Саме з цього приводу в Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) за ініціативи заступника голови Комітету Ірини Сисоєнко 24 січня 2018 р. проведено круглий стіл на тему: «Права медичних працівників на захист від протиправних посягань на їхнє життя та здоров’я». У заході взяли участь народні депутати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, представники Адміністрації Президента України, секретаріату Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, правоохоронних органів, обласних державних адміністрацій, професійних громадських об’єднань медичних працівників та правників міжнародних організацій, а також фахівці, експерти і представники засобів масової інформації.
Учасники круглого столу мали змогу ознайомитися з досвідом інших країн щодо захисту медичних працівників від протиправних посягань на їхнє життя і здоров’я. Протягом виступів неодноразово наголошено на необхідності прийняття проекту Закону № 6311 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги», яким пропонується надати медикам (за їхнім зверненням) супровід поліції та посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за протиправні дії щодо медиків та працівників системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Ораторами наведені факти нападів пацієнтів у стані алкогольного сп’яніння, під впливом наркотичних речовин, із психічними розладами, асоціальних осіб тощо на медичних працівників, а найчастіше — на співробітників бригад екстреної медичної допомоги та лікарів-психіатрів, які були зафіксовані у різних містах України й неодноразово ставали темами телевізійних сюжетів і резонансних публікацій у засобах масової інформації. Окремо звернуто увагу на різке збільшення кількості випадків, коли хворі нападають на медиків із вимогою надати наркотичні препарати.
Разом з тим, як свідчить практика, статистика є досить умовною, адже у разі заподіяння легких тілесних ушкоджень чи пошкодження майна медичні працівники зазвичай не звертаються до правоохоронних органів, пояснюючи це відсутністю часу або коштів на отримання належної правової допомоги. Викрутки та вила, сокири й ножі, побутові льодоруби та уламки скла, кислота й кулаки — перед таким «арсеналом» пацієнтів, які часто сприймають медиків як «медичне таксі» та потенційне джерело наркотичних речовин, фахівці беззахисні, а методи протидії агресії зазвичай вибирають самотужки, а саме: складають списки проблемних будинків/квартир, опановують навички самозахисту.
Окремо акцентовано увагу: надавати допомогу хворому за будь-яких обставин — професійний обов’язок медичного працівника, за невиконання якого він несе кримінальну відповідальність. Тому гарантувати медикам особисту безпеку повинні закони та спеціальний правовий статус медичного працівника. На жаль, нині факти нападу на медиків із застосуванням фізичної сили розглядаються правоохоронними органами без урахування того, що це відбувається під час виконання службових обов’язків.
Часто лікарі, особливо працівники служби екстреної медичної допомоги, скаржаться на те, що поліція не приїжджає на виклик та відмовляється забезпечити належний супровід. Інколи доводиться довго очікувати поліцію і, відповідно, на власний ризик приймати рішення щодо надання медичної допомоги, незважаючи на агресивний стан пацієнта чи його оточення. Тож, як зазначають учасники круглого столу, доцільним є запровадження обов’язку Національної поліції України щодо здійснення супроводу медичного працівника (за його зверненням) для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги пацієнту та вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз для життя та здоров’я медиків під час виконання ними професійних обов’язків.
Наголошується, що випадки створення перешкод медичним працівникам та працівникам, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, у наданні медичної допомоги з боку родичів або близьких пацієнта, що може призвести до погіршення здоров’я хворого та навіть летального кінця, непоодинокі. До того ж в умовах погіршення криміногенної ситуації, що відзначається нині в нашій державі, навряд чи варто сподіватися на позитивні зрушення. Саме тому доцільно запровадити адміністративну відповідальність для третіх осіб шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Інформаційно насичені доповіді спікерів викликали неабияку заінтересованість аудиторії, адже при цьому Сергій Бараннік проаналізував досвід забезпечення безпеки працівників служби екстреної медичної допомоги в Україні та світі, а певні питання правової захищеності професійної діяльності лікарів загальної практики — сімейної медицини висвітлив Олег Шекера. Аспекти захисту прав медичних працівників, які надають паліативну та хоспісну допомогу населенню, потрапили у поле зору Анатолія Царенка, а Семен Глузман представив виступ «Безпечні умови надання психіатричної допомоги — складова захисту прав пацієнтів».
«Профілактика і протидія загрозам для безпеки лікаря — основа системи якості надання медичної допомоги» — саме це стало темою доповіді Ольги Скорини, а Роман Титикало зосередив увагу на можливостях судового захисту прав медичних працівників. Лідія Секелик розбирала аспекти правового регулювання безпеки медичних працівників під час надання медичної допомоги, а деталізовані тематичні звіти презентували представники МОЗ та Національної поліції України.
Учасники круглого столу підсумували: профілактика і протидія загрозам для безпеки лікаря — це фактор, який також впливає на якість і доступність надання медичної допомоги. Тому забезпечення безпеки життя та здоров’я медичних працівників під час виконання ними професійних обов’язків слід розглядати як одне з пріоритетних завдань держави.
Докладніше про все, що відбувалося під час круглого столу.
Олег Мартишин,
фото Сергія Бека
