15 червня 2017 р. в Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг заступника міністра охорони здоров’я України Павла Ковтонюка, під час якого посадовець докладно розповів про подальшу долю медичної реформи.
Відкриваючи захід, П. Ковтонюк зазначив, що завдяки прийняттю цього документа вдалося отримати відповідь на запитання, яке останнім часом цікавило медичну спільноту, а саме: скільки коштів буде виділено на реформу охорони здоров’я? І ця відповідь на сьогодні є у середньостроковій перспективі, тобто не на один рік, як було раніше, а на три.
Так, під час презентації бюджетної резолюції заявлено, що структурна реформа системи охорони здоров’я є одним із кількох стратегічних бюджетних пріоритетів, і вона буде забезпечена необхідним бюджетним фінансуванням. Протягом наступних трьох років система охорони здоров’я отримає додатково понад 25 млрд грн. бюджетних коштів. Протягом 2018–2020 рр. бюджет на гарантований пакет медичних послуг зросте з 55 млрд грн., які є на сьогодні у медичній субвенції, до 81,2 млрд грн. у 2020 р. Тобто на 25,7 млрд грн. за 3 роки збільшиться обсяг фінансування саме медичних послуг. У перший (2018) рік реформи заплановано фінансування у розмірі 65,7 млрд грн., у 2019 р. — 73,9 млрд грн., у 2020 р. — 81,2 млрд грн.
Наголошено, що ці кошти призначені саме на оплату медичних послуг за новим принципом «Гроші йдуть за пацієнтом».
Так само у бюджетній резолюції відображено перший етап медичної реформи — зміна фінансування первинної медичної допомоги. До цього багато разів озвучувалася цифра 210 грн. на одного пацієнта на рік на рівні первинної медичної допомоги. Це були розрахунки Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України станом на кінець 2016 р. На сьогодні вона переглянута у напрямку збільшення (табл. 1).
Таблиця 1. Капітація та річний дохід на медичну практику первинної ланки з розрахунку на 2000 пацієнтів, грн.
| Рік | Гроші на одного пацієнта | Загальний обсяг фінансування на рік на одну медичну практику (первинна ланка) |
|---|---|---|
| 2017 | 240 | 480 000 |
| 2018 | 370 | 740 000 |
| 2019 | 450 | 900 000 |
Тобто розмір тарифів, які покриватимуться лікарю первинної допомоги (терапевт, педіатр, сімейний лікар) за обслуговування одного пацієнта на рік, збільшено. Наразі Уряд готовий збільшити її у 2018 р. до 370 грн., у 2019 р. — до 450 грн. на обслуговування однієї людини.
Таким чином, для лікаря, який обслуговує в середньому 2000 пацієнтів разом із медичною сестрою, двома медичними сестрами або разом із фельдшером, це створить річний дохід у 740 000 грн. у 2018 р. (61 тис. грн. на місяць до оподаткування) та 900 000 грн. у 2019 р.(75 тис. грн. на місяць до оподаткування). Зазначено, що в цей бюджет входить оренда, робота лікаря, медсестри, фельдшера, якщо він є, прості витратні матеріали та базове покриття по аналізах. Ліки в цей бюджет не входять та будуть і далі розповсюджуватися через програму «Доступні ліки».
«Це цифри, яких первинна медична допомога раніше не бачила», — наголосив заступник міністра охорони здоров’я. Якщо взяти до уваги сільські райони, для яких тарифи будуть такими самими, та гірські віддалені райони, у яких коефіцієнт буде вищий, то це будуть доволі серйозні кошти.
Далі П. Ковтонюк підкреслив, що ці кошти передбачені саме під медичну реформу, під виплати за кожного конкретного пацієнта. Це означає, що аби використати ці кошти, щоб вони дійшли до лікаря, до сільської, міської амбулаторії чи іншого медичного закладу первинної ланки, до медсестри, до фельдшера, необхідно перейти на іншу модель фінансування, яка вводиться шляхом прийняття Верховною Радою України законопроектів щодо медичної реформи (табл. 2).
Таблиця 2. План подальших дій щодо запровадження медичної реформи
| Термін | Що необхідно зробити |
|---|---|
| Червень 2017 р. | Розгляд законопроектів у комітетах Верховної Ради України |
| Липень 2017 р. | Голосування за законопроекти у Верховній Раді України, початок «приписної компанії» до лікарів первинної ланки (педіатри, сімейні лікарі, терапевти) |
| Листопад 2017 р. | Автономізація медичних закладів |
| Січень 2018 р. | Запровадження нової моделі фінансування на первинній ланці |
Зараз ці законопроекти готуються до другого читання, знаходяться у профільному комітеті — Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, і від народних депутатів усіх фракцій, а також позафракційних надходять пропозиції. Ці пропозиції Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я має звести в одну таблицю і підготувати до розгляду у сесійній залі Верховної Ради України до другого читання. Очікується, що на голосування у другому читанні з урахуванням усіх правок законопроекти будуть внесені з 10 по 15 червня 2017 р.
У разі підтримки і позитивного голосування це дасть можливість МОЗ України почати перші кроки щодо реформи у поточному році, підготувавши первинну ланку медичної допомоги до нової моделі фінансування з 1 січня 2018 р.
Відповідаючи на питання щодо оплати високовартісних операцій, П. Ковтонюк зазначив, що вищенаведені законопроекти передбачають, що до гарантованого пакета медичних послуг входитимуть усі їх види, однак покриття їх державою буде відрізнятися. Безумовно будуть такі послуги, де покриття державою буде не 100%, і необхідно буде частину її вартості покривати з інших джерел. Оскільки на сьогодні вже є офіційний документ — бюджетна резолюція, МОЗ України в дуже короткий час зможе підготувати макрорівневі розрахунки з приводу того, який саме обсяг необхідно буде дофінансовувати з інших джерел, аби у людей було максимальне покриття, особливо по високовартісному лікуванню. І навіть там, де буде передбачена співоплата з боку громадянина, вона не має бути сильно відчутна для кишені громадян, що і є метою медичної реформи. Детальні цифри, розраховані на макрорівні, будуть озвучені найближчим часом. Стосовно високовартісного лікування — закладено такий принцип, що джерело його покриття буде не одне. Це буде покриватися і з державного гарантованого пакета медичних послуг, і з цільової програми про окремий медичний стан. А ці медичні стани відомі, і їх не так багато — онкологія, серцево-судинні хвороби, нейрохірургія тощо.
Щодо розподілу коштів медичної субвенції на 2017 р. (а це 55 млрд грн.) П. Ковтонюк надав інформацію, що на сьогодні близько 65% в її структурі становить фонд оплати праці, ще близько 10% — оплата комунальних платежів, ще 10% — лікарські засоби і вироби медичного призначення, решта — це харчування хворих та інші поточні видатки медичного закладу.
Відомо, що цих коштів не вистачає на всі медичні заклади, але достовірно невідомо, чи дійсно їх бракує на покриття медичних послуг, оскільки ці кошти витрачаються у такий спосіб, який є неефективним і не дає можливості оцінити масштаби проблеми.
Тому дуже важливо спочатку поміняти систему фінансування, перейти на принцип оплати за медичну послугу і тоді вже розрахувати, скільки грошей на кожного окремого пацієнта зможе покривати держава. І тоді пацієнт, звертаючись до медичного закладу, наперед буде знати, за що вже оплачено.
Олександр Устінов,
фото надане Українським кризовим медіа-центром
