних умов провадження медичної практики, які нині готуються.

Він зазначив, що досить часто керівники приватних медичних закладів не надають належної уваги одному з аспектів дотримання ліцензійних умов — проходженню акредитації приватного медичного закладу. Відсутність акредитаційного сертифіката у медичного закладу, що працює більше 2 років, є підставою до анулювання ліцензії.

Окрім вчасного проходження акредитації лікувально-профілактичним закладом (ЛПЗ), ліцензійні умови висувають ряд вимог до ліцензіата, зокрема щодо правильного оформлення внутрішніх нормативних документів приватного медичного закладу. Цій актуальній проблемі була присвячена доповідь керуючого партнера ЮК «Бабич і Партнери» Олени Бабич. Усі нормативні документи, що забезпечують роботу ЗОЗ, можна розподілити на дві групи — зовнішні та внутрішні. Серед внутрішніх нормативних документів лікувального закладу виділяють загальні, кадрові, ті, що забезпечують лікувальний процес, зовнішні відносини, та звітно-фінансові документи. Спираючись на власну багатолітню практику, О. Бабич рекомендувала присутнім приділяти достатню увагу розробці та впровадженню положень, правил, інструкцій, що не зазначені у чинному законодавстві, але необхідні для успішної роботи лікувального закладу. Зокрема, Положення про дії в екстрених випадках допоможуть забезпечити ефективну роботу персоналу клініки у разі таких ситуацій.

Електронному документообігу та оптимізації витрат часу на заповнення медичної документації у приватних медичних закладах була присвячена доповідь керівника відділу впровадження медичних інформаційних систем компанії «МедЕксперт» Володимира Лиманця. Як зазначив пан В. Лиманець, впровадження інформаційних технологій у медичну практику надає багато переваг, зокрема це автоматизований комплексний підхід до баз даних, економія фінансових затрат і оптимізація роботи персоналу, активне просування послуг, а як наслідок — підвищення якості медичного обслуговування.

Відповідаючи на питання учасників щодо ризиків розголошення відомостей про пацієнта, наприклад при хакерській атаці на сервер, В. Лиманець зазначив, що медичні інформаційні системи мають багаторівневий захист, що унеможливлює ідентифікацію даних про пацієнта у разі доступу сторонніх осіб до конфіденційної інформації.

Ризикам юридичного характеру при відкритті та провадженні господарської діяльності приватних медичних закладів була присвячена доповідь керуючого партнера Київського офісу Консалтингової компанії «Yurkraft Medical», директора Інституту медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України, президента ВГО «Українська медико-правова асоціація», члена Ради президентів Всесвітньої асоціації медичного права, кандидата юридичних наук, адвоката Радмили Гревцової.

Вона зазначила, що управління ризиками є необхідною умовою успішної діяльності приватного медичного закладу. Ризики при відносинах «медичний заклад — держава», «медичний заклад — пацієнт», «медичний заклад — працівник» чи «медичний заклад — постачальник товарів та послуг» можуть бути попереджені при правильному управлінні ними.

Факторами, що допоможуть запобігти конфліктам між керівництвом ЛПЗ та працівником, є правильне оформлення трудових відносин із працівниками та забезпечення прав і професійних пільг власником такого закладу. Саме цим аспектам була присвячена доповідь керівника Медико-правового порталу «103-law.org.ua», голови Комітету з медичного права АПУ Олени Беденко-Зваридчук. На її переконання правовідносини з працівником мають динамічний характер: від співбесіди та працевлаштування — до звільнення такого працівника. Для керівників приватних лікувальних закладів важливо дотримуватися вимог чинного трудового законодавства щодо оплати праці, у тому числі з метою фінансового заохочення працівників, надання оплачуваної основної та додаткової відпустки, забезпечення працівникам безперервної освіти і багатьом іншим аспектам.

Організувавши приватний медичний заклад, власник має справу з багатьма управлінськими питаннями. Перш за все, його цікавитиме ефективне просування медичних послуг на ринку. Правильно обрати стратегію, за якою мають просуватися медичні продукти, що надаються такою клінікою, учасникам конференції допомагали виконавчий директор клініки «Медіком», головний лікар поліклініки «Медіком» Денис Татаркін та директор з маркетингу клініки «Медіком» Мирослава Муляр.

Як зазначили доповідачі, досить часто невеликі приватні медичні заклади та багатопрофільні клініки, в яких кількість напрямків діяльності може становити понад 100, обмежені у бюджеті для просування медичних послуг. Розглянувши теорію продажу на конкретних прикладах, доповідачі довели присутнім, що за наявності невеликих коштів та з розумним підходом можна збільшити обсяг продажу послуг та отримати очікувані прибутки.

Розрахувати вартість медичної послуги, що надається, учасникам допомагала виконавчий директор компанії «МедЕксперт» Олена Лепешина. Інформація про собівартість послуг є ефективним інструментом для прийняття управлінських рішень у діяльності медичного закладу. У процесі розрахунку собівартості медичної послуги власник має бути поінформований про всі процеси, що забезпечують надання кожної окремої послуги. Опрацювавши зібрану інформацію, він зможе провести калькуляцію та економічно обґрунтувати ціну, яку встановить на таку послугу.

