Вже склалася традиція розпочинати конференцію спільним пленарним засіданням Європейської організації боротьби з інсультом (European Stroke Organisation — ESO) та Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація боротьби з інсультом» (ВГО УАБІ). Вступною промовою роботу форуму відкрив професор Микола Поліщук, президент ВГО УАБІ, член-кореспондент Національної медичної академії медичних наук України. Він нагадав учасникам, що у 2006 р. 29 жовтня проголошено Всесвітнім днем боротьби з інсультом, і Україна приєдналася до цієї ініціативи. З моменту створення ВГО УАБІ головною метою асоціації є згуртування спільноти навколо боротьби з цією недугою, прагнення залучити до співпраці всі заінтересовані сторони: Уряд, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України, Міністерство соціальної політики України, професійні та громадські об’єднання, пацієнтські організації тощо. Кінець жовтня — початок листопада традиційно характеризується піком активної роботи ВГО УАБІ — проводяться науково-практичні конференції, інші освітні заходи для спеціалістів охорони здоров’я.
Зараз експерти асоціації залучаються до робочих груп МОЗ України з питань реформування галузі для створення нових регламентуючих документів. Адже щороку в нашій країні реєструють близько 100 тис. випадків інсульту. Зважаючи на це, необхідно об’єднувати зусилля та впроваджувати в Україні європейський довід із приборкання цього захворювання.
Із 2015 р. Україна приєдналася до європейських проектів, спрямованих на покращення допомоги пацієнтам з інсультом. Незважаючи на тяжку економічну ситуацію, складний та болючий процес реформування галузі охорони здоров’я, йде активна співпраця із проектом ESO-EAST («Enhancing and Accelerating Stroke Treatment» — «Оптимізація та прискорення лікування інсульту») та ініціативою «Angels». В Україні створено спільний фаховий комітет експертів цього міжнародного проекту, працює спеціально сформована робоча група ВГО УАБІ з цього напрямку. Члени правління асоціації представляють Україну в цих проектах. Маючи спільні цілі та завдання з європейськими ініціативами, ВГО УАБІ докладає всіх зусиль для впровадження в Україні європейських принципів надання допомоги пацієнтам з інсультом.
М. Поліщук також підкреслив, що на сьогодні в нашій державі не існує єдиної організаційної системи надання медичної допомоги пацієнтам з інсультом, натомість така допомога надається різними підрозділами системи охорони здоров’я залежно від ситуації в кожному окремому регіоні, введення загальних стандартів та оцінка надання допомоги пацієнтам з інсультом, які передбачені міжнародними і комплементарними до них українськими національними технічними настановами, сприятиме зниженню смертності та інвалідності внаслідок інсульту. Є достойні локальні приклади досвіду побудови інсультної допомоги пацієнтам в гострий період хвороби, зокрема у Вінницькому регіоні. Це хороший приклад того, що за наявності глибоких знань і бажання створювати нове всі перешкоди можна подолати. «Потрібно зізнатися, що немає в суспільстві більшої проблеми, аніж відсутність бажання змінюватись персонально», — підкреслив М. Поліщук.
Оратор також зауважив, що перед тим, як щось змінювати, потрібно оцінити поточний стан об’єкта, який підлягає удосконаленню. Отже, на етапах реформування системи охорони здоров’я вкрай необхідно спиратися на об’єктивні цифри й дані, які дають можливість оцінити кількісні та якісні показники надання допомоги пацієнтам з інсультом. Дієвим інструментом в цьому процесі є міжнародний реєстр RES-Q — система моніторингу якості надання допомоги при гострих порушеннях мозкового кровообігу, створена за ініціативою ESO. Завданням міжнародного реєстру RES-Q є оцінка поточного стану інсультних служб як країн, так і окремих лікувальних закладів, їх зіставлення, визначення наявних проблем та напрямків їх виправлення.
Українські лікарні включилися в роботу реєстру RES-Q. Не обійшлося без певних труднощів, але разом з тим отримано позитивний досвід, який, безумовно, стане в нагоді у подальшій роботі. Отже, М. Поліщук запевнив, що ВГО УАБІ буде і надалі всіляко підтримувати ідею збору та об’єктивного аналізу ситуації, згідно з розробленим європейською медичною спільнотою реєстром RES-Q.
Реформа системи охорони здоров’я України на вторинному і третинному рівнях надання медичної допомоги розпочнеться вже у 2018 р., тож у регіонах почнуть розбудовувати мережу лікарень та створювати госпітальні округи з лікарнями інтенсивного лікування, які прийматимуть пацієнтів у гострий період інсульту. Це абсолютно новий для України тип лікарень і потрібно розуміти, що їх створення, яке є ціллю ініціативи «Angels», — це єдиний правильний шлях до побудови в Україні дієвої інсультної служби, в якій є місце і системному тромболітичному лікуванню, тромбекстракції і тромбаспірації. «Отже, нас всіх чекає багато спільної роботи на всіх етапах медичної допомоги. Досягти позитивного результату без співпраці ми не зможемо», — переконаний М. Поліщук.
Оратор також нагадав присутнім, що ВГО УАБІ відома своєю видавничою діяльністю. Так, вперше в Україні силами асоціації видано довідники щодо шкал, які використовують у неврології та нейрореабілітації, клінічні настанови, протоколи надання допомоги при інсульті. Учасники нинішньої «Академії інсульту» отримали книгу «Інсульт: інформація для всіх, кого це стосується», видану вже в п’яте, накладом 2000 примірників. Зараз за сприяння однієї з приватних лікарень планується шосте видання книги. Президент асоціації також повідомив про готовність УАБІ обговорити із заінтересованими сторонами питання про безкоштовну передачу прав на її видання. Цим вже скористалися Вінницька і Тернопільська психоневрологічні лікарні.
Офіційний друкований орган ВГО УАБІ — журнал «Судинні захворювання головного мозку» — радикально змінив видавничу політику і публікує переважно інформаційні матеріали, присвячені організації допомоги при інсульті, її якості, реєстрам інсульту, а також звіти виконання проекту ESO-EAST та ініціативи «Angels» в Україні. «УАБІ — організація, яка є платформою для спілкування фахівців різних спеціальностей. Ми завжди підтримували мультидисциплінарний підхід до вирішення проблем пацієнтів з інсультом, тож на платформі УАБІ нині розвиваються нові освітні проекти. Один з них — проект для медичних сестер «Європейська школа медсестринства» — став постійно діючою школою, в якій медсестри долучаються до європейських стандартів надання допомоги та догляду. Впровадження нових технологій, протоколів, стандартів сестринської допомоги — це один із напрямків удосконалення допомоги при інсульті в цілому», — зауважив оратор.
У рамках конференції також традиційно пройшли наукові симпозіуми — з інтенсивної терапії пацієнтів з інсультом, симпозіум з інтенсивної терапії в неврології пам’яті професора А.І. Тріщинського, засідання Клубу фахівців з тромболітичної терапії, Клубу фахівців з нейрореабілітації, Школи нутриціології та інші засідання.
ВГО УАБІ співпрацює з Українською асоціацією фізичної терапії, допомагає в розробці досі відсутніх в Україні настанов з фізичної реабілітації пацієнтів після інсульту. Проводяться тренінги для фізичних терапевтів, ерготерапевтів. Вже запланована серія тренінгів з нейрореабілітації пацієнтів після інсульту на наступний рік, а восени наступного року буде проведений IV Національний конгрес «Інсульт та судинно-мозкові захворювання».
«Україна достойна мати гідну сучасну систему організації допомоги пацієнтам з інсультом. Чекати більше не можна! Діяти потрібно зараз. Необхідно об’єднати зусилля для боротьби з інсультом!», — закликав М. Поліщук.
Наступною виступила професор Тамара Міщенко, керівник відділу судинної патології головного мозку Державної установи «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України». У своїй доповіді «Інсульт у світі та в Україні. Важливість участі в міжнародних проектах» вона підняла проблему поширеності захворюваності на інсульт у світі і в Європі, зокрема говорила про причини такого становища.
На сьогодні 17,3 млн людей у всьому світі щороку переносять інсульт — це на 68% більше, ніж у 1990 р. Найвищу захворюваність на мозковий інсульт реєструють у країнах, що розвиваються. На сьогодні ситуація дуже важка: близько 6 млн людей щороку вмирають від інсульту, що становить 10% усієї смертності населення планети. На жаль, прогнози експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) невтішні. Вважають, що до 2030 р. ситуація ще погіршиться (очікується 23 млн нових випадків інсульту, 7,8 млн летальних випадків щороку та 77 млн осіб, які перенесли інсульт). У зв’язку з цим у 2006 р. ВООЗ звернулася до урядів країн та населення всього світу із закликом про те, що інсульт — глобальна проблема, яка становить загрозу здоров’ю та якості життя. Але водночас інсульту можна запобігти, і він піддається лікуванню.
Дані, що публікуються, підтверджують тезу про те, що інсульт є світовою епідемією, адже, порівнявши статистичні дані 1990 та 2015 р., з’ясували, що за ці роки поширеність інсульту зросла на 113%, захворюваність — на 70%, кількість інсультів у людей віком 20–64 років — на 25%, смертність від інсульту — на 36%, інвалідизація внаслідок інсульту — на 73%, кількість геморогічних інсультів — на 16%.