Продаж медичних послуг невід’ємно пов’язаний із якістю послуги, що надається. Про запровадження системи якості та стандартизації в медичному закладі на базі міжнародних стандартів якості ISO учасникам розповідала заступник Генерального директора з контролю якості та епідеміологічної безпеки Клініки «Ісіда» Тетяна Сингаєвська. Ефективне, грамотне управління медичною організацією неможливе без забезпечення якості медичних послуг, що надаються. Принципів, що забезпечують дотримання стандартів якості у приватному закладі, декілька, серед них: орієнтація на споживача, лідерство керівника, процесний підхід, постійне вдосконалення, обґрунтований метод прийняття рішень, взаємовигідне співробітництво із надавачем послуг, системний підхід до менеджменту та залучення персоналу. Щодо останнього принципу, то він зароджує в кожному співробітнику приватного медичного закладу відчуття відповідальності, що підвищує мотивацію надавати медичні послуги якнайякісніше. Така колективна спрямованість допомагає підвищувати результативність роботи закладу в цілому.

Продовжила тематику щодо ефективного управління різними процесами приватного медичного закладу генеральний директор НМЦ Св. Параскеви Тетяна Міхнова. У доповіді вона звернула увагу присутніх на один із основоположних аспектів роботи приватної медичної клініки — побудову ефективної системи управління медичним центром. Ґрунтуючись на власному багаторічному менеджерському досвіді, Т. Міхнова розробила власну концепцію та стратегію щодо підбору персоналу та його ефективної мотивації. На сьогодні в кількох великих приватних клініках, започаткованих пані Т. Міхновою, ця концепція успішно діє та дає можливість медичним закладам бути успішними і надавати якісні медичні послуги.

Звичайно, жоден медичний заклад, яким би успішним він не був та не намагався мотивувати співробітників працювати найкраще, не може гарантувати, що всі пацієнти будуть задоволені наданими послугами. Існує певна частка споживачів медичних послуг, які лишаються не просто невдоволеними, а готові звернутися до суду задля оспорювання якості наданих послуг. У разі задоволення вимог пацієнта судом приватний медичний заклад буде змушений виплатити чималу грошову компенсацію матеріальної та моральної шкоди, завданої здоров’ю чи життю пацієнта. Для того щоб тягар виплат не був таким важким, в Україні розробляється система страхування професійних ризиків медичних працівників та медичних закладів.

Саме перспективам розвитку такого виду страхування була присвячена доповідь кандидата юридичних наук, доцента кафедри менеджменту та економіки в сімейній медицині Харківської медичної академії післядипломної освіти, члена Української медико-правової асоціації, Олени Рогової. Як зазначила пані О. Рогова, на сучасному етапі страхування професійних ризиків в Україні практично не застосовується. Причин тому декілька, основні — необізнаність щодо такого виду страхування з боку медичних працівників та неможливість страхових компаній продавати необхідний страховий продукт. Більшість страхових компаній, що займаються страхуванням життя і здоров’я, ще не готові надавати послуги щодо страхування медичних професійних ризиків. Однією з причин цього можна вважати високу ймовірність настання страхового випадку з огляду на високу ризикованість самої медичної діяльності.

Питанням відповідальності за правопорушення в медичній сфері була присвячена доповідь керівника Медико-правового порталу «103-law.org.ua», голови Комітету з медичного права Асоціації правників України, Олени Беденко-Зваридчук. Підтверджуючи позицію попереднього доповідача, пані О. Беденко-Зваридчук зазначила, що сучасна судова практика найчастіше пов’язана з оспорюванням договірних відносин за угодами надання медичних послуг (наприклад невчасність надання медичних послуг, неповний їхній об’єм, оспорювання вартості наданих послуг тощо) та з питаннями належності (якості) надання медичної допомоги (послуги). Доповідач зазначила, що у цивільних та адміністративних справах позив має бути поданий до ЛПЗ з огляду на фінансові зобов’язання ЛПЗ за дії найманого працівника. Однак згодом керівництво ЛПЗ відшкодовує ці виплати в порядку регресу.

Продовжуючи тему відповідальності, увагу учасників було прикуто до перевірок лікувальних закладів з боку контролюючих органів. Як зазначила у своїй доповіді керуючий партнер ЮК «Бабич і Партнери» пані Олена Бабич, виключно представники Міністерства охорони здоров’я України мають право здійснювати перевірку дотримання ліцензіатом вимог Ліцензійних умов. Про заплановану перевірку суб’єкта господарювання представники Міністерства охорони здоров’я України повідомляють ліцензіата завчасно, проте позапланова перевірка проводиться без попередження.

Правильне проведення господарської діяльності ліцензіатом мають право перевіряти ряд контролюючих органів, наприклад: правильність нарахування та сплати податків — Державна податкова адміністрація; дотримання вимог законодавства — органи прокуратури, СЕС, протипожежна інспекція; перевірку інформації щодо підготовки до скоєння економічного злочину чи проведення оперативно-розшукових заходів — ГУБОЗ та УДСБЕЗ.

Протягом 2 днів плідної праці учасники конференції змогли отримати кваліфіковані поради від провідних фахівців — управлінців та юристів — та вирішити гострі проблеми, які виникли в їхній практичній діяльності. Звичайно, коло розкритих питань не охоплює всі аспекти провадження приватної медичної практики, що спонукає до подальшої дискусії. Саме з такою пропозицією до організаторів заходу звернулася більшість присутніх учасників заходу.

Продуманий зміст і логічна послідовність програми конференції та створена організаторами атмосфера заходу дозволила учасникам отримати не лише великий масив інформації, що надавався доповідачами, але й зав’язати чимало корисних знайомств, що стануть у нагоді при подальшій роботі.

Прес-служба «Українського медичного часопису»