Кількість інсультів у світі зростає, по-перше, у зв’язку зі старінням населення, що, в свою чергу, пов’язано з поліпшенням якості життя населення. Людству вдалося перемогти багато інфекційних захворювань, знизилася смертність внаслідок ішемічної хвороби серця. Отже, тривалість життя збільшується. Вважається, що до 2025 р. на планеті буде 800 млн людей віком ≥65 років, що становить 10% загальної популяції.
В Україні, незважаючи на те що тривалість життя не така висока (66 років у чоловіків і 74,9 — у жінок), практично 27,9% популяції — люди пенсійного віку, а інсульт, як відомо, є вікозалежною патологією, отже, збільшення кількості інсультів у світі та у нашій країні зокрема пояснюється зокрема і цією обставиною.
За даними досліджень ВООЗ та Імперського коледжу Лондону прогнозують, що до 2030 р. середня тривалість життя в розвинених країнах становитиме 90 років. Дуже позитивними є перспективи для Південної Кореї, яка стане першою країною світу, де очікувана тривалість життя жінок становитиме старше 90 років. В інших розвинених країнах через 13 років жінки житимуть досить довго: в Японії, Франції, Іспанії та Швейцарії середня тривалість життя жінок досягне 88 років, у США до 2030 р. цей показник становитиме 83 роки. Чоловіки до 2030 р. в середньому житимуть менше жінок. У Південній Кореї, Австралії, Швейцарії середня очікувана тривалість життя чоловіків становитиме 84 роки (у США — 79,5 року).
Другою причиною збільшення кількості інсультів є вплив факторів судинного ризику, які є спільними для хвороб серця і мозку. Цей чинник досліджували неодноразово. Так, в журналі «Lancet» опубліковано результати дослідження «InterStroke» 2010 р., в якому взяли участь 16 країн. Результати дослідження свідчать, що, крім артеріальної гіпертензії, вагомими факторами ризику розвитку мозкового інсульту виступають чинники способу життя: відсутність регулярного фізичного навантаження, нераціональне харчування, хронічний психоемоційний стрес, цукровий діабет, тютюнопаління, зловживання алкоголем, абдомінальне ожиріння, захворювання серця тощо. Звичайно, зі збільшенням кількості інсультів підвищується і смертність від них. За даними ВООЗ, із 56,4 млн випадків смерті у всьому світі у 2015 р. 15 млн людей померли внаслідок ішемічної хвороби серця та інсульту. Останніми роками ці захворювання залишаються головними причинами смертності у світі.
У 2016 р. в Україні інсульт перенесли 97 805 людей, з них 33% — працездатного віку. Оратор особливо наголосила на тому, що, на жаль, з кожним роком у нашій країні підвищується захворюваність на інсульт серед населення працездатного віку. Далі вона навела дані щодо захворюваності на інсульт за різними регіонами країни (показники статистики МОЗ України). Співвідношення ішемічного та геморагічного інсульту становить 1:4,5–5. Якщо порівняти з іншими країнами, він буде майже однаковим, але, на жаль, є дані стаціонарів, згідно з якими зараз відзначають збільшення кількості геморагічних інсультів. Однією з причин, на думку доповідача, є безконтрольне застосування антикоагулянтів, антиагрегантів. Ризик виникнення геморагічного інсульту підвищується також після хірургічних втручань, зокрема внаслідок кардіоінтервенцій.
Причинами росту частоти цереброваскулярних захворювань в Україні доповідач назвала такі чинники: постаріння населення, зростання захворюваності на артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, тютюнопаління, зловживання алкоголем, нераціональне харчування, гіподинамія, ожиріння, хронічний стрес.
Зменшити тягар інсульту в Україні допомагають міжнародні проекти, мета яких — покращити медичну допомогу населенню в нашій країні. Завдяки цій співпраці в Україні зараз 107 центрів/лікарень, що зареєструвалися у реєстрі ESO-EAST. На сьогодні до реєстру внесено дані 2678 пацієнтів. «Отже, рухаючись разом з нашими європейськими колегами, ми зможемо досягти головної мети — зменшення кількості інсультів та зниження смертності від них», — завершуючи доповідь, підкреслила Т. Міщенко.
Про перші результати та наступні кроки проекту ESO-EAST в Україні докладно розповів у своєму виступі голова проекту Роберт Мікулік (Robert Mikulík). Дані, які вдалося зібрати завдяки реєстру RES-Q, вже сьогодні дозволяють зробити висновки, які стисло навів доповідач:
- в Україні катастрофічна ситуація із загальною смертністю населення та смертністю від серцево-судинних захворювань;
- проект ESO-EAST проходить там, де найвища смертність від інсульту;
- реєстр RES-Q починає досягати своєї мети;
- попереду дуже багато роботи.
Щодо останнього — подальшими кроками на цьому шляху мають стати:
- набуття практичних навичок у прийнятті рішень за допомогою симуляційної програми «Body interact» з подальшими симуляціями у лікарнях;
- впровадження навчальних матеріалів ініціативи «Angels» у курс післядипломної освіти лікарів-неврологів.
Юрій Фломін, кандидат медичних наук, завідувач відділення Інсультного центру Універсальної клініки «Оберіг», також говорив у своєму виступі про подальший розвиток в Україні проекту ESO-EAST і реєстру RES-Q.
Деякі дані, наведені в доповіді, зіставні з тими, що вже були оприлюднені попередніми доповідачами (що тільки підтверджує тісну співпрацю у спільному проекті). Ю. Фломін як лікар, якому доводиться щодня надавати допомогу хворим із інсультом, сконцентрував увагу присутніх на деталях.
По-перше, він наголосив, що Україна належить до країн із провідним рівнем смертності населення і посідає за цим показником 4-те місце в світі. За смертністю від ішемічної хвороби серця наша країна посідає 2-ге місце у світі (384 на 100 тис. населення). Ситуація щодо смертності від інсульту, повідомив спікер, не настільки сумна у 2016 р. — 133 на 100 тис. населення, що ставить Україну на 41-ше місце у світі. У нашій країні є 15 інсультних блоків, проводиться 215 процедур внутрішньовенного тромболізису на рік. Офіційна статистика демонструє інші дані, й багато хто з доповідачів конференції наголошував на її недосконалості та необхідності змінювати цю ситуацію.
Оратор повідомив, що проект ESO-EAST охоплює 380 млн людей із 24 країн світу. В ньому беруть участь 4 делегати від України, які зустрічаються декілька разів на рік для обговорення поточних справ. У результаті запровадження реєстру RES-Q тепер з’явилася можливість мати об’єктивні дані, завдяки яким можна оцінювати якість надання допомоги пацієнтам з гострим інсультом в нашій країні, порівнювати показники з даними сусідніх країн. Так, скринінг на дисфагію (трапляється у 37–78% пацієнтів із гострим інсультом), який не потребує жодних високотехнологічних приладів, згідно з даними, що увійшли до реєстру, в одному з відділень, не проводиться взагалі. Отже, стає можливим з’ясувати причини цієї ситуації та виправити її. І таких аспектів ще чимало.
Юлія Вадзюк та Лев Приступюк, консультанти ініціативи «Angels» в Україні, у своїх доповідях розповіли про цілі та завдання ініціативи й інструменти для їх досягнення. Власне на меті ініціативи «Angels», яка нині представлена у 41 країні світу, два головних завдання: збільшити кількість лікарень, де надають допомогу пацієнтам у гострий період інсульту, та поліпшити якість такої допомоги у вже існуючих лікарнях, щоби дати людям шанс на повноцінне життя.
Л. Приступюк, зокрема, зупинився на питанні «Чому потрібно лікувати інсульт за алгоритмом?». По-перше, необхідно забезпечити відповідну інформацію на всіх (догоспітальному і госпітальному) етапах надання допомоги пацієнтам з гострим інсультом, усунути всі зайві кроки (це означає, що швидка медична допомога доставляє хворого безпосередньо на ком’ютерну томографію (КТ), де його вже чекає інсультна команда, яка вирішує, якими будуть етапи подальшого лікування цього пацієнта). По-друге, потрібно підвищити швидкість, адже інсульт — це часзалежне захворювання, і кожна секунда може зберегти життя пацієнта. Зрештою важливо контролювати якість надання медичної допомоги, в чому, безумовно, дуже допомагає застосування уніфікованих реєстрів, таких як RES-Q. Адже для того щоби покращити якість лікування, потрібно напевне знати, як саме воно здійснюється.
Шлях до покращення лікування хворих на інсульт у лікарні складається з чотирьох важливих кроків:
1. Попереднє оповіщення лікарні (диспетчерською службою екстреної медичної допомоги) про пацієнта з підозрою на інсульт.
2. Доставлення пацієнта на КТ.
3. Лікування в кабінеті КТ.
4. Пріоритетне отримання аналізів.
Наприкінці виступу Ю. Вадзюк закликала лікарів, керівників лікувально-профілактичних закладів приєднуватися до ініціативи «Angels», адже разом завжди можна зробити набагато більше!
Тетяна Стасенко,
фото автора
